Використання тестових технологій для організації контролю навчальних досягнень учнів

Матеріал з Wiki
Перейти до: навігація, пошук

Дидактична гра як засіб стимулювання навчально-пізнавальної активності учнів основної школи на уроках математики

Зміст

Автор (посилання на сторінку користувача)

Родителєва Вікторія Анатоліївна

Назва статті

ВИКОРИСТАННЯ ТЕСТОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ ДЛЯ ОЦІНЮВАННЯ, ДІАГНОСТИКИ ТА КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ УЧНІВ 7-9 КЛАСІВ З ІНФОРМАТИКИ

Анотація статті

У статті розглянуто систему оцінювання навчальних досягнень учнів, принципи, види і методи оцінювання навчальних досягнень;психологічні особливості учнів 7 – 9 класів та їх психологічна готовність до виконання тестових завдань, а також методика використання контрольно-діагностичних систем на уроках інформатики й обгрунтована доцільність комп'ютерного тестування.

Ключові слова

система оцінювання, інтерактивні технології, навчально-пізнавальна активність, методика, комп'ютерне тестування,навчально-виховний процес.

Постановка проблеми

доцільно використовуючи тестові системи засобами ІКТ, поєднуючи їх організацію з іншими видами навчально-пізнавальної діяльності підлітків, добираючи раціональні та ефективні методи і форми проведення тестування, визначаючи місце для їх проведення, можна:

  • значно підвищити педагогічну ефективність уроків інформатики в 7-9-х класах;
  • сприяти формуванню вмінь самоорганізації, самооцінки, вихованню відповідальності за результати навчання, тобто
  • спрямувати навчальну діяльність учнів на самозміни.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Використання тестів у навчальному процесі надійно увійшло у світову педагогічну практику. В Україні цей процес також набуває сил: розвиваються наші уявлення про призначення та педагогічні можливості тестів, форми тестів, формати запитань, методи обробки результатів тестування та їх інтерпретації. Фундаментальні дослідження тестування як методу педагогічної діагностики, висвітлені в роботах С. Аванесова, В. Беспалька, К. Інгенкампа, Пола Клайна, А.Майорова, Л. Долінера та інших. Питання використання інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) для оцінювання навчальних досягнень учнів досліджували у своїх працях [5, 8, 9, 10, 12, 13, 15] Н. Голубєва, І. Дичківська, С. Гончаренко, І. Захарова, М. Жалдак, М. Кадемія, В. Бербец та ін.

Мета статті

визначити та теоретично обґрунтувати шляхи використання тестових технологій для оцінки та діагностики навчальних досягнень учнів під час контролю знань.

Виклад основного матеріалу

Система оцінювання навчальних досягнень учнів

Удосконалення загальної середньої освіти спрямовано на переорієнтацію процесу навчання, на розвиток особистості учня, навчання його самостійно оволодівати новими знаннями. Сучасна молода людина об’єктивно змушена бути більш мобільною, інформованою, критично і творчо мислячою, а значить і більш мотивованою до самонавчання і саморозвитку. Новий етап у розвитку шкільної освіти пов’язаний із упровадженням компетентнісного підходу до формування змісту та організації навчального процесу. У чинних навчальних програмах для школи на засадах компетентнісного підходу переструктуровано зміст предметів, розроблено результативну складову змісту. До кожної теми програми визначено обов’язкові результати навчання: вимоги до знань, умінь учнів, що виражаються у різних видах навчальної діяльності (учень називає, наводить приклади, характеризує, визначає, розпізнає, аналізує, порівнює, робить висновки тощо) [10].

Основними функціями оцінювання навчальних досягнень учнів є:

  • контролююча визначає рівень досягнень кожного учня (учениці), готовність до засвоєння нового матеріалу, що дає змогу вчителеві відповідно планувати й викладати навчальний матеріал;
  • навчальна сприяє повторенню, уточненню й поглибленню знань, їх систематизації, вдосконаленню умінь та навичок;
  • діагностико-коригувальна з’ясовує причини труднощів, які виникають в учня під час навчання; виявляє прогалини у засвоєному, вносить корективи, спрямовані на їх усунення;
  • стимулювально-мотиваційна формує позитивні мотиви навчання;
  • виховна - сприяє формуванню умінь відповідально й зосереджено працювати, застосовувати прийоми контролю й самоконтролю, рефлексії навчальної діяльності [7].

При оцінюванні навчальних досягнень учнів мають ураховуватися:

  • характеристики відповіді учня: правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність;
  • якість знань: повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність;
  • сформованість загальнонавчальних та предметних умінь і навичок;
  • рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо;
  • досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми та розв’язувати їх, формулювати гіпотези);
  • самостійність оцінних суджень [17].

Знання є складовою умінь учнів діяти. Уміння виявляються в різних видах діяльності і поділяються на розумові і практичні. Навички – дії, доведені до автоматизму у результаті виконання вправ. Для сформованих навичок характерні швидкість і точність відтворення. Ціннісні ставлення виражають особистий досвід учнів, їх дії, переживання, почуття, які виявляються у відносинах до оточуючого (людей, явищ, природи, пізнання тощо). У контексті компетентнісної освіти це виявляється у відповідальності учнів, прагненні закріплювати позитивні надбання у навчальній діяльності, зростанні вимог до своїx навчальних досягнень [14]. Названі вище орієнтири покладено в основу чотирьох рівнів навчальних досягнень учнів: початкового, середнього, достатнього, високого.

Принципи, види і методи оцінювання навчальних досягнень учнів

Аналіз оцінювання навчальної діяльності учнів має здійснюватися з дотриманням певних педагогічних вимог. Ряд вчених, зокрема П.І. Сікорський називають їх принципами [16,17]. Сутність яких полягає:

  • в плановості: аналіз і оцінювання мають здійснюватися не стихійно, а з дотриманням певного плану;
  • систематичності й системності: аналіз і оцінювання мають відповідати структурним компонентам змісту вивченого матеріа¬лу і бути постійними;
  • об’єктивності: аналіз і оцінювання мають бути науково о᬴рунтованими і базуватися на засадах гуманізму і демократизму;
  • відкритості й прозорості: учні мають знати свої оцін¬ки й оцінки однокласників, що давало б змогу порівнювати успі¬хи, стимулювало б до підвищення активності;
  • економічності: методи, прийоми, зміст завдань мають бути співвідносними з наявним бюджетом часу учнів, а методи — ще й доступними і зрозумілими;
  • тематичності: перевірка якості знань учнів з окремих тем, розділів проводиться за темами (блоками, модулями);
  • врахування індивідуальних можливостей учнів: необхідно перевіряти знання, уміння, навички кожного учня; у процесі підготовки дидактичних завдань для перевірки треба враховувати рівень навченості учнів та їхні інтелектуальні можливості;
  • єдності вимог: врахування загальнодержавних стандартів змісту освіти відповідно до кваліфікаційних характеристик спеціальностей [14].

Залежно від дидактичної мети використовують різні види контролю за навчанням: діагностичний, попереджувально-застереж¬ливий, поточний, повторний, періодичний, тематичний, підсум¬ковий. Для оцінювання навчальних досягнень учнів виокремилися такі основні методи аналізу й оцінювання знань, умінь та навичок: усна, пись¬мова, графічна, практична, тестова перевірка [17].

Тестова перевірка все більше набуває поширення. Сутність цього методу полягає в тому, що учням у певному дидактич¬ному блоці визначають конкретні завдання (запитання), на які подані альтернативні відповіді. Учень має обрати правильну відповідь. Якщо йти таким спрощеним шляхом, то це може при¬зводити до простого вгадування відповіді. Важливо моделювати завдання в такий спосіб, щоб учень аргументував свій вибір відповіді, аналізував, чому інші відповіді він вважає помилко¬вими чи неповними. Тестова перевірка може здійснюватися машинним і безмашинним способом [11].

Питання оцінювання результатів навчальної діяльності учнів було і залишається доволі складним. Певну допомогу в його розв’язанні може надати усвідомлення взаємопов’язаних понять «критерії оцінки» і «норми оцінки».

  • Критерії оцінки – це ті параметри, відповідно до яких педагог оцінює навчальну діяльність.
  • Норми оцінки – це показники, на які спирається викладач при виставленні оцінки.

Під оцінкою успішності учнів розуміють систему показників, які відображають їх об’єктивні знання та вміння, тобто оцінку можна розглядати як визначення ступеня засвоєння знань, умінь та навичок відповідно до вимог, що пред’являються програмами [20].

Оцінка включає в себе бал, тобто цифрову або іншу символіч¬ну форму вираження та фіксації оцінювання успішності, оцінні судження – коротку характеристику результатів учіння, їх по¬зитивних моментів та недоліків, емоційне ставлення.

Критерієм оцінювання умінь та навичок є точно обрана величи¬на, що є визначником якості навчальної діяльності. Визначення рівня навчального прогресу учнів є особливо важливим з огляду на те, що навчальна діяльність у кінце¬вому результаті повинна не просто дати людині суму знань, умінь чи навичок, а сформувати рівень компетенції.

Психологічні особливості учнів 7 – 9 класів та їх психологічна готовність до виконання тестових завдань

Особливої уваги вимагає сьогодні питання формування психологічної готовності учнів до виконання тестів.

Психологічна готовність учнів розглядається як цілісна структура, яка об’єднує два рівні. Перший рівень передбачає підготовку до тестування в ході тривалого системного навчання, що включає ознайомлення зі структурою та вимогами тестів до часу, відведеного на їх виконання, технікою роботи над кожним розділом, а також виконання окремих, подібних до тестових, завдань. Другий рівень - це, власне, виконання завдань під час тестування. Психологічну готовність учнів до виконання тестів можна визначити як комплекс мотивів, знань, умінь і навичок, особистісних якостей, які забезпечують успішне здійснення цієї діяльності [14].

Великий вплив на психологічну готовність учнів до виконання тестів мають вікові особливості тестованого. Отже тестованих можна розподілити згідно їхнього віку на три групи відповідно до трьох ступенів навчання:

  • Початковий ступінь ( 5 - 6 класи) – «молодші підлітки»
  • Середній ступінь ( 7 – 9 класи) – «старші підлітки»
  • Старший ступінь ( 10 – 11 класи) – «старшокласники»

Кожній віковій групі тестованих притаманні свої психологічні особливості. Психологічні особливості учнів різних вікових груп по-різному впливають на успішність їх навчальної діяльності як під час навчання у звичайних навчальних умовах, так і в умовах проведення контролю. Вікові психологічні особливості тестованих конкретної вікової групи можна визначити шляхом аналізу особистості тестованого. З позицій теорії індивідуалізованого навчання інформатики особистість тестованого може розглядатися в межах психологічної структури особистості, яка включає чотири підструктури: I підструктура – інтереси, мотиви тестованого; II підструктура – набутий попередній досвід тестованого; III підструктура – психічні якості і процеси тестованого; IV підструктура – типологічні властивості тестованого [14,15].

На підставі описаної психологічної структури особистості тестованого, Кашкарьова Л. Р. виділяє ряд компонентів з метою їх подальшого врахування у тестуванні. Так, у межах I підструктури вона виділяє такі компоненти як інтерес до вивчення інформатики, мотивація у виконанні тесту з інформатики; у II підструктурі – попередній досвід виконання тестів з інформатики; у III підструктурі виділяються психічні процеси, які забезпечують тестованому інтелектуальну спроможність успішно виконувати тестові завдання, а саме мнемічні процеси і продуктивність логічного та просторового мислення, рівень сформованості яких змінюється протягом життя дитини; у IV підструктурі – темперамент і стать тестованого [14]. Вікові психологічні особливості учнів є суттєвим фактором успішності виконання тесту з інформатики, оскільки здійснення тестованими обчислювально-пошукової діяльності залежить від їх особистісних характеристик.

Застосування засобів ІКТ для діагностики навчальних досягнень учнів

Важливу роль у навчальному процесі грає систематичність перевірки, що стає можливим за наявністю комп’ютера. Автоматизоване тестування дозволяє економити час на перевірку, отримувати результати негайно за наявністю багатоваріантності, проходити тест неодноразово [13]. Проведений аналіз доводить доцільність розробки системи автоматизованого тестування з конкретних тем курсу інформатики, системи, яка зорієнтована саме на діагностику, тобто дозволяє робити прогноз розвитку того, хто навчається, і допомагати йому у виборі власного шляху вдосконалення знань.

У наукових працях В. А. Аванесова, Н. В. Голубєвої, М. Ю. Кадемії наведено приклади педагогічного тестування. У зв’язку із впровадженням у навчальний процес ІКТ приділяється значна увага автоматизованому контролю знань учнів. Комп’ютерні тести, що мають один варіант, призначені для проведення тематичної атестації з даної теми та підсумкової атестації за рік [8]. Комп’ютерний тест, що перевіряє знання тегів, пропонує досліджуваному ввести назви відомих йому тегів за п’ять хвилин. Після проходження тесту на екрані з’являється повідомлення з тими тегами, що не були набрані. Такі тести призначені для отримання і закріплення нової інформації з теми [11]. Існують бланкові тести, що призначені для тематичної атестації та мають 5 паралельних варіантів [13]. Використання такої системи контролю цілком виправдане, тому що традиційна система сьогодні знаходиться в кризисному стані, на що звертають увагу чисельні дослідники цієї проблеми.

На основі вимог до контролю можна визначити головні вимоги до поточної перевірки знань учнів з інформатики: об’єктивність, систематичність, індивідуальність, всебічність, диференційованість, підготовка до проведення діагностики, залучення учнів до діагностичної діяльності, через самодіагностику, гласність, яку розглядаємо як участь учня у аналізі результатів діагностики [2].

Пропонуємо організовувати діагностичну діяльність за такими етапами:

  • визначення цілей навчання, структури навчального матеріалу даної теми, виділення основних модулів;
  • проведення аналізу рівня підготовленості учнів до вивчення теми;
  • поточна перевірка кожного модулю, метою якої є своєчасне виявлення недоліків у навчанні, їх причин;
  • надання рекомендації учням за результатами всіх модулів, підготовка до тематичного оцінювання;
  • тематична перевірка;
  • обробка результатів, надання рекомендацій.

Взагалі, діагностика навчальних досягнень учнів 7-9 класів має досить міцну підставу для свого розвитку: інформаційні системи й технології, спеціальна підтримуюча наука тестологія, сучасні методи прийняття й аналізу рішень, соціальне замовлення й мотивація на оцінювання загальнодержавних вимог навчання і якості знань, необхідність об’єктивної оцінки знань учнів, розвиток засобів самонавчання й самовиховання, актуальність інтегрування у світові освітні структури тощо.

Вимоги до розробки та створення тестових завдань

Педагогічний тест (англ. «test» – проба, випробування, перевірка будь-яких якостей) являє собою сукупність взаємопов’язаних завдань зростаючої складності, що дає змогу надійно та валідно оцінювати знання або будь-які інші психолого-педагогічні характеристики [8]. Валідність –– (англ. «valid» – придатний) один з основних критеріїв якості тесту. Чим валідніший тест, тим повніше він містить ту якість, заради вимірювання якої його було створено [9]. Комплект тестових завдань має відповідати низці вимог.

  1. Складатися з двох блоків: 1) блоку, що відображає зміст освітнього стандарту;2) блоку, що відповідає програмі поглибленого вивчення предмета.Особливу увагу слід звертати на повноту відображення змісту освітнього стандарту (мінімуму) в першому блоці.
  2. Рекомендовано розробляти тест-карти (субтести) з кожного розділу навчальної програми даної дисципліни (не менш як 10 – 12 тестових завдань, а з усієї дисципліни загалом від 60 до 120 тестових завдань).
  3. Необхідно мати щонайменше чотири варіанти комплектів тестів з кожного розділу курсу, використовуючи 2 варіанти для проміжного (тематичного) контролю і два – підсумкового.
  4. З кожного тестового завдання та з усього комплекту тестів має бути визначено кількість балів за правильне розв’язання даного тестового завдання (кількість балів у кожному варіанті має співпадати).
  5. У всіх комплектах тестів необхідно скласти ключ з варіантами правильного розв’язання тестових завдань (еталон).
  6. Кількість балів, отриману учнями за результатами роботи з тестами, необхідно перевести у 12-бальну шкалу оцінок.Прийнято такий розподіл оцінок (хоча можливі варіанти): отримання учнем у процесі тестування від 100 до 90 % від максимальної кількості балів відповідає високому рівню; від 89 до 60 % – достатньому; від 59 до 30 % –середньому; від 29 % та нижче – початковому [17].
  7. Найбільші можливості для аналізу якості знань та вмінь учнів дає тест-карта, укладена з використанням різних типів тестових завдань. Бажано, щоб ці типи тестових завдань повторювались у тестах з кожного розділу програми та розташовувались по висхідній [16].

Методика використання контрольно-діагностичних систем на уроках інформатики

Контроль за рівнем знань та умінь учнів здійснюється шляхом проведення тестування на різних етапах уроку. Вхідне тестування проводиться перед початком роботи з метою формування індивідуальної навчальної програми слухача на основі виявлення наявних умінь та навичок відповідного професійного спрямування, які він набув за період попередньої трудової діяльності. Для здійснення вхідного тестування викладач повинні розробити перелік тестових завдань, що дали б змогу виявити рівень знань, умінь та навичок, якими володіє учень з даної професії. Для цього рекомендується скористатись тестами до навчальних елементів, модульних блоків та кваліфікаційних тестів. Контроль досягнень учнів у процесі навчання, метою якого є виявлення повноти оволодіння учнем навичками, що передбачені кожним навчальним елементом, здійснюється шляхом поточного тестування [8].

Формою проміжного контролю є тестування, що проводиться по закінченні учнем певного етапу навчання, метою якого є виявлення достатніх умінь та навичок у виконанні окремого виду робіт з модульного блоку [11].

Така методика застосування тестових систем забезпечує:

  • підвищення зацікавленості учнів у навчанні, зростає рівень знань;
  • збільшення обсягу самостійної роботи учнів у навчанні;
  • зменшення навантаження на викладача в підготовці та здійсненні контролю за рівнем знань, умінь та навичок учнів;
  • можливість викладачу аналізувати структуру знань кожного учня і відповідно до цього створювати та впроваджувати гнучку технологію навчання в залежності від контингенту учнів;
  • можливість здійснення індивідуального підходу до кожного учня в залежності від структури його знань з відповідним вибором методики навчання;
  • здійснення диференціації учнів за рівнем знань;
  • об’єктивність процесу оцінювання навчальних досягнень учнів на уроках технологій.

Реалізуючи будь-яку систему тестування знань учнів, слід враховувати галузь використання тестів, кількість учнів, наявність людських та механічних ресурсів для реалізації тестів [20]. Розглянута система використання всіх видів тестування знань учнів за допомогою комп’ютера та комп’ютерної мережі є найбільш ефективною.

Поряд з позитивним у тестуванні є певні недоліки:

  • складання тестових завдань потребує певної кваліфікації і під силу далеко не кожному педагогу;
  • окремі відповіді мають містити елементи підказок;
  • тестування дозволяє достатньо надійно перевіряти знання, рівень сформованості умінь, професійного мислення, проте за допомогою педагогічних тестів можна здійснювати перевірку тільки опосередковано.

Навчання за модульною технологією з її дискретним розподілом матеріалу на навчальні елементи, кожний з яких має індикатор зворотного зв’язку, тест досягнень, перетворює постійні контакти викладача з учнем у невід’ємну складову навчального процесу. Це дозволяє одержувати вичерпну інформацію про прогрес у навчанні кожного учня в кожній точці його навчальної програми.

Доцільність комп'ютерного тестування

Система комп'ютерного тестування дуже зручна для оцінювання знань учнів з низьким та середнім рівнем навчальних досягнень. Вона позбавляє учителя необхідності витрачати дорогоцінний час уроку на вислуховування недолугих усних відповідей тих учнів, що з певних причин не бажають мати великі успіхи з предмету. У той же час вона стимулює їх до виходу на певний достатній рівень знань. [8]

На відміну від учителя комп'ютерна програма оцінює не особистість учня, а рівень його компетентності у даному предметі. Цікава думка учнів, переважно хлопців, що обирають предмети орієнтовані на техніку: «Це дуже чесна система контролю знань. Тут важливо не те як сказав, а що ти знаєш».

Програми для створення тестів

Наявні понад сотні інструментально-педагогічних засобів для створення комп’ютерних тестів, найбільш відомими з них є: TEST-W, TEST-W2, TestYourSelf, UTC_v.1.52, TestSystem_v2, TestForLena, Test_Orion, MyTest, MiniTestSL, Mentor_14x, MAMI_Testing, Iqtest, Check_of_knowledge_v1, Assistent_v2, OPEN TEST, MIFTests та ін. Кожна з цих програм призначена для перевірки знань тестуванням на комп'ютері, але кожна з них має свої особливості в порівнянні з іншими.

Найбільш поширеним та перспективним для використання в навчальному процесі є програми-оболонки, що дозволяють створювати тестові завдання та методичний супровід до них, формувати набори запитань і використовувати їх при проведенні контролю знань. Цей клас програм передбачає використання комп'ютера як в процесі підготовки до проведення контролю, так і при його проведенні, а також обробки результатів (Test-W, Test-W2,ЕasyQuizzy,MyTest,MyTestХ).

Найбільш пристосованою до сучасних вимог, формату зовнішнього незалежного оцінювання, тестування в школі (на думку багатьох вчителів, з якою я погоджуютсь), є програма MyTest та MyTestХ. За допомогою цієї програми розробляю й створюю різні тести і використовую їх на своїх уроках. MyTestХ – це система програм (програма тестування учнів, редактор тестів та журнал результатів) для створення та проведення комп’ютерного тестування, збору та аналізу результатів, виставлення оцінок за вказаною в тесті шкалою (вказувати шкалу може сам вчитель).

Програма MyTest X працює з дев’ятьма типами завдань: одиничний вибір, множинний вибір, встановлення порядку , встановлення відповідності , вказівка істинності чи хибності тверджень , ручне введення числа , ручне введення тексту, вибір місця на зображенні , перестановка букв. У тесті можна використовувати будь-яку кількість будь-яких типів завдань. У завданнях з вибором відповіді (одиночний, множинний вибір, вказівка порядку, вказівка істинності) можна використовувати до 10 (включно) варіантів відповіді. Програма складається з трьох модулів:

  • Модуль тестування (MyTestStudent);
  • Редактор тестів (MyTestEditor);
  • Журнал тестування (MyTestServer).

Програма легка і зручна у використанні. Для створення тестів є дуже зручний редактор тестів та прекрасний інтерфейс. (Більш детальну інформацію про програму, та останню версію програми можна знайти за адресою сайт програми MyTestX – розділ інформаційно-освітнього порталу Клякс@.net, присвячений цій програмі. Всі права на програму MyTestХ належать її автору: Башлакову Олександру Сергійовичу, м.Унеча, Брянської обл. Програма MyTestХ поширюється безкоштовно. Будь-який освітній заклад, вчитель і учень можуть безкоштовно використовувати програму на основі ліцензійної угоди без будь-яких грошових відрахувань). Будь-який вчитель, що володіє комп’ютером навіть на початковому рівні, може легко скласти свої тести в середовищі програми MyTestХ і використовувати їх на уроках. Текст питання і варіантів може містити форматований текст, малюнки і формули. До кожного завдання можна прикріпити малюнок, який буде показаний в окремому вікні (зручно для великих малюнків). Причому, при використанні одного і того ж малюнка в різних завданнях, не збільшується розмір файлу з тестом. Так само до завдання можна прикріпити звуковий файл у форматі mp3 або wav. Для кожного завдання в тесті можна індивідуально поставити складність. До кожного завдання може бути прикріплено вступ – текст, який буде показаний спочатку показу завдання, підказка і пояснення вірної відповіді.

За наявності комп’ютерної мережі можна організувати централізований збір і обробку результатів тестування, використовуючи модуль журналу тестування MyTestServer. Кожен тест має оптимальний час тестування, зменшення або перевищення якого знижує якісні показники тесту. В налаштуваннях тесту передбачено обмеження часу виконання як всього тесту, так і будь-якої відповіді на завдання (для різних завдань можна встановити різний час).

Програма підтримує декілька режимів: навчальний, штрафний і вільний. У навчальному режимі учню, що тестується, виводяться повідомлення про його помилки, і може бути показане пояснення до завдання. У штрафному режимі за невірні відповіді віднімаються бали, і можна пропустити завдання (бали не додаються і не віднімаються). У вільному режимі можна відповідати на питання в будь-якій послідовності, переходити (повертатися) до будь-якого питання самостійно. При правильному підборі контрольного матеріалу зміст тесту може бути використаний не тільки для контролю, а й для навчання.

Використання тестових завдань в автоматизованих контрольно-навчальних програмах дозволяє випробовуваному самостійно виявляти пропуски в структурі своїх знань і їх виправляти. У таких випадках можна говорити про значний навчальний потенціал тестових завдань, використання якого стане одним із ефективних напрямів практичної реалізації принципу єдності і взаємозв'язку навчання і контролю. Під час роботи в навчальному режимі учень отримує інформацію про свої помилки і правильні відповіді. Єдиним мінусом, на мою думку, цієї програми є російський інтерфейс. .

Висновки

У даній було розглянуто можливості та способи використання тестових технологій для діагностики, оцінювання та контролю знань учнів 7-9 класів з інформатики.

  1. Проаналізовано сучасний стан здійснення тестування в педагогічній теорії й практиці загальноосвітніх навчальних закладів. Оцінювання навчальних досягнень учнів розглядається як система, яка забезпечує структурування змісту навчального матеріалу, добір форм, прийомів і методів навчання відповідно до цих особливостей, розробку спеціальних навчальних завдань, які враховують типологічні особливості учнів кожної із визначених типологічних груп.
  2. Досліджено вплив вікових та психологічних особливостей учнів 7-9 класів на результати тестування. З’ясовано, що вікові психологічні особливості учнів є суттєвим фактором успішності виконання тесту з інформатики, оскільки здійснення тестованими обчислювально-пошукової діяльності залежить від їх особистісних характеристик.
  3. Визначено види педагогічного тестування та можливості застосування тестування під час контролю знань учнів на уроках. Тестові завдання дозволяють враховувати індивідуальні особливості учнів; розвивати їхню пізнавальну діяльність, активність і самостійність у навчанні; формувати найбільш раціональні прийоми розумових дій; узагальнювати і систематизувати знання; школярам здійснювати самодіагностику складності навчального матеріалу, а вчителю діагностувати рівень навченості учнів; здійснювати корекцію їхніх знань; стимулювати інтерес до матеріалу, який вивчається, організовувати самоконтроль і взаємоконтроль.
  4. Проаналізовано існуючі комп’ютерні програми для створення тестів й окреслено можливість їх застосування вчителем для здійснення контролю знань учнів на уроках інформатики. Розкрито методику застосування тестових оболонок Test-W, Test-W2, ЕasyQuizzy та MyТest. Емпіричним чином виявлено найкращу за них – MyТest. Зазначена програма забезпечує використання різнорівневих завдань на етапі контролю навчальних досягнень учнів, що дозволяє врахувати реальні навчальні можливості учнів під час поточного, тематичного, підсумкового контролю.
  5. Розроблено в середовищі програми MyТest3 (їх можно конвертувати для роботи з програмою MyТestХ за допомогою спеціального конвертера) ряд тестів з «Інформатики» для поточного, тематичного та підсумкового контролю знань учнів 9-х класів, які були апробовані та вдосконалені протягом 2011-2015 рр.

На підставі здійсненої роботи можна констатувати, – поставлені цілі й завдання вирішені. Контроль та оцінка знань, умінь та навичок учнів є важливим елементом навчально-виховного процесу. На наш погляд, найбільш ефективною на сьогодні формою контролю є тест. При правильній організації він своєчасно викриває прорахунки навчального процесу та служить їх запобіганню, розвиває пам’ять, мислення та мову учнів, систематизує їхні знання.

Тестові технології сприяють досягненню оптимальної дії всіх елементів системи навчання, оскільки забезпечують зворотній зв’язок, спрямований на навчальну діяльність учителя та учнів. Використання тестових завдань в автоматизованих контрольно-навчальних програмах дозволяє учням самостійно виявляти пропуски в структурі своїх знань і приймати заходи для їх ліквідації, а також розвиває навички роботи з тестовими завданнями як такими, що є підґрунтям для успішного складання ЗНО. Такий взаємозв'язок навчання і контролю має значний навчальний потенціал, особливо в умовах насиченості програмового матеріалу та невеликої кількості годин на його вивчення (1 год. на тиждень). Про все це свідчить особиста практика їх застосування на уроках інформатики у 9-х класах.

Дана робота може стати методичним посібником для студентів педагогічних спеціальностей та для вчителів-предметників, як при підготовці доповідей, повідомлень на цю тему, так і підґрунтям у проведенні уроків із використанням тестових технологій для оцінювання та контролю знань учнів 7-9 класів загальноосвітніх шкіл.


Додаток

Список використаної літератури

  1. Аванесов В. С. Композиция тестовых заданий / В. С. Аванесов. – М. : Адепт, 1998. – 196 с.
  2. Аванесов В.С. Форма тестовых заданий : учебное пособие / В. С. Аванесов. – М. : Иссл. Центр по проблемам качества подготовки специалистов, 1991. – 136 с.
  3. Андрощук А.О. Рейтингова технологія оцінки знань в навчально-виховному закладі // Педагогіка і психологія – 1996. – №3. – С.86-96
  4. Бербец В. В. Діагностика навчальних досягнень учнів під час виконання творчих проектів // Проектно-технічна діяльність учнів на уроках трудового навчання: теорія і методика. Колективна монографія ; за заг. ред. О. М. Коберника. – К. : Наук. світ, 2003. – С. 86-102.
  5. Бербец В. В. Поєднання форм і методів контролю навчальних досягнень учнів в процесі проектно-технологічної діяльності // Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Науковий збірник. Вип. 7. / В. В. Бербец. – К. : Міленіум, 2004. – С. 27-34.
  6. Биков В. Ю. Дистанційна освіта – перспективний шлях до розвитку професійної освіти // Педагогічна газета / В. Ю. Биков. – 2001. – № 1. – С. 2.
  7. Біляковська О. О. Формування громадянської позиції старшо-класників засобами оцінювання // Вісник Львівського університету. Серія педагогічна / О. О. Біляковська. – Львів : Видавничий центр ЛНУ ім. І.Франка, 2006. – Вип. 21. – Ч. 2. – С. 141-146.
  8. Голубєва Н. В. Комп’ютерне тестування як одна з форм сучасного контролю знань // Інформаційно-телекомунікаційні технології в сучасній освіті: досвід, проблеми, перспективи : зб. наук. пр. / Н. В. Голубєва, В. О. Дурєєв, С. М. Бондаренко, М. М. Мурін. – Львів : ЛДУБЖД, 2006. – Вип. 1. – С. 309-313.
  9. Гончаренко С. У. Український педагогічний словник / С. У. Гончаренко. – К.: Либiдь, 1997. – 376 с.
  10. Дичківська І.М. Інноваційні педагогічні технології: Навчальний посібник. – К.: Академвидав, 2004.
  11. Ефремова Н. Ф. Тестирование и мониторинг : рекомендации учителю // Стандарты и мониторинг в образовании / Н. Ф. Ефремова. – 2001. – № 3. – С. 73-75.
  12. Захарова И. Г. Информационные технологии в образовании : учеб. пос. для студ. высш. пед. учеб. заведений / И. Г. Захарова. – М. : Академия, 2003. – 192 с.
  13. Кадемія М. Ю. Комп’ютерна обробка тестів у професійній діагностиці : методичний посібник / М. Ю. Кадемія, О. П. Лящ, А. М. Стець – Вінниця : НМЦ ПТО, 2004. – 46 с.
  14. Кашкарьова Л. Р. Психологічні засади моніторингу ефективності праці вчителя в умовах особистісно орієнтованого навчально-виховного процесу // Рідна школа / Л. Р. Кашкарьова. – 2003. – № 6 (917). – С. 59-61.
  15. Развитие мышления учащихся средствами информационных технологий. Учебно-методическое пособие, Програма Intel « Обучение для будущего »
  16. Сікорський П. І. Моделювання дидактичних систем оцінювання // Шлях освіти / . – 2006. – № 2. – С. 2-6.
  17. Сікорський П.І. Принципи моделювання оцінювальних систем // Шлях освіти / П. І. Сікорський, О. О. Біляковська. – 2006. – № 1. – С. 14-17.
  18. Соловьева Л.Ф. Информатика в видеосюжетах. – СПб.: БХВ-Петербург, 2002. – 208 с..
  19. Ткачова Н.І. Формування особистості учня у навчально-виховному про- цесі.— Х.: Вид. група «Основа»: «Трiада +», 2007.— 208 с.
  20. Упатова І. П. Активізація навчально-пізнавальної діяльності школярів у процесі контролю знань // Педагогіка та психологія : зб. наук. пр. – Харків : Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2006 / І. П. Упатова. – Вип. 29. – С. 157-161.
  21. Юцявичене П. Теория и практика модульного обучения. – Каунас: Швиеса, 1989.- 272с.