Гришина Надія Павлівна

Матеріал з Wiki
Перейти до: навігація, пошук

Зміст

Прізвище, ім’я, по батькові (посилання на сторінку користувача)

Гришина Надія Павлівна

Тема

Використання інтерактивних форм і методів навчання як засіб стимулювання навчально-пізнавальної діяльності учнів основної школи на уроках математики

Актуальність

Проблема активізації пізнавальної діяльності учнів завжди була однією з найбільш актуальних у теорії та практиці навчання, тому що вона є рушійною силою навчально-виховного процесу. «Хто цікавиться предметом, у того відкриті очі і розум». Впровадження вчителем у навчально-виховний процес інтерактивних форм і методів ефективно сприяє вирішенню цієї проблеми, розвитку творчих сил, здібностей та нахилів особистості, формуванню в них стійкого інтересу до вивчення математики.

Теоретична база (теоретичні ідеї та положення)

Теоретичною основою запровадження інтерактивних методів навчання є особистісно орієнтований та діяльнісний підходи до побудови дидактичних процесів. На кожному етапі розвитку історично-педагогічного процесу вчені-педагоги займались питаннями підвищення ефективності навчання школярів. Сьогодення вимагає впроваджувати прогресивні форми навчально-пізнавальної діяльності у практику шкільної математичної освіти. Сьогоднішнім учням потрібні навички думати, осмислювати, розуміти сутність речей, вміти шукати потрібну інформацію, напружено розумово працювати. Саме цьому сприяє активне впровадження інтерактивних технологій,які впливають на свідомість учня, на його почуття і волю, формують творчу особистість, що здатна доцільно й ефективно застосовувати набуті знання, уміння й навички у практичній діяльності в будь-якій сфері суспільного життя. Доцільність та шляхи впровадження інтерактивних методів досліджували вітчизняні та закордонні вчені Арнольд Р., Вейдиг І., Шелтон А., Стус Ф., Фрінц Г., Голант Є.Я, Пометун О.І., Пироженко Л.В.,Пехота О.М. Теоретичні та практичні розробки в цій галузі належать В. Гузєєву, А. Гіну, О. Пометун, Л. Пироженко, А. Фасолі.

Новизна, провідна ідея

Сьогодні в освіті відчутний пріоритет загальнолюдських цінностей. Навчально-виховний процес спрямовано на виховання учня – суб’єкта власної життєтворчості. Навчання з використанням інтерактивних методів підвищує пізнавальну активність учнів, посилює діяльнісний підхід в навчанні, реалізує спільну діяльність, націлену на кооперативну обробку навчальної інформації з виробленням нових знань особисто кожним учнем в оптимальному тільки для нього режимі.

Система педагогічних ідей, технології діяльності вчителя, модель

Щоб бути хорошим викладачем, потрібно любити те, що викладаєш, і любити тих, кому викладаєш В.Ключевський Проблеми звичайного шкільного уроку привертають до себе в останній час особливу увагу, про них сперечаються на сторінках газет та журналів, їм присвячують книги. Від школи та від вчителя вимагають не тільки дати знання, сформувати вміння та навички, обумовлені навчальною програмою, але, головне, навчити школярів творчо використовувати набуті знання.

Одним із основних завдань методики викладання математики є пошук шляхів підвищення ефективності процесу навчання математики в школі. Вирішенню цього завдання сприяє використання активних та інтерактивних форм і методів навчання.

Метою інтерактивного навчання є створення комфортних умов, при яких учень відчуває свою успішність, свою інтелектуальну досконалість, що робить продуктивним сам освітній процес.

В основі інтерактивного навчання лежать наступні принципи:

-безпосередньої участі кожного учасника занять, що зобов’язує вчителя зробити кожного учасника занять активним шукачем шляхів і засобів вирішення тієї чи іншої проблеми;

-взаємного інформаційного, духовного збагачення. При цьому навчальний процес організовується таким чином, щоб учасники його мали можливість обмінятися життєвим досвідом, одержаною інформацією;

-особистісно орієнтований підхід.

Інтерактивне навчання – це перш за все діалогове навчання, в ході якого здійснюється взаємодія вчителя та учня. У процесі навчання позитивні результати дають і діалоги учнів. Завдання вчителя –навчити учнів не боятися висловлювати свою думку та слухати інших. За цих умов учень стає активним учасником уроку і власного розвитку, у нього виникає внутрішня мотивація до навчання та підтримується інтерес до предмета.

Інтерактивні технології навчання в залежності від способів організації навчальної діяльності учнів можна поділити на чотири групи:

•Парну (робота учня з педагогом чи однолітком один на один).

•Фронтальну (учитель одночасно навчає весь клас або групу учнів).

•Групову або кооперативну (усі учні одночасно навчають один одного).

•Індивідуальну (самостійну) роботу учнів.

1. Інтерактивні технології кооперативного навчання

Колективна (кооперативна)форма навчальної діяльності – це форма організації навчання у малих групах учнів, об’єднаних спільною навчальною метою.

Основними ознаками кооперативної групової роботи є:

•Об’єднання класу в групи для досягання конкретного навчального результату.

•Склад групи не може бути постійним протягом тривалого часу. Він змінюються залежно від змісту і характеру навчальних завдань, що необхідно виконати.

•Кожна група розв’язує певну проблему, визначену завданням.

•Завдання в групі виконується таким чином, щоб можна було врахувати й оцінити індивідуальний внесок кожного члена групи й групи в цілому. Оптимальною вважають групу з 3 -6 осіб, тому що за меншої кількості учням важко різнобічно розглянути проблему, а за більшої – складно врахувати, яку саме роботу виконав кожний учень.

Роботу в парах доцільно використовувати під час засвоєння, закріплення, перевірки знань. Ротаційні (змінювані) трійки, два-чотири – всі разом треба використовувати під час закріплення та засвоєння нового матеріалу з метою його грунтовного аналізу та осмислення. Технологію «Карусель» доцільно використовувати під час інтенсивної перевірки обсягу й глибини наявних знань. Робота в малих групах («Пошук інформації», «Спільний проект», «Діалог», «Коло ідей») доцільно використовувати під час закріплення вмінь та навичок, для розв’язання складних проблем, що потребують колективного розуму. Технологію «Акваріум» можна використовувати під час закріплення вмінь та навичок.

Кооперативне навчання відкриває для учнів можливості співпраці зі своїми ровесниками, дозволяє реалізувати природне прагнення кожної людини до спілкування, сприяє досягненню учнями високих результатів засвоєння знань та формування вмінь, розвитку пізнавальної активності, логічного мислення,формує вміння аналізувати, узагальнювати, аргументувати власну позицію.

2. Технології колективно – групового навчання

До цієї групи відносяться інтерактивні технології, що передбачають фронтальну (одночасну) роботу всього класу. Групові технології навчання потребують тимчасового поділу класу на групи для спільного вирішення певних завдань. Учням пропонується обговорити завдання, намітити шляхи їх вирішення та реалізувати на практиці і, нарешті, презентувати спільний результат. Ця форма роботи відкриває великі можливості для кооперації та формування колективної пізнавальної діяльності.

Головні особливості організації групової роботи на уроці:

•клас ділиться на групи для вирішення конкретних навчальних завдань;

•кожна група одержує певне завдання (однакове чи диференційоване) і виконує його спільно під безпосереднім керівництвом лідера групи або вчителя;

•склад групи може змінюватися, він добирається з урахуванням того, щоб з максимальною ефективністю для колективу реалізовувалися навчальні можливості кожного члена групи, залежно від змісту й характеру майбутньої роботи.

Варіантами технологій для обговорення проблеми в загальному колі можуть бути «Мікрофон», «Незакінчене речення». Їх доцільно використовувати під час вивчення складних або проблемних питань у навчальному матеріалі, мотивації пізнавальної діяльності, актуалізації опорних знань.

«Мозковий штурм» використовують під час засвоєння вмінь та навичок, розв’язування складних задач або для пошуку різних способів розв’язування однієї задачі. Технології «Броунівський рух», «Кожен учить кожного» доцільно використовувати під час вивчення великого обсягу інформації, узагальнення та повторення вивченого. Технологія «Ажурна пилка» використовується під час вивчення великого обсягу матеріалу за короткий час.

3.Технології ситуативного моделювання До технологій ситуативного моделювання відносять такі, як презентація, мікрофон, реклама, робота парами, групами, незакінчені речення, спільні проекти, рольова гра тощо.

Метод Реклами зацікавлює учнів своєю сучасністю, адже вони бачать, яке велике значення вона має в житті. На уроці «йде трансляція» реклами, яку учні заздалегідь підготували дома про якесь математичне поняття або застосування якоїсь теми. Метод презентації можна використовувати на уроці будь – якого типу. Особливо доцільно застосовувати під час повторення вивченого матеріалу.

Модель навчання у грі – це побудова навчального процесу за допомогою включення учнів у гру. Дидактична гра є творчою формою навчання, виховання і розвитку учнів. Ігрова модель навчання покликана реалізувати, крім основної дидактичної мети, ще й забезпечення контролю виведення емоцій, надання учню можливості самовизначення, надихання і допомога творчої уяви, надання можливості зростання навичок співробітництва в соціальному аспекті.

Характерними ознаками дидактичної гри є:

•моделювання ситуації навчально – виховного характеру та прийняття навчально – педагогічних рішень;

•підготовка до проведення гри (викладення сценарію гри, визначення ігрових завдань, орієнтовних шляхів розв’язання проблеми, розподіл ролей між учасниками гри);

•основна частина – проведення гри;

•обговорення.

4.Технології опрацювання дискусійних питань

Важливим засобом пізнавальної діяльності учнів у процесі навчання є дискусія. Це метод навчання, який передбачає організацію спільної мовної діяльності з метою пошуку ефективного розв’язання певної проблеми. Вона значною мірою сприяє розвитку критичного мислення, формує навички відстоювати свою думку, дає можливість визначити власну позицію, поглиблює знання з обговорюваної проблеми, що відповідає завданням сучасної школи.

Основними організаційно – педагогічними моментами , спільними для будь-яких різновидів дискусії, є наступні:

•проведення дискусії необхідно починати з постановки конкретного дискусійного питання (тобто такого, яке не має однозначної відповіді й допускає різні варіанти вирішення, зокрема протилежні);

•не слід ставити запитання на зразок: хто правий, а хто – ні в тому чи іншому питанні;

•у центрі уваги має бути ймовірний перебіг (Що було б можливим за тим чи іншим збігом обставин? Що могло відбутися, якби . . . ?);

•усі вислови учнів мають бути у межах обговорюваної теми;

•учитель має право виправляти помилки і неточності, яких припускаються учні, та спонукати учнів робити те саме;

•усі твердження учнів повинні супроводжуватися аргументацією, обґрунтуванням , для чого вчитель ставить запитання на зразок: «Які факти свідчать на користь твоєї думки?», «Як ти міркував, коли дійшов такого висновку?»;

•дискусія може закінчуватися як консенсусом, так і збереженням існуючих розбіжностей між учасниками дискусії.

Під час планування дискусії вчитель повинен враховувати кілька важливих моментів: час, необхідний для проведення дискусії, його узгодженість з іншими видами роботи під час навчального заняття; місце, яке має можливість здійснювати всі необхідні пересування учнів і створювати оптимальні умови для обговорення учнями проблеми і стеження за його перебігом рештою учнів; матеріали, необхідні для роботи учнів та наочного подання її результатів; письмові інструкції щодо способу виконання ; вміння учнів працювати у групі. Протягом усієї роботи вчитель тримає в полі зору три основні моменти: мета, від якої під час дискусії не слід відхилятися; час, якого слід дотримуватися, щоб встигнути досягти визначеної мети; підсумки, які треба підбити, аби не втратити сенс самої дискусії. Кожна з цих форм має свої особливості, які необхідно враховувати, підбираючи ті чи інші способи організації засвоєння учнями знань. Організовуючи роботу з навчання дітей математиці, я використовую нові технології навчання, спрямовані на підвищення ефективності уроку, організацію пізнавальної діяльності учнів.

Уроки повинні давати не тільки знання, але збільшувати інтерес до предмета, щоб учням хотілося отримувати знання. Психологами доведено, що знання, які засвоєні без зацікавленості, не забарвлені власним позитивним відношенням, емоціями, не стають корисними. Для цього я використовую різні види роботи, що підтримує увагу моїх учнів на достатньо високому рівні, знижує стомлюваність, знімає перенапругу учнів, створює комфортні умови навчання, за яких учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність. Працюючи над впровадженням інтерактивних методів, я переконалась, що це дозволяє створювати атмосферу співробітництва, взаємодії. Учні, під час спільної роботи в групах, парах, починають активно діяти, вчаться бути демократичними, критично мислити, приймати спільні рішення.

У навчанні та вихованні учнів існують значні резерви, але на практиці вони реалізуються лише частково. Це відбувається через недостатню позитивну мотивацію.Тому, починаючи свої уроки, намагаюся приділяти велику увагу саме етапу мотивації навчальної діяльності. Для цього використовую прийоми, що створюють проблемні ситуації, викликають у дітей здивування, вони залучаються до самостійного пошуку й відкриття нових знань. Застосування інтерактивного навчання неможливе без доброзичливої атмосфери в колективі, тому потрібне її створювати і постійно підтримувати.

Для навчання важливі всі рівні пізнання й усі види методик. Інтерактивне навчання посідає між ними своє чільне місце, щоб подолати ускладнення, які виникають у процесі навчання. Воно дозволяє різко збільшити процент засвоєння матеріалу, оскільки впливає не лише на свідомість, а й на почуття учнів.

Приклади використання інтерактивних методів та прийомів

Результативність

Використання інтерактивних методів навчання на уроках математики приводить до таких позитивних зрушень, як: •Підвищення інтересу до уроків математики •Поліпшення вміння спілкуватися, доповідати •Набуття культури дискусії •Вироблення вмінь приймати спільне рішення після їх обговорення.

Показником результативності моєї роботи є те, що учні випускних класів академічного рівня демонструють достатній та високий рівень досягнень в опануванні вивченого матеріалу під час проходження зовнішнього незалежного оцінювання.Серед моїх учнів є переможці IIетапу олімпіади з математики.

Використані ресурси

1.Активні та інтерактивні методи навчання /Укладач Кравчина О.С.-К.:Ціппо АПН України, 2003,-32с.

2.Агафонова О.О. Групова форма організації діяльності учнів на уроках математики. //Математика в школах України.-2005.-№27.

3.Басюк Т.Г. Формування мотивації та активізація навчальної діяльності.//Математика в школах України.-2005.- №16.

4.Ващук С.Г. Мотивація навчання на окремих етапах уроку.//Математика.-2004.-№46.

5.Групова навчальна пізнавальна діяльність учнів на уроках математики як вид інтерактивної педагогічної технології/Укладач Святлош С.М.//Математика в школах України.-2005.-№25.

6.Гадецький М.В., Хлєбнікова Т.М. Організація навчального процесу в сучасній школі. Х.: Вид. «Ранок» 2003.

7.Данилова Л. Розвивати пізнавальну активність учнів//Рідна школа.-2002.-№6-с.18-20.

8.Енціклопедія педагогічних технологій та інновацій/Автор-укладач Н.П. Наволокова Х.:Видавнича група «Основа», 2009.

9.Єльнікова О.В. Управління впровадженням інтерактивних освітніх технологій в навчальний процес загальноосвітнього навчального закладу: дис. … канд. пед. наук:-К.,2005-245с.

10.Інтерактивні технології навчання: посібник.-К.: Науковий світ, 2004.-85с.

11.Інтерактивні методи навчання //Енциклопедія освіти/ АПН України; гол. ред. В.Г.Кремінь.-К.: Юрінком Інтер, 2009.-с.357-358.

12.Інтерактивні технології на уроках математики: Навч. метод. Посібник./Упоряд. І.С. Маркова.-2007.-217с.

13.Кашлев С.С. Технологія інтерактивного обученія /С.С. Кашлев.-Минск: Белорусский вересень, 2005.-196с.

14.Мельникова С. И., Яворовская Л.Н. Игровые формы учебных занятий.-Харьков, ХГУ, 1993.-5с.

15.Назарова Л.І. Ігрові моменти на уроках математики – розвиток творчих здібностей учня.//Математика в школах України.-2005.-№29.

16.Наволокова Н.П., Андрєєва В.М. Практична педагогіка для вчителя. Харків, Видавнича група «Освіта» 2009, с.80-82.

17.Національна доктрина розвитку освіти України //Освіта України.-2001.-№29.-с.7-25

18.Освітні технології: Навч.-метод.Посіб./О.М.Пєхота, А.З. Кіктенко, О.М.Любарська та ін..; За заг.Ред. О.М.Пєхоти.-К:А.С.К., 2001.- 256.

19.Пометун О., Пироженко Л. Інтерактивні технології навчання : теорія, практика, досвід.-К. 2002.-135 с.

20.ПометунО.І. / Пометун О., Пироженко Л. //Відкритий урок.-2003,-№3-с.19-31.

21.Пометун О.І. Сучасний урок: інтерактивні технології навчання /О.І.Пометун, Л.В.Пироженко.-К.: А.С.К. 2005-192с.

22.Садкіна В.І. 101 цікава педагогічна ідея як зробити урок. Харків 2008. Видавнича група «Основа».

23.Технології використання різних методів інтерактивного навчання. Ігри дорослих: інтерактивні методи навчання /упоряд. Л.Галіцина.-К: Ред.загальнопед.газ.2005.-с.59-83.

24.Шушара Т. Шляхи і засоби активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів на уроках математики //Рідна школа.-2004.-№3.-с.17-19.

25.Щукина Г.І. Активизация познавательной деятельности в учебном процес се.-М,: Педагогика, 1979,-178с.

Додатки (із посиланнями на конспекти уроків, позакласні заходи, дидактичні матеріали, презентації, досягнення)

Тематична стаття Актуалізація пізнавальної діяльності учнів на уроках математики і в позаурочний час

Урок систематизації і узагальнення знань учнів з теми "Десяткові дроби"

Конспект уроку в 6 класі "Координатна площина"

Конспект уроку в 7 класі "Розв'язування задач за допомогою рівнянь"

Конспект уроку в 7 класі "Координатна пряма, промінь"

Позакласний захід Математичне шоу "Еврика""