"Розвиток творчих здібностей учнів на уроках української мови та літератури"

Матеріал з Wiki
Перейти до: навігація, пошук

Зміст

Назва статті

Розвиток критичного мислення на уроках української мови та літератури

Автор (посилання на сторінку користувача)

Щербак Лариса Петрівна

Анотація статті

У статті висвітлено основні методи та вправи для розвитку критичного мислення на уроках української мови та літератури такі як мікрофон, ажурна пилка, робота в групах, робота в парах, мозковий штурм

Ключові слова

Мислення, критичне мислення, вправа, розвиток, здібності

Постановка проблеми

В. Сухомлинський стверджував, що за маленькою шкільною партою твориться народ. А творять його в першу чергу вчителі української мови та літератури, «наставники думки, волі, духу людини», бо наука рідної мови, літератури – наука про найголовніше: про Україну, рідну землю, її силу й красу, її минуле й майбутнє. Це знайшло своє відображення і в нормативно-правовій базі сучасної освіти України. Враховуючи зміни в сучасній освіті, впровадження нового Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти (2011) освітня галузь «Мови і літератури» спрямована на формування в учнів мовленнєвої і читацької культури, комунікативної та літературної компетентності, гуманістичного світогляду, національної свідомості, високої моралі, активної громадянської позиції, естетичних смаків і ціннісних орієнтацій. Сучасна освіта повинна сприяти розвитку особистості учня. Саме цьому сприяє, на мою думку, використання технології розвитку критичного мислення, що допомагає формуванню предметних компетентностей, як мовленнєвої, мовної, соціокультурної, діяльнісної, літературознавчої, компаративної, загальнокультурної. Проблема розвитку основних життєвих компетентностей, навичок критичного мислення в учнів шкіл нині стоїть дуже гостро. Як свідчать дослідження, переважна більшість учнів шкіл не володіє такими логічними операціями, як аналіз, синтез, класифікація, узагальнення, порівняння. Отже, актуальним стає розвиток основних компетентностей учнів на основі розвитку критичного мислення. Саме тому проблемною темою роботи мною було обрано «Розвиток критичного мислення на уроках української мови і літератури в умовах компетентнісного навчання».

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблемою розвитку критичного мислення школярів на уроках української мови та літератури у різні періоди займалися В. Сухомлинський, І. Зязюн, О. Семеног та інші.

Мета статті

простежити педагогічні умови розвитку критичного мислення учнів на уроках української мови та літератури.

Виклад основного матеріалу

Важливою педагогічною умовою формування критичного мислення учнів є створення зацікавленості і доброзичливої співпраці на уроці, активне залучення до парної і групової роботи. Вже починаючи з дитячих років дитину треба привчати формулювати свої думки, оціночні судження, переконання, незалежно від інших. Тобто, мислення може бути критичним тільки тоді, коли воно має індивідуальний характер. Для розвитку позитивної самооцінки дитини шкільного віку надзвичайно важливим є відчуття, що вона в результаті самостійного пошуку прийшла до висновку, з яким погоджуються і інші члени колективу, і вчитель. Реформування вітчизняної освіти через компетентнісний, особистісно орієнтований та діяльнісний підхід, застосування технології розвитку критичного мислення є одним із шляхів входження України до світового освітнього простору.

Розвиток критичного мислення є дуже актуальним:

1. Під час інтенсивних соціальних змін, коли неможливо діяти без постійного пристосування до нових політичних, економічних та інших обставин. 2. Пріоритетне завдання сучасної школи є розвиток дитини як неповторної особистості, розвиток позитивного ставлення до навчання, прагнення до самостійної пізнавальної діяльності. 3. Сучасні діти приходять до школи з бажанням діяти. 4. Вже неможливо навчати традиційно, у центрі навчально-виховного процесу повинен перебувати учень. 5. Від творчої активності учня на уроці, вміння доказово міркувати, обґрунтовувати свої думки, вміння спілкуватися з учителем, учнями класу залежить успіх у свідомому опануванні шкільної програми. Розвиток критичного мислення необхідний не лише для навчання, а й для життя, яке ставить перед людиною відкриті завдання. Навчити дітей мислити критично - означає навчити ставити запитання, спрямовувати увагу в правильне русло, вчити робити висновки та знаходити рішення в проблемній ситуації. З прагматичної точки зору критичне мислення розглядається як науковий підхід до розв'язування широкого кола проблем — від буденних до професійних. Ідея розвитку критичного мислення зародилася у США, сягає своїм корінням у праці відомих американських психологів ХХст. У. Джемса(рос.) та Дж. Д’юї(рос.). Засновник Інституту Критичного мислення Метью Ліпман(англ.) визначав критичне мислення як кваліфіковане, відповідальне мислення, що виносить правильні судження, тому що засноване на критеріях, виправляє себе (самовдосконалюється) та враховує контекст. В Україні інтерес до технології РКМ як освітньої інновації у навчанні учнів і студентів з'явився близько десяти років тому; варто зазначити, що питання методики (організації) навчання з метою розвитку критичного мислення учнів значною мірою розроблено насамперед для історично-правової шкільної освіти вченими і дослідниками О.І.Пометун, Д.Л.Десятовим, К.О.Бахановим, І.І.Бондарук, О.В.Тягло та іншими. Наявні також окремі розробки, насамперед навчальних занять, у яких презентується застосування певних методів і прийомів технології розвитку критичного мислення у процесі викладання української літератури (Г.Галушко, Н.Котляренко, Л.Цьома). Кожен урок мови має нести в собі позитивний заряд, повинен бути насичений красою, любов'ю і радістю, а особливо уроки розвитку мовлення, на яких діти вчаться висловлювати свої почуття, думки, будувати речення, писати перші твори. В.О. Сухомлинський надавав особливої уваги розвитку самостійності, критичності мислення, активності школярів засобами літератури. Педагог наголошував, що справжнім можна вважати лише те навчання, яке має спрямованість на розвиток дитини, її мислення в активній діяльності у процесі пізнання. «Виняткову роль відіграє уміння вчителя скерувати хід думки учнів так, щоб вони активно, зосереджено прагнули побачити невидиме, зрозуміти приховане в книзі». Теорія розвитку критичного мислення (за С.О. Терно) · усвідомленість · самостійність · рефлексивність (самоаналіз) · цілеспрямованість · обґрунтованість · контрольованість · самоорганізованість

Власний досвід свідчить про те, що які б інноваційні технології я не впроваджувала в практику, досягти успіху можна лише зацікавивши учня на уроці, коли, розвиваючи свої здібності, він задовольняє пізнавальні потреби. І тут мені допомагають стратегії технології розвитку критичного мислення, оскільки школярі постійно відчувають потребу в пізнанні та самопізнанні. А групова робота для них — це перша можливість виявити себе як особистість, самовиразитись і самоствердитись. Застосування технології розвитку критичного мислення під час вивчення української мови і літератури, як на уроках, так і в позакласній роботі, створює додаткову мотивацію до навчання. Учні добре засвоюють матеріал, тому що це їм цікаво. Критичне мислення – це здатність людини чітко виділити проблему, яку необхідно розв’язати; самостійно знайти, обробити і проаналізувати інформацію; логічно побудувати думки, щоб переконати інших; мислити мобільно і бути відкритим до сприйняття думок інших. принциповим у відстоюванні своєї позиції.

Висновки

Впровадження технології розвитку критичного мислення на уроках української мови і літератури дозволяє: - набуті знання використовувати шляхом трансформації на інших уроках; - підвищується допитливість учнів, пізнання і самопізнання; - зростає потреба у нових досягненнях (участь у творчих конкурсах); - зростає комунікативна і організаторська спрямованість учнів (участь учнів у різноманітних позаурочних заходах, предметних тижнях, святах тощо); - розвиваються творчі здібності учнів; - розвивається пізнавальна активність.

Список використаної літератури

1. Вайнштейн М. Критичне мислення як основа демократичного навчання // Рідна школа. – 2001. – № 4. – С. 49-52. 2. Давиденко О.М. Розвиток критичного мислення на уроках мови і літератури // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2005. – № 2. – С. 7-8. 3. Лабенко Розвиток критичного мислення в середніх загальноосвітніх закладах // Рідна школа. – 2001. – № 4. – С. 68-71. 4. Штейнбук Ф.М. Вивчення зарубіжної літератури. 11 клас. – Харків: Веста: Видівництво "Ранок", 2003. – 256 с. 5. Десятов Д.Л. Практичні аспекти застосування методів критичного мислення на уроці історії // Д.Л. Десятов / Історія в школах України. – 2007. – №9. – С. 5-11.