Використання інтерактивних вправ і активних форм на уроках інформатики

Матеріал з Wiki
Перейти до: навігація, пошук

Зміст

Назва статті

Використання інтерактивних вправ і активних форм на уроках інформатики

Автор (посилання на сторінку користувача)

Приходько Максим Борисович

Анотація статті

Сучасна система освіти передбачає виховання прагнення до самоосвіти і саморозвитку особистості, яка вміє використовувати набуті знання та вміння для творчого розв'язання поставлених перед нею завдань, критично мислити. Водночас виникає питання: якими ж повинні бути умови середовища, щоб кожен школяр міг розвинути свої творчі нахили та перетворити їх у творчі досягнення? Нині важливу роль у розвитку пізнавальних інтересів учнів відіграють інтерактивні методи навчання та інтерактивний урок. Лише завдяки постійній співпраці вчителя та учнів можна досягти високих результатів. Працюючи над проблемою "Інтерактивні та інформаційні технології на уроках інформатики як засіб підвищення ефективності навчання", я постійно удосконалюю свої знання з теорії, методики викладання інформатики, педагогіки та психології, регулярно опрацьовую теоретичні й методичні статті фахових видань. Кожен з учнів на уроці розраховує в основному лише на свої сили та знання для вирішення поставлених перед ним завдань. Це дає можливість працювати в тому темпі, який вигідний як для учня, так і для вчителя. Використовуючи інтерактивні форми роботи,ставлю перед собою конкретні завдання: розвиток в учнів навичок мислення високого рівня; залучення до роботи всіх учнів класу; вироблення соціально важливих навичок роботи в колективі; формування на уроках мікроклімату співробітництва та взаємодопомоги; поглиблення пізнавального інтересу до інформатики як складної, багатогранної та цікавої науки. Поряд з цим постійно підвищую рівень своєї майстерності, ніколи не зупиняюся на досягнутому, прагну до самовдосконалення. Постійно ділюся власними педагогічними здобутками з колегами на засіданнях районного методичного об'єднання вчителів інформатики, завжди виступаю з новими ідеями і пропозиціями щодо удосконалення навчально-виховного процесу на уроках та в позакласній роботі.

Ключові слова

Сучасні інформаційні технології, інформаційно-комунікативні технології

Постановка проблеми

Впровадження інформаційно-комунікативних технологій у навчальний процес під час вивчення інформатики

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Серед найбільш вагомих наукових праць, присвячених проблемам впровадження інформаційно- комунікаційних технологій у навчально-виховний процес ВНЗ в Україні, можна виділити П. Дмитренка, Р. Гуревича, М. Жалдака, В. Кухаренка, В. Олійника, Ю. Пасічника, С.Сазонова, О. Третьяка. В. Глушкова, М. Згуровського, М. Кейса, В. Левикіна, Г. Майера, В. Михайленка, О. Павлова, І. Сергієнка, В. Скурихіна, Б. Тальхайма, Д. Ходакова та ін. Треба зазначити, що останнім часом, у процесі побудови систем освітнього середовища вчені значну увагу приділяють методичному аспекту, розробці конкретних методик викладання й застосування сучасних інноваційних технологій. Практичною потребою у процесі організації підвищення кваліфікації викладачів щодо активного використання інформаційно-комп’ютерних технологій є комплексний підхід навчання, що містить наступні напрямки: вивчення нових інструментів інформаційних технологій, формування стандартних блоків навчального процесу, застосування інструментів соціальної мережі для розвитку творчої компоненти навчання, адаптація відомих інструментів під особливості конкретної навчальної дисципліни. Це зумовило актуальність представлених досліджень.

Мета статті

Виникла необхідність в новій моделі навчання, побудованій на основі сучасних інформаційних технологій, яка реалізує принципи особистісно орієнтованої освіти. Інформаційні технології, що розглядаються як один з компонентів цілісної системи навчання, не тільки полегшують доступ до інформації, відкривають можливості варіативності навчальної діяльності, її індивідуалізації і диференціації, але і дозволяють по-новому організувати взаємодію всіх суб'єктів навчання, побудувати освітню систему, в якій учень був би активним і рівноправним учасником освітньої діяльності. Ступінь впровадження ІКТ в освіту значною мірою відбиває глибину й масштаби інформатизації суспільства, а сам цей процес має всеохоплюючий відносно системи освіти характер. Ось чому впровадження ІКТ в освітній процес сприяє виконанню більшості завдань, що стоять перед системою освіти. Таким чином, реалізація головної мети інформатизації сучасної освіти забезпечує досягнення таких цілей, які багато в чому збігаються із загальними цілями розвитку освіти.

Виклад основного матеріалу

Використання інтерактивних технологій на уроках інформатики Головне завдання сучасної системи освіти – створення умов для якісної освіти. Упровадження компетентісно орієнтованого підходу – це є найважливіша умова, що працює на підвищення якості освіти. Компетентісно орієнтований підхід в освіті пов’язаний з особистісно-орієнтованим і діяльнісними підходами до навчання. Він потребує трансформації змісту освіти, перетворення його з моделі «для всіх учнів» на суб’єктивні надбання одного учня, що їх можна виміряти. Значною мірою цього можна досягти, використовуючи сучасні інноваційні технології, зокрема технології інтерактивного навчання, перетворюючи таким чином традиційний урок в інтерактивний. Понад 2004 років тому Конфуцій сказав: Те, що я чую, я забуваю, Те, що я бачу, я пам’ятаю, Те, що я роблю, я розумію. Ці прості твердження китайського філософа-педагога обґрунтовують необхідність використання активних методів навчання. Дещо змінивши слова великого Конфуція, можна сформулювати кредо інтерактивного навчання: Те, що я чую, я забуваю, Те, що я бачу й чую, я трохи пам’ятаю, Те, що я бачу, чую й обговорюю, я починаю розуміти, Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю, я набуваю знань і навичок. Коли я передаю знання іншим, я стаю майстром. Інтерактивне навчання – спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, яка має конкретну, передбачувану мету: створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність. Сутність інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів – це співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове навчання в співпраці), де й учень, і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчання, розуміють, що вони роблять, рефлексують з приводу того, що вони знають, уміють, здійснюють. Організація інтерактивного навчання передбачає: а) моделювання життєвих ситуацій; б) використання рольових ігор; в) спільне вирішення проблеми на основі аналізу обставин чи ситуації. Сприяє: а) формуванню навичок і вмінь; б) виробленню цінностей; в) створенню атмосфери співробітництва, взаємодії. Формує: а) мотивацію навчальної діяльності; б) готовність до самовдосконалення; в) здатність критично мислити, приймати продумані рішення. Досвід засвідчує, що використання інтерактивних методів навчання надає можливості для пошуку нових форм і методів роботи, для зміни себе, для навчання разом з учнями. Особисто для мене результатом такого уроку є зростання інтересу учнів, зацікавлення їх; відчуття зміни ставлення учнів до вчителя, зміни атмосфери в класі. І це слугує додатковим стимулом до роботи за інтерактивними технологіями. Мій досвід роботи по впровадженню інтерактивних технологій навчання показує, що кожен з методів роботи має свої переваги, цілі, обмеження. Проведення таких уроків — це засіб для створення тієї атмосфери в класі, яка найкраще сприяє співробіт-ництву, порозумінню й добро-зичливості, дозволяє дійсно реалізувати особистісно орієнтоване навчання. Зміст курсу інформатики дає змогу вчителю не тільки інформувати і опитувати учнів, а й організовувати їх діяльність в атмосфері вільного обміну думками і поглядами. Учитель застосовує більше активізуючих методів навчання замість переказування абстрактної, «готової» інформації. Форми роботи мають захоплювати учнів, пробуджувати в них інтерес і мотивацію, навчати самостійному мисленню та діям. Ефективність і сила впливу на емоції і свідомість учнів значною мірою залежать від умінь і стилю роботи конкретного вчителя. У курсі інформатики пропонуються такі методи і технології, які активізують навчальну діяльність учнів: - робота в парах і невеликих групах; - учнівські проекти — індивідуальні й колективні; - ситуативні ігри: рольова гра; - аналіз аргументів «за» і «проти»; - дискусії й дебати; - розв'язування проблеми; - «мозковий штурм» тощо.


Інтерактивні методи «Мікрофон» Такий вид діяльності надає можливість кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію. Організація роботи: 1. Ставлю запитання класу. 2. Пропоную учням якийсь предмет (ручку, олівець тощо), який виконуватиме роль уявного мікрофона. Учні передаватимуть його один по одному, по черзі беручи слово. 3. Слово надаю тільки тому, хто отримує «уявний» мікрофон. Коли хтось висловлюється, інші не мають права перебивати, щось говорити, викрикувати з місця. 4. Пропоную учням говорити лаконічно й швидко (не більше, ніж 0,5 – 1 хвилину).

Мікрофон Скажіть будь ласка, що означає слова презентація? Захід, на якому відбувається представ-лення чогось або когось. Які бувають презентації? Презентації бувають: друковані, ілюстративні, комп’ютерні. На якому уроці ми з вами вчимося виготовляти презентації? На уроці інформатики Що таке публікація? Публікаціями (лат. publico - оголошувати публічно) називають процес видання певного твору. Незакінчені речення Цей прийом дає можливість ґрунтовніше працювати над формою висловлення власних ідей, порівнювати їх з іншими. Робота за такою методикою дає присутнім змогу долати стереотипи, вільніше висловлюватися щодо запропонованих тем, відпрацьовувати вміння говорити коротко, але по суті й переконливо. Організація роботи: 1. Визначаю тему, з якої учні будуть висловлюватись. 2. Формулюю незакінчене речення і пропоную учням висловлюючись закінчити його. 3. Кожний наступний учасник обговорення повинен починати свій виступ із запропонованої формули. 4. Учні працюють з відкритими реченнями. Табличний процесор EXCEL Табличні процесори обробляють дані, подані у вигляді таблиці Ім’я файла Еxcel має розширення .xls Робоча книга в Excel складається з аркушів Максимальна кількість аркушів робочої книги 255 Кожна комірка таблиці має своє ім’я Сукупність комірок ЕТ називається діапазоном

«Мозковий штурм» Це метод розв’язання проблеми, коли всі учасники розмірковують над однією проблемою і „йдуть на неї в атаку” (наприклад під час оголошення теми уроку). Мозковий штурм спонукає учнів проявляти уяву та творчість, дає можливість їм вільно висловлювати свої думки. Найчастіше проводжу її у формі ребусів. Організація роботи: 1. Під час „висування ідей” не пропускаю жодної.. 2. Заохочую всіх до висування якомога більшої кількості ідей. При цьому підтримую й фіксую навіть фантастичні ідеї. 3. Спонукаю всіх учнів розвивати або змінювати ідеї інших. Об’єднання або зміна висунутих раніше ідей часто веде до висунення нових, що перевершують первинні. 4. На закінчення обговорюємо з учнями й оцінюю запропоновані ідеї. Що вивчаємо на уроці? Відгадай!


«Займи позицію» Даний метод застосовую, якщо потрібно якось пожвавити сухий, найчастіше нецікавий матеріал. Суть його в тім, що відбувається командний пошук правильної відповіді, що доповнює ілюстрованим матеріалом.

Організація роботи: 1. Зачитую яке-небудь твердження. Учні, використовуючи слова «ТАК» чи «НІ», займають правильну позицію до даного твердження. Робота в парах або групах Парна і групова робота організовується як на уроках засвоєння, так і на уроках застосування знань, умінь і навичок. Це може відбуватися одразу ж після викладу вчителем нового матеріалу, на початку нового уроку замість опитування, на спеціальному уроці, присвяченому застосуванню знань, умінь та навичок, або бути частиною повторювально-узагальнюючого уроку. Організація роботи: 1. Об'єдную учнів у групи (по 3-5 чоловік). 2. Пропоную усім сісти по групах. Учні мають сидіти по колу – „пліч-о-пліч, один напроти іншого” і повинні добре бачити один одного. 3. Ставлю кожній групі конкретне завдання і даю чітку інструкцію щодо організації групової роботи. «Ажурна пилка» Такий вид діяльності на уроці дає можливість працювати разом для засвоєння великої кількості інформації за короткий проміжок часу. Ефективна і може замінити лекції у тих випадках, коли початкова інформація повинна бути донесена до учнів перед проведенням основного уроку, заохочує учнів допомагати один одному вчитися, навчаючи. Організація роботи: 1. Підбираю матеріал, необхідний для уроку, і готую індивідуальний інформаційний пакет для кожного учня. 2. Заздалегідь готую таблички з кольоровими позначками, щоб учні змогли визначити завдання для їхньої групи. 3. Поділяю учнів по „домашніх” групах. Даю домашнім групам порцію інформації для засвоєння, кожній групі – свою. 4. Після завершення роботи домашніх груп учні розходяться в групи, де вони стануть експертами з окремої теми. 5. Кожна експертна група вислуховує всіх представників домашніх груп і аналізує матеріал в цілому, проводить експертну оцінку за певний час. «Снігова куля» ("Два — чотири — вісім") Використовується, коли необхідно, щоб учасники обговорили якесь питання спершу в парах, потім у квартетах, пізніше в октетах тощо. Важливим для навчання як викладення так і вислуховування поглядів, аргументів, характеристики речей, ознайомлення з різними підходами. Переваги методу в тому, що навчає вести переговори і робити вибір. Проте слід пам'ятати, що його використання (багаторазове повторення) буде ефективним тоді, коли проблема цього варта. Організація роботи: 1. Задаю учням питання для обговорення, дискусії тощо. 2. Об'єдную учнів у пари і дайте час для обговорення завдання і прийняття узгодженого рішення. 3. Об'єдную пари в четвірки, обговоривши попередньо досягненні рішення щодо поставленої проблеми. Прийняття спільного рішення є обов'язковим. 4. Об'єдную четвірки в більші групи і даю час на обговорення питання, узгодження позицій і вироблення спільного рішення. «Акваріум» Такий вид діяльності на уроці допоможе вдосконалити навички роботи в малих групах. Після того як учитель об'єднав учнів у дві-чотири групи та запропонував завдання для виконання та необхідну інформацію, одна з груп сідає в центр класу та утворює своє маленьке коло. Учні цієї групи починають обговорювати запропоновану вчителем проблему. Групі, що працює, для виконання завдання необхідно прочитати вголос ситуацію та обговорити її у групі, використовуючи метод дискусії. Усі інші учні класу мають тільки слухати. Після закінчення 3-5-ти хвилин група займає свої місця, а клас обговорює, чи була думка аргументованою. «Навчаючись учусь» Такий вид навчальної діяльності дає можливість взяти активну участь у навчанні та передачі своїх знань іншим людям. Після повідомлення теми та мети уроку роздаю учням картки із завданням. Їм треба ознайомитися з інформацією, що міститься на картці. Згодом необхідно ознайомити зі своєю інформацією інших однокласників. Підготуватись до передання цієї інформації іншим у доступній формі.

«Крісло автора» Метод несе в собі реалізацію підвищення самооцінки учнів. Організація роботи: поступаюся місцем педагога у класі на користь учня, який іде виголошувати доповідь (реферат, замітку та ін.). Учень, перебуваючи на місці вчителя, відчуває себе достойним високої посади. Це підвищує не тільки самооцінку, а й бажання покращувати свої знання. «Пошук інформації» Даний метод застосовую, якщо потрібно якось пожвавити сухий, найчастіше нецікавий матеріал. Суть його в тім, що відбувається командний пошук правильної відповіді, що доповнює ілюстрованим матеріалом. «Карусель» Суть методу полягає в тому, що утворюється два кільця: внутрішнє й зовнішнє. Внутрішнє кільце – це сидячі нерухомо учні, а внутрішнє – учні через кожні 30 секунд змінюються. Таким чином, вони встигають проговорити за кілька хвилин декілька тем і постаратися переконати у своїй правоті співрозмовника. Більшість з перерахованих інтерактивних методів навчання відносяться до технологій колективного навчання, коли учням потрібно скооперуватися для виконання завдань, активної роботи на уроці, засвоєння матеріалу і вироблення навичок спілкування при дискусії й аргументації своїх позицій. Величезним плюсом даного виду навчальної діяльності є залучення абсолютно всіх учнів класу у спільну роботу. Труднощі полягають в умінні організувати роботу учнів і привчити їх до такої роботи як постійної. Звичайно, це не все, що можна використовувати. На основі цих методів можна будувати інші, або придумувати щось принципово нове, у цьому і полягає перевага інтерактивного навчання. Застосування інтерактивних технологій висуває певні вимоги до структури уроку. Як правило, структура таких занять складається з п 'яти елементів: з мотивації (не більше 5 % часу заняття); з оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних результатів (не більше 5 % часу заняття); з надання необхідної інформації (10—15 % часу); з інтерактивної вправи — центральної частини заняття (45—60 % часу на уроці); з підбиття підсумків, оцінювання результатів уроку (до 20% часу). Розглянемо кожен з цих елементів більш грунтовно, аналізуючи дидактичні складові його відтворення в рамках уроку. Метою етапу мотивації є фокусування уваги учнів на проблемі й викликати інтерес до обговорюваної теми. Суб'єкт навчання має бути налаштований на ефективний процес пізнання. З цією метою можуть бути використані прийоми, що створюють проблемні ситуації, викликають у дітей здивування, подив, інтерес до змісту знань та процесу їхнього отримання, підкреслюють парадоксальність явищ та подій. Це може бути і коротка розповідь учителя, і бесіда, і демонстрація наочності, й нескладна інтерактивна технологія (мозковий штурм, «мікрофон», «криголам» тощо). Мотивація чітко пов'язана з темою уроку, вона психологічно готує учнів до її сприйняття, налаштовує їх на розв'язання певних проблем. Як правило, матеріал, вербалізований (словесно оформлений) учнями під час мотивації, наприкінці підсумовується і стає «місточком» для представлення теми уроку.

Мета наступного етапу — оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних результатів — забезпечити розуміння учнями змісту їхньої діяльності, тобто того, чого вони повинні досягти в результаті уроку і чого від них чекає вчитель. Часто буває доцільно долучити до визначення очікуваних результатів усіх учнів. Його мета — дати учням достатньо інформації для того, щоб на її основі викону¬ати практичні завдання шляхом інтерактивної взаємодії, але за мінімально короткий час. Це може бути міні-лекція, читання роздаткового матеріалу, перевірка домашнього завдання, опанування інформацією за допомогою технічних засобів навчання або наочності. Для економії часу на уроці і для досягнення максимального ефекту уроку можна подавати інформацію для попереднього домашнього вивчення. На самому уроці вчитель може ще раз звернути на неї увагу, особливо на практичні поради, якщо необхідно прокоментувати терміни або організувати невеличке опитування. Основним етапом уроку є його інтерактивна частина, яка передбачає застосування педагогом 1—3 інтерактивних технологій, що відбираються залежно від очікуваних результатів. Саме вони мають забезпечити досягнення мети уроку. Інтерактивна частина уроку має займати близько 50—60 % часу на уроці. Кожна з послідовно застосованих технологій може бути названа інтерактивною вправою. Основним етапом уроку є його інтерактивна частина, яка передбачає застосування педагогом 1—3 інтерактивних технологій, що відбираються залежно від очікуваних результатів. Саме вони мають забезпечити досягнення мети уроку. Інтерактивна частина уроку має займати близько 50—60 % часу на уроці. Кожна з послідовно застосованих технологій може бути названа інтерактивною вправою. Рефлексія є природнім невід'ємним і найважливішим компонентом інтерактивного навчання на уроці. Функції цього етапу уроку: прояснити зміст опрацьованого; співставити реальні результати з очікуваними; проаналізувати, чому відбулося так чи інакше; зробити висновки; закріпити чи відкоригувати засвоєння; намітити нові теми для обміркування; установити зв'язок між тим, що вже відомо і тим, що знадобиться вивчити, чому навчитись у майбутньому; скласти план подальших дій. Очевидно, що ключовою функцією підсумків уроку буде повернення до результатів навчання і можливість переконатися, що учні їх досягай.

Стадіями підсумкового етапу уроку будуть: 1)установлення фактів (що відбулося?); 2)аналіз причин (чому це відбулося?); 3)планування дій (що нам робити далі?). Завершуючи, зауважу, що дотримання вимог до структури та складових інтерактивного уроку є обов'язковою умовою успіху інтерактивного навчання.

Висновки.

Сьогодні, як в Україні, так і за кордоном, педагогіка масово працює над апробацією в навчальних закладах інтерактивних методів. Такий вид навчання називають особистісно зорієнтованим. Його метою є формування людини як неповторної особистості, творця самої себе та своїх обставин. Визначальним для особистісно зорієнтованого навчання має бути соціокультурний діалог у системі «педагог-дитина» на основі її розуміння, прийняття й визнання. Як найактивніше сприяють цьому інтерактивні методи навчання.

Для чіткішого розуміння важливості інтерактивного навчання педагоги порівнюють його з відомими та раніше пасивним й активним навчанням. Якщо пасивне навчання - це репродуктивний метод, це вимога слухати та дивитись, активне - це безпосередня участь дитини у викладі матеріалу, то інтерактивне - це рівноправна взаємодія вчителя й учня. Можна зробити висновки про те, що за наявності певних недоліків остання модель досить ефективна. Працюючи в школі для дітей зі зниженим слухом, я зробила такі висновки: під час лекції учень засвоює всього 5 % матеріалу, під час читання - 10 %, роботи з відео/аудіоматеріалами - 20 %, під час демонстрації - 30 %, під час дискусії - 50 %, під час практики - 75 %, а коли учень навчає інших чи відразу застосовує знання, використовуючи інтерактивні методи навчання - 90 %. Особлива цінність інтерактивного навчання в тому, що учні навчаються ефективній роботі в колективі. Інтерактивні методи навчання скомпонували низку цікавих, раніше чужих школярам правил. Наприклад, кожна думка важлива; не бійся висловитись; ми всі - партнери; обговорюємо сказане, а не людину; обдумав, сформулював, висловив; кажи чітко, ясно, красиво; вислухав, висловився, вислухав; наводь тільки обґрунтовані докази; умій погодитись і не погодитись; важлива кожна роль. Воно поділяється на чотири форми навчальної діяльності: парна (учень-педагог, учень-учень), фронтальна (учитель навчає групу чи підгрупу класу), групова, індивідуальна. Нові технології навчання на основі інформаційних і комунікаційних технологій дозволяють інтенсифікувати освітній процес, збільшити швидкість сприйняття, розуміння та глибину засвоєння величезних масивів знань. Сучасні комп’ютерні технології дають учителю нові можливості, дозволяючи разом з учнем отримувати задоволення від захопливого процесу пізнання. Таке заняття викликає в дітей емоційний підйом. Навіть учні, які мають невисокий рівень знань, охоче працюють із комп’ютером. А коли внести в урок «цікавинку» (інтерактивний метод), тобто активізувати учнів до навчання, пробудити інтерес – то і результат буде якіснішим.

Висновки

Інтерактивні методи навчання скомпонували низку цікавих, раніше чужих школярам правил. Наприклад, кожна думка важлива; не бійся висловитись; ми всі - партнери; обговорюємо сказане, а не людину; обдумав, сформулював, висловив; кажи чітко, ясно, красиво; вислухав, висловився, вислухав; наводь тільки обґрунтовані докази; умій погодитись і не погодитись; важлива кожна роль. Воно поділяється на чотири форми навчальної діяльності: парна (учень-педагог, учень-учень), фронтальна (учитель навчає групу чи підгрупу класу), групова, індивідуальна. Нові технології навчання на основі інформаційних і комунікаційних технологій дозволяють інтенсифікувати освітній процес, збільшити швидкість сприйняття, розуміння та глибину засвоєння величезних масивів знань. Сучасні комп’ютерні технології дають учителю нові можливості, дозволяючи разом з учнем отримувати задоволення від захопливого процесу пізнання. Таке заняття викликає в дітей емоційний підйом. Навіть учні, які мають невисокий рівень знань, охоче працюють із комп’ютером. А коли внести в урок «цікавинку» (інтерактивний метод), тобто активізувати учнів до навчання, пробудити інтерес – то і результат буде якіснішим.

Список використаної літератури

1.Програма курсу ІНФОРМАТИКА 5 – 9 класи загальноосвітніх навчальних закладів 2.Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід. Метод. посібник / Авт. укл.: О. Пометун, Л. Пироженко. – К.: АПН, 2002. 3.Падалка О. С. та інші. Педагогічні технології. – К.: Укр. енциклопедія, 1995. 4.Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. Наук.-метод. посібник / О. І. Пометун, Л. В. Пироженко. – К.: АСК., 2006. 5.Пометун О.І., Коберник Г.І., Побірченко Н.С. та ін. Інтерактивні технології навчання // Сільська школа України. – 2004. – №16-17 (88-89). –128 с.