Використання "хмарних технологій" під вивчення інформатики у 10-11 класах

Матеріал з Wiki
Перейти до: навігація, пошук

Зміст

Назва статті

Використання "хмарних технологій" під вивчення інформатики у 10-11 класах

Автор (посилання на сторінку користувача)

Маслюк Сергій Миколайович

Анотація статті

Тенденції розвитку високих технологій зумовлюють зростання їх ролі у розвитку людства. Тому необхідно модернізувати інформаційно-освітнє та наукове середовище навчального закладу та привести його у відповідність до сучасного рівня розвитку науки, технологій і виробництва. Саме хмарні технології, які є нині передовими технологіями інформаційного суспільства, можуть відіграти роль провідного інструменту інформатизації освіти.

Ключові слова

Освіта, школа, інформатика, інформаційні технології, хмарні технології

Постановка проблеми

Під час розроблення і впровадження програмних засобів та мережевих технологій у навчальних закладах найскладнішими виявляються питання наявності сучасних комп'ютерів і програмного забезпечення, технічної підтримки працездатності інформаційних продуктів, забезпечення вибіркового авторизованого доступу учнів до конкретних мережевих ресурсів. Традиційні методики потребують, як правило, використання сучасного обладнання, впровадження дорогих програмних продуктів, а також наявності в штатному розписі посади системного програміста для їх підтримки та періодичного оновлення, що різко звужує коло навчальних закладів, які можуть відповідати цим вимогам. Методика, яка ґрунтується на технології «хмарних обчислень», дає можливість долати ці труднощі, залучаючи при цьому учнів до найбільш перспективних напрямів розроблення сучасних інформаційних продуктів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

В сучасних умовах наукові пошуки орієнтовані на педагогічні підходи до вивчення віртуальних спільнот, відображено у працях Бикова В., Жалдака М., Задорожної Н., Кухаренко В., Малицької І., Морзе Н. (Україна), Андрєєва О., Патаракіна Є., Полат Є., Хуторського А. (Росія), Віркус С. (Великобританія), Боуден Д. (США) та ін. Різні аспекти використання ІКТ у навчальному процесі розглядали у своїх працях: В. Биков, Р. Гуревич, Гжегош Кедрович, М. Жалдак, І. Захарова, М. Кадемія, О. Спірін, І. Роберт, Є. Полат, І. Трайнєв та ін. Питання використання «хмарних технологій» для підвищення якості знань учнів досліджено недостатньо.

Мета статті

визначити можливості і перспективи використання «хмарних технологій» у навчальному процесі у загальноосвітній школі задля кращого засвоєння, відтворення, розуміння учнями знань та застосування їх на практиці.

Виклад основного матеріалу

Основною формою навчальних занять у класах з профільним вивченням інформатики залишаються уроки різних типів: вивчення нового навчального матеріалу, удосконалення знань та формування умінь при розв’язуванні задач, узагальнення та систематизація знань, контроль та корекція знань. Рекомендується використовувати такі форми організації навчання: уроки-лекції, уроки-семінари, заліки, практичні заняття різного типу, як то індивідуальні, роботу в групах тощо. Під час профільного вивчення курсу інформатики передбачаються такі практичні форми занять: уроки розв’язування задач, лабораторні роботи, роботи над проектними задачами. Для більш ефективного використання навчального часу при вивченні інформатики рекомендується застосування спарених уроків. У тих випадках, коли на вивчення тем тієї чи іншої змістової лінії відводиться 3 години на тиждень, можна непарну годину проводити спареною раз на два тижні. З цією метою всі теми програми розраховані на парну кількість годин. Окремо слід зазначити відмінність між практичними та лабораторними роботами, які передбачені у програмі як одна із форм звітності учнів за набуті знання з окремих тем. Якщо практична робота може виконуватися учнями як індивідуально, так і у групах, відповідно до обраної вчителем методики, і передбачає виконання конкретного однакового для всіх учнів завдання, то лабораторні роботи рекомендуються до виконання учнями самостійно. Вони передбачають ведення дослідження у зошиті з окремої теми з кожної лабораторної роботи із зазначенням постановки задачі, опису розробленого алгоритму виконання завдання, підібраних власних тестів, результатів тестування, аналітичного дослідження одержаних результатів, порівняння з результатами інших альтернативних методів розв’язання поставленої задачі, остаточних висновків. За результатами виконання лабораторної роботи можливий її захист у будь-якій формі. Такий захист на вибір вчителя може бути проведений індивідуально з окремими учнями, або у груповому інтерактивному режимі. У програмі лабораторні роботи передбачені лише із тих тем, які дозволяють учням провести відповідну дослідницьку роботу. Хмарні технології — це технологія, яка надає користувачам Інтернету доступ до комп’ютерних ресурсів сервера і використання програмного забезпечення як онлайн-сервіса, тобто якщо, є підключення до Інтернету то можна виконувати складні обчислення, опрацьовувати дані використовуючи потужності віддаленого сервера. «Хмарні технології» побудовані на хмарних обчисленнях. Хмарні обчислення (англ. Cloud Computing) — це модель забезпечення повсюдного та зручного доступу на вимогу через мережу до спільного пулу обчислювальних ресурсів, що підлягають налаштуванню (наприклад, до комунікаційних мереж, серверів, засобів збереження даних, прикладних програм та сервісів), і які можуть бути оперативно надані та звільнені з мінімальними управлінськими затратами та зверненнями до провайдера. При використанні хмарних обчислень програмне забезпечення надається користувачеві як Інтернет-сервіс. Користувач має доступ до власних даних, але не може управляти і не повинен піклуватися про інфраструктуру, операційну систему і програмне забезпечення, з яким він працює. «Хмарою» метафорично називають Інтернет, який приховує всі технічні деталі. Згідно з документом IEEE, опублікованим у 2008 році, «Хмарні обчислення — це парадигма, в рамках якої інформація постійно зберігається на серверах у мережі Інтернет і тимчасово кешується на клієнтській стороні, наприклад на персональних комп'ютерах, ігрових приставках, ноутбуках, смартфонах тощо»

Диск Google (англ. Google Drive) — сховище даних, яке належить компанії Google Inc., що дозволяє користувачам зберігати свої дані на серверах у хмарі і ділитися ними з іншими користувачами в Інтернеті. [4]

Google диск забезпечує: 1. Зберігання файлів, папок, архівів, загальним об’ємом до 15 Гб. 2. Створення онлайнових текстових документів, книг Excel, презентацій, малюнків та створення форм. 3. Завантаження файлів на комп’ютер. 4. Конвертування файлів з одного формату в інший. 5. Конфіденційність та захист даних. [5] Dropbox – це хмарна система зберігання інформації у вигляді папок або файлів. Тобто, ви зберігаєте файли не на комп'ютері, а на сторонньому сервісі. До 2 гігабайт ви можете робити це безкоштовно, або нарощувати обсяг для зберігання, підключаючи реферальним посиланнями до сервісу друзів. За кожного нового користувача ви отримаєте 125 додаткових мегабайт об'єму. До 100 гігабайт додаткового об'єму можна отримати за додаткову плату. За допомогою хмари Dropbox можна синхронізувати файли, Наприклад, поклавши файли на одному ПК в хмару, їх можна відразу побачити на іншому, а користуватися ними, звичайно. Зараз багато користувачів працюють щодня за декількома комп'ютерами відразу. Наприклад, вдома один ПК, на роботі - другий, ще є ноутбук або смартфон, а може, ще й планшет. Синхронізувати дані в такому випадку стає дуже складно – потрібні файли доводиться відсилати багато разів на пошту, користуватися ISQ або скайпом, підключати USB-накопичувачі або переписувати все на диски. Це для користувача незручно і довго.

За допомогою Dropbox можна користуватися електронною поштою. Навіть недосвідчений користувач ПК зможе легко розібратися, як працювати з Dropbox. Розроблені спеціальні версії програми для будь-яких операційних систем і мобільних пристроїв. Всі папки та файли, які зберігаються на сервері Dropbox, можна в будь-який час завантажити до себе на комп'ютер, переслати іншим користувачам або просто щось у них змінити. Більше того, завжди можна отримати резервні копії всіх документів або відновити попередні, незмінені версії документів. Зручно, якщо ви ненавмисно видалили або змінили файл. При безкоштовному доступі (до 2 гігабайт) користувачі можуть відновити попередні версії файлів за останній місяць, а преміум- користувачі можуть це зробити в будь-який час. Тобто, при користуванні платним акаунтом ви можете отримати будь-яку копію документа з вашого комп'ютера, якщо завчасно скопіюєте в Dropbox всі файли і папки комп'ютера. Ще можна видалити файли і папки без можливості їх відновлення. Однак, не можна одночасно видалити декілька файлів або папок – тільки по одному. І не можна видалити папку, якщо в ній знаходиться більше 1000 файлів. Тобто, все це умовно і можливо вирішити. Хмарний сервіс Dropbox піклується про безпеку та конфіденційність всіх ваших даних. Всі програми Dropbox захищені в максимальному ступені. Тобто, у процесі користування хмарним сервісом ви маєте комфортний, швидкий і повністю безпечний доступ до інформації будь-якого комп'ютера або мобільного пристрою, що підключений до вашого акаунту. Велика перевага Dropbox у тому, що користування зрозуміло навіть непідготовленій людині, і вся процедура спілкування з цим додатком максимально спрощена. Складні і тривалі налаштування виключені абсолютно. [6] Безкоштовний "хмарний" сервіс Яндекс.Диск (рис. 3) для зберігання файлів і синхронізації їх з будь-якими пристроями (планшети або смартфони). "Хмарний" сервіс від Yandex надає користувачу до 10 гігабайт вільного простору, куди можна скласти свої особисті документи, фотографії, музику, фільми. І, відповідно, вони будуть доступні користувачеві скрізь, де є Інтернет.

Наступний сервіс хмарних послуг для зберігання файлів на платформі Mail.ru є Облако@mail.ru

Mail.ru надала своїм користувачам в безкоштовне користування 100 Гб простору для зберігання даних та передбачається користувачам надати 1 Терабайт = 1024 Гб простору для зберігання. Для користування достатньо мати (або створити) пошту на Mail. Сервіс має програми для настільного комп'ютера (під Windows, Linux, MacOS) і планшета / смартфона під iOS і Android. Інтерфейс в цілому аналогічний інтерфейсу Яндекс.Диск і Dropbox. Однак в онлайн-версії Облако@mail.ru з усіх завантажених файлів переглянути можна тільки картинки в режимі слайд-шоу, файли PDF, doc, xls, відео та аудіо перегляду не піддаються. У цьому сервіс програє навіть Яндекс.Диск, не кажучи вже про Google Drive. Сервіс LearningApps (рис. 5) є додатком Web 2.0 для підтримки освітніх процесів у навчальних закладах різних типів. Це конструктор для розробки інтерактивних завдань за різними предметними дисциплінами для застосування на уроках і в позакласній роботі. Основна ідея інтерактивних завдань полягає в тому, що учні можуть перевірити і закріпити свої знання в ігровій формі, що сприяє формуванню пізнавального інтересу учнів.

На сервісі є галерея загальнодоступних інтерактивних завдань, яка щодня поповнюється новими матеріалами, які створені викладачами різних країн. Важливо відзначити, що правильність виконання завдань перевіряється миттєво. Окрім того, ресурс Learningapps.org дає можливість організувати віртуальні класи, керувати обліковими записами школярів, готувати для учнів кожного класу завдання, відстежувати процес виконання завдань. У мережі Інтернет існують різноманітні спеціалізовані онлайн-сервіси для створення та розміщення презентацій: Empressr (www.empressr.com), Google Docs (docs.google.com), Prezi (www.prezi.com), Zoho Show (show.zoho.com), SlideShare (www.slideshare.net), VCASMO (www.vcasmo.com), Knoodle (www.knoodle.com) тощо. Серед наведеного переліку заслуговує на особливу увагу вчителів веб-сервіс Prezi, який є інноваційним інструментом створення презентацій, ефективним та простим помічником щодо організації та представлення навчального матеріалу. Prezi (www.prezi.com) – яскравий представник альтернативного способу створення презентацій (non-linear presentations); хмарне програмне забезпечення для створення ефективних презентацій нелінійної структури з ефектами зумування, 3D-фоном.

На відміну від звичайних послідовних слайдів, у Prezi (рис. 6) можна створювати презентації зі смисловими картами, що дозволяють бачити весь матеріал та викладається як єдине і взаємопов'язане ціле, занурюючись за необхідності в його частини (zoom-ефект). На даному сервісі є можливість імпортувати будь-які складові частини презентації (графіка, відео, тексти, flash-ролики тощо), публікувати її в блозі або на сайті, зберігати для автономного показу без використання Інтернет у форматі Flash.[7] Створювати презентації можна двома способами. Можна зареєструватися на офіційному сайті і там проводити всі необхідні роботи, що включають створення, редагування, збереження презентації на сервері або збереження на локальному комп’ютері. Є й інший варіант — завантажити і встановити на персональний комп’ютер Prezi desktop версію, яка нічим не відрізняється від онлайн-сервісу. Але в цьому випадку є деякі недоліки із з’єднанням, що можуть призвести до втрати або спотворення даних. Це неприпустимо в умовах сучасного світу і може принести як іміджеві, так і фінансові втрати. Презентація Prezi може відтворюватися на будь-якому персональному комп’ютері, тому що всі необхідні компоненти вона містить в собі. Крім того, при реєстрації Prezi користувач одержує безкоштовний обліковий запис, який має необхідні функції для створення красивої і барвистої презентації. Ще одним плюсом є наявність можливості розмістити презентацію на офіційному сайті та отримати на неї гіперпосилання, яким можна потім користуватися як самому викладачеві, так і студентам. При звичайному безкоштовному обліковому записі можливо зберігати до 100 Мб інформації протягом тривалого часу. Однак презентації, розміщені на сервері Prezi.com, можна зробити доступними для редагування іншими користувачами або заборонити будь-які зміни, залишивши тільки можливість перегляду. Таким чином, створення та впровадження у навчальний процес нелінійних мультимедійних презентацій Prezi як підвищення мотивації до навчання і розвитку творчих здібностей студентів дозволяє розв’язувати складні навчальні задачі нестандартним, захоплюючим способом. Саме подання лекційного матеріалу за допомогою сервісу Prezi.com реалізується нелінійним способом та має великі переваги. Цей сервіс не прив’язує викладача до конкретної операційної системи, до конкретного місця, не сковує його творчого мислення. Це виводить процес подання лекційного матеріалу на новий рівень, викликає інтерес, змушує студентів активізувати увагу, мислення, що, безумовно, сприяє поліпшенню відвідуваності лекційних занять і більш якісному засвоєнню навчального матеріалу. [8] SlideShare (рис. 7) на даний момент став найбільшим онлайн-сервісом презентацій, який не тільки є сховищем презентацій в Інтернеті, але й об’єднує їх авторів у спільноти. На сервісі можна ділитися презентаціями, переглядати готові, шукати потрібні і навіть знаходити ідеї для своїх публічних виступів.

SlideShare передбачає можливість завантаження презентацій, що підготовлені в різних версіях програми Microsoft PowerPoint, Impress (OpenOffice, LibreOffice). Крім того є можливість завантажувати документи в інших форматах і відео. З метою полегшення обміну інформацією такі завантаження перетворюються у формат флеш (Flash). Тому можна не турбуватися, що створену презентацію або відео, інші користувачі не зможуть побачити через несумісність програм або їх відсутність. Також їх можна завантажувати на Блоги та Facebook. Microsoft Office 365 — це набір програм, що базується на хмарних технологіях і включає в себе безкоштовну електронну пошту, службу обміну миттєвими повідомленнями, засіб проведення відеоконференцій і здійснення голосових викликів, а також дозволяє створювати і редагувати документи онлайн. Хмарний формат означає, що всі дані зберігаються в центрі обробки даних Microsoft, а не на комп'ютері користувача, і це забезпечує користувачам доступ до документів і даних з різних пристроїв через Інтернет за допомогою браузера. Використання хмарних служб Microsoft Office 365 може надати освітньому закладу низку переваг: • скорочення витрат на інфраструктуру; • постійний доступ до даних; • кращі умови роботи для вчителів, учнів, батьків, інших учасників навчального процесу; • електронні поштові скриньки для всіх учнів, викладачів, адміністрації, інших зацікавлених осіб; • уніфіковані адреси електронної пошти – друга частина електронної адреси (доменне ім'я) співпадатиме з адресою сайту навчального закладу. Microsoft Office 365 для освіти являє собою набір веб-інструментів, покликаних забезпечити ефективну співпрацю школярів або студентів з викладачами. З допомогою цього програмного забезпечення всі учасники навчального процесу можуть разом працювати над завданнями та груповими проектами в реальному часі, надавати спільний доступ до своєї інформації, переглядати й редагувати документи у браузері або в системі Office. Нині за нашою буденністю все більше закріплюється тенденція до «освіти протягом життя». Тому кожен працівник, який прагне стати конкурентноздатним та важливим суб’єктом на ринку праці, повинен володіти навичками роботи з інформаційно-технічним забезпеченням, відповідно до отриманої ним спеціальності, і має бути відкритим та спроможним до отримання нових знань, що відповідатимуть вимогам суспільства Використання хмарних служб Microsoft Office 365 може надати освітньому закладу низку переваг:  скорочення витрат на інфраструктуру;  постійний доступ до даних;  кращі умови роботи для вчителів, учнів, батьків, інших учасників навчального процесу;  електронні поштові скриньки для всіх учнів, викладачів, адміністрації, інших зацікавлених осіб;  уніфіковані адреси електронної пошти – друга частина електронної адреси (доменне ім'я) співпадатиме з адресою сайту навчального закладу. Приєднання до Microsoft Office 365 – ефективне рішення для навчальних закладів, які вирішили скористатися перевагами хмарних технологій і уникнути зайвих витрат на ІТ-інфраструктуру. У разі такого приєднання завдяки засобам Microsoft Office 365 учителі зможуть користуватимуться онлайновими середовищами для зберігання навчальних матеріалів, зможуть створювати сайти груп для спільної роботи і швидкого обміну інформацією, отримають у своє розпорядження засоби планування. Учні також зможуть користуватися усіма перевагами цієї служби: вести власний календар, зберігати документи і зображення в онлайн-режимі, спілкуватися між собою. Google Docs (рис. 8) – це безкоштовний онлайн-офіс, який включає в себе текстовий, табличний процесор і сервіс для створення Інтернет-презентацій, а також сервіс хмарного зберігання файлів користувачів з функціями файлового обміну, що розробляється компанією « Google». Проект утворений в результаті злиття Writely і GoogleSpreadsheets.

Даний сервіс надає безкоштовно 1Gb місця під зберігання імпортованих документів і необмежений простір для створення та зберігання документів у власному форматі. Документи, створені в Google Docs, нагадують полегшені версії Word, Excel і Power Point від Microsoft. Документи і таблиці, які створюються користувачем, зберігаються на спеціальному сервері компанії Google, або можуть бути легко експортовані в файл, що надає можливості доступу до ваших даних з будь-якого комп’ютера, підключеного до мережі Інтернет. Доступ може бути захищений паролем. Google Docs представлено наступними об’єктами: Документи, Таблиці, Презентації , Форми. Робота з Документами, Таблицями, та Презентаціями схожа з принципами роботи з програмою MS Office, об’єкту Форми аналогів в додатках MS Office не має. Однак використання Форм дуже зручне в різних галузях документообігу. За допомогою форм можна легко і швидко планувати заходи, складати опитування та анкети, а також збирати іншу інформацію. Створивши документ у Google або папку документів, можна відкрити до них сумісний доступ (Share) для учнів та колег. Це можна зробити із Списку документів або безпосередньо з документа. Загальне число читачів і співавторів, яким сумісний доступ до документа відкритий явним чином, не може перевищувати 200 чоловік. Документи можуть редагуватися спільно користувачами, які одержали запрошення (мати обліковий запис в Google для цього необов’язково), в ході процесу рецензування та редагування доступний перегляд змін і чат. Файловий обмінник працює безкоштовно з квотою 1 Гб, додатковий обсяг можна отримати за гроші. Google Docs & SpreadSheets підтримує “хмарний” друк документів (віддалену відправку файлів в чергу принтера), а також надає базові можливості для організації зберігається в сервісі контенту. З сервісом Google Apps вчителі та учні одержують більше інструментів для спільної роботи в навчальному процесі: створення веб-сайтів та внутрішнього порталу закладу, виконання проектів у групах, складання загального розкладу занять, проведення лекцій та семінарів дистанційно. Крім того, навчальні заклади можуть суттєво економити на ІТ-ресурсах і при цьому бути впевненими в надійності і безпеці сервісу, захищеного від спаму і реклами. [9] Ще один хмарний сервіс, який кожна людина використовує його щодня, гарно вписується у сучасний навчальний процес – це соціальні мережі. Розглянемо позитивні аспекти використання соціальних мереж у навчальному процесі: 1. Комфортне і звичне для учнів середовище. Інтерфейс, засоби комунікації, організація та форми подання контенту знайомі та зрозумілі їм. 2. Різноманітність форм взаємодії і комунікацій забезпечує широкий діапазон можливостей включення в начальну діяльність. Форуми, опитування, голосування, коментарі, підписки, відправка приватних повідомлень та інше забезпечують різноманітні форми спільної роботи. Значною перевагою використання соціальних мереж в освітньому процесі є інтерактивна доступність викладачів у процесі навчальної діяльності. 3. Наявність такого обов’язкового елемента як «профіль користувача мережі» дозволяє викладачеві краще відчувати особистість студентів, розуміти їх інтереси, розробляти такі завдання, які б зацікавили саме цього студента і, тим самим, забезпечувати більш якісну подачу навчального матеріалу. 4. Спільне планування і наповнення навчального контенту, власних електронних освітніх ресурсів. Соціальні мережі відкривають перед учнями можливість поділитися тим, чого вони навчилися і тим, що виявили цікавого в мережі, не тільки зі своїми однокласниками і викладачами, а також, при бажанні і з усім світом. 5. Можливість організації безперервного навчання. Можливість постійної взаємодії студентів і викладачів в мережі в зручний для них час забезпечує безперервність навчального процесу, з’являється можливість більш детальнох організації роботи індивідуально з кожним із слухачів. Youtube (http://youtube.com) – соціальний сервіс, призначений для зберігання, перегляду і обговорення цифрових відеозаписів. Сервіс дозволяє всім своїм користувачам публікувати відеофайли, ділитися своїми мітками (тегами) відеозаписів. В Youtube колекції можна виявити безліч історичних кадрів і навчальних відеозаписів. Використання мережевих відеосервісів – перспективний напрям у педагогічній практиці. Прикладами може стати використання колекції матеріалів Youtube для пояснення матеріалів лекцій і пояснень до практичних занять. Використання на уроці відео – значно полегшує розуміння навчального матеріалу учнем. Особлива цінність таких наочних засобів навчання полягає в тому, що вони дозволяють візуалізувати цілий ряд абстрактних понять і процесів, виробничих технологій і операцій. При цьому знижується необхідність використовувати складне в налагодженні, громіздкого, дорогого, а іноді навіть небезпечного обладнання [10]. До того ж, найкраще засвоюється те, що сприймається відразу кількома органами чуття. Ця особливість впливає на те, що відеозасоби навчання дозволяють забезпечувати: • демонстративність (надають педагогу можливість на уроці продемонструвати процес або явище в динаміці, вивчити нові види техніки і технології тощо); • фрагментарність (надають можливість дозовано викладати навчальний матеріал, залежно від швидкості сприйняття матеріалу учнями); • методична інваріантність (відео можна використовувати на розсуд педагога на різних етапах уроку, маючи різні методичні цілі); • лаконічність (можливість надання більшої кількості інформації за короткий час, що значно економить час і є ефективним); • евристичність (таке зрозуміле подання нового матеріалу, щоб нові знання були доступними для свідомого засвоєння учнем); • самостійність (є наочним засобом і самостійним джерелом навчальної інформації). Youtube – це простий і зручний спосіб розміщення відеофайлів для загального користування. При цьому не потрібно відразу завантажувати весь файл, щоб його переглянути. Використовуючи Flash-технології, Youtube дозволяє переглядати відеокліпи в режимі реального часу. На сайті представлено величезну кількість різної відеоінформації: професійно зняті фільми і кліпи, аматорські відеозаписи, фрагменти з різних конференцій і семінарів, навчальні відеокурси тощо [11]. У даному дослідженні також ми розглядаємо дві проблеми сучасного навчального процесу – виклад навчального матеріалу і організація контролю знань учнів. У вирішенні вище згаданих проблем нам допоможуть «хмарні технології». Наведемо декілька основних недоліків лінійного запису інформації: – Записану інформацію важко запам’ятати і ще важче відновити в пам’яті. Це відбувається через візуальну монотонність тексту – однакові літери, слова, абзаци. – В великому конспекті важко виділити щось основне. Навіть записуючи інформацію нам хочеться виділити ключові слова, поняття підкресленням, кольором, шрифтом тощо – тобто, присвоїти їм певне графічне маркування. – Час при веденні об’ємного конспекту використовується нераціонально. Зазвичай ми записуємо багато зайвої інформації, через деякий час перечитуємо багато зайвого, знову витрачаючи час, щоб знайти основні поняття певної теми. З огляду на все вище перераховане, на одному з етапів розвитку суспільства з’явилась необхідність застосування методу, який допоможе систематизувати та узагальнити отримані знання, закріпити уміння та навики. Таким методом став майндмеппінг. Майндмеппінг – це досить новий метод формування карт розуму, техніка зручного запису та систематизації інформації. Карта розуму (карта пам’яті, думок; ментальна карта; інтелект-карта) (англ. Mind map) – діаграма, на якій відображають слова, ідеї, завдання, або інші елементи, розташовані радіально навколо основного слова або ідеї. Використовуються для генерування, відображення, структурування та класифікації ідей, і в якості допоміжного засобу під час навчання, організації, розв’язання проблем, прийняття рішень, та написання документів. Приклади доречного використання карт знань: • наукова класифікація (живих організмів, мінералів, органічних сполук, історичних фактів, філологічних понять і структури мови, словниковий запас); • виклад конкретно наукової теорії (наприклад, аксіоматичний виклад геометрії) та її застосувань (опис географічних регіонів); • системний виклад перебігу дослідження (у тому числі наукового експерименту), планування роботи, обліку отриманих результатів і підбиття підсумків. Таким чином, карти знань — це зручний інструмент для відображення процесу мислення і структуризації даних у наочній формі. Їх можна використати, щоб фіксувати ті думки та ідеї, які проносяться в голові, коли ви роздумуєте над яким-небудь завданням. І навпаки, вони дозволяють так оформити інформацію, що мозок легко її сприйме. Бо карти знань відображають природний спосіб мислення. Як зазначає Є. Патаракін, карти знань дозволяють прискорити процес вивчення навчальних матеріалів, розробки особистих і бізнес-проектів, підвищити ступінь запам’ятовування інформації. В основі концепції ментальних карт лежать уявлення про принципи роботи людського мозку: асоціативне (нелінійне) мислення, візуалізація образів, цілісне сприйняття (гештальт), для стимулювання якого застосовуються особливі, «зручні» для мозку, «радіантні» діаграми, що становлять дерево ідей. Побудова карти починається з центрального образу – завдання, яке необхідно розв’язати; ідеї, що вимагає розвитку; проекту, планування якого необхідно виконати; інформації, яку необхідно запам’ятати. Центральний образ – це «стовбур» дерева, від якого розходяться гілки рішень. Кілька товстих гілок цього дерева відповідають основним, базовим ідеям, які асоціативно пов’язані із центральним образом. Від них відгалужуються другорядні ідеї-асоціації, від яких «виростають» асоціації більш низького рівня і т.д. Отже, у ментальних картах реалізується асоціативність та ієрархічність мислення – від загального до часткового. Важливою особливістю ментальних карт є їх насиченість візуальними образами та ефектами. [12] Використовуючи хмарні сервіси можна створити карти знань. Хмарні технології спрощують процес створення даних карт. Серед доступних в мережі Інтернет веб-сервісів по створенню інтелект-карт найзручнішими у використанні є: 1. Bubbl.us – інтернет-сервіс спільного створення інтелект-карт. – Для того, щоб створити інтелект-карту, не потрібно реєструватись. Реєстрація потрібна лише у випадку, коли ви хочете експортувати інтелект-карти чи ділитись ними з іншими користувачами мережі. – Особливості програми https://bubbl.us/ полягає в тому, що вона носить максимально соціальний характер, адже інтелект-карта може редагуватись декількома користувачами одночасно (якщо ви надали їм доступ). Так, наприклад карту з певної навчальної теми може складати вчитель зі своїми учнями. – Робоче поле програми досить просте, управління легке і зручне – ви можете оперувати лише блоками – прямокутниками. Блок-схема, створена в цій програма досить чітка і не завантажена елементами різних типів.

2. MindMeister – web-додаток для побудови інтелект-карт. – Даний онлайн-ресурс пропонує багато можливостей для персоналізації вашої інтелект-карти (іконки, шрифти, стилі). – Додаток підтримує експорт в pdf, rtf, jpg, gif, png). – MindMeister має інтуїтивно зрозумілий інтерфейс та зрозумілу навігацію. Проблеми підготовки сучасного вчителя – Програма безкоштовна, якщо ви бажаєте використовувати лише базові функції. – MindMeister представляє можливість редагування карти декількома користувачами онлайн.

3. Spinscape – потужний веб-додаток для створення інтелект-карт. – Має власний формат. Smap, а також підтримує імпорт з MindManager/ Excel / CSV / HTML і експорт в Mindmanager / PDF / HTML / Word. – Дає доступ до спільного редагування карти в реальному часі, а також можливість налаштувати індивідуальний доступ до карти і окремих її частин – Відрізняється від інших платформ для створення карт знань режимом презентації та можливістю вбудовувати YouTube-відео.

5. Mind42 – безкоштовний додаток для створення карт знань: • кілька людей можуть одночасно працювати над картою. • можливо імпортувати карти з інших розширень: Mind42.com (*. M42), Freemind (*. Mm), MindManager (*. Mmap; *. Xml). • інтегрований пошук за картинками Googl, Yahoo, Flickr, він можливий доступний, якщо натиснути на іконку для додавання картинки. • потрібна реєстрація перед доступом до ресурсу; • неможливо додавати картинки з файлів, тільки у вигляді посилання. [13]

Використовуючи карти знань, ми отримуємо такі можливості: • поліпшити пам’ять, нагадати факти, слова й образи; • генерувати ідеї; • надихнути на пошук рішення; • продемонструвати концепції і діаграми; • аналізувати результати або події; • структурувати роботу (реферат, доповідь); • підбивати підсумки зробленого; • організовувати взаємодію при груповій роботі або у рольових іграх; • ефективно структурувати і опрацьовувати дані. Для вчителя складним питанням і досі є створення завдань для контролю знань учнів. У час стрімкого розвитку ІКТ і виникнення «хмарних технологій» цю проблему можна розв’язати за допомогою освітнього сервісу WEB-test конструктора – «Майстер-тест» (http://master-test.net). [14] WEB-test конструктор «Майстер-тест» (рис. 13) – це безкоштовний сучасний Інтернет-сервіс, який надає можливість легко створювати онлайн-тести, використовуючи сучасні Інтернет-технології. Для Інтернет-тестування на комп’ютер користувача непотрібно встановлювати ніяких додаткових програм. Також безперечним плюсом використання «Майстер-тест» є те, що на сторінках сайту немає реклами та надлишкової інформації, яка буде відволікати користувача від тестування. А викладачу, що створює тест, крім знань з дисципліни, необхідно мати лише початкові навички в користуванні комп’ютером та застосування Інтернет-технологій.

При роботі з програмою викладач може вводити тексти завдань і варіантів відповідей із вказуванням правильних, замовляти колір тексту і фону майбутнього документу. При формуванні тесту існує можливість вставки графічних зображень. Корисною властивістю розробленого програмного середовища є здатність включення в продукти також мультимедійних даних, що дозволяє створювати Web-тести з аудіо і відео супроводом. Крім того, передбачене використання гіперпосилань при формуванні завдань, що істотно розширює можливості тестування, дозволяючи використовувати для цього матеріали, що знаходяться в будь-якому місці Інтернет. «Майстер-тест» надає змогу додавати не тільки графічне зображення до питань тесту, а й надає можливість додавати його до будь-якого з варіантів відповідей. Описуючи інтерфейс «Майстер-тест», зупинимось детальніше на огляді процедури роботи з програмою. Робота з даною системою починається з реєстрації користувача. Кожен користувач системи має можливість обирати власних викладачів та студентів, додаючи їх через запрошення, надіслане на електронну скриньку. Якщо викладач надіслав студентові запрошення, то не має необхідності самостійно додавати викладача, замість цього потрібно лише перейти по посиланню в отриманому листі на сторінку реєстрації, заповнити поля «Ім’я», «Прізвище», «Пароль» та «Електронна пошта» і зареєструватися. Остаточним етапом реєстрації є отримання листа із запрошенням до активації користувача та перехід за цим посиланням. Студенти, яким призначено тест, у довільний час можуть пройти тестування, а саме: після проходження авторизації в системі, студентові потрібно перейти у вкладку «Активні тести» та вибрати тест необхідний для здачі. Вкладка «Активні тести» містить інформацію щодо назви тесту, прізвища викладача, терміну часу, виділеного на тест, та параметри обмеження часу, протягом якого буде існувати можливість проходження тестування. Після тестового контролю студент має можливість переглянути отримані результати. На екрані він побачить кількість набраних балів, відсоток проходження тесту, загальну кількість заданих питань, кількість наданих правильних та неправильних відповідей на запитання. Також студентові надається можливість більш детального аналізу пройденого тесту, а саме: система «Майстер-тест» виведе на екран всі тестові питання, в яких буде висвітлено правильну відповідь та відповідь, дану студентом. Викладач також може одержати розгорнуті результати відповідей студентів, для цього йому потрібно у власному обліковому записі перейти у вкладку «Результати студентів», де буде висвітлено детальні результати тестування, які при необхідності викладач може надрукувати. Ефективність онлайн-тестування полягає в тому, що його учень може пройти вдома, а вчитель – контролювати кількість перезапусків та результат; учень має можливість подумати і всерйоз прийняти рішення, при цьому уникаючи підглядати в результати інших учнів. На сайтах, створених на платформі Edukit є можливість створювати тести, використовуючи Easy Test (рис. 14) – сучасний модуль онлайн-тестування, що стане у пригоді для закріплення вивченого матеріалу під час уроків або вдома.

Розділ онлайн-тестування пропонує вчителям 3 основні можливості: 1. Створення онлайн-тестів і тренінгів для систематизації та повторення вивченого матеріалу. Учні проходять тести без обмеження в часі, можуть «підглядати» у правильні варіанти відповідей і, таким чином, закріплювати пройдений матеріал. 2. Створення онлайн-екзаменів для контролю та оцінювання рівня знань. Вчитель задає певний проміжок часу, протягом якого учні можуть відповідати на запитання екзамену. Коли вказаний час минає, екзамен автоматично завершується. Підказки та правильні відповіді відсутні. По закінченню екзамену, учень отримує оцінку, яка формується за критеріями, що вказав учитель у налаштуваннях тесту. Вчитель у будь-який момент може переглянути, якого результату досяг кожен окремий учень. 3. Створення бланків для письмових тестів. Вчитель обирає запитання, що мають увійти до складу письмового тесту та зберігає документ у форматі .pdf. Тепер його можна роздрукувати. Якщо вказати кількість необхідних варіантів, то програма автоматично згенерує для вас копії тесту із різним порядком слідування запитань, щоб учні не списували відповіді один у одного. Підготовка бланків займає декілька хвилин. Основні переваги Easy Test: • Економія часу при підготовці тестів та екзаменаційних завдань. • Легкість у використанні. Мінімум найнеобхідніших функцій для опанування яких вам вистачить з півгодини. • Накопичення та систематизація екзаменаційних матеріалів, що надійно зберігатимуться в електронному вигляді. • Розвиток навичок у роботі з новими технологіями у вчителів та учнів. • Мотивація учнів до навчання. Вони повторюють вивчений матеріал в ігровій формі, використовуючи звичне середовище – комп’ютер та Інтернет. [15] Слід зазначити, що форма перевірки знань через тестування потребує попередньої підготовки учнів до цієї форми контролю.

Висновки

Отже, перед учителем постає виконання низки завдань: · створення умов для врахування й розвитку навчально-пізнавальних і професійних інтересів, нахилів, здібностей і потреб учнів старшої школи в процесі їхньої загальноосвітньої підготовки; · забезпечення наступності між загальною середньою та професійною освітою, можливості отримати професію; · сприяння професійній орієнтації і самовизначенню старшокласників, соціалізації учнів незалежно від місця проживання, стану здоров’я тощо; · здійснення психолого-педагогічної діагностики щодо визначення готовності до прийняття самостійних рішень, пов’язаних з професійним становленням; · сприяння у розвитку творчої самостійності, формуванні системи уявлень, ціннісних орієнтацій, дослідницьких умінь і навичок, які забезпечать випускнику школи можливість успішно самореалізуватися; · продовження всебічного розвитку учня як цілісної особистості, його здібностей і обдарувань, його духовності й культури, формування громадянина України, здатного до свідомого суспільного вибору. Сприяти виконанню поставлених завдань можуть «хмарні технології», адже «хмарні технології» – це технологія, яка надає користувачам Інтернету доступ до комп’ютерних ресурсів сервера і використання програмного забезпечення як онлайн-сервіса, тобто якщо, є підключення до Інтернету то можна виконувати складні обчислення, опрацьовувати дані використовуючи потужності віддаленого сервера.

Список використаної літератури

1. Концепція профільного навчання в старшій школі. 2. Навчальна програма для 10–11 класів інформаційно-технологічного профілю. 3. Хмарні обчислення. Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/Хмарні обчислення 4. Google Drive. Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/Google_Drive 5. Використання Google Drive. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://infosvit.if.ua/vykorystannya-google-drive-u-metodychnij-roboti-ta-u-roboti-z-pedahohichnymy-kadramy. 6. Хмарні сервіси мережі Інтернет: можливості та перспективи в роботі педагога. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zippo.net.ua/index.php?page_id=720 7. Почему Prezi? Открой для себя мир захватывающих презентацій [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://open-prezi.ru/. 8. ВИКОРИСТАННЯ НЕЛІНІЙНИХ МУЛЬТИМЕДІЙНИХ ПРЕЗЕНТАЦІЙ У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ УНІВЕРСИТЕТУ Інформаційні технології – 2014. Рижко-Семенюк С.М., Київський університет імені Бориса Грінченка, м. Київ 9. Юдіна Т.І. ВИКОРИСТАННЯ ФОРМ GOOGLE DOCS В ДОКУММЕНТООБІГУ http://informatika.udpu.org.ua/?page_id=1212 10. Биков В. Ю. Хмарні технології, ІКТ-аутсорсинг і нові функції ІКТ підрозділів освітніх і наукових установ / В. Ю. Биков // Інформаційні технології в освіті. – №10. – 2011. – С. 8-23. 11. YouTube. Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/YouTube. 12. Патаракін Є. Д. Створення учнівських, студентських і викладацьких спільнот на базі мережевих сервісів Веб 2.0. / Є. Д. Патаракін. – К.: Навчально-методичний центр «Консорціум із удосконалення менеджмент-освіти в Україні», 2007. – 88 с. 13. Карти знань та шляхи їх використання у навчальному процесі [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://svitppt.com.ua/rizne/karti-znan-ta-shlyahi-ih-vikoristannya-u-navchalnomu-procesi.html 14. Досвід впровадження інтернет-технологій в організацію контролю знань студентів. О. В. Вдовіна, А. В. Полонський, Україна, м. Дніпропетровськ, Дніпропетровський технікум залізничного транспорту. 15. Використання тестових технологій на уроках інформатики. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://timso.koippo.kr.ua/hmura9/vykorystannya-testovyh-tehnolohij-na-urokah-informatyky/. 16. Раицкая Л.К. Дидактические и психологические основы применения технологий Веб 2.0. в высшем профессиональном образовании : монография / Л.К. Раицкая. – М. :МГОУ, 2011. – 173 с., с. 34. 17. Slides – сервис для интерактивных презентаций. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://bestapp.menu/slides-servis-dlya-interaktivnyx-prezentacij/ 18. Блог. Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/Блог. 19. Гуревич Р. С. Інформаційні технології навчання: інноваційний підхід : навч. пос. / Р.С.Гуревич, М.Ю.Кадемія, Л.С.Шевченко; за ред. Р. С. Гуревича. – Вінниця : ТОВ фірма ”Планер”, 2012. – 348 с., с. 80. 20. Інфографіка. Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/. 21. Положення про електронний навчально-методичний комплекс з дисципліни. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.tneu.edu.ua/study/bologna-process/the-provisions-of-enmkd/1320-polozhennya-pro-elektronniy-navchalno-metodichniy-kompleks-z-disciplni.html. 22. Онлайн редактори і генератори. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://victoria.lviv.ua/html/gim/3.html. 23. Використання веб-квестів у навчально-виховному процесі. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://osvita.ua/school/lessons_summary/edu_technology/30113/ 24. Інформатика. Веб-квест як педагогічна технологія. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://wiki.fizmat.tnpu.edu.ua/index.php. 25. Якості знань. Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/