Горошко Людмила Вікторівна

Матеріал з Wiki
Перейти до: навігація, пошук

Зміст

Прізвище, ім’я, по батькові (посилання на сторінку користувача)

Горошко Л. В.

Тема

АКТИВІЗАЦІЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ

Актуальність

Сучасний етап історичного розвитку України характеризується істотними змінами в житті її народу, оновленням усіх сфер діяльності людини, переоцінкою та утвердженням у свідомості нації нових світоглядних орієнтацій. Принципово важливі положення. концепцій визначають право школи й учителя на суверенність, автономність у виборі форм і методів навчання і виховання учнів, забезпечення максимального врахування й розвитку їхніх індивідуальних здібностей, нахилів, талантів, реалізацію демократичних прав дітей. Новий час висуває нові вимоги до школи. В умовах ринкової економіки важливо сформувати творчу особистість, найважливішими якостями якої є ініціатива, свобода вибору, самореалізація. Потреби життя, шкільна практика дають нове розуміння процесу навчання. Згідно із законом України «Про освіту», Державною національною доктриною розвитку освіти України в XXI столітті, Концепцією загальної середньої освіти ми маємо здійснити кардинальний перехід від традиційного інформаційно-пояснювального навчання, зорієнтованого на передачу готових знань, до особистісно розвивального, спрямованого не тільки на засвоєння знань, а й на способи навчальної діяльності, створення умов для формування освіченої, творчої особистості громадянина, реалізації та самореалізації його природних задатків та можливостей в освітньому процесі.

Теоретична база (теоретичні ідеї та положення)

Нині, крім запровадження нових прогресивних методик, слід змінити саму ідеологію навчання й виховання. Головне — навчити дитину вчитися й переконати її в тому, що вона сама визначає свою долю. Одним зі шляхів удосконалення змісту, форм, методів і засобів навчання української мови та літератури є інтенсифікація навчання, що передбачає по-новому структурований зміст, запровадження сучасних інформаційних технологій, які зумовлюють формування пізнавальних інтересів, глибше сприйняття й розуміння теоретичного матеріалу Традиційні методи навчання замінюються інноваційними, що передбачають зміну акцентів у навчальній діяльності, спрямованій на інтелектуальний розвиток учнів за рахунок зменшення частки репродуктивної діяльності. Підхід, у якому акцент перенесено на самостійну активну діяльність учнів, можна назвати «навчанням, у центрі якого перебуває учень». В основу такого навчального процесу закладено співробітництво і продуктивне спілкування учнів, спрямоване на спільне розв'язання проблем, формування здібностей виділяти важливе, ставити цілі, планувати діяльність, розподіляти функції, відповідальність, критично міркувати, досягати значимих результатів. В українській педагогіці такий підхід пов'язано з використанням проблемного та проектного методів навчання,активізацію пізнавальної діяльності учнів на уроках у яких навчальну діяльність спрямовано на успішну роботу в умовах реального суспільства. Результатом навчання стає вже не засвоєння знань, вмінь і навичок, а формування основних компетентностей, які забезпечують успіх практичної діяльності. Важливою ознакою проектного підходу є гуманізм, увага та повага до особистості учня, позитивний запал, спрямований не лише на навчання, а й на розвиток особистості учня. Нові підходи до організації уроку української мови та літератури створюють сприятливі умови для формування особистості, для розвитку творчості не тільки учня, а й вчителя. Необхідно шукати такі форми проведення уроку, які захопили б, принесли радість і задоволення, активізували пізнавальну діяльність на уроках української мови та літератури. Ян Коменський вважав інтерес основою навчання, адже оригінальна форма пізнання допомагає уникнути одноманітності, сприяє широкому застосуванню ефективних методів та прийомів засвоєння учнями нових знань та формування в них творчих здібностей. В описі роботи над проблемою охоплені найважливіші питання активізації пізнавальної активності на уроках української мови та літератури. Особливу увагу приділено уроку, який дає імпульс для різнобічного розвитку особистості.

Новизна, провідна ідея

Система педагогічних ідей, технології діяльності вчителя, модель

Я, Горошко Людмила Вікторівна , маю вищу освіту, у 1998 році закін-чила філологічний факультет Сумського державного педагогічного інститу-ту і отримала спеціальність філолог, викладач української мови та літера-тури та зарубіжної літератури. 7 років працюю вчителем української мови і літератури в Бишкінсь-кому НВК:ЗОШ I – II ступенів-ДНЗ Лебединської районної ради Сумської області, маю другу кваліфікаційну категорію.

Моя науково – методична діяльність поєднує в собі роботу у шкіль-ній творчій групі, методоб´єднанні вчителів гуманітарного циклу, самоос-віту, узагальнення та поширення власного педагогічного досвіду, роботу над педагогічною проблемою, опанування комп’ютерними технологіями. Протягом останніх трьох років працюю над проблемою”Активізація пізнавальної діяльності”. Адже переконана, що у наш час успішна участь особистості в суспільних процесах, задоволення власних практичних потреб значною мірою залежить від здатності до ефективної комунікації. Саме че-рез пізнання і спілкування людина так чи інакше впливає на дійсність, змі-нює її, реалізує свої творчі можливості в усіх сферах життя. Ідея розвитку мовленнєво – комунікативних умінь учнів – фундаментальна для методики навчання української мови та літератури, адже шкільна мовно – літературна освіта має не тільки давати знання, формувати вміння й навички, а й забезпе-чувати належний рівень комунікативної компетенції.

Під комунікативною компетенцією я розумію сукупність знань про спілкування, умінь і навичок, потрібних для розуміння чужих та побудови власних програм мовленнєвої поведінки, адекватних цілям, сферам і ситуаці-ям спілкування. Щоб створити методичну систему формуван¬ня мовленнєво - комуніка-тивних умінь, дотримуюся вимог "методологічного алгоритму" . За яким: те-орія вдосконалюється в методо¬логії, конкретизується в технології й перевіря¬ється на об'єктивність практикою (або досвідом).

Формування таких комунікативних умінь, як

 Уміння користуватися різними видами читання;  Уміння вести діалог з дотриманням вимог мовленнєвого етикету;  Уміння усно і письмово відтворювати висловлювання;  Уміння створювати тексти у певній композиційній формі;

є одним із  аспектів  розвитку  творчої  мовної особи¬стості, яка  виявляє ви-сокий рівень комунікативної компетенції.



У своїй роботі я обираю модель уроку, яка включає три компоненти:  Активізація (очікування, окреслення мети);  Усвідомлення (змістово-пошукова діяльність, адаптивно- перетворю-вальна діяльність);  Рефлексія (системно – узагальнювальна діяльність). Для досягнення ефективності такого уроку застосовую оптимальні інтерактивні технології, які б розвивали креативні якості учня: фантазію, ініціативу, непересічність, здатність не лише мати власну точку зору, а й аргументовано, виважено обстоювати її.

Зокрема на етапі активізації використовую: - ігрові прийоми (наприклад, «Пароль» - своєрідна перепустка на урок. Учні повинні розказати правило з вивченої раніше теми або з теорії лі-тератури. Таким «паролем» починається кожен урок, тому проблема з те-оретичними знаннями зникає сама собою); - прийом відновлення порушеної послідовності (як на перевірку знання учнями структури тексту художнього твору, так і на знання фактів життєвого шляху письменника чи літературного героя); - літературні диктанти, вікторини «Так чи ні», «Найуважніший читач» (як на перевірку знання тексту, так і на уміння помічати деталі, мислити ло-гічно);

- «Хвилинки  мудрості»( пояснення  або  вибір  епіграфу  уроку).

На етапі усвідомлення, звичайно ж, головну роль відіграє робота з текс-том художнього твору, і саме цій роботі мають бути підпорядковані всі елементи уроку. Залежно від віку учнів варіюю види і прийоми роботи: - переказ «ланцюжком»; - читання у ролях; - формулювання запитань літературному герою (письменнику); - переказ від імені…(скажімо, від імені «трояндової сукні», яку продава-ла вчителька Наталя Миколаївна(Г.Тютюнник «Климко»)); - читання з передбаченням (важливо – щоб текст був незнайомим); - «Гронування», «Вільне письмо»(під час характеристики герої творів); - використовуючи малюнки («кадри») учнів, створюємо «фільм» , розмі-стивши малюнки у певній послідовності, підібравши до них відповідні рядки з твору.

Увагу старших учнів намагаюся зосередити на проблемних питан-нях і шляхах їхніх вирішень. З цією метою використовую, окрім наведених вище, такі види роботи: - «мозковий штурм»; - «обери позицію» (пояснення власного вибору, сприйняття інших точок зору на проблему, обстоювання або зміна позиції після обговорення); - «дошка запитань»( учні прикріплюють на дошці свої запитання до пи-сьменника, своїх однокласників, до учителя. Відповіді дають самостійно, обираючи собі запитання.) - проблемні запитання (наприклад, «Чи можна виправдати те, що бать-ко так жорстоко покарав Федька після «купання» у річці?»(В.Винниченко «Федько – халамидник »)); - прийом «А якби…» («А якби Соломія залишилася жи-ва…»(М.Коцюбинський «Дорогою ціною»)); - «діаграма Вена» (використовуємо під час визначення спільних і від-мінних рис літературних героїв).

На етапі рефлексії найчастіше пропоную: - створити сенкан(«синквейн», «сенкен»); - закінчити речення: «Сьогодні на уроці я зрозумів…», «Після уроку я обов’язково…», «Образ… допоміг мені усвідомити…»; - поставити запитання письменнику або герою (як варіант – написати ли-ста).

На уроках української мови використовую ситуативні завдання, що сприяють розвитку в учнів уміння співвідносити зміст і форму своїх вислов-лювань з мовленнєвою ситуацією. А саме: - дати відповідь на питання, сформульовані щодо певної ситуації; - вибрати із запропонованих варіантів правильне рішення; - прокоментувати дії в умовах конкретної ситуації.

Крім ситуативних вправ, рекомендую учням завдання з редагуванням, конструюванням: - замінити слово фразеологізмом (або навпаки); - відредагувати текст, уникаючи тавтології окремих членів речення (це завдання найбільш доречно використовувати під час вивчення головних і другорядних членів речення); - прочитати запропонований учителем текст, замінивши недоречно вжиті слова; - закінчити речення, завершивши висловлену думку; - відредагувати неправильно побудовані речення; - створити речення за даним початковим словом (наприклад: тиша, віра, прагнення, натхнення); - замінити в тексті одні мовні одиниці іншими, враховуючи стиль тексту; - вставити найвдаліші, на думку учнів, порівняння; - дібрати по кілька синонімів до запропонованих слів.

Опрацьовуючи теми курсу, добираю завдання, які сприяють удоскона-ленню мовлення учнів, пропоную дітям усні творчі вправи комунікативного характеру. Такі вправи сприяють розвитку мислення й мовлення, готують до контрольних усних переказів і творів, формують вміння імпровізувати, привчають контролювати зв'язність і правильність мовлення. Із задоволен-ням учні - вигадують розповіді на основі якогось прислів'я, певної теми з викорис-танням вивчених частин мови; . - придумують твори-мініатюри, використовуючи запропоновані фразео-логізми; - описують запропонований предмет чи тварину у різних стилях; - будують розповідь на самостійно обрану тему, використовуючи сло-ва, запропоновані вчителем; - складають оповідання за початком або з обрамленням.

Пропоновані вправи допомагають розвивати комунікативно-мовленнєві уміння, навички самоконтролю. Саме такі завдання не тільки навчають, роз-вивають творчі здібності й комунікативну компетентність учнів, але й вихо-вують.

Переконана, що використання інтерактивних технологій не самоціль, а засіб створення атмосфери доброзичливості й порозуміння, спосіб зробити дитину розкутою, навіяти впевненість у своїх силах, налаштувати на успіх, виявити здібності та обдарування .

Домашні завдання після моїх уроків зазвичай різнорівневі, тобто кожен учень може обрати той вид роботи, який йому під силу. Часто серед кількох домашніх завдань на вибір є творча робота. Коментування, пояс-нення домашнього завдання – правило, яке ніколи не порушую.

Широкі можливості у розвитку творчих та комунікативних здібностей учнів надають комп'ютерні технології, які використовую на уроках. Це і ро-зроблені власноруч мультимедійні презентації, і відеоролики до тієї чи іншої теми, і створені у програмі «AD Tester» тестові завдання для пе-ревірки знань з вивченої теми. Урок з мультимедійною підтримкою,як доводить практика, дає можливість комбінувати в одному занятті неймові-рну кількість цікавих завдань, залучаючи все більшу й більшу кількість учнів до процесу пізнання. А зібрані мною аудіозаписи програмових творів, виконані професійними акторами – читцями, не раз робили звичайний урок літератури неймовірно цікавим та емоційним.

Результативність

Результативність своєї педагогічної діяльності я постійно відслідковую через моніторинг рівня навчальних досягнень учнів, який зберігаю у вигляді діаграм.

Неабияку роль у формуванні комунікативних умінь учнів відіграє позаурочна діяльність. Учні беруть активну участь у підготовці колекти-вних свят, відвідують мій літературно – драматичний гурток «Співуче слово»(його учасники неодноразово були переможцями районного, лау-реатами обласного конкурсу – огляду художньої самодіяльності), із задо-воленням беруть участь у різноманітних дослідженнях(соціологічних опитуваннях, зборі фольклору), працюють над випусками шкільної газети, присвяченими тій чи іншій події, пишуть статті для місцевої районної газети «Життя Лебединщини».

Свій педагогічний досвід намагаюся не тільки узагальнювати, а й поширювати. Його презентація відбулася на засіданні шкільного мето-доб’єднання вчителів гуманітарного циклу, районного методоб’єднання вчителів української мови та літератури. Багато ще не вивчено, багато ще треба працювати, але я точно знаю, що кожний урок – це мій міні-спектакль. Тож у роботі керуюся словами Платона: «Майстрами не народжуються, ними стають».

Використані ресурси

Додатки (із посиланнями на конспекти уроків, позакласні заходи, дидактичні матеріали, презентації, досягнення)