Демченко Тамара Олександрівна

Матеріал з Wiki
Перейти до: навігація, пошук

Зміст

Прізвище, ім’я, по батькові (посилання на сторінку користувача)

Демченко Тамара Олександрівна

Тема

Використання краєзнавчого матеріалу на уроках української мови як засіб формування національної свідомості учнів

Актуальність

Національна доктрина розвитку освіти зазначає, що національне виховання є одним з головних пріоритетів, органічною складовою освіти. Саме через краєзнавство школа сприяє осмисленню історії рідного краю, його духовного життя та національних традицій, фольклору, історичних пам’яток. Залучення молоді до духовних скарбів рідного краю сприяє вихованню високих морально-етичних почуттів. Раїса Мовчан, висловлюючись про важливість уроків,побудованих на місцевому матеріалі, зазначає: «Вважаю, що ця тема може дати не лише знання про своїх письменників-земляків,а й учитиме шанобливо ставитися до таланту, радіти чужим успіхам, прищеплюватиме впевненість у собі, віру у власні сили й можливість власних успіхів. А без цього неможливо повноцінно реалізувати себе в житті.» [5, с. 39-43]. Наукова та практична значущість порушеної проблеми й визначає актуальність обраної теми - «Використання краєзнавчого матеріалу на уроках української мови як засіб формування національної свідомості учнів та один із шляхів реалізації інтенсивного навчання».

Теоретична база (теоретичні ідеї та положення)

В умовах динамічних перетворень у сучасному суспільстві особливу увагу привертають проблеми, пов'язані насамперед з використанням народознавчих засобів формування зростаючої особистості. Важливою державною справою краєзнавство стає в сучасних умовах розбудови української держави, коли йому належать відповідальні функції із суто навчальними – відродження духовності, формування національної самосвідомості нашого народу. У «Концепції виховання дітей та молоді в національній системі освіти» підкреслюється, що одним з основних завдань виховання в середніх закладах освіти є «розвиток почуття любові до Батьківщини й свого народу як основи духовного розвитку особистості, шанобливе ставлення до історичних пам'яток, активна діяльність школярів з поліпшення умов життя в рідній місцевості, підвищення матеріального й духовного рівнів життя народу, дійова участь у розбудові держави й духовному оновленні суспільства». У наш час оновлюються методи організації навчальної роботи, а також удосконалюються форми вивчення рідного краю в загальноосвітніх навчальних закладах. Природно, що все це вимагає кардинальних змін як у завданнях, змісті, так і краєзнавчої діяльності учнів. Чим глибші й змістовніші будуть знання учнів про рідний край, свою Вітчизну, про його видатних людей, тим більше буде можливості в формуванні благородного розумового почуття. Більшість розумових якостей людини зароджуються в дитячі, шкільні роки. Любов до рідного краю, бажання бачити своє рідне місто ще кращим і процвітаючим – усі ці почуття у великій мірі залежать від того, як вони були закладені дітям у шкільні роки. Використовуючи краєзнавчий матеріал на уроках української літератури, учитель сприяє формуванню національної свідомості своїх вихованців. Курс української мови – важлива складова загального змісту освіти, оскільки мова є не тільки окремим навчальним предметом, а й виступає основним засобом опанування всіх інших шкільних дисциплін. Саме ці уроки дають можливість надати учням цікаві тексти про рідний край, донести поетичні рядки, сповнені красою нашої Сумщини, звернутися до народної та духовної спадщини. Отже, ураховуючи значущість краєзнавства й значущість курсу української мови можна впевнено сказати, що вивчення рідного краю на уроках української мови є актуальною проблемою сьогодення. Вивчаючи краєзнавчий матеріал, людина перебуває в гармонійному зв’язку з природою, мовою, історією, фольклором, звичаями та обрядами.

Новизна, провідна ідея

Об’єкт дослідження. Краєзнавчі матеріали на уроках української мови, у позакласній роботі. Мета дослідження. Формувати духовно багату особистість, здатну розв’язувати складні проблеми сьогодення. Завдання дослідження. Вивчити роботи науковців і практиків про використання краєзнавчого матеріалу на уроках. Уникати одноманітного підходу до викладення окремих тем шляхом використання краєзнавчого матеріалу. Здійснювати індивідуальний та диференційований підхід розвитку творчої особистості при викладанні мови. Аналіз дидактичної, психологічної й методичної літератури з проблемами зародження й становлення краєзнавства дозволяє стверджувати, що шкільне краєзнавство пройшло неоднозначний шлях свого розвитку. Обгрунтуванню мети, завдань, розробці змісту й організаційних форм шкільного краєзнавства присвячені праці сучасних учених-педагогів П. Іванова, П. Кузіна, Є. Пасічника, К. Строєва. Проблему впровадження краєзнавства в навчально-виховному процесі висвітили в психолого-педагогічній літературі дослідники розвитку загального педагогічного краєзнавства минулих часів: Я. Коменський, Ж. Руссо, А. Дістервег, М. Новіков, К. Ушинський,Д.Семенов, С.Русова, С.Рудницький та сучасні дослідники: О. Киричук,В.Онищук, В.Сухомлинський, М.Крачило, М.Костриця, Б.Чернов, Я. Жупанський, О.Маринич. Видатний краєзнавець Софія Федорівна Русова краєзнавчу красу вбачала в ментальності українця, бо він «вихований на широкому просторі степу, серед його ясної кра¬си, непорушної величної тиші у своїх мандрівках за часів козакуванняй й чумакування, за часів самотньої хліборобської праці». Далі вона доводила, що навчання в цілому починається з пізнання національних цінностей і з глибокого вивчення природи та культури рідного краю. Її твердження про вивчення рідного краю й сьогодні вважають актуальними й корисними: «...треба добре знати свій край, бо рідна земля все одно, що велика сім 'я, а земляки — все одно, що родичі». Об’єктом дослідження в моїй роботі виступає краєзнавчий матеріал із системою завдань з української мови для учнів 8-9класів. Саме ця система повністю розкривається в складених і виданих мною уроках з використанням дидактичного матеріалу «Літературна Сумщина».

Система педагогічних ідей, технології діяльності вчителя, модель

Обираючи тему «Вивчення української мови на краєзнавчому матеріалі», ставлю перед собою таку мету: поглиблювати уявлення школярів про навколишній світ; –безпосередньо ознайомити з рідним краєм, забезпечивши при цьому міцні знання; формувати загальні пізнавальні вміння, готовність самостійно працювати з новим, доступним за складністю матеріалом, мати власну думку з приводу обговорюваних питань, обґрунтовувати її; розвивати образне й логічне мислення; створювати сприятливий для навчання емоційний фон; здійснювати патріотичне, морально-етичне, естетичне виховання учнів; –суттєво впливати на формування особистісних рис школярів, їх ставлення до навколишнього світу, соціального оточення; –виховувати в учнів ціннісні орієнтації. Краєзнавчий матеріал, який я використовую на уроці, є -перевіреним за кількома джерелами; -доступним для розуміння його школярами; -не переобтяжений зайвою, занадто детальною інформацією; -співвідноситься з основним програмовим матеріалом, не затіняючи основного, а навпаки, надаючи йому конкретності та виразності; емоційно-насиченим; -спрямованим на формування в учнів емоційно-позитивного ставлення до рідної природи, праці людей, до свого краю.

==Результативність== У процесі добору краєзнавчого матеріалу важливими критеріями є його особиста значимість для учнів. Реалізація цієї вимоги в повній мірі забезпечена мною . На основі набутих знань про рідний край учні складають власні вірші, роблять замальовки до опрацьованого матеріалу, використовують набуті знання на інших уроках. Процес вивчення за розробленою методикою є ефективним, адже матеріал використовується систематично та цілеспрямовано, з урахуванням його багатофункціональності. Систематичність використання краєзнавчого матеріалу забезпечується його регулярним застосуванням на кожному з уроків. Причому, мовні й краєзнавчі відомості, що опрацьовуються, не уривчасті й розрізнені, а впорядковані в певну, логічно побудовану завершену систему. Цілеспрямованість процесу використання краєзнавчого матеріалу я підпорядкувала меті уроку (навчальній, виховній, розвивальній). При цьому використала багатофункціональність краєзнавчих відомостей, зумовлену специфікою їх змісту та різноплановим пізнавально-виховним навантаженням. Краєзнавчий матеріал використовую для ілюстрації та конкретизації основного програмового матеріалу; збудження інтересу учнів до нової теми; перевірки міцності та усвідомленості знань та вмінь учнів; закріплення та поглиблення вивченого матеріалу; розвитку самостійності учнів, підвищення їх активності; зв’язку навчання з життям. Широко практикується створення учнями малюнків на краєзнавчу тематику, складання власних тематичних альбомів “Наш край”, які є опорою для проведення відповідних уроків. Завдання краєзнавчого змісту розвивають творчість, активність, самостійність учнів та сприяють формуванню в них стійкого інтересу до вивчення свого краю. Організовуючи засвоєння програмового матеріалу, я використовую різноманітні методи та прийоми навчання. До них належать такі : -пояснення нового матеріалу з елементами розповіді про рідний край; тренувальні вправи на закріплення, побудовані на краєзнавчій основі; читання краєзнавчої літератури; -сприймання ілюстративного та натурального наочного краєзнавчого матеріалу; -використання краєзнавчого матеріалу на уроках з розвитку мовлення. Вибираючи способи опрацювання краєзнавчого матеріалу, детально продумую і його місце в структурі занять. Місцевий матеріал успішно використовується на різних етапах уроку. Під час перевірки знань, здобутих на попередньому уроці, реалізується не лише контрольна, а й пізнавальна функція, стимулюючи тим самим увагу й активність учнів, завдяки використанню краєзнавчого матеріалу. Залучений до уроку краєзнавчий матеріал використовується для -актуалізації знань учнів; -ілюстрації і конкретизації основних програмних положень уроку; -збудження інтересу учнів до нової теми; -формування на його основі нових понять, уявлень; закріплення й систематизації вивченого матеріалу; перевірки міцності й усвідомленості знань учнів; -урізноманітнення та диференціації домашніх завдань, самостійної роботи; -здійснення зв’язку навчання з життям; розширення краєзнавчого кругозору школярів. Поряд з навчальною, краєзнавчий матеріал на уроках виконує виховну та розвивальну функції, сприяє вихованню в учнів любові до рідного краю, відповідального, гуманного ставлення до природи й праці людей. Розвивальна функція краєзнавчого матеріалу полягає в стимулюванні та розвитку пізнавальних, психічних процесів учнів, їх мови, спостережливості. У класі постійно діє виставка «Українська світлиця», експонати до якої добирають діти під керівництвом учителя. Матеріали подані в збірках, учитель постійно висвітлює для учнів школи в куточку « Краю мій рідний». Теоретичне значення цього досвіду полягає в тому, що одночасно з міцним засвоєнням знань з української мови учні на зрозумілому й цікавому матеріалі пізнають рідний край. Краєзнавство – це засіб розумового виховання в учнів любові до краси природи, до людини, і воно повинно збагачувати інтелект пізнання краси життя людей – творців матеріальних і духовних благ.

Використані ресурси

Список використаної літератури 1. Короткий довідник з літературної Сумщини.- Суми:редакційно - видавничий відділ облуправління по пресі, 1991, 40с. 2.Мельниченко В.М. Історичне краєзнавство – важливий засіб громадянського виховання. Навч. метод. посіб. – Черкаси, 2002. 3. Мовчан Р. Пантелеймон Куліш у контексті 20-30-х років ХХ ст.// Наукові записки Кіровоградського педагогічного університету ім. В. Винниченка. Серія: Філологічні науки. — Вип. 50. — Кіровоград, 2003. 4. Мовчан Р. Українська література. Підручник для 11 класу середньої загальноосвітньої школи (Загальна редакція, співавторство) К.: Перун, 1998, 1999, 2000, 2001. 5.Пелюстки ромен - цвіту: Збірка творів роменських поетів та прозаїків. (Упорядник Г.В. Діброва).- Ромни: видання товариства «Просвіта», 1993. 6.Слобожанщина. Альманах літераторів Сумщини. – Суми: Мале колективне видавничо-виробниче підприємство «Мрія», 1992.

Додатки (із посиланнями на конспекти уроків, позакласні заходи, дидактичні матеріали, презентації, досягнення)

Розробки уроків з теми «Речення зі звертаннями, вставними словами» УРОК 1 ТЕМА. ЗВЕРТАННЯ НЕПОШИРЕНІ Й ПОШИРЕНІ. РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ В РЕЧЕННЯХ ЗІ ЗВЕРТАННЯМИ Мета: поглибити знання восьмикласників про звертання, їх стилістичну роль у мовленні; розвивати вміння виділя¬ти в реченнях непоширені й поширені звертання, правильно розставляти розділові знаки та інто¬нувати речення зі звертаннями; розвивати творчі вмін¬ня складати речення зі звертаннями та використовувати їх в усному та писемному мовленні; за до¬помогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати любов і пошану до історії рідної мови, до природних надбань української держави та рідного краю. Тип уроку: урок засвоєння нових знань ХІД УРОКУ I. Організаційний момент II. Настановчо-мотиваційний етап 1. Психологічна настанова щодо вивчення теми «Речення зі звер¬таннями, вставними словами». 2. Внутрішня мотивація навчально-розвивальної діяльності восьми-класників з теми. ІІІ. Повідомлення теми, мети й завдань уроку ІV. Актуалізація опорних знань, умінь та навичок Експрес-опитування 1. Що таке звертання? 2. Чи виконує звертання синтаксичну роль головного або другоряд¬ного члена речення? 3. Розказати про інтонаційні особливості речень зі звертанням. 4. Які особливості мають речення зі звертаннями в усному мовленні? 5. Які особливості мають речення із звертаннями в писемному мов¬ленні? V. Повторення й узагальнення теоретичних положень з теми Колективна робота з текстом Прочитати виразно текст, дотримуючись особливостей інтонації при звертанні. З'ясувати стиль і тип мовлення, жанр висловлюван¬ня. Описати обставини й умови використання цього тексту. Чому автор називає мову стражденницею, великомученицею? Доповнити текст власними міркуваннями за темою висловлювання. Мово наша! Пречиста незаймана Діво! З козацьких степів янича¬рами впіймана, на курному шляху зґвалтована, в дикий мир ордин¬цем погнана, на продажній толоці розтоптана, в рабство за безцінь на торжищ продана! Стражденнице, великомученице! Матір Божа наша, в сибіри й на колими погната, в соловецьких ямах згноєна, за моря й океани розвіяна, голодомором викошена, лютим чоботом розтоптана, стона¬дцять раз розстріляна, чорнобильською погибеллю засіяна! Мово наша! Убога прочанко з простягнутою рукою! Передчасно постаріла, посивіла, змаліла, на хресті мук розіп'ята, на палю поса¬джена, за ребро на гак повішена дітьми-покручами. Прости ж їх, рідна! Прости гріхи їхні вільні й невільні, прости той чорнобильський плід і те дике зілля, що густо вродило на нашому трагічному лану. І прости цю велестражденну землю (К. Мотрич). Словникова робота З'ясувати лексичне значення виділених слів (за контекстом або за тлумачним словником). Робота з опорною таблицею Розглянути таблицю і скласти розповідь про види звертань за бу¬довою і способи їх вираження. Що означає Називає того, до кого звертаються з мовленням Вид за будовою непоширене (одне слово) поширене (сполучення слів) Спосіб вираження іменником: Ніночко, у тебе ж глибокий потяг до літератури! іменним словосполученням або цілим реченням: Дорогий діду, а які у сонця ключі? Хто в полі, хто в лісі, стережися. Робота з теоретичним матеріалом за підручником ( с.169) «Позначки» « + » - відома інформація; « - » - нове; «? » - незрозуміле; «! » - що здивувало. Коментар учителя. Основна функція звертання — привернути увагу співрозмовника. У ролі звертань виступають імена, по батько¬ві та прізвища осіб, назви осіб за родом діяльності, родинними сто¬сунками, рисами характеру тощо, а в художніх творах — також на¬зви тварин, неістот. Звертання виражаються іменником у кличному або називному відмінку однини і множини. Займенники ти, ви зрідка можуть ужи¬ватися в ролі звертань, здебільшого в розмовному мовленні задля ви¬раження різкості, зневаги, грубості: Ей ви, куди йдете? Звертання можуть стояти на початку, в середині та в кінці речен¬ня: Мова рідна! Яка твоя сила, звуки рідні твої золоті (О. Ющенко); За все тобі спасибі, низький уклін, о земле, наш уклін! (І. Гончаренко); Де ти бродиш, моя доле? (Д. Писаревський). Виконання вправ 240(усно). VІ. Усвідомлення теоретичного матеріалу в процесі виконання практичних завдань Робота з картками Робота в малих групах. Творче конструювання (самостійна робота) І група Поставити в кличній формі Марія Степанівна, Валер’ян Євгенович, Ігор, козак, друг. Пояснити орфограми. Використовуючи формули мовного й мовленнєвого етикету шановний, дорогий, скласти речення, щоб звертання були на початку, усередині та в кінці речення. Визначити вид звертань за будовою. Розглянути схеми й скласти зв'язну розповідь про розділові знаки в реченнях зі звертаннями. О, ………… . ІІ група Поставити в кличній формі Марко Віталійович, Сергій Петрович, Олег, бабуся, зоря. Пояснити орфограми. Використовуючи формули мовного й мовленнєвого етикету вельмишановний, любий, скласти речення, щоб звертання були на початку, усередині та в кінці речення. Визначити вид звертань за будовою. Розглянути схеми й скласти зв'язну розповідь про розділові знаки в реченнях зі звертаннями. О! ………… . ІІІ група Поставити в кличній формі Євлампій Вадимович, Григір Дементійович, Леся, місяць, сестра. Пояснити орфограми. Використовуючи формули мовного й мовленнєвого етикету поважний, коханий, скласти речення, щоб звертання були на початку, усередині та в кінці речення. Визначити вид звертань за будовою. Розглянути схеми й скласти зв'язну розповідь про розділові знаки в реченнях зі звертаннями. ........, О, ……… . ІV група Поставити в кличній формі Дарія Іллівна, Вадим Юрійович, Христя, Оля, подруга. Пояснити орфограми. Використовуючи формули мовного й мовленнєвого етикету вельмиповажний, милий, скласти речення, щоб звертання були на початку, усередині та в кінці речення. Визначити вид звертань за будовою. Розглянути схеми й скласти зв'язну розповідь про розділові знаки в реченнях зі звертаннями. …………, О. Дослідження-трансформація Перебудувати речення так, щоб іменники в називному відмінку (підмети) стали звертаннями. 1. Громадянин Іваненко гарно виступив на зборах. 2. Сонце ласкаве зігріває весняні сходи. 3. Брат поспішав до школи. 4. Ліси шумлять зеленими кронами дерев. 5. Трави забуяли після рясного дощу. 6.Чудова українська пісня завжди лунає на святах. 7. Мрії так часто супроводжують мене. Записати трансформовані речення. Пояснити розділові знаки. Індивідуальне завдання (учень виконує біля дошки) Зробити синтаксичний розбір другого речення «Мовленнєва скринька» Пояснити подані фразеологізми Мати довгого язика – …, бути в добрій пригоді – …, довести до гріха – …, упиватися очима – …, мати серце з перцем – …, іти по гарячих слідах – …, як п'яте колесо до воза – …, з кам'яним лицем – …, витрішки ловити – …, не мати клепки – … Дослідження-трансформація Записати речення, змінюючи місце звертання. Прочитати. Пояснити особливості інтонації кожного речення 1. Мамо рідненька, прийми мої привітання. 2. Відроджуйся й розквітай, рідна мово. 3. Друже, розпочнімо гарну працю. 4. Будьте уважними, сини мої, один до одного. 5. Сестро моя, давай заспіваємо. 6. Весняний дощику, дай напитися земельці. Індивідуальне завдання (див. додатки) Зробити фонетичний розбір виділеного слова VIIІ. Підсумок уроку Подумати й дати відповіді на запитання: 1. Що таке звертання? 2. Яку позицію в реченні може займати звертання? 3. Яким стилям притаманне найчастіше вживання звертань? Чому? 4. Розказати про види звертань. Навести приклади. 5. Розказати про розділові знаки при звертанні. Навести приклади. Рефлексія (учні мають відзначити («+») відповідну колонку) Моє ставлення до пропонованого завдання Експрес-опитування Колективна робота з текстом Робота з теоретичним матеріалом за підручником. «Позначки» Робота в парах Робота в малих групах Дослідження-трансформація Корисно Було цікаво Пізнавально Як завжди Не зрозуміло Сумно IX. Домашнє завдання Група А – виписати з творів художньої літератури 5 речень зі звертаннями, що виконують смислову функцію називання. Визначити будову та спосіб вираження звертань, пояснити розділові знаки. Група Б – виписати з творів художньої літератури 5 речень зі звертаннями, що виконують стилістичну функцію увиразнення тексту. Визначити будову та спосіб вираження звертань, пояснити розділові знаки.

УРОК 2

Тема. РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ В РЕЧЕННЯХ ЗІ ЗВЕРТАННЯМИ

Мета: повторити й поглибити знання восьмикласників про розділові знаки в реченнях зі звертаннями; сформувати вміння правильно розставляти розділові знаки та інтонувати речення зі звертаннями; розвивати творчі вміння складати речення зі звертаннями та використовувати їх в усному та писемному мовленні, навчити розрізняти речення, що виконують смислову і стилістичну функції; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати любов до природних надбань української держави та рідного краю. Правопис: розділові знаки в реченнях зі звертаннями. Внутрішньопредметні зв’язки: Лексикологія: засвоєння нових слів, фразеологізмів. Культура мовлення і стилістика: використання звертань задля передачі ставлення до адресата, дотримання правильної інтонації в реченнях зі звертаннями. Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок. Обладнання: підручники й схеми. Цілі та очікувані результати навчання Знати: 1. Місце вживання звертань у реченнях.2. Відомості про розділові знаки в реченнях зі звертаннями. Вміти: 1. Правильно розставляти розділові знаки в реченнях зі звертаннями.2. Правильно інтонувати речення зі звертаннями.3. Приклади речення зі звертаннями. 4.Робити повний синтаксичний розбір простого речення, ускладненого звертанням. ХІД УРОКУ І. Організаційний момент ІІ. Ознайомлення восьмикласників з темою, метою й завданням уроку ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів Спостереження над мовним матеріалом (колективна робота з текстом) Прочитати текст. Визначити тип і стиль мовлення. Дібрати заголовок, який би виражав основну думку тексту. СТЕП Степе мій, урожайнику! Лежиш ти, повитий красою, шепочеш стиглим колосом! Скільки раз на рік ти міняєш свою оздобу? Навесні ти лежав чорнотілий, клубочився сизим маревом випарів… Напоєний вологою, наснажений сонцем, прийнятий ти в лоно своє золотий засів. Потім зарум’янився, зазеленів першими сходами, а згодом обіслався ніжними килимами – ярицвітами. Аж згодом гойдав ти на собі хвилясту, зелену піну злаків, красувався срібним колосом, цвів сережками, клубочився золотим пилом квітування, половів хмарками й закипів золотим литвом повнозерного колосу. І ось ми прийшли на твій поклик. Твої недавні весняні сівачі стали женцями. Яким же ти розкішним і багатим став, степе наш! Весело й любо засівати тебе хлібом, зодягати, прикрашати тебе зелом молодих лісів, напувати твої яри й вибалки срібноводдям ставків і озер. Любо тебе заквітували голубим льоном, червоними квітами еспарцету, рожевими китичками конюшини… Весело обробляти тебе, бо горнешся ти, красеню, до сівачів, господарів своїх. Для них ти розквітнеш своєю красою, для них плодоносиш (За І. Цюпою). Чи доводилось вам коли-небудь спостерігати за степом? Описати його усно.Виписати речення зі звертаннями. Продовжити ряд виписаних речень власне складеними (3-4). Визначити роль звертань у реченнях. З’ясувати, з якою метою автор використав у тексті різні за метою висловлювання речення. До виділених слів дібрати синоніми ІV. Усвідомлення теоретичного матеріалу в процесі практичної роботи 1. Колективний аналіз схем Розглянути схеми й скласти зв’язну розповідь про розділові знаки в реченнях зі звертаннями. 1. ○, ……... 2. ○! ……. 3. ……,○, ……. 4. ……..,○……... 2. Робота з теоретичним матеріалом підручника V. Виконання завдання творчого характеру Лінгвістичне дослідження з прийомом взаємоперевірки Переписати речення, розставляючи потрібні розділові знаки. Підкреслити звертання й підмети. 1. Грай моя пісне як вітер сей грає. 2. Слово моя ти єдиная зброє ми не повинні загинуть обоє (З тв. Лесі Українки). 3. І тут можна помилитись Марійко у своїх здібностях (О.Довженко). 4. Галю Риба вже прокинулась (Ю. Збанацький). 5. Спи дитинко сном міцним (М. Рильський). 6. Де ти фантазіє там радощі й весна. 7. Через тумани лихі, через велике горе ти світиш мені моя зоре (З тв. Лесі Українки). Зробити фонетичний розбір виділення слів. Назвати односкладні речення. Визначити їх вид. Дослідження-трансформація Перебудувати речення так, щоб іменники в називному відмінку (підмети) стали звертаннями. 1. Громадянин Іваненко гарно виступив на зборах. 2. Сонце ласкаве зігріває весняні сходи. 3. Брат поспішав до школи. 4. Ліси шумлять зеленими кронами дерев. 5. Трави забуянили після рясного дощу. 6. Чудова українська пісня завжди лунає на святах. 7. Мрії так часто супроводжують мене. Записати трансформовані речення. Пояснити розділові знаки. Зробити синтаксичний розбір другого речення. Творче конспектування (за варіантами) Скласти речення зі звертаннями, використовуючи подані фразеологізми. Варіант 1: мати довгого язика, буди в добрій пригоді, довести до гріха, упиватися очима, мати серце з перцем. Варіант 2: іти по гарячих слідах, як п’яте колесо до воза, з кам’яним лицем, витрішки ловити, не мати клепки. Пояснити, у якому значення використано фразеологізми в побудованих реченнях. Гра «Хто краще?»Заслухати складені однокласниками речення й визначити найкращі, влучно використані фразеологізми. VI. Систематизація й узагальнення знань, умінь і навичок Розказати про розділові знаки при звертанні. Навести приклади. VII. Підсумок уроку VIII. Домашнє завдання 1.Написати твір за поданим початком, використовуючи звертання. Боже, як багато у світі краси! Яке небо! А Дніпро синій-синій, чистий. Брате мій Дніпре, батьку мій дорогий і прекрасний!... 2.Виписати із творів письменників-земляків 6 речень із звертаннями. 3.Зробити картки для однокласників з теми «Звертання». УРОК 3 Тема. ВСТАВНІ СЛОВА Й СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ, ЇХ ВИДИ ЗА ЗНАЧЕННЯМ Мета: ознайомити восьмикласників з відомостями про вставні слова й словосполучення в реченнях та визначити їх стилістичну роль у мовленні, правильно інтонувати речення зі вставними словами та словосполученнями, відрізняти їх від речень з однозвучними словами; розвивати творчі вміння складати речення зі вставними словами та словосполученнями й використовувати їх в усному й писемному мовленні; виховувати культуру мовлення, уміння правильно й доречно вживати вставні слова й словосполучення в мовленні; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу сприяти всебічному розвиткові мовної й мовленнєвої особисті восьмикласників. Правопис: розділові знаки в реченнях зі вставними словами й словосполученнями. Внутрішньопредметні зв’язки: Лексикологія: засвоєння прислів’їв і приказок. Культура мовлення й стилістика: правильна побудова речень зі вставними словами й словосполученнями для передачі ставлення до адресата, дотримання правильної інтонації у висловлюваннях зі вставними словами й словосполученнями. Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок. Обладнання: таблиця, підручники. Цілі та очікувані результати навчання Знати: 1. Стилістичні функції вставних слів і словосполучень у реченні. 2. Види вставних слів і словосполучень за значенням. Уміти: 1. Знаходити в тексті вставні слова й словосполучення. 2. Визначати стилістичну роль вставних слів і словосполучень у мовленні. 3. Правильно інтонувати речення зі вставними словами та словосполученнями. 4.Складати речення зі вставними словами та словосполученнями. ХІД УРОКУ І. Організаційний момент ІІ. Повідомлення теми й мети уроку ІІІ. Розвиток пошукової пізнавальної діяльності восьмикласників

Спостереження над мовним матеріалом Прочитати текст. Довести його стильову незалежність. Дібрати заголовок у формі словосполучення. Визначити вставні слова. Поміркувати, яку роль вони відіграють у реченнях. Кажуть, що українець співає цілий вік. Так, мабуть, нам від Бога дано. Було зроблено слово, письмо, щепили до нашої культури те, що їй зроду-віку невластиве. Але нація збереглася, безперечно, завдяки тому півмільйонному пісенному вінку, котрим була заквітчана Україна, єдина держава у світі, що має таку багату пісенну спадщину. На щастя, добрі, щирі, талановиті люди не перевелися серед нас. Повірте, головне – це внутрішній світ людини, ось про нього й має писати література. Не описувати фізичні дії, а можливо, душевні прояви, переживання, думки, навіть щось більше, але то вже, напевно, належить Богові. Отже, немає, сірих непомітних людей, кожен має свою душу. У кожній душі – свій чутливий світ. А український живопис! На щастя, збереглися в ньому національні мотиви, що підносять його над буденністю життя. Здається, а щось тут такого – небо звичайне, дерева звичайні, садок звичайний. А щось таки бере за душу, судомить м’язи, заставляє надовго зупинитися перед полотном. Отже, на такому трепетному й щемному почутті й виховується особистість. Дивна річ, що саме так народжується мудрість, щирість – усе те, на чому стоїть світ (З журналу). Дібрати синоніми до виділених слів. Пояснити правопис слів зроду-віку, щось- таки. Навести власні приклади на подану орфограму. Переказати текст, доповнюючи його власними міркуваннями про внутрішній світ людини та народження мудрості, щирості, ніжності. При переказуванні використовувати вставні слова. ІV. Сприймання й усвідомлення учнями навчального матеріалу Коментар учителя. Вставними називаються слова, словосполучення або речення, граматично не зв’язані з членами речення. За допомогою вставних слів мовець виражає своє ставлення до того, що він повідомляє. Вони вимовляються з особою інтонацією, яка полягає в пониженні голосу й більш швидкому проказуванні цих слів, словосполучень, речень порівняно з рештою слів речення. Вставні слова, словосполучення й речення не є членами речення: На щастя, дитина скоро заспокоїлась і затихла (Ю.збанацький). Робота з таблицею. Групи вставних слів і сполучень слів за значенням V. Усвідомлення здобутих знань у процесі практичної роботи, удосконалення загальнопізнавальних і творчих умінь з теми Зробити синтаксичний розбір першого речення. Дібрати кілька прислів’їв і приказок зі вставними словами або словосполученнями. Визначати їх роль у реченнях. Коментар учителя. Увага! Вставні слова відіграють важливу роль у системі інших засобів структури тексту: повторів, інтонації, порядку слів, часток, вигуків, синонімів, що виражають різні модальні значення речення (тексту). Як і вставні слова, виділяються комами й слова так і ні, а також вигуки. Однак вони можуть уживатися і як самостійні речення. Учитель звертає увагу школярів на наступні речення. 1. Гей, над дорогою стоїть верба, дзвінкі дощові струни ловить (П. Тичина). 2. Чи є в світі така сила, щоб змагатись з нами сміла? (Нар. творчість). 3. Ні, з долі глузувати не годиться (Леся Українка). 4. Ой, як хочеться учитись (П. Тичина). Творче завдання з прийомом взаємоперевірки Скласти чотири пари речень, щоб в одних слова кажуть, чуєте, виходить, здавалося бути вставними, а в інших ці слова виступали в ролі членів речення. Зразок. Треба, виходить, іти на додаткове заняття з алгебри. – З класу виходить гарна дівчина. Здійснити взаємоперевірку виконаного завдання. Колективна робота з текстом Прочитати текст мовчки. Визначити тип і стиль мовлення. Дібрати заголовок. Порівняти його із заголовками, дібраними однокласниками. Визначити кращий і записати його. Дослідження впливу невагомості, безперечно, дадуть чимало нового науці. Для вчених важливо, наприклад, знати, як працюватиме людське серце після того, як космонавт довгий час перебував у невагомості, а потім на кораблі спускається на планету. Це допоможе згодом виробити спеціальні препарати, що регулюють роботу серця. Скажімо, космонавт знає, що завтра йому треба приземлитися. Його організм устиг відвикнути від ваги, і можуть статися серйозні ускладнення. Тому заздалегідь перед посадкою він прийме такий препарат, і серце буде готове до перевантажень (К. Земляк). Визначити, які вставні слова виражають ознаку наукового стилю. Назвати вставні слова, що вказують на порядок думок, їх зв'язок. З’ясувати орфограми у слові приземлитися. Дібрати до нього спільнокореневі слова. Скласти з ними 2-3 речення, використовуючи вставні слова. Робота з картками ( див. додатки ) Робота з деформованим висловлюванням Відновити деформований зміст висловлювання, уставивши в нього найбільш вдалі вставні конструкції з дужок. Пояснити свій вибір. Учених дуже цікавить, чому немає гранітної оболонки на дні океанів. (Може, можливо, мабуть) вона була розірвана в ті часи, коли величезний праматерик, з якого утворилися всі сучасні материки, розповзався по поверхні Землі? А (може, можливо, мабуть), (як уважають деякі дослідники, на думку деяких дослідників, як думають деякі дослідники, як здається деяким дослідникам), якимсь небесним тілом, силами тяжіння від Землі було відірвано чималий шмат її поверхні й з нього утворився супутник Землі Місяць? (Може, можливо, мабуть), були й інші якісь причини. (Та так чи інакше, інакше кажучи, іншими словами), гранітної оболонки на дні океанів немає. Тут лежать базальти (За В. Уткіним). З’ясувати лексичне значення виділеного слова, використовуючи тлумачний словник (базальт – вулканічна гірська порода щільної або дрібнозернистої будови переважно темного кольору). З другого речення виписати словосполучення й зробити їх синтаксичний розбір. VI. Систематизація й узагальнення знань, умінь і навичок Подумати й дати відповіді на запитання: 1. Що таке вставні слова? 2. Назвати групи вставних слів і сполучень слів за значенням? 3. Чи є членами речення вставні слова й сполучення слів? 4. Навести приклади пар речень, де в одному б вставне слово було членом речення, а в іншому – вставним словом. 5. Які інтонаційні особливості мають речення зі вставними словами? Навести приклади. VII. Підсумок уроку VIII. Домашнє завдання 1. Вивчити параграфи підручника. § 24-25. 2. Скласти зв’язне висловлювання зі вставними словами та словосполученнями, що виражають: варіант 1 – упевненість чи невпевненість, співчуття; варіант 2 – можливість чи неможливість, висновок; варіант 3 – радість чи сум, джерело повідомлення. Схарактеризувати, якого значення надають тексту вжиті вставні слова та словосполучення. 3. Скласти опис якогось народного свята чи звичаю, уживаючи вставні слова. УРОК 4 Тема. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ З ТЕМИ «РЕЧЕННЯ ЗІ ЗВЕРТАННЯМИ І ВСТАВНИМИ СЛОВАМИ» Мета: узагальнити й систематизувати основні відомості про речення зі звертаннями і вставними словами, сформувати цілісну систему особистісних знань восьмикласників з теми, структурувати вивчений теоретичний матеріал; удосконалити пунктуаційні вміння й навички; розвивати творчі вміння самостійно розв’язувати нові пізнавальні завдання; удосконалювати мисленнєві дії, аналізувати, порівнювати, систематизувати й узагальнювати, доводити й обґрунтовувати; розвивати мовленнєво-комунікативні вміння редагування, моделювання, конструювання синтаксичних конструкцій зі звертаннями та встановили словами; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу розвивати спостережливість, уважність, кмітливість як важливі елементи розумової діяльності людини. Правопис: кома в реченнях зі звертаннями і вставними словами. Внутрішньопредметні зв’язки: Культура мовлення й стилістика: правильна побудова речень зі звертаннями і вставними словами для передачі ставлення до адресата, дотримання правильної інтонації в реченнях зі звертаннями і вставними словами. Тип уроку: урок узагальнення й систематизації вивченого. Обладнання: таблиці, схеми, підручники. Цілі та очікувані результати навчання Знати: 1. Роль звертань та вставних слів у мовленні.2. Правила вживання розділових знаків при звертаннях та вставних словах. Уміти: 1. Безпомилково знаходити в реченнях звертання та вставні слова (сполучення слів, речення). 2. Правильно ставити розділові знаки в реченнях зі звертаннями, вставними словами (сполученнями слів, реченнями). 3. Самостійно будувати власні висловлювання, уживаючи в них звертання, вставні слова (сполучення слів, речення). 4.Правильно інтонувати речення зі вставними словами та звертаннями. ХІД УРОКУ І. Організаційний момент ІІ. Повідомлення теми, мети й завдань уроку ІІІ. Узагальнення й систематизація теоретичних положень з теми Експрес-опитування за запитаннями (з метою формування цілісної системи знань учнів з розділу «Речення зі звертаннями і вставними словами») 1. Що називається звертанням? З якою метою звертання використовуються в усному й писемному мовленні? Навести приклади. 2. Схарактеризувати звертання за будовою. Навести приклади. 3. Розказати про розділові знаки в реченнях із звертаннями. 4. Які слова називаються вставними? Навести приклади. 5. Яку роль у реченні відіграють вставні словосполучення й речення? Чим вони відрізняються від вставних слів? 6. Навести приклади речень зі вставними реченнями. З’ясувати розділові знаки. IV. Виконання завдань і вправ на застосування узагальнювальних правил Вибірково-розподільний словниковий диктант Записати в одну колонку звертання, а в другу – вставні слова, словосполучення, речення. Пояснити їх правопис. Сину, треба думати, сизокрилий, соромно сказати, Вітчизно моя, може, люди, дозвольте, Ніно Павлівно, тато його був у відрядженні, Україно, з іншого боку, червоні троянди, безумовно, брати, між іншим, дорогі мої однокласники, зрештою, мово рідна, мій друже, без сумніву, між нами кажучи, о земле, будь ласка, по-моєму, чудовий краю, на мою думку, по-перше, вітре, далі солов’їні, по-друге, до речі, щастя мені тоді настало, вечірнє сонце, безперечно. Сконструювати по три речення зі звертаннями і вставними конструкціями. З’ясувати їх роль. Лінгвістичне дослідження-відновлення Записати речення, розставляючи потрібні розділові знаки. Аргументуючи свою думку. 1. Археологи знайшли на схилах Старокиївської гори фундаменти князівського палацу, у якому цілком можливо жив сам Кий (П.Загребельний). 2. Пісня здавалося бриніла вже в ньому (М. Коцюбинський). 3. Повна хата людей і видно якісь питання обмірковують (А. Головко). 4. Нащо б бачте те згадувать що давно минуло (Т. Шевченко). 5. Неси ж мене коню по чистому полю (І. Франко). 6. Веселеє колись село Чомусь тепер мені старому Здавалось темним і німим (Т. Шевченко). 7. – Мамо гляньте як видно надворі (І. Нечуй-Левицький). 8. Ось нарешті видно віддалік її будинок (Ю. Яновський). 9. Розваж мене музо моя ти порадо Так тяжко на серці в цей вечір мені (Леся Українка). 10. Як дитиною бувало упаду собі на лихо То хоч в серце біль доходив Я собі встала тихо (Леся Українка). Пояснити синтаксичну роль слова здавалось у другому й шостому реченнях.Зробити словотвірний розбір виділених слів. Творче конструювання (робота за варіантами) Записати речення, розставивши потрібні розділові знаки. Перебудувати їх так, щоб вони містили звертання (варіант 1) і вставні слова (варіант 2). Варіант 1. 1. Мова наша зброя, якою ми служимо народові, що нас породив вигодував і виховував (За М. Рильським). 2. Коханий заграє мені в сопілку, щоб вона все лихо зачарувала (За Лесею Українкою). Варіант 2. 1. Мова це великий дар природи, розвинутий і вдосконалений за тисячоліття з того часу, як людина стала людиною (За К. Крапивою). 2. Коли Леся вийшла, Сергієві, незважаючи на веселий вечір, стало журно (За В. Козаченком). Зробити синтаксичний розбір перебудованих речень Творче моделювання зв’язного висловлювання Записати. Розставити потрібні розділові знаки. Уклін тобі мій сердечний краю моя зірко ясна прекрасна своїм звабним тремтінні моя мамина вишиванко мережана диво-квітками у веселковім вінку моя мудросте батьківська напоєна чистотою святою любов’ю до тебе… (Л. Андрела). Продовжити висловлювання, зберігаючи стиль і авторську тональність. Самостійна робота (робота з картками) V. Підбиття підсумків уроку Учитель аналізує проведену навчальну роботу восьмикласників над застосуванням узагальнювальних правил і зосереджує увагу учнів на підготовці до тематичного оцінювання з розділу «Речення зі звертаннями і вставними словами». VI. Домашнє завдання 1.Підготуватися до тематичного оцінювання: повторити теоретичні відомості з розділу й правила вживання розділових знаків у реченнях зі звертаннями і вставними словами. 2.Написати листа Святому Миколаю, використовуючи звертання та вставні слова. Додатки Безсполучникове складне речення 1. Випишіть безсполучникові складні речення, підкресліть граматичні основи. 1. За переказами Т. Г. Шевченко виконав кілька малюнків-ескізів і три маслом написаних картин,подарованих М.М.Залеському. 2. Старожили так описують зміст цих картин ,зумовлений враженнями від Сумщини: на одній з них була зображена постать засмученої пастушки із сумними очима,на інших- виснажена наймичка.( О.П.Охріменко) 3. У березні 1964 року членами Сумського обласного товариства «Знання» було прочитано 1200лекцій про Шевченка; у Лебедині учні з портретами Т.Г.Шевченка пішли по хатах і лише за один день продали 250 книг поета; у Сумах відбулося більше 50 сеансів фільмів про ювіляра ;було поновлено й відкрито кілька нових пам`ятників поету в області;художники Сумщини організували багатющу виставку своїх творів;актори театрів сценізували твори поета ( Г.І. Хвостенко) 2. Прочитайте й спишіть речення, установіть зв`язки між частинами безсполучникового складного речення. 1. Сумовито рипить дуб, замислився перед зимовим сном ясен, тяжко здихає клен (Остап Вишня) 2. Любистку свіжий запах лине , його з дитячих літ люблю (О. Ющенко) 3. Роман освітив свою свідомість променем надії : людина завжди може бути корисною народові, вона повинна боротися й вірити у власну перемогу (П.Кочура) 3. Спишіть, уставляючи пропущені розділові знаки. Зробіть синтаксичний розбір одного з речень. 1. З ума не йдуть знедолені народи їм я віддав усі чуття мої. (П.Грабовський ) 2. Прокинувся безмежний світ п`ють бджоли пролісковий цвіт немов небесну глибину. 3. І вже сама сосна відчула йде весна. 4. Дивлюсь на квітку видиться за нею йдуть майстрині вірні дві сестри до ніг їм прихилили цвіт лілеї весняні розтривожені вітри ( З творів О.Ющенка)5. Вірно все - таки говорять поки любиш то й живеш. ( Л. Грицай )4. Спишіть, уставляючи пропущені букви, поясніть вживання двокрапки в простих і безсполучникових складних реченнях. 1. І вже м…не не д…вують в Умані в…селково- грайливі струм…ні: сім струм…нів л…тить з фонтана, сім радостей звучить живих!(О. Ющенко) 2. Усе було зв…чайне, як і завжди: трюмо, двоспальне ліжко, шафа, мольберт, малюнки дружини на стіні.( Б. Антоненко- Давидович). 3. Завжди треба пам`ятати:ти існуєш тому,що круг тебе живуть такі ж,як і ти. Зостанься сам у цій кр…жаній пустелі- і ти загинеш.(П. Кочура) 4. І як стане тяжко вам на чужині справді знайте є хатинонька де вам завше раді. ( Л. Грицай ) 5. Спишіть, виділіть у кожному складному реченні його частини, укажіть їх кількість, визначте характер зв`язку між ними. 1. Між дорослих і малечі Пташка бачить все навкруг: Дружньо сяде вам на плечі, Якщо ви їй справжній друг. ( Д.Білоус) 2. Пишу пародії лише на твори друзів, Від того сам буваю часто в тузі: Пародій написав багато, А друзі стали обминати хату. (П. Ключина) 3. Гора гримить і не заснути, Клекоче гнівно магма слів: І найкоштовнішії пута Завжди ганебні і гнилі. (О. Вертіль) 6. Спишіть, визначте, які види зв’язку поєднуються в цих реченнях.Складіть схеми речень. 1. А , напевно ж ,такі мисливці ,що не знають,що таке гагара,а знати їм це конче потрібно… (З тв.Остапа Вишні) 2. Я слухав Павла Яковича й думав: яку круту еволюцію зробив цей колишній поляк, що обернувся на росіянина , а тепер стає українцем. 3. Батарея добре замаскувалася за великим гайком,і денікінська батарея довго не могла намацати її, дарма, що за батареєю, мов на ярмарку, скупчилося багато тимчасово мобілізованих селянських возів зі снарядами. (З тв. Б.Антоненка-Давидовича) 7. Спишіть, уставляючи пропущені розділові знаки, поясніть їх уживання,визначте, які види зв’язку поєднуються в цих реченнях, складіть схеми речень. 1. Хай тобі полюбиться країна вдалині від рідного тепла але в серці буде Україна та земля зелена солов’їна що тебе любов’ю сповила. (П. Воронько) 2. Лише одне бажання жило в душі своєю працею звітувати перед державою яка мене виховала перед народом що його хліб я їм.(П. Кочура) 3. Поміж густими очеретами блищить срібно- голуба річка що поділилась тут аж на три рукави вдалині голубіють озера і скрізь куди дістає око по широкому зеленому річищу стоги зеленої отави. ( Остап Вишня) Складносурядне речення 1. Перепишіть речення, уставляючи пропущені букви. Назвіть кількість простих частин у них і їх граматичні основи. 1. В…ликий Шевченко ходив по Балканах, і кожен уклонявся, як син.(П.Воронько) 2. Лиш до гілки ніжно доторкнись – пилок піднім…ться у вись.(О.Ющенко) 3. Я дивлюсь на небо, а воно гл…боке - гл…боке та синє – синє,а зірок тих, зірок! (Остап Вишня) 4. Навколо мене завали, північні нетрі та ліси, а в тихій думці все ставали малюнки рідної краси.( П. Грабовський) 2. Утворіть з простих речень складносурядні, запишіть, виділивши в них граматичні основи, поставте потрібні розділові знаки. 1. А ранок ішов і йшов. Незримі легіони його в золотих панцирах мчали нестримно вперед. 2. Ішли свіжою ранковою вулицею поспішно й мовчки. Батюк трохи відставав . 3. Рубікон перейдено. Повороту ніякого. (За книгою Б. Антоненка - Давидовича « Смерть») 3. Визначте вид складних речень, поставте розділові знаки. 1. У нас панове поки козак не випишеться з коша чи з куреня то слухай січової старшини так як ігумена. ( П. Куліш) 2. Он Наталка загрібає сіно а я з вилами ношу його й складаю в копичку.(Ю. Царик ) 3. Я чую як шумить мов дише промоклий луг. ( Ю. Царик ) 4. Розплющую очі але все ще відчуваю прохолоду тієї далекої зливи яку давно забула земля пахощі свіжого сіна яке давно стало землею. (Ю.Царик) Складнопідрядне речення 1.Поставте розділові знаки,накресліть схему складного речення. Щоліта коли була жива Наталчина мама ми знаходили час приїздити до неї в село де грядки здавалось угинались від важких червоних помідорів яблуні рясніли лискучими плодами у темному погребі виритому мов тунель у довгому пагорбі холодили руки великі сулії з березовим соком.( Ю. Царик) 2.Перепишіть, розставляючи коми, назвіть головні частини складнопідрядних речень.1.Ми знали велике озеро де щороку гуси восени спинялися й жили тижнів зо два а то й більше.2.Тільки ж чи потрапите ви в озеро бо стежка туди осокою ледь – ледь помітна. 3.Щоб добре стріляти треба вчитися й практикувати.( Остап Вишня) 3. Випишіть складнопідрядні речення з підрядними місця. Складіть схеми. 1. Де колосяться жита, в’ється липа золота. ( П. Воронько) 2. Над урвищем, де часто вітер зливсь, той дуб стояв погордливо колись. (О. Ющенко) 3. Виявляється, що дорослі ведмеді дуже пристрасні математики. ( Остап Вишня) 4. Ми зупинились не змовляючись, де Сейм впадає в Десну.( О. Ющенко) 4. Спишіть, визначте вид підрядного речення, накресліть схеми. 1. Я не хочу золота, золотих видінь, бо на полі бачу золотінь. ( Олекса Ющенко) 2. Ой упав же з коня, бо не стало снаги. ( П. Воронько) 3. Ви бачили, як рута проростає через гудрон або гранітну брилу. ( Платон Воронько) 4. Вік борись за край свій рідний, що тебе співать послав! ( Павло Грабовський) 5. Випишіть складнопідрядні речення в такому порядку: з підрядними означальними, з підрядними з’ясувальними, з підрядними обставинними. 1.Я тут росла, тут житиму, учитимусь, робитиму, про рідний край казатиму, що кращого не знатиму. ( П. Воронько) 2. Ні, не викраде осінь весняної пісні у мене, хоч навколо я бачу коси жовтих, побляклих трав. ( О. Ющенко ) 3. Кожній радію хвилині, листку, травині, перлині, що на стеблі тремтить. ( О. Ющенко ) 6. Складіть складнопідрядні речення, уставляючи пропущені розділові знаки. Визначте вид підрядного речення, накресліть схеми.1. Тоді безсмертя над тобою здіймає крила молоді. Коли ти впав на полі бою в тяжкому ратному труді. ( П. Воронько ) 2. Каштан вклонявсь тут Рильському Максиму. Що нас вражав звучанням дивних слів. ( О. Ющенко ) 3. Це співає славна Україна та земля зелена солов’їна де твій рід почав своє життя. ( П. Воронько ) 4. Як не битись не стогнати обливаючись слізьми коли давлять його втрати наче ретязі тюрми. ( П. Грабовський ) 7. Спишіть, уставляючи пропущені розділові знаки, виділіть головні та підрядні речення. У головних підкресліть слова, до яких відносяться підрядні речення. 1. Три шляхи підбігали до тої криниці що невідано скільки існує вже літ. 2. Осінь в серці не приспала ті пісні що навесні співав. 3. Зозулю довелось почути що лічить іншому літа. 4. Мені підносять цей чудовий плід що ніби вчора зірваний із гілки. 5. Сьогодні згадалась маленька Сула і плеск почорнілого того весла коли вже з дитинства нас хвиля несла. 6. В цю спокійну вечора годину не покине мріяти людина що простори огляда з гори. ( З тв. О. Ющенка ) 8. Спишіть, уставляючи потрібні розділові знаки, складіть схеми речень. 1.Тарас Шевченко виїхав з Ромен Ромаданівським шляхом який пізніше описав у повісті « Наймичка». ( Г. Діброва ) 2. Першим селом на Україні яке зустріло поета була Юнакіївка Сумського повіту. ( В. Скакун ) 3. Хіба не вірите що скоро день засвітить. ( О. Олесь ) 4. Тарас Шевченко побував в Андріївці вдруге в 1845 році коли працював за завданням Київської археологічної комісії. ( Г. Діброва ) 5. Палко люблю життя і хочу віддати своєму народові все що в мене доброго і благородного. ( П. Кочура ) 9. Спишіть, уставляючи пропущені сполучники, зробіть синтаксичний розбір одного з речень. 1. Цілуйте руки тільки матері, …вибирали плоскінь в матірці, шили хлопчику сорочку, …заплітали коси дочкам( О. Ющенко ) 2.Помітив я,…від отих мелодій цвіт розкривається у невимовно гордій і недоторканій красі. ( О. Ющенко ) 3.Ти знаєш,…одна синичка за добу з’їдає стільки комах, скільки сама важить. ( Остап Вишня ) Речення зі звертаннями Картка № 1 1. Спишіть, підкреслюючи звертання й указуючи в дужках, якими частинами мови вони виражені. Поставте розділові знаки. 1. Я сонця жду і сонце зійде і ранок прийде – вір моя мила жди й радій! (Олександр Олесь ) 2. Я всі слова свої незлі всю душу пристрасної вдачі всі почуття мої гарячі тобі Вітчизно віддаю. ( П. Воронько ) 3. О слово рідне ти стоїш на чаті предковічних пам’яток святині. ( П. Куліш ) 4. Ромене Ромене ти місто зелен колиска дитинства мого! ( Л. Грицай ) 2. Зробіть синтаксичний розбір першого речення. Картка № 2 1. Спишіть, поставте розділові знаки, визначте, які звертання в реченнях:поширені чи непоширені. 1. Так і хочеться сказати Квітни Україно – мати! ( Інна Зубко ) 2. Ладо мій князю Землі руської повилитель Володар душі моєї й серця Я навіки твоя полонянка ( Л. Шевченко ) 3. Ой даремно мій ладо мій князю Недовірою душу пораниш їй, тіло (Л. Шевченко) Картка № 3 1. Спишіть, поставте розділові знаки. 1. Струмуй же щастя в молодім промінні Вливайся в душу в серце назавжди. ( П. Нищий ) 2. Ромен Ромен у ромашках ти купаєшся. ( П. Нищий ) 3. Мамо моя я навіки у тебе в боргу І ніколи його відплатити уже не зумію. ( В. Чемерис ) 2. Зробіть фонетичний розбір слів: щастя, сміється. Картка № 4 1. Випишіть звертання з поданих речень 1. Учителю тернистими шляхами Ти йдеш з любов’ю до життя. ( В. Чемерис ) 2. Не розтавай живи живи сніжинко Чаруй красою срібною живи! ( Г. Діброва ) 3. А куди ти щастя утекло Залишивши гіркоту розлук? ( Г. Діброва ) 4. Народе мій до тебе я ще верну І возглавлю праведним пером ( А. Кубах ) 5. Ти серпнева зіронько світи І на щастя в ніч лети лети… ( Г. Діброва ) 6. Підростайте діточки наші ластів’ята І сини і дочечки рідні янголята! ( Л. Грицай ) Картка № 5 1. Спишіть, розтавивши розділові знаки. Зробіть синтаксичний розбір одного з речень. 1. Ой мамо ріднесенька моя рідна ненька Гірка моя доля тому я сумна 2. Візьми ж із собою мене ти лелеко Та й будем літати удвох в чужині. ( Л. Усова ) 3. Краю мій роменський Як нам не любити Твої чудові ниви та поля Співучий краю рідний Нам з тобою жити Моя щаслива рідная земля. ( Л. Усова ) 4. Моя Вкраїно з рушників хрещатим цвітом У тім вінку з любистку маку й васильків… ( Л. Грицай ) 2. Розберіть за будовою слова: здолати, запрошує. Картка № 6 1. Спишіть, поставте розділові знаки, визначте, які звертання поширені, а які - ні. 1. Іди іди друже в рідну казку. ( Л. Усова ) 2. Вітре вітре не рви Верби листя зелене. ( Л. Усова ) 3. Хто зберіг тебе земле свята Що не стала ти німою? ( Й. Дудка ) 4. Мово рідна Без тебе кругом Зачужіли і небо і води. ( Й. Дудка ) 5. О рідна мово найрідніша на землі О рідна мово незабута і забута! ( Л. Грицай) Картка № 7 1.Випишіть з тексту звертання. Скільки є в нас любі друзі Для звертання ніжних слів - І до тата, й до матусі До бабусь і дідусів! І татусю, й мамцю, й нене, І дідусю, й бабцю теж, - Миле, ніжне, сокровенне - Як ще краще назовеш? А Федько звертання творить Так, що душу виверта: Замість « мамо»- « ма» говорить, Замість « тату» - каже « та». ( Д. Білоус ) 2. Поширте звертання: земле, школо, мово. Складіть з ними речення. Вставні слова, словосполучення, речення Картка № 1 1. Серед поданих речень знайдіть і випишіть речення зі вставними словами чи словосполученнями, чи реченнями. 1. Полковник Шрам із сином той молодий козак був його син схилившись і в’їхали. ( П. Куліш ) 2. З борців насміхалася доля зростала проте їх громада. ( П.Грабовський ) 3. Прощай мій краю берег рідний вже ти зникаєш за синім морем. ( П. Куліш ) 4. І мабуть сумували ви в ті дні, як журавлі збиралися у вирій. ( І. Зубко ) Картка № 2 1. Спишіть, поставте розділові знаки. 1. Я боявсь що віяння грайливе Може не торкне мене - мине. ( Г. Діброва ) 2. Вночі хтось постукав несміло.Здається почулось - « Відкрий». ( Г. Діброва) 3. Вони й тепер бува на шкоду Скриплять уїдливо вгорі. ( Й. Дудка ) 4. Раз на запитання просте – Що значить слово « значить»? Сказав: це значить значить те Що слово « значить» значить! ( Д. Білоус ) 5. Хто слухав той уже напевно знає Що й у добра є темна сторона. ( Л. Грицай ) 2. Складіть речення зі вставними словами: по-моєму, очевидно, нарешті. Картка № 3 1. Випишіть з тексту вставні слова та словосполучення. Ось дзвонить, заходить -Будь ласка,- гука- клумачного дайте мені словника -Клумачний…То мабуть почулось…Пробач бо той зветься тлумач. -Спасибі!- Тарасик додому побіг. ( Д. Білоус ) 2. Складіть речення, щоб вставними були слова: по- перше, по- друге,між іншим. Картка № 4 1. Спишіть, поставивши розділові знаки, зробіть синтаксичний розбір другого речення. 1. Летіть журавлики несіть несіть печаль і сльози ті яким на жаль немає ліку. 2. А хто не зверне дійде аж до краю той знайде щастя кажуть неземне. 3. Важливо донести людині совість і значить підкорилася гора. 4. Поет в моїй уяві – красень- лебідь його не може втримать рабський страх… ( З тв. Л. Грицай ) 2. Зробіть фонетичний розбір слів: запитання, дається. Відокремлені та уточнюючі члени речення Картка № 1 1. Спишіть, поставте розділові знаки, підкресліть відокремлені члени речення. 1. Гук за гуком почав долітати Розбудивши і пекло і тьму. ( П. Грабовський ) 2. Сікач незважаючи на свою чималу вагу І короткі ноги дуже прудко бігає ( О. Вишня ) 3. Колись давненько вже поїхав я навесні До одного мого доброго знайомого. ( О. Вишня ) 2. Поясніть орфограми в словах: розбудивши, незважаючи, чималу, навесні. Картка № 2 1. Спишіть, уставляючи пропущені розділові знаки, підкресліть відокремлені прикладки. Веселе слово Ось улітку квіти на газонах сміючись біжать дівчата юні будівельниці в комбінезонах крейдою оббризкані красуні. І за мить уже шпаркі дівчата вносять козли крізь скляні дверини. Й тут же Мотря дівчина завзята блиснула очима в бік Марини: - Як би це розбити шибок зо три? Ти заходь Марино звідсіля ось… А Марися їй: - Ти бачиш Мотре Я ж оце й сама вже націляюсь, І обидві розсміялись гучно: Козли принесли благополучно… ( Д. Білоус ) 2. Випишіть слова, у яких можливі чергування приголосних чи голосних. Картка № 3 1. Спишіть, поставте розділові знаки, зробіть синтаксичний розбір одного з речень. 1. Кликала ночами до болю кусаючи руки своє втрачене кохання.( Н. Кравченко ) 2. Таких як ви відважних настрашити не можна також – ось у чому суть.( І. Зубко ) 3. Доярки зчинили лемент не знаючи що робити. ( Н. Кравченко ) 4. З того часу носить вона темну хустку пов’язану по самі очі. ( Н. Кравченко ) 2. Визначте частини мови в третьому реченні. Картка № 4 1. Спишіть, поставте розділові знаки, підкресліть відокремлені члени речення. 1. Він встав із-за столу підкресливши що розмову закінчено.( М. Лаврик )2.І поспішають жовті каченята за качкою до річки до верби.( І. Голуб )3.Одну з книжок писану віршем виконано разом із глечиком. ( Остап Вишня )4. Стоячи на відстані продовжував. ( М. Лаврик ) 2. Складіть і запишіть речення, використовуючи дані словосполучення як відокремлені уточнюючі члени речення. 1. Особливо на березі Чорного моря; 2. без жодної плямочки; 3. особливо вірші Т. Г. Шевченка.