Використання проблемного навчання на уроках біології

Матеріал з Wiki
Перейти до: навігація, пошук

Зміст

Назва статті

Використання проблемного навчання на уроках біології

Автор (посилання на сторінку користувача)

Лугова Ольга Михайлівна

Анотація статті

Залежно від мети та задач середньої школи навчання може бути проблемним і не проблемним. Якщо перед школою ставиться задача розвитку мислення учнів, їх творчих здібностей, то педагогічно правильно організоване навчання не може бути не проблемним.Принцип проблемності відображається в логіці побудови учбового процесу, в змісті матеріалу, що вивчається, в методах організації навчально-пізнавальної діяльності учнів і управління нею, в структурі уроку і формах контролю вчителя за процесом і результатом діяльністі навчання. Якщо вчитель добре засвоїть зміст і сутність теорії організації процесу проблемного навчання, оволодіє формами, методами і технічними засобами навчання і систематично творчо застосовуватиме засвоєне на практиці, то успіх прийде сам.

Ключові слова

проблемна ситуація, проблемний виклад, частково-пошуковий, дослідницький та евристичний методи

Постановка проблеми

У кожній галузі науки є свої специфічні проблеми, які повторюються і в навчальних предметах. У дидактиці і методиці викладання біології під проблемою розуміють загальноосвітні пізнавальні завдання, що є актуальними протягом року або кількох років навчання і розкриваються в матеріалі всього курсу або його окремого розділу. Достатньо виділити з кожного курсу проблеми, яких небагато, і можна конструювати проблемні задачі відповідно до типології проблеми. Мета активізації шляхом проблемного навчання полягає в тому, щоб зрозуміти рівень засвоєння понять і навчити не окремим розумовим операціям у випадковому, стихійному порядку, а системі розумових дій для вирішення не стереотипних задач. Ця активність полягає в тому, щоб учень, аналізуючи, порівнюючи, синтезуючи, узагальнюючи, конкретизуючи фактичний матеріал, сам отримав з нього нову інформацію. Іншими словами-це розширення, поглиблення знань за допомогою раніше засвоєних знань або нове застосування колишніх знань. Нового застосування колишніх знань не може дати ні вчитель, ні книга, воно шукається і знаходиться учнем, поставленим у відповідну ситуацію.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

У вітчизняній педагогічній літературі ідеї проблемного навчання актуалізуються починаючи з другої половини 50-х рр. XXст. Так, найвидніші дидакти М.А.Данилов і В.П.Єсипов формулюють правила активізації навчання, які відображають принципи організації проблемного навчання.З початку 60-х рр. В літературі развивається думка про необхідність посилення ролі дослідницького методу в навчанні. Відомі учені знову піднімають питання про принципи організації проблемного навчання. «Задача полягає в тому,- пише Н.К.Гончаров,- щоб поступово підводити учнів до оволодіння методом науки, будити і розвивати у них самостійну думку». Саме думка повідомляти знання в їх русі і розвитку виступила найважливішим принципом проблемного викладу учбового матеріалу. З другої половини 60-х рр ідея проблемного навчання починає всесторонньо і глибоко розроблятися.Над нею працювали М.І. Махмутов І.Я.Лернер, А.В.Хуторской, Скосарев Ю.П., Андреєва В.М., Снапковська С.В., Кужель С.С., Наволокова Н.П. та інші.

Мета статті

З’ясувати сутність проблемності як закономірності пізнання, визначити її роль в навчанні і введенні в дидактику поняття «принцип проблемності», яке відкрило нові можливості для теоретичного пояснення шляху активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Виклад основного матеріалу

основний матеріал

Висновки

Основні переваги проблемного навчання полягають у тому, що воно розвиває розумові здібності учнів як суб'єктів учіння; викликає у них інтерес до навчання і відповідно сприяє виробленню мотивів і мотивації навчально-пізнавальної діяльності; пробуджує їх творчі нахили; має різнобічний характер; виховує самостійність, активність і креативність учнів; сприяє формуванню всебічно розвинутої особистості, спроможної вирішувати майбутні професійні та життеві проблеми.

Список використаної літератури

1. Андреєва В.М., Григораш В.В. Настільна книга педагога. Посібник для тих, хто хоче бути вчителем-майстром.- Х.: Вид. Группа «Основа», 2006. – 352 с.

2. Андреєва В.М., Наволокова Н.П. Практична педагогіка. 99 схем і таблиць.– Х.: Вид. Группа «Основа», 2008.

3. Снапковська С.В. Проблемне навчання як засіб інтенсифікації педагогічного процесу в системі роботи кафедри педагогіки і психології // Сайт проекту Інтернет-конференції "Актуальні проблеми медичної освіти", пряме посилання - http://vgmu. vitebsk.net/intconf/sect4/10. htm