Використання ІКТ на уроках географії

Матеріал з Wiki
Перейти до: навігація, пошук

Зміст

Назва статті

Використання ІКТ на уроках географії

Автор (посилання на сторінку користувача)

Горбань Наталія Федорівна

Анотація статті

Національна середня освіта перебуває у стані переходу до інформатизації навчального процесу. Є позитивні зрушення у цьому питанні: поступово виконується програма забезпечення шкіл комп'ютерною технікою, з'явилися сертифіковані навчальні комп’ютерні програмні засоби. Сучасна школа змушує педагогів думати про те, як зробити процес навчання більш результативним. Як вчити так, щоб дитина виявляла інтерес до знання, до навчання

Ключові слова

Інтерактивні комп’ютерні технології, наочність матеріалу, презентації.

Постановка проблеми

ХХІ інформаційне століття потребує кардинальної зміни педагогічної свідомості, інтенсивного пошуку ефективних засобів організації навчання і виховання дітей. Як зазначають науковці, одним із важливих засобів впливу на фізичний, психічний, соціальний і духовний розвиток особистості школяра є продумана й цілеспрямована організація навчально-пізнавальної діяльності, що вважається найважливішою суспільною діяльністю дітей шкільного віку. Сьогодні ми перебуваємо на етапі оновлення всієї системи освіти, впровадження в навчально-виховний процес нових інформаційних технологій. Новітні комп’ютерні технології, що так стрімко увірвалися в наше життя, є потужним інструментом отримання найрізноманітнішої інформації.В освітній галузі вони стали ефективним засобом реалізації принципів наочності, доступності, систематичності та послідовності, науковості, підвищили інтерес до навчання. Накопичений у ході комп’ютеризації освіти України практичний досвід та спеціальні педагогічні дослідження є яскравим доказом того, що використання засобів мультимедійних комп’ютерних технологій позитивно позначаються на якості географічної освіти учнів загальноосвітніх навчальних закладів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблемами інформатизації освіти, становлення інформаційної компетентності, застосування комп’ютерних технологій, психолого- педагогічними та методологічним проблемами інформатизації освітнього середовища займалися такі вчені, як: А.В.Хуторський, О.В Лебедєва, А.П. Тряпіцина, А.В. Горячев, А.Л. Семенов, О.А. Ахаян, Я.А. Ваграменко. Дидактичні аспекти становлення інформаційної компетентності вивчали А.В. Горячев, А.Л.Семенов, О.І.Пометун, В.П.Корнєєв, Н.В.Вовковінська. Інформатизація освіти важлива не сама по собі. Вона повинна сприяти виконанню тієї місії, яка покладається на освіту суспільством.

Мета статті

Виникла необхідність в новій моделі навчання, побудованій на основі сучасних інформаційних технологій, яка реалізує принципи особистісно орієнтованої освіти. Інформаційні технології, що розглядаються як один з компонентів цілісної системи навчання, не тільки полегшують доступ до інформації, відкривають можливості варіативності навчальної діяльності, її індивідуалізації і диференціації, але і дозволяють по-новому організувати взаємодію всіх суб'єктів навчання, побудувати освітню систему, в якій учень був би активним і рівноправним учасником освітньої діяльності.

Ступінь впровадження ІКТ в освіту значною мірою відбиває глибину й масштаби інформатизації суспільства, а сам цей процес має всеохоплюючий відносно системи освіти характер. Ось чому впровадження ІКТ в освітній процес сприяє виконанню більшості завдань, що стоять перед системою освіти. Таким чином, реалізація головної мети інформатизації сучасної освіти забезпечує досягнення таких цілей, які багато в чому збігаються із загальними цілями розвитку освіти.

Виклад основного матеріалу

Активне впровадження нових технологій у навчально-виховний процес є одним з напрямів створення єдиного інформаційного простору навчального закладу та вирішення завдань Програми підвищення якості природничо- математичної освіти. Інформаційно-комунікаційні технології навчання забезпечують високий темп уроку, наочність подання матеріалу, можливість оперативного повернення до раніше вивченого. У науково-педагогічній літературі описано багато засобів щодо активізації пізнавальної діяльності учнів: проблемне навчання, нестандартні уроки, позакласні заходи тощо. Проте, на мою думку, якісна і цікава для учнів наочність навчального матеріалу є також вагомим і потужним засобом розвитку пізнавального інтересу до географічних знань. Ще К.Д. Ушинський зауважував, що дитяча природа вимагає наочності. Наочність матеріалу підвищує його засвоєння, тому що задіяні всі канали сприйняття учнів – зоровий, механічний, слуховий і емоційний. Розумне використання в навчальному процесі наочних засобів навчання відіграє важливу роль у розвитку спостережливості, уваги, мови, мислення учнів. Традиційне використання статичних схем для унаочнення навчального матеріалу та візуалізації уявних і абстрактних понять, на яких базується предмет «географія», не сприяє їх усвідомленому сприйняттю учнями. Саме тому, під час вивчення шкільного курсу географії вчителю важливо мати змогу продемонструвати учням об’єкт вивчення, познайомити їх із втіленням знань про цей об’єкт у реальній практиці людства, навчити специфічним способам діяльності: експериментувати, спостерігати, робити висновки. Робота з комп’ютером не тільки підвищує інтерес до навчання, але й надає можливість регулювати розв’язання навчальних завдань за ступенем складності, оптимізувати засвоєння матеріалу уроку, забезпечити гнучке навантаження всіх учнів класу. Інтерактивні комп’ютерні технології надають можливість:

- створювати мультимедійні презентації;
- використовувати фото- та відеоряд до уроку;
-виконувати роботу з віртуальними картами, в віртуальних групах,в єдиному освітньо-виховному інформаційному просторі.
Інформаційні й комп’ютерні технології є сучасними засобами навчання, що дозволяють педагогу не тільки формувати в учнів знання, уміння й навички, але й вирішувати більш важливе завдання, яке постає перед навчанням, – розвивати особистість учня, задовольняти його пізнавальні інтереси.
Проте, на мою думку, найвагомішим способом комп’ютерної підтримки для вчителя-предметника є мультимедійна презентація, тому що її використання доцільно на будь-якому етапі вивчення теми і на будь-якому етапі уроку. Дана форма дозволяє представити навчальний матеріал як систему яскравих опорних образів, що дозволяє полегшити запам'ятовування і засвоєння матеріалу уроку. Подача навчального матеріалу у вигляді мультимедійної презентації скорочує час навчання, вивільняє ресурси здоров'я дітей. Учнів приваблює новизна проведення таких моментів на уроці, виникає інтерес.
Програма Power Point користується найбільшим попитом в учительському середовищі. За її допомогою текстова і числова інформація легко перетворюється на професійно виконані слайди, придатні для демонстрації навіть перед найвимогливішої аудиторією. На слайди і об'єкти можна накладати різні ефекти (анімацію, відео та звуки), які представлені в редакторі MS Power Point .

Застосування яскравих слайдів презентації відповідає найважливішому дидактичному принципу наочності. Впливаючи на зір і слух, наочні засоби формують цілісне уявлення образу або поняття, що сприяє міцному засвоєнню матеріалу. Наочність розвиває в учнів емоційно-оціночне ставлення до здобуття знань. Застосування презентацій може підсилювати ефект наочності за рахунок поєднання зорового і слухового сприйняття. Демонстровані на великому екрані слайди, які можуть включати анімацію, відео, звук, забезпечують відносно стійку і тривалу увагу учнів до навчального матеріалу. Засоби наочності підвищують інтерес до знань, дозволяють полегшити процес їх засвоєння, підтримують увагу дитини. Порівняно з традиційними наочними засобами, презентації РР мають ряд переваг щодо оптимізації діяльності вчителя та учнів. Це призводить до раціонального використання часу на уроці. Учителі-практики доводять, що, завдяки мультимедійному супроводу занять, учитель економить до 30% навчального часу в порівнянні з роботою біля дошки. Економлячи час, учитель може збільшити щільність уроку, збагатити його новим змістом, а також, використовуючи гіперпосилання, один і той же матеріал подати по-різному: докладно або коротко, зупинившись тільки на базових питаннях (поняттях) теми.

Отже, у цілому презентації РР є унікальним засобом навчання, що надає вчителю великі можливості для управління навчально-пізнавальною діяльністю учнів, і сприяє підвищенню ефективності уроку, а саме::
- наочному уявленню навчального матеріалу;
- ефективному засвоєнню навчального матеріалу через активізацію пізнавальної діяльності учнів і систематизацію знань;
- підвищенню інтересу до предмету;
- самовираження і залучення почуттів та емоцій учнів;
- розвитку прийомів мислення: аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення;
- розвитку умінь здійснювати обробку інформації та трансформувати її;
- формуванню в учнів інформаційної культури;
- формуванню навичок самоконтролю і самооцінки;
- естетичному вихованню за рахунок використання комп'ютерної графіки,технології мультимедіа;
- придбання досвіду використання інформаційних технологій у індивідуальній та колективній навчально-пізнавальній діяльності;
- прояву та розвитку пошукової активності учнів.

Презентації РР виконують важливі дидактичні функції:

– мотивуючу – учитель «грає» на полі дітей, для яких комп'ютер і все що з ним пов'язано є бажаним і цікавим об'єктом уваги і діяльності. Крім того, зміст слайдів презентації допомагає створювати проблемні ситуації, які стають джерелом «пізнавальної напруженості» і пізнавальним стимулом для учнів;
– інформаційну– учитель передає, а учні сприймають важливу навчальну інформацію;
- ілюстративну – забезпечує принцип наочності, що особливо важливо для учнів з наочно-образним типом мислення. Ілюстративний ефект зростає при включенні в презентації анімацій, відео та звуку;
- спрямовуючу й організовуючу діяльність – послідовність кадрів презентації може надавати повну та неповну орієнтацію в діяльності учнів. Перші з них, повністю розкривають її зміст і послідовність дій, а другі, містять «білі плями», які забезпечують пошукову активність і дослідницьку поведінку учнів;
- зворотного зв'язку – слайди презентації можуть представляти критерії виконання завдань, еталони відповідей. Учні, порівнюючи свої освітні продукти із запропонованими зразками, виявляють особисті навчальні досягнення й помилки, що дозволяє їм оцінювати власну діяльність, результати і скоригувати їх.

Таким чином, комп’ютер у навчальному процесі виконує декілька функцій: він є засобом спілкування, створення проблемних ситуацій, партнером, інструментом, джерелом інформації, контролює дії учнів і надає їм нові пізнавальні можливості. Форми роботи учнів під час використання комп’ютера в якості засобу навчання є різні: це і робота всім класом, і групами, а також індивідуальна робота. Перелічені способи обумовлені не тільки наявністю або недостатньою кількістю комп’ютерів, але і дидактичними цілями.

Висновки

Отже, сьогодні, завдяки комп’ютеру, учитель має можливість акцентувати увагу учнів не на докладному усному поясненні ходу певного процесу, його закономірностей, що традиційно віднімає велику частину часу уроку, а на поясненнях і коментарях до спостережуваної на екрані комп’ютера мультимедійної моделі об’єкта вивчення. Комп’ютер дозволяє образно відтворити не тільки те, що безпосередньо сприймається відчуттями, але й те, що виражається абстрактними законами і моделями. При цьому вчитель своїм словом, вміло поставленим питанням спрямовує сприйняття і думку учнів до потрібних висновків. Такий вплив на чуттєвий апарат та на сприйняття підлітка позитивно відбивається на формуванні його пізнавального інтересу, в учня формується правильне сприйняття даної теми, і якою б складною не була тема, що вивчається, вона стане більш зрозумілою школяреві, якщо навчальний матеріал на екрані буде представлений у фарбах, із звуком, анімацією та іншими ефектами. Використання комп’ютера відкриває можливості для подолання описового характеру викладання і виступає засобом подолання формалізму в знаннях. На закінчення хочу відзначити, що в інформаційному суспільстві, коли інформація стає вищою цінністю, а інформаційна культура людини - визначальним чинником її професійної діяльності, змінюються і вимоги до системи освіти, відбувається істотне підвищення статусу освіти.

Інтерактивність у навчанні легко пояснити такою словесною конструкцією, виведеною досвідом педагогів і психологів ще в античні часи:
Те, що я чую, я забуваю;
Те, що я бачу й чую, - я трохи пам'ятаю;
Те, що я чую, бачу й обговорюю, - я починаю розуміти;
Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю - я набуваю навичок;
Коли я передаю знання іншим - стаю майстром.

Список використаної літератури

  1. .Державна національна програма „Освіта (Україна ХХІ століття)”. – К.: Райдуга, 1994. – 61 с.
  2. .Джей Э. Эффективная презентация / Э. Джей; [пер. с англ. Т.А. Сиваковой]. – Минск : Амалфея, 1997. – 208 с.
  3. .Інноваційні пошуки в сучасній освіті. За редакцією Л. І. Даниленко,В.Ф.Паламарчук. Київ. Логос, 2004. – 220 с.
  4. .Intel.Навчання для майбутнього. Київ. Видавнича група BHV, 2004. – 416 с.
  5. .КорнєвВ. П. Використання інформаційно-телекомунікаційних технологій // Шкільна географічнаосвіта: інформаційно-комунікативні технології у навчально-виховному процесі.Зб. наук. праць. – Київ ДНВП «Картографія» 2008. – 50 - 53 с.
  6. .Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. Науково-методичний посібник під редакцією О. І Пометун. Київ. Видавництво А.С.К., 2004.– 192 с.
  7. .ЯценкоВ. С. Педагогічні умови використання інформаційно-комунікативних технологій у контексті оцінювання навчальних досягнень учнів // Шкільна географічна освіта:інформаційно-комунікативні технології у навчально-виховному процесі. Зб. наук.праць. – Київ ДНВП «Картографія» 2008. – 59 -62 с.--Горбань Наталія Федорівна (обговорення) 23:22, 1 грудня 2014 (EET)