Гречка Людмила Василівна

Матеріал з Wiki
Перейти до: навігація, пошук

Зміст

Прізвище, ім’я, по батькові (посилання на сторінку користувача)

Гречка Л.В.

Тема

Актуальність

Сучасна концепція розвитку освіти орієнтує вчителя на можливість вибору стилю викладання, формування особистості, передбачає розвиток розумової та творчої діяльності учнів. На уроках словесності велику увагу приділяю духовному вихованню учнів, дбаю про те, щоб зі школи виходили не агресивно байдужі неуки, а люди, які зможуть виражати свої натури творчо, зуміють вибрати свою дорогу, освячену ідеалами гуманізму, національної самосвідомості, розуму.

Теоретична база (теоретичні ідеї та положення)

Мова є найпершим і наймогутнішим джерелом становлення людини та пізнання світу. У ній концентрується багатовіковий національний досвід. Як зазначав видатний педагог К.Ушинський: «У мові одухотворюється весь народ і вся його батьківщина, уся історія духовного життя народу».Тому вивченню мови належить пріоритетна роль в оволодінні учнями духовними цінностями, величезним надбанням народу й нації. У цьому процесі важливе значення має розвиток духовних цінностей школярів.Кожна людина повинна бути носієм тих загальнолюдських цінностей, що були належно визнані ще нашими предками: честі, порядності, любові, милосердя, правди, справедливості, поваги, співчуття і всього того, що зветься духовними скарбами людства. Очистити ці замулені джерела гуманізму в усі тяжкі для України часи допомагало художнє слово, перш за все воно лунало з уст не лише письменників, а й свідомого національної гідності учительства, найтісніше пов`язаного зі світом дитинства і юності. Прислів`я говорить: «Багатий не той, хто багато має, а той, хто не відчуває потреби мати більше, ніж має». Не відчувати потреби в надмірностях матеріальних може лише духовно багата людина, що звикла цінувати понад усе не тілесні, а інтелектуально- духовні потреби в освіті, культурі, моралі. Тому одним із основних завдань сучасного уроку словесності, на мою думку, є духовне відродження суспільства, яке має ґрунтуватися на уважному вивченні та засвоєнні учнями принципів гуманістичної моралі й етики, що з часів прийняття християнства й донині не втратили в усьому цивілізованому світі першорядності.

Новизна, провідна ідея

Система освіти в нашій державі нині перебуває в стані структурної перебудови. Модернізуються зміст, методи, засоби та форми організації навчання, освіта має активно сприяти формуванню нової ціннісної системи суспільства – відкритої, варіативної, духовної та культурно-наповненої,толерантної, здатної забезпечити становлення громадянина і патріота, консолідувати суспільство на засадах пріоритету прав особистості. Література як один із видів мистецтва - найпопулярніший і найдоступніший усім. Вона приносить радість людині, підносить її духовно. Вивчення літератури в школі проводиться не лише з освітньою , але і з виховною метою. Адже засобами мистецтва слова виховується любов до України, повага до її мови, народу, історії, звичаїв, традицій роду. Велике значення уроки словесності мають в естетичному, моральному, духовному вихованні :вихованні загальнолюдських, українознавчих цінностей людини, її духовного відродження. На сучасному етапі проблемою духовності займаються багато вчених,серед яких:О. Майкіна, Г. Сагач, С. Соловейчик, І. Зеліченко. Ця проблема є однією з головних у нашій державі. Адже суспільство й держава не можуть існувати, нормально виконувати свої функції без певної системи гуманістичних, духовних цінностей. Оволодіння учнівською молоддю духовними цінностями підносять свідомість особистості на вищий щабель, наповнюють життя й діяльність високими громадськими цілями. Духовність зміцнює єдність усього суспільства, забезпечує подолання труднощів на шляху його розвитку. Саме школа формує майбутні покоління, а від цього залежить розквіт і розвиток нашої держави.

Система педагогічних ідей, технології діяльності вчителя, модель

знайомлячись із зразками творів давньої української літератури, націлюю школярів на те, що цінним потенціалом цієї літератури є неухильна її спрямованість на духовне вдосконалення особистості, звичайно, на основі християнської моралі. Давня українська література – джерело становлення національної свідомості та духовного розвитку учнів.

Працюючи з творами Т.Г Шевченка, зазначаю, що педагогіка поета ґрунтується на прищепленні дітям любові до батьків, на правді й добрі, на вірі у визволення народу з неволі, на зразках християнської моралі. Великий Кобзар учив народ жити за заповідями Божими, а я вчу цьому своїх вихованців.

Література як будь-яке мистецтво – «це час і простір, у якому живе краса людського духу» (В.Сухомлинський). Вона творить естетичну насолоду, вселяє у кожного кращі моральні якості, допомагає усвідомити духовні ідеали.

Вироблення в учнів комунікативних умінь і навичок, засвоєння ними основних теоретичних відомостей з предмета, формування вміння користуватися всіма багатствами мовних і мовленнєвих засобів, засвоєння норм української літературної мови, вироблення міцних орфографічних та пунктуаційних навичок – усе це найважливіші завдання вивчення рідної мови. Грамотне письмо набуває особливої актуальності в умовах незалежності, відродження української духовності, культури. Тому практикую написання словникових диктантів, самодиктантів, пропоную учням удома виготовити картки з пропущеними орфограмами, наприклад, у словах вивчених частин мови.

Щоб учень міг розкритися, треба дати йому таку можливість. Для цього шукаю різні форми й методи проведення уроків та позакласних заходів, що є необхідною умовою комплексного навчання й виховання. Людина від природи наділена пізнавальним інтересом, що, звичайно, стимулюється в умовах проблемної ситуації. Проблемно-пошуковий метод сприяє самостійному розв`язанню проблеми учнями. Він привчає дітей бачити проблему, ставити запитання, висловлювати припущення, наводити докази, робити висновки. Зовнішньою стороною цього методу може бути бесіда, що складається з ряду запитань, кожне з яких є кроком до розв`язання проблеми.

Актуалізації проблемної ситуації на уроках української літератури, усвідомленню ідейної спрямованості твору сприяє також особливий вид роботи з текстом – робота з цитатами. Звертаюся до учнів із запитанням: як вони розуміють ту чи іншу цитату (фразу, висловлювання, твердження, думку). Та кожне поставлене запитання має бути актуальним, розвиваючим і виховувати в них духовні цінності.

Дослідницький метод використовую для стимулювання творчої діяльності учнів, бо він передбачає вміння учнів здобувати знання самостійно, досліджувати явище, робити висновки, а набуті знання застосовувати в практичній діяльності. Наприклад, у 7 класі на початку вивчення теми «Дієслово» школярі отримали таке завдання: підготувати лінгвістичне повідомлення «Дієслово як частина мови». Кожен підготував своє повідомлення. Усі учні у своїх відповідях намагалися наголосити на тих відомостях про дієслово, яких вони ще не знали, але хотіли б неодмінно дізнатися.

Щоб досягти інтенсивності навчання, застосовую різні способи структурування навчального матеріалу з використанням узагальнюючих таблиць і схем. На мою думку, особливо ефективними є укрупнені дидактичні одиниці при вивченні всіх розділів науки про мову. Є різні способи структурування навчального матеріалу на основі подібності, протиставлення, класифікації. Знання, отримані в процесі такого методу роботи, характеризуються обсягом, глибиною, системністю, оперативністю, узагальненістю, розгорнутістю. Вважаю, що використання узагальнюючих таблиць і схем є необхідною умовою успішного вивчення будь-якої теми.

Приділяю увагу підготовці до уроків засвоєння нових знань, формування практичних умінь і навичок на основі здобутих знань. Для перевірки рівня засвоєння теоретичного матеріалу використовую такі види робіт: само диктант, картки з тестовими завданнями для експрес-контролю знань учнів, зв`язна розповідь за схемою чи таблицею. Для формування вмінь та навичок використовую такі форми роботи: вибіркові, розподільні, пояснювальні, асоціативні диктанти, диктанти з творчим завданням, картки із завданнями для індивідуальної роботи.

Особлива увага сьогодні звертається на мовленнєвий розвиток особистості. Допомагають здійснювати це перш за все уроки розвитку мовлення, де навчаю дітей складати план прослуханого чи прочитаного, робити висновки, висловлювати власну думку щодо сприйнятого, переказувати почуте чи прочитане, складати діалоги, усні й письмові твори, робити необхідні узагальнення, складати ділові папери, добирати мовні засоби згідно із задумом висловлювання та стилем мовлення, виразно читати тексти різних стилів, типів, жанрів мовлення відповідно до орфоепічних та інтонаційних норм. Щоб допомогти учням успішно виконати ці завдання, пропоную ознайомитися із зразками творів, діалогів, переказів, документів. Я вчу правильно висловлювати свої думки як в усній, так і в писемній формі. Більшість моїх вихованців уміють працювати з книгою й довідковою літературою, переказувати й аналізувати прочитане, висловлюючи особисті враження й думки.

Крім навчальної та розвиваючої, урок має виховну мету. Тому підбираю завдання, пов`язані з життєвим досвідом школярів, які викликають інтерес, бажання поділитися думками з однокласниками. А дібрані з сучасної літератури тексти розкривають особливості культури нашого народу, навчають любити Батьківщину, плекати рідну мову, сприяють вихованню небайдужої особистості.

Результативність

У 2009-2010 н.р. учениці 6-В класу Тверезовська Крістіна та Довгопол Анастасія стали переможцями міського конкурсу «Найкращий читач України - 2009-2010».

Вірші Крістіни Тверезовської надруковані в міській дитячій газеті «Хом`ячок».

Використані ресурси

Додатки (із посиланнями на конспекти уроків, позакласні заходи, дидактичні матеріали, презентації, досягнення)

Григорій Квітка – Основ`яненко. «Конотопська відьма». Картини життя українського суспільства за часів Великої Руїни

Написання слів з найуживанішими орфограмами

Драматургія. Розвиток національного театру ХХ століття

Позакласний захід "Плекаймо в серці рідне слово"