ВИВЧЕННЯ ТА АНАЛІЗ ЕКОЛОГІЧНОГО СТАНУ ЗАПОВІДНИХ ДІБРОВ ТА ДУБІВ - ПАМ’ЯТОК ПРИРОДИ НА ТЕРИТОРІЇ М. СУМ ТА СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Матеріал з Wiki
Перейти до: навігація, пошук

Зміст

Творча назва проекту

Діброви моєї Сумщини

Дуб.jpg

Автор (посилання на сторінку користувача)

Іванова Марія Дмитрівна


ВСТУП

Лісовий покрив Землі – один з планетарних акумуляторів живої речовини. Він утримує в біосфері ряд хімічних елементів та воду, активно взаємодіє з тропосферою і визначає рівень кисневого та вуглецевого балансу. При знищенні лісів на великій території прискорюється біологічний кругообіг ряду хімічних елементів, в тому числі вуглецю, який переходить в атмосферу в вигляді СО2. Біомаса, що накопичується в лісі, в десятки раз перевищує біомасу трав’яних рослинних угрупувань. Ліс покриває біля 30% суходолу планети Земля, а тому, на думку вчених, і оптимальний показник лісових насаджень не повинен бути нижчим за цю цифру. В Сумський області цей показник ледь сягає 17%, тобто облісненість суходолу області повинна бути майже вдвічі більшою. Стан лісів Сумської області, в тому числі і дубових, останнім часом погіршився, особливо тих, що прилягають до населених пунктів через складування побутового сміття, самовільних рубок, розпалювання багать у не відведених для цього місцях, злочинне випалювання стерні та сухої рослинності, меліоративні роботи. Все це призводить до усихання дібров. Головною лісоутворюючою породою сумських лісів є дуб черешчатий (звичайний). Його деревина має високу міцність, твердість, довговічність і гарну текстуру (малюнок у розрізі). Використовується в кораблебудуванні, для будівництва підводних споруд, тому що не піддається гниттю; застосовується у вагонобудуванні, у меблевому, столярному, бондарному виробництві, будівництві будинків та інше. Дуб черешчатий росте дуже повільно та має дуже цінну деревину, тому винищується швидше, ніж відновлюється. Окремі дерева – представники виду мають велику цінність , як пам’ятки природи та історико-культурне, екологічне, виховне значення. Деякі з них знаходяться в критичному стані, їм загрожує небезпека знищення. В зв’язку з тим, що в Сумській області ведеться масова «санітарна» вирубка лісів, проводиться реконструкція вулиць, скверів, парків міста, в результаті яких зникають вікові дуби, тема нашого проекту «Вивчення та аналіз екологічного стану заповідних дібров та дубів-пам’яток природи на території м. Сум та Сумської області» є актуальною.

Об’єкт дослідження

Заповідний фонд Сумської області

Предмет дослідження

Екологічний стан заповідних дібров та дубів-пам’яток природи на території м. Сум та Сумської області

Мета

Збереження та відновлення дібров

Згідно з метою нами були визначені наступні завдання: 1.Розглянути біологію та екологію дуба черешчатого 2.Проаналізувати поширення дуба черешчатого на території Сумської області 3.Дослідити місце знаходження та історико-культурне значення окремих представників дуба черешчатого. 4.Зробити карту-схему знаходження заповідних об’єктів та насаджень дубів в м.Суми та Сумській області. 5.Довести необхідність та перспективи відновлення насаджень дуба черешчатого на території Сумської області. 6.Провести серед школярів та громадськості м.Сум просвітницьку роботу щодо збереження та відновлення дібров та окремих дубів в м.Суми та Сумській області.

Стислий опис проекту (предмет, клас, навчальна тема, анотація проекту)

РОЗДІЛ І. БІОЛОГІЯ ТА ЕКОЛОГІЯ ДУБА ЧЕРЕШЧАТОГО

1.1. Положення дуба черешчатого в сучасній системі рослин, його біологія.

Дуб черешчатий, як і будь-яка інша рослина, займає своє місце в сучасній системі рослин. Існує декілька класифікацій дуба черешчатого. Згідно однієї, вид Дуб Черешчатий має дві різновидності: дуб літній та дуб зимовий; а згідно іншої Дуб Літній – це друга назва виду Дуб Черешчатий, тоді як дуб зимовий або скальний – це також окремий вид. Таким чином, згідно однієї із них, дуб черешчатий займає таке положення в сучасній системі рослин:

Вид Дуб звичайний,черешчатий,літній Quercus robur
Рід Дуб Quercus
Родина Букові Fagaceae
Порядок Букоцвіті Fagales
Підклас Розиди Rosids
Відділ Покритонасінні Magnoliophyta
Царство Рослини Viridiplantae

Дуб звичайний, або черешчатий, або літній, або англійський у дорослому віці – велике дерево висотою 40 – 50м з діаметром стовбура до 1 – 1,5м, густою кроною і потужною кореневою системою. Молоді пагони голі, оливково-бурі, кора дорослих дерев темно-сіра з глибокими тріщинами товщиною до 10см. Листки прості, довгасті, обернено-яйцевидні, перисто-лопатеві, з 4-7 закругленими лопастями на кожній половинці листа, з вушками при основі, довжиною 7-15см і шириною 3-7см, зверху блискучо-зелені, знизу матові, більш бліді, голі (спочатку слабо опушені). Черешки короткі довжиною 0,5-1см. Прилисники опадають. Листорозміщення почергове. Квітки одностатеві. Тичинкові квитки зібрані в рідкі, довгі звисаючі перервані тонкі сережки завдовжки 2-4см, оцвітина їх дрібна, зеленувато-жовта, шести роздільна, з такою ж кількістю тичинок. Формула чоловічої квітки: Р(6-8)А6-10G0. Маточкові квітки червонуваті, по одному або кілька на коротких квітконіжках. Формула жіночої квітки: Р3+3 А0 G(3) Рослина однодомна. Плід – односім’яний горіх (жолудь) довжиною 1,5-3см, діаметром 1-2см, голий, жовто-буро-коричневий, з повздовжніми смугами, з шипиком на верхівці, на ніжці (черешку). Плюска чашоподібна, неглибока, довжиною 0,5 -1см, оточує жолудь зазвичай на 1/3 його довжини. Цвіте одночасно з розпусканням листя в квітні-травні. Плоди дозрівають у вересні. Плодоношення починається з 30-40 років в дикому стані і з 50-60 років – у насадженнях. Дуб відноситься до дерев – довгожителів. В перші роки він росте повільно вверх, а корені ростуть дуже швидко. Росте в широколистяних, змішаних лісах, поодиноко або утворюючи чисто дубові гаї. Бруньки напівкулевидні, світло-бурі, з війками по краях лусок. Розмножується насінням; жолуді розносять птахи та звірі, а також сильним вітром та водою. Щедрі врожаї жолудів повторюються через 4-8 років. Відновлення відбувається також пагонами, які відростають від пеньків, здатність утворювати які він зберігає до 150-200 років. Дуб черешчатий живе до 400-500 років, окремі дерева – до 1500 - 2000 років, досягаючи 4-5м в діаметрі.

1.2 . Аналіз поширення дуба черешчатого на території м. Сум та Сумської області.

На Сумщині чисті дубові ліси з дуба черешчатого зустрічаються невеликими острівками в Ямпільському, Глухівському, Тростянецькому, Лебединському та Путивльському районах. Але уважно вивчивши карту рослинності Сумської області, я вияснила, що в минулому вони були поширені значно більше і займали великі площі в цих районах, проте пізніше вони були розорені, і тепер на їх місці знаходяться сільськогосподарські угіддя. Площ кленово-липово-дубових лісів з дуба звичайного, липи серцелисної, клена гостролистого збереглося в лісовому фонді Сумщини значно більше. Вони розміщені в Кролевецькому, Недригайлівському, Роменському, Тростянецькому, Сумському, Краснопільському та Охтирському районах. Величезні площі цих лісів були знищені, землі розорені і зараз на їх місці також знаходяться сільськогосподарські угіддя в таких районах, як Глухівський, Кролевецький, Путивльський, Конотопський, Роменський, Недригайлівський, Сумський, Лебединський, Тростянецький, Краснопільський.Залишки дубово-соснових та липово-дубово-соснових лісів місцями в комплексі з сосновими лісами із сосни звичайної ми бачимо в Серединобудському, Шосткінському, Ямпільському, Кролевецькому, Конотопському та Лебединському районах.

1.3 . Екологічні зв’язки в екосистемі діброви на території Сумської області.

Дуб черешчатий відзначається високою зимостійкістю і переносить морози до -40С, хоча й відноситься до теплолюбних дерев. Проте часто потерпає від пізніх весняних заморозків, які доволі часто бувають на Сумщині, так як рано починає вегетацію та цвітіння (квітень-місяць). Це може різко знизити або навіть повністю знищити його урожай. Дуб черешчатий відносно світолюбивий, тому в молодому віці при повільному рості часто заглушається деревами, які швидко ростуть(береза, осика, граб та ін.). А тому потребує ретельного догляду – освітлення шляхом вирубки дерев, які його затіняють. Здоровий дуб у лісі стає дорослим в віці 80 років. У цьому віці дуби вже вирубують на господарські потреби. Одинокі дерева та дерева, що виросли на бідних сухих грунтах мають викривлені сучкуваті стовбури Дуб на Сумщині.JPGв густих насадження та на багатих грунтах – прямі, добре очищені від гілля та сучків стовбури Дуби в ЛСУ.JPG Дуб черешчатий розвиває дуже потужну крону, сильно розгалужену кореневу систему, що проникає на глибину більше 5м. У зв’язку з цим дуб відрізняється дуже високою вітростійкістю. У перші роки життя дуб росте повільно, до 10 років висота його сягає тільки 0,5 – 1м при бічному затіненні і освітленні зверху дуб цього терміну виростає до 2-4м, тому лісівники вважають, що дуб «любить рости в шубі, але з відкритою головою». Зростання дуба у висоту триває приблизно 200 років.

В ході дослідження дібров ми вияснили, що: 1) в широколистяних дібровах разом з дубом черешчатим ростуть такі його супутники, як: липа, ясен, клен – вони займають з дубом перший ярус та мають одні й ті ж вимоги до світла, вологи, грунту та площі, тому між ними постійно точиться боротьба за існування. 2) рослини другого ярусу (клен, граб, груша, яблуня) та третього ярусу (ліщина, бересклет, черемуха, крушина) затінюють стовбур дуба, формують його циліндричну форму, сприяють його очищенню від гілля та сучків. Завдяки їм дуби в лісі виростають високими, прямими та стрункими. Але при сильному затіненні деревами першого та другого ярусів, особливо в молодому віці дуби можуть загинути, тому лісники повинні слідкувати за густотою менш цінних та швидко ростучих порід і періодично робити санітарні вирубки. 3) трав’яний покрив діброви складається з тіньовитривалих та тінелюбивих трав’янистих рослин, які займають всі проміжки, тягнучись до світла; 4) рослинний опад – джерело поживних речовин, середовище життя бактерій, червів, личинок членистоногих; 5) серед тварин діброви можна виділити такі екологічні групи: тварини дерев і кущів: хижі птахи (сокіл-балобан, сова-неясить); горлиця; великий строкатий дятел; зозуля, сойка; листоїдні комахи (непарний шовкопряд, хрущ); хижі та паразитичні комахи (жук-красотіл, сонечко, наїзник); білка; лісова куниця; комахоїдні птахи( сіра мухоловка, шпак, дрізд, велика синиця, зяблик, соловей); стовбурові жуки ( дубовий усач, жук-олень, короїд). Наземні тварини: лисиця; рудий лісовий мураха; заєць-русак; борсук; руда лісова полівка; їжак; гадюка; мертвоїдні комахи ( жук-могильник, мертвоїд, личинки мух, стафілін). Мешканці підстилки та ґрунту: ґрунтові гриби та бактерії; черви та членистоногі (дощовий черв’як, багатоніжка-ківсяк, мокриця, панцирний кліщ), кріт; личинка майського жука.

Дуб черешчатий, маючи стрижневу кореневу систему, яка глибоко проникає в ґрунт, запобігає його ерозії. Займаючи разом з іншими деревами верхні яруси, створює сприятливі умови для рослин. Він дає захисток деяким тваринам та птахам. Його плодами живляться білки та польові миші, які дуже полюбляють жолуді і поїдають їх у великій кількості, а також розносять їх по своїм норам – частина запасів залишається невикористаною і може прорости. Жолуді дуба черешчатого не потребують періоду спокою і проростають восени, зимуючи під снігом в проростках, в суворі зими багато з них гинуть, завдяки великому запасу поживних речовин в сім’ядолях проростання відбувається швидко. Плід розколюється на верхівці, звідки спочатку появляється корінець, який росте вертикально вниз.Стебло, що розвивається слідом за корінцем, несе в основі декілька дуже дрібних лусковидних листочків; перші справжні зелені листки зазвичай дуже короткі і відрізняються від дорослих листків супротивним розміщенням, меншою розчленованістю та меншим числом бокових жилок.В перші роки життя молода рослина для нормального розвитку потребує деякого бокового затінення, що зазвичай має місце при природному відновленні в лісі. Це завжди мають на увазі при лісопосадках: жолуді садять в попередньо підготовлені смуги із кущів (ліщина, жовта акація, в’яз та ін.) або навіть між рядами кукурудзи (рослини притінюють молоді дубки і одночасно слугують їм підгоном) або ж використовують метод густих культур, де відбувається самозатемнення. На відкритих місцях молоді рослини не витримують конкуренції із злаками; останні можуть винищити навіть п’ятиметрові дерева при посадках у степових районах.

РОЗДІЛ ІІ. ЕКОЛОГІЧНИЙ СТАН ДУБОВИХ НАСАДЖЕНЬ ТА ЗАПОВІДНИХ ДУБІВ-ПАМ’ЯТОК НА ТЕРИТОРІЇ М. СУМ.

2.1. Екологічне обстеження дубів-пам’яток на території м. Сум та Сумської області.

На території Сумщини ростуть поодинокі дуби – живі пам’ятки минулих віків. В Кролевецькому районі, Реутинської сільради росте довголітній Дуб – Орел. Його висота складає 30м, обхват дерева – 5,50м. Цьому величному дереву близько 500 років.

Час, необхідний для проекту

Один навчальний рік

Навчальні цілі та очікувані результати

Головною метою проекту є вивчення, пропаганда, збереження та відновлення дібров та окремих дубів в м. Суми та Сумській області. Для досягнення цієї мети і було створено проект «Вивчення та аналіз екологічного стану заповідних дібров та дубів-пам’яток природи на території м. Сум та Сумської області». Одним із головних завдань проекту стало відвідування та збір інформації з місць розташування дубів-пам’ятків природи в м. Суми та Сумській області: Тростянець, Ромни, Путивль. Також проект мав на меті поглиблення знань про систематичне положення, біологію, екологічні зв’язки та поширення дуба черешчатого в м. Суми та Сумській області. Робота над проектом активізувала пізнавальну діяльність учнів, вони одержали конкретні знання та елементи навичок дослідницької діяльності по вивченню природних об’єктів, які знадобляться їм у подальшому житті. Учні отримали масу позитивних емоцій від спілкування з природою, а через них позитивне ставлення до природних об’єктів. Результати проекту були використані для проведення виховних бесід та вікторин в ряді класів нашої школи. Учні цих класів з цікавістю сприйняли донесену до них інформацію, тим більше що деякі з них самі приймали активну участь у зборі інформації по основним питанням проекту: збирали легенди, розповіді мешканців тих місць, де ростуть дуби; фотографували дуби-пам’ятки; опрацювали велику кількість наукової літератури. Серед учнів 5-х класів був проведений конкурс малюнків на тему «Дуб звичайний». Сподіваюсь, що і наступні покоління вихованців нашої школи продовжать роботу над цією цікавою темою, так як вона дає великі можливості для досліджень. Наприклад, в майбутньому можна буде провести досліди по пророщуванню жолудів та одержанню розсади дуба з наступним висаджуванням їх в рекреаційній зоні на Баранівці. Розпочали вже збирати матеріал про використання дуба людиною та вироби з нього, а також художні твори учнів на тему дуба (малюнки, вірші). Робота над проектом звернула увагу учнів на правила поведінки в природі, вони усвідомили те, що ліс, а також окремо взяті дуби-пам’ятки необхідно захищати і розпочинати це кожний повинен з себе.Коли мої друзі побачили фото дуба в м. Бєлгород, який є історичною пам’яткою, вони були приємно здивовані станом, у якому він знаходиться, і висловили думку, що жодна пам’ятка та території Сумської області не зрівняється з ним за ступенем доглянутості.Випадки жорстокого ставлення до об’єктів природи (понівечені дуби в парку ім. Асмолова та біля озера Чеха переконали їх у необхідності вести пропаганду екологічних знань та екологічної культури. Учні «Зеленого ліцею» СЗОШ №18 взяли шефство над понівеченим дубом (в його дуплі розпалювали багаття), що росте на березі о. Чеха. Хлопці заповнили дупло битою цеглою та залили цементним розчином. Тепер будемо сподіватися, що дуб буде рости та радувати нас ще не один десяток років.Хотілося б, щоб наші знамениті вікові дуби були не в гіршому стані, ніж дуби м. Бєлгород. А тому ми хочемо звернутися до директора КП «Зеленбуд» Сергія Прокопенка з пропозицією приділити увагу поліпшенню стану та благоустрою дубів-старожилів м. Суми. Хочеться бачити м. Суми кращим, ніж м. Бєлгород.

Оцінювання учнівської діяльності та продуктів (формуюче оцінювання зі зразками трьох форм оцінювання)

-Учні навчилися правильно поводитися в природі;одержали знання про біологію дуба черешчатого; отримали практичні навички охорони цього виду рослин;робота над проектом сприяла вихованню в учнів любові та бережливого ставлення до природи

Діяльність учнів і вчителя та її результати (із посиланнями на приклади)

Найбільшої шкоди природному середовищу завдають неорганізовані туристи, які залишають після себе побутове сміття, пошкоджені та знищені рослини, згарища багать. Для зменшення негативного впливу неорганізованого туризму на довкілля необхідно вести профілактично-роз’яснювальну роботу. Силами учнів ЗОШ №18 також розпочата та ведеться просвітницька діяльність серед громади м. Сум. Розпочато її з колективів старшокласників ЗОШ №18, в яких оприлюднено даний проект шляхом його презентації, під час якої учні познайомилися з фотографіями дубів-пам’яток природи та історико-культурними пам’ятками м. Сум і Сумської області, прослухали розповіді про них. Особливе обурення визвали в них фотографії дерев, понівечених жорстокими діями людей. Матеріали проекту були використані для проведення бесіди та вікторини на паралелі учнів 7 та 8 класів з метою екологічного виховання та освіти. (Рис.2.17)

Автори проекту провели презентацію його на паралелі 11 класів. Багатий матеріал проекту захопив учнів і вони виявили бажання Рис.2.17 продовжити роботу над проектом, доповнивши його іншими розділами.

Використані ресурси

1. Андрейцев А.К. Основи екології: Підручник. – К.: Вища шк.. 2001. – 358с. 2. Стан навколишнього природного середовища в Сумській області у 2007 та 2011 році (доповідь). – Суми: ПКП «Еллада-S». – 60с. 3. Бойчук Ю.Д. Екологія і охорона навколишнього середовища: навч. Посіб.- 2-ге вид., стереотип. /Бойчук Ю.Д., Солошенко Е.М., Бугай О.В. //– Суми: Вид. «Унів. Книга»,2003 -284с. 4. Мотузний В.О. Біологія (посібник)/ В.О. Мотузний – Київ, 2004, 346 с. 5. Мусієнко М.М. Екологія: Тлумачний словник. /М.М. Мусієнко, В.В. Серебряков, О.В. Байрон. //– К.: Либідь, 2004. – 376с. – Укр. мова. 6. Балан П.Г. Биология: Учебник для 11 кл. общеобразоват. учебн. заведений : уровень стандарта, академ уровень / П.Г. Балан, Ю.Г. Вервес// пер. c укр. – К.: Генеза, 2011. – 304 с. : ил. 7. Проханов А.М. глав. ред. Большая советская энциклопедия третье издание, том 8, М.: Москва, изд. «Советская энциклопедия», 1973. 599 с. 8. Проханов А.М. глав. ред. Большая советская энциклопедия третье издание, том 14, М.: Москва, изд. «Советская энциклопедия», 1973. 620 с. 9. Тахтаджян А.Л. глав. ред. Жизнь растений, том 5(I), Цветковые растения. М.: Просвещение, 1980. 430 с., ил., 32 л. ил. 10. Царик Л.П. Экология: Учебник для 11 кл. общеобразоват. учебн.

заведений    : академ. уровень, уровень стандарта / Л.П. Царик, П.Л. Царик, И.М. Витенко// К.: Генеза, 2011. 96 с. : ил.

11. strc.sumy.ua/vnews/10488-kraseni_yakym_za_.html Красені яким за 100 на Сумщині… Полковниченко Н.

[1]