Діденко Надія Леонідівна

Матеріал з Wiki
Версія від 11:56, 27 травня 2015; Діденко Надія Леонідівна (Обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Зміст

Прізвище, ім’я, по батькові (посилання на сторінку користувача)

Діденко Надія Леонідівна

Тема

Застосування інтерактивних технологій - один із напрямків удосконалення навчального процесу на уроках математики

Теоретична база (теоретичні ідеї та положення)

Слово „інтерактив” прийшло до нас з англійської від слова „interact”, де

„inter” — взаємний і „act” — діяти. Таким чином, інтерактивний — здатний до взаємодії, діалогу. Інтерактивне навчання — це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, яка має конкретну, передбачувану мету — створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність.

Суть інтерактивного навчання у тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання у співпраці), де і учень і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчання,
Організація інтерактивного навчання передбачає
  • моделювання життєвих ситуацій,
  • використання рольових ігор,
  • вирішення проблеми на основі аналізу обставин та відповідної ситуації.

Воно ефективно сприяє формуванню навичок і вмінь, виробленню цінностей, створенню атмосфери співробітництва, взаємодії, дає змогу педагогу стати справжнім лідером дитячого колективу.

Новизна, провідна ідея

У сучасному навчально-виховного процесу притаманні переважання вербальних методів навчання і виховання, недооцінка значення

спілкування школярів для розв'язування провідних задач і завдань на уроках математики, відсутність цікавих для учнів форм та методів організації навчальної діяльності.

Тому нагальною потребою сучасної системи освіти при викладанні математики - є впровадження нових форм та методів навчання і

виховання, що забезпечують розвиток особистості кожного школяра.

На сьогоднішній день в педагогіці накопичена палітра освітніх технологій, кожна з яких має свої переваги.

Доповнення традиційних методів та прийомів роботи інноваційними дає значно кращий результат: активізує мислення, мотивує навчання, заохочує самовираження учнів. Я віддаю перевагу інтерактивним технологіям навчання на уроках математики. Саме вони ефективніше, ніж інші педагогічні технології, сприяють інтелектуальному, соціальному й духовному розвитку школяра, готовність жити й працювати в гуманному, демократичному суспільстві.

Система педагогічних ідей, технології діяльності вчителя, модель

Інтерактивні технології імпонують мені тим, що вони направлені на розвиток творчих здібностей дітей, дозволяють істотно підвищити

результативність навчальної діяльності, активізувати пізнавальний процес, привернути увагу учнів до теми, що вивчається, робить процес навчання більш ефективним, спонукають учнів до висловлення своєї думки, стимулюють вироблення творчого ставлення до будь-яких висновків, правил тощо.

  • Якщо роботу необхідно спрямувати на самостійне осмислення матеріалу, дослідити факти, проаналізувати алгоритм розв'язків, розуміти їхню суть, перевірити і себе і свого товариша, знайти помилку- я використовую інтерактивні вправи, такі як „Робота в парах", „Робота в групах", „Карусель", „Пошук інформації" ;
  • Коли в завданнях наявна певна проблемна ситуація, то розв'язання їх в умовах інтерактивних технологій активно стимулює діяльність мислення, спрямовану на подолання протиріччя, непорозумінь, тут доречне застосування вправ „Аналіз ситуації", „Вирішення проблем";
  • розвиток пошукової спрямованості мислення, прагненню до знаходження кращих варіантів вирішення навчальних завдань: передбачають вправи, які ставлять дітей у реальну ситуацію пошуку. Інколи вони пропонують нестандартні виходи із ситуацій, які ми, дорослі, часто відкидаємо як нереальні, неможливі. У процесі інтерактивних вправ „Розумовий штурм", „Коло ідей", „Вирішення проблем", „Незакінчені речення" приймаються всі думки дітей як реальні, так і вигадані.
  • Вправа „Пошук інформації" вчить школярів самостійно працювати з додатковою літературою, дає можливість віднайти факт, який може заперечувати те, що раніше приймалося як незаперечне.
Варто зупинитися на позитивних сторонах кооперативного навчанняння як одного з провідних у системі інтерактивного навчання.
У довільно сформованих, лише на основі вікової ознаки, шкільних класах існує істотна відмінність учнів за рівнем навчальних можливостей. Організовуючи навчальну роботу, учитель орієнтується, головним чином, на рівень середніх учнів. На них розраховані темп роботи, обсяг та рівень складності навчального матеріалу. Учні з низьким рівнем навчальних можливостей за таких умов неспроможні сприйняти й осмислити матеріал у повному обсязі. Якщо ж понизити темп роботи, то це негативно позначиться на сильних учнях. Тому основним шляхом диференціації я вважаю формування мобільних груп.

Найчастіше це три групи: основного рівня (І група), підвищеного (II група), поглибленого (III група). Такий поділ не потребує пересаджувань, діти працюють на своїх місцях. На перших порах (5-6 клас) я сама поділяю дітей на групи, але вже в 7 класі вони можуть самостійно оцінювати свої можливості й вибрати той рівень, який відповідає їх можливостям і цілям на даний момент часу. Такий поділ обов'язковий для проведення самостійних та контрольних робіт. Так, при проведенні самостійної роботи в 5 класі з теми "Поняття про десятковий дріб" перший рівень отримує завдання репродуктивного характеру: а) запишіть у вигляді звичайного дробу числа 0,4; 1,004 і т.д.;

б) подайте у вигляді десяткового дробу і т.д.

Для другого рівня пропонуються завдання комбінованого характеру, вони потребують установлення зв’язків із попередньо вивченим матеріалом. Наприклад: виразіть в дециметрах і запишіть десятковим дробом: 43см, 7мм, 4дм, 3см. Для третього рівня - завдання, які потребують нестандартних підходів: запишіть в квадратних метрах 0,2 а; 0,45га, 253 дм2. Як альтернативу, можна запропонувати самостійну роботу з завданнями трьох рівнів, кожний із яких оцінюється певною кількістю балів. Діти самі вибирають завдання, які відповідають їх можливостям. Але не слід обмежуватися диференціюючим поділом на групи тільки для самостійної діяльності. Так, при вивченні нового матеріалу перший етап (пояснення нової теми, первісне формування умінь) провожу фронтально з усім класом, а інколи це може робити III група. Наступний етап може проходити за різними схемами:

  1. І група працює фронтально разом із учителем, II і III - самостійно (передбачаю вид перевірки). Потім групи міняються видами роботи.
  2. І та II- працюють самостійно, а III- разом із учителем опрацьовує завдання підвищеної складності.
  3. Усі групи працюють самостійно, але для них передбачені завдання різних рівнів (перевірку завдань І рівня проводжу індивідуально).

На етапі закріплення, вдосконалення, кращі результати дає робота гетерогенних груп (у кожній групі хоча б один сильний учень-консультант. Обов'язки кожного учня визначаються заздалегідь). Можливі такі варіанти:

  1. різні групи виконують задачі різнотипні і пояснюють розв'язання всьому класу біля дошки;
  2. групи виконують задачі одного типу. Перевірка здійснюється усно. Учень консультант веде облік роботи членів групи;
  3. здійснюється перевірка теоретичного матеріалу за допомогою учнів-консультантів (попередньо учні - консультанти відповідають і оцінюються біля дошки).

Ефективною є робота в гетерогенних групах при корекції знань після проведення самостійної чи контрольної роботи. Учні, які отримали високий бал надають консультації дітям із середніми здібностями або надають допомогу дітям із слабкими здібностями (в межах своєї групи). При такій організації роботи вчитель має більше часу та змоги надати індивідуальну допомогу дітям, які мають прогалини в знаннях. Діти відчувають себе більш комфортно, забезпечується активність кожного учня. Така організація роботи сприяє активізації й результативності навчання школярів, вихованню самостійності, відповідальності за результат своєї праці. Кожен бере участь у кооперативній творчості, тобто кожна група виконує частину загального завдання, що доцільно під час вивчення великого за обсягом матеріалу. Обдарованіші діти допомагають менш обдарованим. Кооперативне учіння позитивно впливає на всіх школярів - слабких, середніх і сильних. Слабкі можуть скористатися підтримкою групи і досягти успіху в опануванні навчальних програм з математики. Середні також бачать значно вищі горизонти своїх досягнень і мають почуттєві переживання від свого поступку. Найбільш сильні вчаться працювати разом з іншими, чого вони не робили раніше, коли буди впевненими у своїй талановитості лише для себе, а не для інших. Вони знаходять у кооперативній праці велике задоволення від допомоги іншим, виконуючи педагогічну функцію навчати менш підготовлених.

Ситуації колективного учіння дають школяреві можливість співпрацювати в різних групах. Кожен школяр своєрідно переживає когнітивну ситуацію, а разом із тим психологічну і соціальну, постійно перебуваючи в стані зміни між особистісних зв'язків, досвіду пізнання й оцінок, дій і сподівань.

Результативність

Інтерактивні технології навчання на уроках математики сприяють ефективному розвитку в кожної особи математичних здібностей,

розвитку логічного мислення, системи загальнолюдських цінностей та загальноприйнятих норм поведінки, як на уроках математики, так і в житті; розвитку здатності цінувати знання та вміння користуватися ними; усвідомленню особистої відповідальності та вмінню об'єднуватися з іншими членами колективу класу задля розв'язання спільної проблеми, розвитку здатності визнавати і поважати цінності іншої людини, формуванню навичок спілкування та співпраці з іншими членами групи, взаєморозуміння та взаємоповаги до кожного індивідуума, вихованню толерантності, співчуття, доброзичливості та піклування, почуття солідарності й рівності, формуванню вміння робити вільний та незалежний вибір, що ґрунтується на власних судженнях та аналізі дійсності, розумінні норм і порав поведінки.

В умовах інтерактивного навчання на уроках математики забезпечуються формування в його учасників передусім таких інтелектуальних

умінь, як аналіз, порівняння, виділення головного, а також критичне мислення та здатність приймати відповідальні рішення. У результаті організації навчальної діяльності із застосуванням інтерактивних технологій в учнів на уроках математики розвиваються й ускладнюються психічні процеси - сприйняття пам'ять, увага, уява тощо, різноманітних видів творчої діяльності на уроках в учнів розвиваються математичні здібності та проявляється інтерес до предмета.'

Слід зазначити, що інтерактивне навчання дозволяє різко збільшити процес засвоєння матеріалу, оскільки впливає не лише на

свідомість учня, а й на його почуття, волю (дії, практику). Результати цих досліджень можна відобразити в схемі, що отримала назву „Піраміда навчання".

Лекція - 5 % засвоєння

Читання - 10 % засвоєння

Відео-, аудіо-матеріали - 20 % засвоєння

Демонстрація - 30 % засвоєння

Дискусійні групи - 50 % засвоєння

Практика через дію - 75 % засвоєння

Навчання інших і застосування отриманих знань відразу ж - 90 % засвоєння.

З піраміди видно, що найменших результатів можна досягти за умов пасивного навчання (лекція - 5 %, читання - 10 %), а найбільш

інтерактивного (дискусійні групи - 50 %, практика через дію - 75 %, навчання інших чи негайне застосування - 90 %), тому можна сформувати кредо інтерактивного навчання:

Те, що я чую, я забуваю.
Те, що я бачу й чую, я трохи пам'ятаю.
Те, що я чую, бачу й обговорюю, я починаю розуміти.
Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю я набуваю знань і навичок.
Коли я передаю знання іншим, я стаю майстром.
Ітерактивне навчання суттєво впливає на свідомість і почуття особистості з метою виховання компетентного й відповідального учня який є вільною і водночас законослухняною, високоморальною, соціально та політично активною особистістю, повноправним членом шкільного колективу; на формування в учнів громадських поглядів, почуттів та переконань, належної поведінки, єдності слова і діла.

Використані ресурси

1. Інформаційно-методичний журнал „Школа2, № 6, червень 2006 р.

2. Інтерактивні технології навчання: теорія, досвід: Методичний посібник. / Авт.-уклад. О. Пометун, Л. Пироженко. - 2004.

3. Інтерактивні технології навчання: теорія, досвід: Методичний посібник. / Авт.-уклад. О. Пометун, Л. Пироженко. - 2007.

4. Науково-методичний журнал „Математика", № 30, жовтень 2007 р.

5. Науково-методичний журнал „Математика", № 13-14, травень 2007 р.

Автор: Л. Крикунова

Додатки (із посиланнями на конспекти уроків, позакласні заходи, дидактичні матеріали, презентації, досягнення)

Дидактичні ігри на уроках математики 5 клас Дидактичні ігри на уроках математики мають важливе значення, бо в учнів 5 класу пізнавальний інтерес нестійкий і такий, що безпосередньо обирається навколо вузькоконкретного змісту їхнього життя. Ось тому мені, як і кожному вчителю, хочеться перетворити ситуацію уроку в ситуацію нормального дитячого життя, де діти будуть навчатися у грі. Та й урок стане цікавішим, діти менше втомлюються, виконується більший об’єм роботи і при всьому цьому збережеться трудова активність упродовж усього уроку. А гра для учнів 5 класу - серйозна справа, бо саме в ході гри в них формується наполегливість, організованість, позитивне ставлення до навчання, адже в гру включаються і діти, які на звичайному уроці працюють не активно, або не працюють зовсім. Так як кожній людині все буденне набридає, почати треба з перетворення класу. Для цього бажано, щоб парти у класі не стояли стрункими лавами, а були розставлені в довільному порядку: півколом, трикутником, як у кафе чи ін. (на рік 2-3 рази розміщення парти міняти). Знаючи психологію дитини, я прийшла до такого висновку, що для роботи в класі кожному учневі хочеться працювати не самому, наодинці, а разом, в команді. Тоді й найважче завдання буде йому під силу. А ще буде не так страшно, як самому, бо якщо чогось не знаєш, знає товариш, він підкаже, а значить ти завжди рівноправний партнер у спільній справі, тобто у грі. Ось тому на уроках математики, як і на уроках інших дисциплін, дуже вигідно використовувати ігровий матеріал. Це дасть можливість поглибити знання, зацікавить предметом, кожен учень зробить для себе маленьке відкриття і радітиме йому. А головне – чекатиме, коли ж настане час наступного заняття. Досвід показує, що навчальна гра – прекрасний помічник вчителя. Використовуючи на уроці певну систему ігор, поступово можна ускладнювати матеріал, збільшувати його об’єм. А завдання вчителя буде полягати в тому, щоб забезпечити кожному учневі можливість пробувати, шукати, помилятись. Ну й нічого, що не вийшло цього разу – вийде наступного. Головне у грі – не скупитися на похвалу! У будь - якій справі (навіть невдалій) можна знайти свої плюси, за що похвалити учня, бо похвала лише окрилить дитину і їй захочеться працювати далі. Активізувати діяльність учнів у процесі оволодіння математичними знаннями я намагаюсь шляхом нестандартної форми подання гри. У дітей викличе внутрішній позитивний відгук гра тоді, коли вона буде характеризуватися новизною, несподіваністю, незвичайністю, невідповідністю звичним уявленням. Завдання здається, на перший погляд, просте: граючи, навчати й навчатися граючи. А чи насправді вона така проста? Для вчителя, який намагається не лише дати визначену системою програму знань з математики, а й вчить спостерігати за явищами, процесами, порівнювати їх, співставля-ти, виявляти взаємозв’язок між математичними поняттями, величинами, відношеннями вчить міркувати, робить самостійно висновки, користуючись математичною мовою, придумати гру, ввести в неї навчальний матеріал, не так і просто. Я найчастіше застосовую ігри такого типу: - навчальна, де ігровий процес супроводжується засвоєнням змісту навчання; - рольова, де учні перебирають на себе виконання певних ролей (узагальнюючі уроки); - ігри – змагання. Це для команд, що змагаються на швидкість, точність, винахідливість, кмітливість і що закінчується одержанням одного певного результату. Крім усього кожна гра має свої правила, що визначають порядок дій і створенню на уроці гробового клімату. І все це повинен обдумати, розробити, спрогнозувати результат, передбачити різного типу невдачі і помилки, учитель А ще сформулювати мету гри, якому моменту гри слід приділити особливу увагу, підібрати чи виготовити самому матеріали та посібники, які знадобляться для гри, розрахувати час, бо можна загратися так, що й урок закінчиться і мета уроку не буде досягнена, та які висновки слід повідомити учням насамкінець, після гри (найкращі моменти гри, недоліки у грі, оцінювання окремих учасників гри чи всіх, зауваження порушникам дисципліни і таке інше). Як бачимо для цього потрібен час, небайдужість самого вчителя до свого предмета і до учнів, а також потрібно завжди діяти з дитиною на рівних, а не намагатися весь час підкреслювати, хто на уроці вчитель. Кожна гра приносить учням моральне і розумове задоволення, піднімає їх настрій. Для вчителя результат гри є показником рівня досягнення учнів у засвоєнні тих чи інших знань або в їх застосуванні. Інколи, буває, помічаю, коли застосовую часто на уроках математики ігри, діти в них грають не так активно, у них зникає інтерес до гри. Тоді відкладаю, гру, бо не маю право примусово нав’язувати її дітям, знаю, більше втрачу і вся моя ігрова діяльність втратить найцінніше – емоційний початок. Взагалі, щоб не набридали учням на уроках ігри, я намагаюсь не перевантажувати їх матеріалом. Інакше навіть ігрова форма не захистить дітей від перевтоми. Під час ігрових занять я дозволяю учням вставати, пересідати, підстрибувати з радості. Слід пам’ятати золоте правило: та гра є чудова, в яку люблять грати. І на кінець хочу зазначити. Дуже важливо проводити гру виразно. Не треба говорити з учнями монотонно, сухо, байдуже. Потрібно розпочинати урок з посмішкою, з вогником в очах. Сьогоднішній учень енергійний і допитливий, розумний і наполегливий, старанний і творчий, уважний і винахідливий, схвильований і іноді розгублений. Він хоче вчитися, хоче більше знати, він вірить нам, учителям, і ми не повинні його одурити, а бути завжди готовими надати кожному учневі допомогу, щоб у них не виник так званий симптом знецінення своєї позиції як учня. Учень любить доброго, спокійного вчителя, в руках якого оцінка не є каральним мечем; який уміє добре, доступно пояснювати матеріал, під час уроку проводить ігри різного типу. Вчитель обов’язково справедливий, серед загальної маси не виділяє улюбленців. То ж граємо всі! Приклади дидактичних ігор для учнів 5-А класу з теми "Натуральні числа".



Тема 1. „Натуральні числа і дії над ними”


Дидактична гра „Математичне лото”


Грають дві команди


Дати відповідь за 20 сек.

І в. 5 9 1001

7 0 4

1 6 9999 14


1. Скільки тварин хотіли з’їсти колобка?

2. Яке з чисел натурального ряду є найменшим?

3. Яке одноцифрове число найбільше?

4. Яке число йде за числом 1000?

5. Яке число передує числу 10000?

6. Скільки всього людей і тварин разом було задіяно при витягування ріпки із Землі?


Якщо учні правильно відповіли на запитання, то незакреслиними будуть числа 0, 14, 5, 7




ІІ в.

Можна по черзі з кожної команди відповідати, виходячи до дошки і закреслюючи відповідну цифру лото.

1000000 32 0

9 11 10

63 10000 7 33


1. Яке однозначне натуральне число найменше?

2. Скільки гномів рятувало Білосніжку?

3. Якщо х = 99999, то х + 1 чому дорівнює?

4. Скільки букв в українському алфавіті?

5. Скільки років минуло з того часу, як закінчилася Велика Вітчизняна війна?

6. Скільки навчальних предметів ти вивчаєш у 5 класі?


Учні змагаються і на час, і на правильність відповіді.

Оцінка. Найвищий бал – 8.





Вікторина

2 команди.

Змагаються хлопці проти дівчат.


(У вчителя на столі дві портії вирізаних з кольорового паперу жетонів (зелені і червоні) і дві коробки із запитаннями для кожної команди.)

І команда

1. Скільки сотень у 10000?

2. Прочитати число 103017531001.

3. Скільки мільйонів в одному мільярді?

4. Прочитати число хох.

5. Напишіть найбільше десятицифрове число, в якого всі різні цифри.

6. Назвіть два круглих числа.

7. Які натуральні числа стоять між числами 10 і 20?

8. Скільки треба додати до числа 5024547, щоб отримати 502455 десятків?

9. Знайдіть число, яке треба відняти від числа 543587 щоб отримати 5435 сотень?


ІІ команда 1. Скільки десятків в одній тисячі?

2. Прочитайте число 300100846005.

3. Скільки тисяч в одному мільярді?

4. Прочитати число ХІХ.

5. Напишіть найменше десятицифрове число, у якого всі цифри різні.

6. Назвіть свої два круглих числа.

7. Які числа стоять ближче до 50?

8. Скільки треба додати до числа 4013445, щоб отримати 401345 десятків?

9. Знайдіть число, яке треба відняти від числа 334786, щоб отримати 3347 сотень?


Відповідь правильна – отримуйте жетон.

Якщо команда не може відповісти на своє запитання, пропоную його іншій команді. Так друга команда може заробити додатковий жетон. Підсумки вікторини підводимо зразу ж. Оцінюємо на розсуд учителя: найактивніших, кращих „математиків”.


Гра «виріши проблему»

Клас ділитися на команди.

Яка команда швидше знайде ці числа, той і переможе.


450985 783127 0 312

213873 999263 450984 737

549016 1000000 999688 549015


Назвіть числа, що в сумі дають 1 млн.


216874 333777 999067 512


933 1 100000 666223

999488 0 783126 999999



Гра «Блицтурнар»

Для гри необхідно лист паперу А4, маркер або фломастер .

Завдання для гри заздалегідь написані на відкидній дошці.

Показуючи запитання, відповіді на них учні пишуть на листку. На кожне запитання відводиться 10сек.

Перевірка правильності кожної відповіді здійснюється одразу.


Запитання до гри

1. Запишіть число:

6000 000 000 + 4000 000 + 1000 + 8;

7000 000 + 200000 + 3000 + 500;

2 000 + 900 + 50 + 8.


2. Обчисліть:

4 + 3 + 6 + 7;

1 + 5 + 9 + 6;

60 + 50 + 40 + 50;

80 + 70 + 20 + 30.


3. Запишіть число, яке:

а) на 1 менше від найменшого трицифрового числа;

б) на 4 більше за найбільше трицифрове число;

в) на 5 менше найменшого п´ятицифрового числа;

г) на 7 більше за найменше восьмифифрове число.

4. Запишіть число, в якому:

а) 4 десятки і 2 одиниці;

б) 5 сотень і 1 одиниця;

в) 34 мільйони 384 тисячі 5 одиниць.


Математичний ланцюжок

4 команди

Кожна отримує картку з прикладом. Кожен учень з команди виконує лише один логічний крок і передає сусіду і т.д. Перемагає та команда, яка швидше поверне вчителю картку з роз´язаним прикладом.


Знайдіть значення виразу:

( 214560 - 259 + 368 ) - ( 6007 + 708 - 3569 )