Горбань Наталія Федорівна

Матеріал з Wiki
Перейти до: навігація, пошук

Зміст

Прізвище, ім’я, по батькові (посилання на сторінку користувача)

Горбань Наталія Федорівна

Тема

Використання інтерактивних методів навчання на уроках географії.

Актуальність

В стратегії модернізації освіти підкреслюється необхідність зміни методів і технологій навчання на всіх ступенях, підвищення ваги тих з них, які формують практичні навики аналізу інформації, самонавчання, стимулюють самостійну роботу учнів, формують досвід відповідального вибору і відповідальної діяльності. Виникла необхідність в новій моделі навчання, побудованій на основі сучасних інформаційних технологій, яка реалізує принципи особистісно орієнтованої освіти. Інформаційні технології, що розглядаються як один з компонентів цілісної системи навчання, не тільки полегшують доступ до інформації, відкривають можливості варіативності навчальної діяльності, її індивідуалізації і диференціації, але і дозволяють по-новому організувати взаємодію всіх суб'єктів навчання, побудувати освітню систему, в якій учень був би активним і рівноправним учасником освітньої діяльності.

Теоретична база (теоретичні ідеї та положення)

Новизна, провідна ідея

Головною метою сучасної освіти є розвиток соціально значущих якостей школярів в процесі виховання і навчання:

- розвиток інтелектуальних і творчих здібностей школярів, етичних цінностей, з тим, щоб випускник був здатний до самореалізації, самостійного мислення, ухвалення важливих для себе рішень;
- виховання відповідальності учня за успіх навчальної діяльності;
- формування здібності до об'єктивної самооцінки – рефлексії.
Досягненню цієї мети сприяє побудова навчального процесу, орієнтованого на особистість учня з урахуванням його індивідуальних особливостей і здібностей. В центрі навчального процесу – учень, його пізнавальна і творча діяльність

Система педагогічних ідей, технології діяльності вчителя, модель

Головне завдання школи — формування гармонійно розвиненої, активної, творчої особистості, яка буде здатна навчатися протягом усього життя, уміти застосовувати знання в певних ситуаціях. Треба, щоб учитель не допускав розумового ледарства на уроці, яке В. Сухомлинський вважав «небезпекою, що морально калічить людину», щоб навчання було цікавим та ефективним для всіх дітей, а спілкування — радісним і корисним. Учитель має постійно стимулювати в учні прагнення піднятися вище того, що вже ними досягнуто, почуття власної гідності, добрий настрій, при якому працюватиметься швидше й результативніше. Для цього треба поєднувати комплекс методів і прийомів, які активізують творчу пізнавальну діяльність усіх, без винятку, учнів шляхом взаємовпливу: учитель - учень — учні — учитель.

У своїй педагогічній діяльності активно використовую технології проблемного навчання, елементи розвиваючого навчання, групові, ігрові, комп'ютерні технології, тестові методики.
Нові освітні технології сьогодні є необхідною умовою інтелектуального, творчого і етичного розвитку школярів. "Розвиток" стає ключовим словом педагогічного процесу, сутнісним, глибинним поняттям навчання. Сучасну парадигму освіти прийнято називати соціально-особистісною, особистісно орієнтованою, гуманною освітою.
Основним способом реалізації соціально-особистісного навчання є використання педагогічних технологій проблемного, розвиваючого, диференційованого, рефлексивного навчання і виховання, технології колективної творчої діяльності, групові, ігрові технології, отримав широке розповсюдження метод проектів, комп'ютерні технології і ін. Кожна з цих технологій вносить свій внесок в розвиток особистості школяра, в його соціалізацію.
Творчі здібності характеризуються як властивості особистості, що забезпечують успіх у будь-якій діяльності. Так, на основі власного педагогічного досвіду дійшла висновку, що ці здібності включають основні чотири компоненти:
  • Мотиваційний (допитливість, творчий інтерес, захопленість, емоційність, прагнення творчих досягнень, особиста значимість творчої діяльності).
  • Інтелектуально-логічний (уміння аналізувати, порівнювати, виділяти головне, пояснювати, доводити, обґрунтовувати, систематизувати й узагальнювати, класифікувати).
  • Інтелектуально-евристичний (уміння висувати гіпотези, фантазувати, асоціативне мислити, переводити знання та вміння в нові нестандартні ситуації, критично мислити.)
  • Комунікативний (уміння сприймати усне й писемне мовлення, відтворювати, самостійно будувати усні й писемні висловлювання).

Для досягнення цієї мети необхідним є:

- використання різних форм, методів організації навчальної діяльності, орієнтованої на конкретного учня;
- створення атмосфери зацікавленості кожного учня в роботі класу;
- стимулювання учня до висловлювань, використання різних способів виконання завдань без страху помилитися, дати неправильну відповідь;
- підтримка учня в його бажанні знаходити власний спосіб роботи, аналізувати свою роботу та роботу інших учнів на уроці;
- створення на уроці педагогічних ситуацій, що дають змогу кожному учневі виявити ініціативу, самостійність у роботі, та умов для природного самовираження учня.
Отже, щоб розв'язати проблему перетворення учня з об'єкта педагогічного впливу в суб'єкт навчання, треба використовувати творчі завдання, дискусії, нестандартні уроки, ігри тощо.

Інтерактивні методи навчання — це методи, що дозволяють створювати ситуації, у яких учні діятимуть самостійно, дають можливість учням вчитися активно і ділитися знаннями; сприяють гнучкості і відкритості до пошуку нових ідей; відповідають потребам шкільного колективу, формуючи навички роботи в групах; учать брати на себе ініціативу і відповідати за конкретні результати. Навички такого навчання необхідні учням у майбутньому самостійному житті для розв'язання проблем шляхом дослідження, планування, ризику. Відмінність інтерактивних методів від традиційних полягає в самостійному здобуванні учнями знань, де вчитель виступає як помічник, що спрямовує та узгоджує навчальні завдання, віддаючи ініціативу учневі. Роль учителя визначається не в безпосередній передачі знань, умінь і навичок, а в організації відповідного освітньо - виховного середовища, у якому учень навчається, спираючись на особистісний потенціал. Якщо при традиційному підході до навчання заняття запрограмовані, в учнів можливий страх перед помилками, то тут заняття гнучкі, а на помилках учні вчаться.

1Використання опорних схем та конспектів, структурно – логічних схем.
Головне – викласти навчальний матеріал так, щоб на основі логічних зв’язків він став доступним і надовго відбився в пам'яті учнів.

Учні, коли працюють з опорними схемами, учаться «згортати» і «розгортати» необхідну інформацію. Багаторазове повторення навчального матеріалу дає можливість кожному учню засвоювати обов'язковий програмовий мінімум, але не в загальному, а у власному, посильному для нього темпі. Важливо і те, що, спираючись на добре засвоєні теоретичні знання, учень легко виконує практичні завдання. Вчитися стає легше, а отже, і цікавіше.

Для учнів 6 -10класів створені папки з опорними схемами, які використовуються під час пояснення нового матеріалу, під час підготовки домашнього завдання, при повторенні.
2.Навчальна ігрова діяльність на уроках — один із методів активізації самостійної пізнавальної діяльності школяра. Використовую на своїх уроках і ігрові технології (зокрема, дидактичні ігри). Ділові та імітаційні ігри знаходять нині застосування в найрізноманітніших сферах діяльності. Однак ігрова діяльність не виникає спонтанно, а здійснюється за певних умов:
а) навчальний матеріал має бути закладений у змісті гри;
б) дидактична ціль ставиться перед школярами у вигляді ігрового завдання;
в) у процесі навчання вводиться елемент змагання, який перетворює ігрове завдання на дидактичне;
г) поетапне виконання поставлених завдань призводить до прогнозованого результату.
Завдання, що ставиться в процесі гри, має бути проблемним, містити суперечності. Це сприятиме пошуку оригінальних рішень і вирізнятиметься винахідливістю та цілеспрямованістю.Підбираючи ігри, слід поєднувати два елементи — пізнавальний та ігровий. Створюючи ігрову ситуацію, відповідно до змісту програми, треба чітко планувати діяльність учнів, спрямовуючи їх на досягнення мети. Кросворди, ребуси, вікторини, їх може складати вчитель і навчити це робити учнів. Технологія складання не важка. Але це змушує учня не тільки працювати зі змістом підручника, а й спонукає до роботи з енциклопедіями, довідниками, розвиває його ерудицію. Тут пізнавальна діяльність учня переходить вже на вищий рівень: самостійну пізнавальну діяльність за межами уроку, спонукає учня до самоосвіті.
3.Дуже активно використовую групові технології в організації навчального процесу і на етапі контролю знань. Групові технології припускають взаємне збагачення учнів, організацію сумісних дій, які ведуть до активізації навчально-пізнавальних процесів, усвідомлення загальної мети, розподіл дій і операцій, комунікацію, обмін способами дії, взаєморозуміння, рефлексію.
Дослідження показують, що колективне навчання має багато переваг. По-перше, воно допомагає учням розібратися, що саме їм потрібно, щоб знайти рішення чи взяти участь у творчій роботі, і для цього їм не обов'язково знати всі відповіді чи бути фахівцями. У невеликих групах вони вчаться думати і обговорювати те, що вивчають. Більше того, колективне навчання сприяє формуванню правильного ставлення до географії й інших предметів, активізує творче і критичне мислення, учить самооцінки і поваги до однолітків.
Ще одна перевага колективного вивчення полягає у взаємодії учнів один з одним, їм стане далекий дух суперництва, їм більш не захочеться «побити» кого - небудь кращим знанням предмета, а, навпаки, вони будуть схильні допомогти своїм одноліткам (і не тільки в навчанні).

Колективне вивчення буде найбільш ефективним, якщо кожен учень класу буде поділяти почуття відповідальності ведучого чи лідера за весь клас, практикуватися в колективній роботі й одержувати індивідуальну оцінку. Ефективній колективній роботі також сприяють добре продумані ролі для кожного учня в кожному з видів робіт у класі. Завдяки цьому кожен учень буде знати, чого саме від нього чекають товариші і викладач, тобто він почне відчувати відповідальність не тільки за себе, а й за інших.

4.Проблемне навчання – це така організація навчальних занять, яка припускає створення під керівництвом вчителя проблемних ситуацій і активну самостійну діяльність учня за його згодою, внаслідок чого і відбувається творче оволодіння професійними знаннями, навичками, уміннями і розвиток розумових здібностей.
Реалізація проблемного навчання підвищує мотивацію до пізнавальної діяльності, сприяє глибокому розумінню навчального матеріалу, формує конструктивне відношення вихованців до такого явища як "проблема".
Для полегшення застосування учнями логіки проблемного пошуку пропоную учням пам'ятку.
ПАМ'ЯТКА ДЛЯ РОЗВ'ЯЗАННЯ ПРОБЛЕМНОГО ЗАВДАННЯ
I. Усвідомлення проблеми, роз¬криття суперечності. Необхідно ви¬конати такі дії: уважно прочитати завдання, знайти умову й вимоги завдання, пригадати все, що ви знаєте про цей географічний об'єкт або явище, які причинно-наслідкові зв'язки його пояснюють, зіставити раніше здобуті знання й нову інфор-мацію, виявити суперечність, при¬ховану в завданні.
II. Формулювання гіпотези. Ви¬словити припущення про причини виникнення явища чи об'єкта, тоб¬то сформулювати гіпотезу.
III. Доведення гіпотези. Треба поставити нове запитання, виходя¬чи з припущень, висловлених у гіпотезі, відповісти на це запитан¬ня, по можливості перевірити свою відповідь.
IV. Узагальнений висновок. Слід відповісти на запитання: 1. Які нові знання ви здобули? 2. Що нового ви дізналися про причинно-наслідкові зв'язки, які пояснюють це явище або об'єкт?
5.Використання ІКТ на уроках географії дозволяє урізноманітнити форми роботи, діяльність учнів, активізувати увагу, підвищує творчий потенціал особистості. Побудова схем, таблиць в презентації дозволяє економити час, більш естетично оформити матеріал. Завдання з подальшою перевіркою активізують увагу школярів.
Використання кросвордів, ілюстрацій, малюнків, різних цікавих завдань, тестів, виховують інтерес до уроку, роблять урок більш цікавим. На уроках географії, застосування ІКТ дозволяє використовувати різноманітний ілюстративно-інформаційний матеріал.
Причому матеріал знаходять і самі учні в Інтернеті, складають презентації, таким чином, ІКТ розвиває самостійність школярів, уміння знаходити, відбирати і оформляти матеріал до уроку. Уроки в комп'ютерному класі розвивають уміння школярів працювати з комп'ютером, самостійно вирішувати навчальні задачі. Використання тестів допомагає не тільки економити час вчителя, але і дає можливість учням самим оцінити свої знання, свої можливості. За допомогою мультимедійного проектору демонструю слайди, створені в програмі Microsoft Power Point. :Використовування даної технології дозволяє:
  • Значно заощадити час на уроці.
  • Підвищити рівень наочності в ході навчання.
  • Внести елементи цікавості, пожвавити навчальний процес.
  • Інформаційні технології значно розширюють можливості пред'явлення навчальної інформації. Застосування кольору, графіки, звуку, всіх сучасних засобів відеотехніки дозволяє відтворювати реальну обстановку діяльності. Комп'ютер дозволяє істотно підвищити мотивацію учнів до навчання. ІКТ залучають учнів в навчальний процес, сприяючи найширшому розкриттю їх здібностей, активізації розумової діяльності.
  • Використання ІКТ в навчальному процесі збільшує можливості постановки навчальних завдань і управління процесом їх виконання. ІКТ дозволяють якісно змінювати контроль діяльності школярів, забезпечуючи при цьому гнучкість управління навчальним процесом. Комп'ютер сприяє формуванню у учнів рефлексії. Навчальна програма дає можливість школярам наочно представити результати своїх дій.

Можна систематизувати, де і як доцільно використовувати інформаційні технології в навчанні, враховуючи, що сучасні комп'ютери дозволяють інтегрувати в рамках однієї програми тексти, графіку, звук, анімацію, відеокліпи, високоякісні фотозображення:

  • при викладі нового матеріалу — візуалізація знань (демонстраційно - енциклопедичні програми; програма презентацій Power Point);
  • закріплення викладеного матеріалу (тренінг — різноманітні навчальні програми);
  • система контролю і перевірки (тестування з оцінюванням, контролюючі програми);
  • самостійна робота школярів (навчальні програми типа "Репетитор", енциклопедії, розвиваючі програми);
  • при відмові від класно-урочної системи: проведення інтегрованих уроків по методу проектів, результатом яких буде створення Web-сторінок, проведення телеконференцій, використовування сучасних Інтернет – технологій;
  • тренування конкретних здібностей учнів (увага, пам'ять, мислення).
Змінюється зміст діяльності вчителя: вчитель перестає бути просто "репродуктором" знань, стає розробником нової технології навчання, що, з одного боку, підвищує його творчу активність, а з іншою - вимагає високого рівня технологічної і методичної підготовленості. З'явився новий напрям діяльності педагога - розробка інформаційних технологій навчання і програмно-методичних навчальних комплексів.

Результативність

Реалізуючи проблему « Використання інтерактивних методів навчання на уроках географії» маю певні результати. Використовую на своїх уроках інтерактивні методи навчання. Практикую відкриті уроки, семінари, виступи-практикуми на засіданнях шкільних і районних методичних об’єднань, педагогічних радах. Протягом багатьх років є керівником районного методичного об’єднання вчителів географії. Нагороджена грамотами та подяками:

Грамота управління освіти і науки Сумської ОДА, 2005 р., 2014р.
Грамота відділу освіти Сумської райдержадміністрації, 1985р., 2002 р.,2006 р., 2010 р.

Використані ресурси

1. Довгань Г.Д. Інтерактивні технології на уроках географії: [Навч.- метод. посіб.]/ Г.Д. Довгань. - Х.: Вид. група"Основа", 2005. - 126 с. - (Б-ка журн. "Географія"; Вип.5(17)).
2. Дичківська І. М. Інноваційні педагогічні технології.- К.: Академвидав,2004
3. Виноградов М.П., Первин И.В. Коллективная познавательная деятельность и воспитание школьников ─ М., 1977.
4. Врублевська, Марія Олексіївна. Секрети успішного уроку географії: [Навч. -метод. посіб.]/ М.О. Врублевська. - Х.: Вид. група"Основа", 2005. - 141 с. - (Б-ка журн."Географія"; Сер. "Урок від А до Я" Вип.8(20)). - ISBN 966-333-207-7:.
5. Кобернік С.Г. та ін. Методика викладання географії у школі: Навчально- метод. посібник. ─ К.: Стаферд-2, 2000.
6.Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання : науково-методичний посібник / О.І. Пометун, А.В. Пироженко ; ред. О.І. Пометун. – К. : А.С.К., 2004. – С. 8 – 24
7. Шляхи підвищення ефективності уроку географії: Посібник для вчителя /Упоряд. О.Я. Скуратович ─ К.: Рад. школа, 1991
8. Яськова А.О. Використання інтерактивних методів у викладанні географії/ А.О. Яськова //ГеографІя. -2006. -Лют. (№ 3). - (Дод.). - С. 1-8.
http://www.lycem-do-dytyny.com/
http://pidruchniki.com/17391211/pedagogika/psihologo-pedagogichna_sutnist_interaktivnih_metodiv_navchannya
http://osvita.ua/school/method/technol/6564/

Додатки (із посиланнями на конспекти уроків, позакласні заходи, дидактичні матеріали, презентації, досягнення)