Екологічна казка "Нехай Земля квітує всюди - планету збережімо, люди!"

Матеріал з Wiki
Перейти до: навігація, пошук

Зміст

Тема заходу

Екологічна казка "Нехай Земля квітує всюди - планету збережімо, люди!"

Автор (посилання на сторінку користувача)

Рогова Алла Олександрівна

Мета (навчальна, розвивальна, виховна)

Мета:
навчальна:
- ознайомити учнів з актуальними екологічними проблемами та їх соціальним значенням для Ямпільщини та України;
розвиваюча:
- розвивати навички раціонального використання природних ресурсів людиною;
- формувати вміння встановлювати взаємозв’язки між природними об’єктами;
виховна:
- виховувати в учнів почуття прекрасного, любов до природи рідного краю;
- відповідальне й шанобливе ставлення до природи.

Категорія учнів

Учні 5-7 класів

Обладнання

-два стенди, один – з ілюстраціями негативного впливу людини на природу, другий – ілюстрації краєвидів природи Ямпільщини;
-комп’ютер й проектор;
-записи звуків природи;
-сцена з імітованим лісом, мурашником та річкою.

Методичні рекомендації щодо організації та проведення (можливі посилання)

  • Шлях до високої екологічної культури лежить через ефективну екологічну освіту і виховання, яка на порозі третього тисячоліття стала необхідною складовою гармонійного, екологічного безпечного розвитку.

Нинішнім об'єднуючим національним інтересом має стати охорона довкілля. А завдання номер один сьогодні - виховувати у населення, зокрема у молодого покоління, відповідальне, шанобливе ставлення до природи. Особлива роль в екологічному вихованні належить учнівським екологічним агітбригадам, юним аматорам - захисникам природи.

  • Позакласний захід « Нехай Земля квітує всюди – планету збережімо, люди! » готувався як виступ агітбригади гуртка «Краєзнавець». За формою проведення це екологічна казка - вистава.

У своєму виступі учасники екологічного гуртка «Краєзнавець» порушили актуальні екологічні проблеми та їх соціальне значення для Ямпільщини та України. Під час виступу прозвучав заклик до раціонального використання природних ресурсів людиною; з болем діти розповідають про ліс і річку, поблизу селища, стан яких з кожним роком погіршується; звернулись до всіх присутніх із закликом жити з природою у мирі і злагоді. Гуртківці зазначили, що стан нашої планети залежить від зусиль кожного. А для того, щоб перетворити рідне село чи місто в казку, потрібно донести до свідомості громадян, що потрібно почати з себе, свого подвір’я, своєї вулиці, свого регіону.

  • Виступ дітей супроводжується записами звуків природи.

Зміст заходу (можливі посилання)

На сцені розміщено: 1. Імітований мішаний ліс. 2. Імітований річка. 3. Імітований мурашник.

1-й учень.
О земле рідна! Боляче душі
За ту збіднілу фауну і флору,
І сором за душевних тих сліпців,
Що нівечать безцінну твою вроду.
2-й учень.
Сліпців, котрі не втямили азів,
Що справжнє щастя — в килимах із квітів,
У сріблі рос, у золоті хлібів,
У кришталях оцих джерелець світлих.
3-й учень.
Все на землі, все треба берегти –
І птаха й звіра, і оту рослину,
Не чванься тим, що цар природи ти –
Бо врешті, ти його частинка.
4-й учень.
Друже мій, люби життя,
Люби людей, природу,
А кривду кинь у забуття,
Як камінь в тиху воду.
5-й учень.
Ми вас вітаємо радісно і щиро,
Ми вам даруємо повітря свіжого ковток.
Ми вам бажаємо - щастя й миру,
І хай природа усміхнеться вам кожен крок.
6-й учень. Всім!
Разом. Хто природу оберігає!
7-й учень. Всім!
Разом. Хто її шанує і поважає!
8-й учень. Ми — юні охоронці природи
Разом. Шлемо вітання своє.
9-й учень. Вас вітає гурток!

(Разом. «Краєзнавець».

10-й учень. Наш девіз!
11-й учень . «Збережемо нашу природу для нащадків!»

( учнів повертаються спиною, на спині кожного букви, які складають слово «краєзнавець». Учасни¬ки по порядку повертаються).

1-й учень. К — користуйся природою розумно.
2-й учень. Р – раціонально використовуй природні багатства.
3-й учень. А — активно співпрацюй з екологами району.
4-й учень. Є — є і на Ямпільщині рідкісні рослини і тварини. Пам’ятай!
5-й учень. З — знайомся з заповідними куточками своєї області й району.
6-й учень. Н — ніколи не ображай ні стеблинки, ні мурашки.
7-й учень. А – активно допомагай лісництву, насаджуй молоді деревця.
8-й учень. В – використовуй свої знання з користю для природи.
9-й учень. Е — економно використовуй природ¬ні ресурси, примножуй їх.
10-й учень. Ц – цікався екологічними проблемами, пам’ятай, що ми в гостях у природи.
11-й учень. Ь
Диктор:
На сцені вам верши раскажем,
І казку нашу всім покажем,
Бо зараз головне питання
Екологічне виховання.
Сприяти здійсненню мети –
Планету Землю зберегти!
Не за горами високими,
Не за ланами широкими,
А в Сумському царстві
Дивовижному государстві,
Там, де річка Івотка тече,
Селище невеличке - Ямпіль є.
І сталося там, погляньте ось що
Кажуть люди тутешні, це дійсно було.

На сцені з’являється дівчинка Природа у зеленому платті та віночку

Природа.
Жила спокійно я у своїм царстві,
Усе навколо так цвіло, манило.
Раділа сонцю, щебетанню птахів,
І кожен день давав все нові сили.
Була веселою я у житті своєму.
І з кожним днем добрішою ставала
Я щедро дарувала всім дарунки,
Всю свою душу людям віддавала.
Та десь щось загуло, загуркотіло,
І хтось порушив мирне існування
Заметушились птахи, звірі, квіти:
Чи доживемо ми ще до світання?
Живуть вони, але життя згасає
Благаю люди, нас ви захистіть.
Бо ми всі гинем, чуєте, ми гинем!
Чому? За що? Хоч ви мені скажіть.
Чорт 1. Ну, друзі мої, розкажіть, похваліться, яку підлість хто з вас зробив за минулий місяць?
Чорт 2. Я в нашому лісі зруйнував мурашник, зламав молоденьке деревце й прогнав із кущів зайця!
Чорт 3. А я в нашу річку цілий мішок сміття викинув!
Чорт 1. Добру підлість ти придумав, нехай тепер річка брудною буде! А я увімкнув у своєму "Запорожцеві" двигуна і цілу годину повітря забруднював. Нехай тепер дихають!
Чорт 2. І ти гарну підлість людям зробив.
Чорт 1. Всі ви, друзі мої, добре потрудились, багато шкоди природі-матінці зробили, екологію попсували. А тепер ходімо подивимось на наслідки роботи.

Ідуть зі сцени. Сценка про безпорядки на природі.

Браконьєр:
Ну а це що за природа?
Серед лісу, серед льоду?
Зима ще не встигла піти –
А вони взялися цвісти.
Квітів я нарву в пакети,
Дома пороблю букети,
Віднесу їх на базар
І отримаю навар!
Принесуть ці квіточки
Грошенят мені таки.
Ой, розумний я купець,
Ой, хлопчина молодець!
Ану, квіточко маленька,
Йди мені до рук швиденько!
Не вагайся, йди хутчіш
У пакет великий мій.
Природа:
Постривай лишень, чекай!
Жодну квітку не чіпай!
Як посмів, тебе питаю,
Рвати цвіт, що розцвітає?
Не для тебе тут у лісі
Квітнуть проліски взялися.
Та яке ж ти право маєш,
Що красу таку зриваєш?
Я – Природи Королева,
Родом з лісу царя Лева.
І тварину, і людину
Покараю за провину.
Щоб надалі ти не смів
Нищити красу лісів.
Браконьєр:
Ти прости мене,Богине,
Я від нині неупинно
Берегтиму пильно ліс,
Щоб він квітами заріс.
І допоки жити буду,
Берегтиму квіти всюди.

Природа з Браконьєром йдуть зі сцени. (На сцені зявляються два хлопчика, які між собою розмовляють).

Василь: Петро, ти глянь яке містечко.
Петро: Ну що ж зупинимося тут. Ти глянь, а он і річка, і джерело, і дуб. Багаття розведемо ми тут / починає розбирати речі/.
Василь: Ні тут, під дубом.
Петро: Ну добре, хай, твоя взяла, я тут зірву траву, а ти швиденько по дрова.
Василь: Ні, я нікуди не піду /потягується/ .
Петро: Чому?
Василь: А дуб навіщо. Ти з нього гілочки зломи, а я до джерела.
Петро: Добре, йди, водички принеси. А я багаття розкладу.
/ розбирає речі, розкладує багаття/.
Василь: А ось мурашки, що прийшли вже на обід?
Петро: Василь, задай їм жару, передай від нас привіт.

/один із хлопців знищує мурашник/

Петро: Ну що, на обід довго ще чекати?
Василь: Готово, йди сюди, пора вже трапезу почати.
 (під звуки транзистора хлопці відпочивають на природі, але розпочинається дощ й хлопці тікають. На сцену виходить Природа)
Природа: Боже! Подивіться, що після себе залишили Петро і Василь. Їм, мабуть невідомо...
Що папір, який забули хлопці, буде знаходитися в природі 2 роки.
А забута ними консервна банка буде знаходитись в природі понад 90 років.
Поліетиленовий пакет знаходиться в природі 200 років.
Скло може пролежати в землі 1000 років, і може спричинити пожежу.
Звуки транзистора, частотою близько 600 гц, не дають піднятися в повітря бджолам і комахам.
А зламані гілки дерев залишили без даху сотні тисяч корисних комах.
Зруйнований мурашник був домівкою для 1000000 комах, які за день можуть знищіти від 70 до 100 тисяч шкідників.
Природа: Та невже я могла подумати, що колись ця квітуча галявина перетвориться на смітник? І є ж такі байдужі люди! Що із Землею далі буде? Що ми залишимо онукам, Якщо сидіти, склавши руки? Ми їх позбавимо краси...

(Природа плаче й тікає зі сцени) Чорти зявляються на сцені.

Чорт 3. Ой, що це?
Чорт 1. Це люди відпочивали на природі.
Чорт 2. Боже, та невже це люди? Нехай я, чорт, підлість природі - лісу зробив, а їхня ж підлість набагато підліша!
Чорт 1. А хіба ти не знаєш, що щороку 5-6 видів рослин чи тварин щезають з обличчя землі. Щорічно знищується 50 тонн родючого ґрунту. За підсумками вчених за три з половиною століття з планети уже безповоротно щезли 46 видів ссавців і 94 види птахів.
Чорт 3. Так, на сьогодні у світі втрачено 1200 видів тварин. Зовсім зникли тарпан, тур, український степовий сайгак. На грані зникнення норка, світлий тхір, горностай, вовк.
Чорт 2. А Чорнобиль скільки лиха приніс! І воду, і ґрунти забруднив на багато десятків років! Ну що ж підемо подивимося на твою підлість!

Чорти ідуть зі сцени. Сценка про забруднену річку. Виходить дід з вудкою.

Дід:
От клята баба вередує.
Мабуть, до смерті замордує,
Кричить весь день без відпочинку:
«Іди злови мені рибинку».

Дід закидає вудку.

Вчора я рибалив тут.
Диктор:
Щойно кинув перший раз –
Зразу клюнув - керогаз…
Кинув вдруге – мов вугра,
Витяг дужку од відра!
Далі – більше! Що не кину,
То й тягну якусь «рибину»:
То від ліжка гнуту ніжку,
То діряву ржаву діжку,
То каструлю, то тазок,
То поламаний візок.
Тече вода каламутна.
Та Ямпільська влада не смутна.
Ну що ж, до вечора сидіти
Тут доведеться, щоб зловити.
Дід:
О, щось клює, мабуть, попалась.
Тягну хутчіш, щоб не зірвалась.
Диви, та рибка не проста,
Це, мабуть, рибка золота,
Колись я про таку читав,
Як книгу Пушкіна гортав,
Але якась вона худенька,
Луска облізла і млявенька,
Що трапилось, скажи, дитино?
Ти ж геть не схожа на рибину.
Рибка:
Дідуню, горе мені в річці:
Я задихаюсь у водиці.
Заводи й фабрики відходи
Зливають в річки сині води,
А люди все сміття скидають.
І нема тому спочинку, і краю не має.
Задихаюсь від бензину,
Масла, бруду, хоч умри,
Як почнуть свої машини
Мити в річці шофери.
Дід: Ой, біднесенька рибка! Давай я віднесу тебе до свого ставка, там ще вода не така забруднена.

Дід з рибкою йдуть. На сцені з’являються жабенята.

Водяник. А моє болото? Ви бачили, що люди з нього зробили? Колись там цвілі білі лілеї, а тепер - консервні бляшанки плавають.

Співає.

Я водяний, я водяний –
Погляньте, став уже який!
Життя моє жестянка.
Куди не ткнись - поганка.
Ох, де тая краса (двічі)
Болота?
Пропала до життя охота.
Природа.
Якби краса душі людини
Могла природи досягти,
Тоді б ніколи ми не знали
Ні сліз, ні горя, ні біди.
Водяник. Так, так. Ще донедавна люди культурно виїжджали відпочивати на природу...А тепер вони не виїжджають, а конкретно «наїжджають» на природу, завдають їй великої шкоди.
- Те місце, де було вогнище, не родить 20 років.
- Якщо в лісі горить вогнище, то навколо 150 м. птахи кидають свої гнізда.
- Щотижня ми втрачаємо назавжди 1 вид рослин.
- З великою швидкістю зникають під сокирою людини ліси - «легені планети».
- Кожного року зникає мала річка.
- Кожне десятиріччя підвищується радіоактивний фон майже вдвічі.
- Постійно з'являються нові невиліковні хвороби.
Пісня жабенят
Колись на березі ріки
Так гарно спочивалось,
І плавали ми залюбки,
Плескались і сміялись.
А зараз спробуй, увійди
У води у Дніпрові -
Виходим ми із хвиль ріки
Всі різнокольорові:
Раз, два, три, чотири,
Три, чотири, раз, два,
Ква-, ква-
Врятуйте, люди, від біди
Нас, жабенят нещасних,
Ми хочем чистої води,
Купатись хочем часто,
Пірнемо весело сюди
У води кришталеві,
Так хочем знову бути ми
Як жаби всі, зелені!

Тікають зі сцени, побачивши чортів, що з явились.

Чорт 2. Гляньте на цих жаб! Що це з ними? Чому вони різнокольорові?
Чорт 1. Так у нашу ж річку викидають свої відходи всі прилеглі заводи і фабрики.
Чорт 3. Нам у школі розповідали, що підприємства України скидають в річки та озера приблизно 50 млн. тонн отруйних речовин!
Чорт 1. А щогодини в світі 1000 чоловік помирає від отруєння водою!
Чорт 2. Лише 5 грамів нафтопродуктів затягують плівкою 50 м. водної поверхні, спричиняючи кисневе голодування й отруєння водних організмів, призводить до загибелі риби й мальків.
Чорт 3. Ой-ой-ой! А я своєю підлістю хвалився, а люди виявляється, знищують цілі ріки! Оце справжня підлість!
Чорт 1. Невже й моя підлість виявиться нікчемною перед підлістю людей?
Чорт 2. Та веди вже, показуй, що ти там натворив!
Чорт 3. А он дивіться, люди журяться. Невже через тебе?

Жінок, які у марлевих пов'язках відмахуються від диму. Дим іде з вихлопних труб машин… Жінки з являються на сцені, співають.

Ой, скажіть ви мені,
Ну, чому так буває,
Що в повітрі всі дні
Якийсь запах витає.
Може знов комбінат
Кинув щось у повітря.
Будуть нас завірять
Все в нас в нормі, повірте!
Приспів:
Нема чим дихать,
Знову скрізь пахне газом,
Хочу противогаза
Я купить, повір
Чисте повітря -
Ти тепер тільки мрія,
Не доходиш до нас
Із синіх гір.
Жінка 1. Ой, чого це чорти такі засмучені?
Жінка 2. А замучені які (гладять їх). Та що це з вами?
Жінка 1. Чи ви не з пекла вилізли?
Чорт 1. Люди добрі! Та в пеклі ж повітря краще, ніж у вас!
Жінка 1. І чого? Повітря як повітря! А он у місті тільки один завод викидає в атмосферу за рік: тони сажі, марганцю, фтористі сполуки, бензин, пил цементу, оксид кальцію, нікель, оксид міді, свинець…
Чорт 1. Ой-ой-ой, і це все ми вдихаємо?!
Жінка 2. Та хіба тільки це? А ще ж у повітря щороку викидається: сірчаний ангідрит,окис вуглецю, окис азоту, сірчана кислота, ацетон, хлористий водень, окис цинку, молібден, сірчаний нікель…
Чорт 2. І що ж, люди нічого не роблять, щоб хоч трохи покращити екологію?
Жінка 1. Та чого ж, дещо роблять. Ось распіратори нам пропонують, пляжі закривають, купатися не дозволяють…
Чорт 3. Ох, лихо, що ж далі з планетою буде?
Жінка 2. Та що ж буде! Уже зараз різко знизилась протяжність життя. Тільки 63 роки в середньому живе українець. Ми у світі 32 місце займаємо! А в Європі на 1….
Жінка 1. А що ж, як лише транспорт виділяє в атмосферу 40% оксиду вуглецю, 46% вуглеводню, 36% оксиду азоту.
Жінка 2. Ось так, дорогі чорти!

Чорти злякано відступають.

Жінка 1.
Люди милі, де ж та річка,
Що судна ходили?
Де ж та рибка подівалась,
Чи переловили?
Де поділись зелен-сади?
Чом не зацвітають,
Чом яблуні там не родять,
А лиш помирають?
Жінка 2.
А поля які були!
Пшениці родила!
А городини якої!
Нема того нині.
Чи то сонце так не світить,
Чи мороз лютує?
І ми, мабуть, і природа з нами деградує.

Забігає захекана баба, з автобуса йде додому. Її зустрічає дід.

Баба:
Здоровенькі будьте, люди!
Оце з Сум я їду.
Скільки ж всього надивилась!..
Розкажу я діду.
Ох, культура, скрізь удобства.
Що то город, люди.
Не Ямпіль. Що балакать!
Тут того не буде.
Дід:
Що верзеш ти? Не Ямпіль...
В чому ж є різниця?
Кафе своє ми маємо,
Є у нас крамниця.
А в котеджах, на горі,
Суцільна цивілізація:
Вода в хаті, у дворі,
І є каналізація.
І тече усе ото
По ярочку в річку,
Терпить погань всю в собі
Річкова водичка.
Баба:
Що ти, діду! Там машина
Сміття забирає.
А у нас перед хатами дехто викидає
Банки, склянки та ганчір'я літає усюди.
Ні, старий, мабуть, порядку тут таки не буде.

Пісня «Вода у нас забруднена...», мелодія «Земля в ілюмінаторі».

Вода у нас забруднена, (2 рази)
Повітря чистого давно нема.
І тужим за загубленим, (2 рази)
За всім тим, що природа нам дала.
Приспів:
І сниться нам не «Фанта» й «Кока-кола»,
Від них на нас усіх чека біда.
А сниться нам земля в цвіту довкола,
І чистая джерельная вода.
Чорт 1. Так оце таке твориться на їхній Землі?
Чорт 2. А ми ще й підлість хотіли природі зробити. Та її ж пожаліти треба! Берегти!
Чорт 3. Може хоч ми, чорти, допоможемо планеті, а ви ж схаменіться, люди! Це ж ваш дім. Вам у ньому жити!
Що ж це сталося з вами, люди?
Якщо так, то нічого не буде!
Ні річок, ні гаїв, ні криниць,
Ні комах, ані звірів, ні птиць.
Ані квітів, ні трав, ні повітря,
Ні людей, хоч тепер вже повірте
Зупинімось – останній є шанс,
Оглянімось – благаємо вас.
Все задумано мудро в природі
Жити всьому у мирі і згоді.
Річка хай куди хоче тече,
Пташеняті підставим плече.
Як зрубаємо дерево – вмить
Поспішаймо хоч два посадить.
Як асфальт – то не через калину,
Джерельце хай не знає зупину.
Полюбімо природу палко,
Не топчімо ногами фіалку.
Як розоримо світ оцей вщерть,
Вирок нам без війни буде – смерть.
Природо рідна, всі ми твої діти,
Про тебе дбати мусимо весь час,
Щоб все жило, щоб все цвіло довкола
Й не соромно тобі було за нас.
Природо! Ти – наш другий дім,
Колиско мила, берегине славна.
Щоб нам у ньому затишно було,
Зусиль прикласти треба нам немало.
Весна іде, і нас вона зове
Світанки сині в поле зустрічати.
Та правило святе повинні знати ми:
Що треба все садить, а не ламати.
Коли зустрінеш ти комашку десь –
Ступай легенько, щоб її не затоптати.
Якщо ж не ми, то хто ж у цім житті
Малих істот цих буде захищати?
Калину посади ти під вікном своїм,
До неї птахи будуть прилітати.
Повір, мій друже, з вдячністю вони
Для тебе будуть весело співати.
Зупинімось, останній є шанс,
Ця планета не тільки для нас.

Використані ресурси

1. Позакласні заходи з екології. Упорядник В.М.Андрєєва. – Х.: Вид. група «Основа», 2009.
2. Позакласна робота з географії. Сценарії заходів, робота з обдарованими дітьми. Упорядник В.М.Андрєєва. – Х.: Вид. група «Основа», 2006.
3. Цікава географія після уроків. Упорядник В.М.Андрєєва. – Х.: Вид. група «Основа», 2007.
4. Цікава географія – Х.: Вид. група «Основа», 2004.

--Рогова Алла Олександрівна (обговорення) 20:41, 15 листопада 2014 (EET)

Фотогалерея

Початок вистави
Учасникі заходу
Чорти на стежці
Виступ Водяника
Під час виступу
Діалог Природи та Браконьєра