Екологічний стан лісів західної околиці міста Охтирки

Матеріал з Wiki
Перейти до: навігація, пошук

Зміст

ЕКОЛОГІЧНИЙ СТАН ЛІСІВ ЗАХІДНОЇ ОКОЛИЦІ МІСТА ОХТИРКИ

Автор (посилання на сторінку користувача)

Якименко Інна Миколаївна

Стислий опис проекту (предмет, клас, навчальна тема, анотація проекту)

Екологія,біологія 11 клас.

Актуальність роботи.

Ліс є життєвим середовищем для багатьох тварин та птахів, джерелом деревини, ягід, грибів та технічної сировини. Останнім часом ліси, що знаходяться поблизу міст потерпають від недбалого ставлення до них місцевих жителів. Маючи важливе клімато-, ґрунто- і водозахисне значення, лісовий покрив є одним із факторів стійкості біосфери і потребує вивчення його екологічного стану, постійної турботи та збереження і відновлення на землях лісового фонду, заповідників, у лісопарках. Вивчення лісу націлене на пізнання їх природної територіальної структури, генезису, екологічної динаміки, оцінки ресурсів, організація раціонального земле використання, природоохоронні заходи.

Об’єкт дослідження: лісовий масив західної околиці міста Охтирки – урочище «Ківшар», що входить до складу Гетьманського національного природного парку».

Предмет дослідження: екологічний стан лісового масиву західної околиці міста Охтирки.

Мета екологічного проекту: дати загальну характеристику розподілу лісових площ по території Охтирського району, дослідити екологічний стан лісів західної околиці міста Охтирки (урочище Ківшар) на ділянках, що знаходяться в умовах різного антропогенного навантаження.

Час, необхідний для проекту

Довготривалий екологічний проект,2 роки.

Навчальні цілі та очікувані результати

  1. Розглянути екологічну класифікацію лісів.
  2. Дати загальну характеристику лісів Сумської області та розподілу лісових площ по території Охтирського району.
  3. Зясувати основні лісоутворюючі породи дерев Охтирського району.
  4. Дослідити екологічний стан ділянки №1 (зона рекреації) та ділянки № 2 (ділянка, що знаходься під дією антропогенних чинників) і порівняти результати дослідження за такими параметрами: - середнє рекреаційне навантаження; інтенсивність руху транспорту на північній межі ділянок (од/год.); виявити життєві форми лишайників і ступінь забруднення повітря методом біоіндикації та проаналізувати стан хвої сосни звичайної в різних умовах зростання.
  5. Показати перспективи реалізації і використання отриманих результатів для покращення екологічних умов Охтирщини.

Оцінювання учнівської діяльності та продуктів (формуюче оцінювання зі зразками трьох форм оцінювання)

Новизна роботи - екологічні проблеми є актуальними в наш час, тому набуло подальшого розвитку дослідження лісового масиву західної околиці міста Охтирки екологічний стан якого на сьогоднішній день достовірно не з’ясовано.

Наукова значущість беручи за основу дослідження вчених, які наголошують на можливості зміщення ландшафтних зон України (лісова, лісостепова, степова) на 130 – 150км на північ у найближчі 25 -30 років із-за «нинішніх темпів підвищення температури приземних шарів атмосфери», виникає необхідність спостереження за екологічним станом та змінами біорізноманіття регіону.

Практична значущість роботи полягає: І етап – організаційний - у зборі та опрацюванні результатів дослідження щодо екологічного стану лісів околиць міста Охтирка. ІІ етап – інформаційно-просвітницький – випуск екологічної газети «Дайте шанс нашим лісам!»,»Хвойні ліси – легені планети. Не нищіть їх!». Випуск інформаційних буклетів «Збережімо ялинки!», «Збережи ліс!». ІІІ етап – практичний участь учнів школи у різноманітних акціях «Чисте місто», «Твій внесок у красу міста», виступ екологічної бригади «Екосвіт». ІV- перспективний – створення екологічної web-сторінки школи, продовжити і розширити інформаційно-просвітницьку діяльність в школі і в місті.

Діяльність учнів і вчителя та її результати (із посиланнями на приклади)

Дослідження екологічного стану урочища «Ківшар» було проведене у вересні-жовтні 2010року, травні-червні 2011року та вересні-жовтні 2012 року, Видовий склад флори був визначений за визначником [11]. Інтенсивність руху транспорту розраховували протягом 1 години на шосейній дорозі, яка є північною межею Ділянки №1 та автомагістралі Охтирка-Зіньків (північна межа Ділянки №2) [10 ]. Для аналізу забрудненості атмосферного повітря на автомагістралі Охтирка-Зіньків-Київ (північна межа ділянки №2) у 2010-2011 роках використали дані Охтирської санітарно-епідеміологічної станції. Рекреаційне навантаження визначали весною, влітку та восени та розрахували середнє значення [10]. Життєві форми лишайників були визначені за допомогою визначника [9]. Для визначення ступеню чистоти повітря був застосований метод ліхеноіндикації, тобто особливість лишайників завдяки своєї організації і життєдіяльності бути біоіндикатором чистоти повітря. [5] Рівень забруднення повітря визначали по наявності в ньому відповідних життєвих форм лишайників: кущисті, листуваті, накипні та зовнішньому вигляду лишайників. Аналіз стану хвої сосни звичайної в різних умовах зростання проводили методом розрахунку відсотку пошкоджених шпильок від загальної кількості, що були взяті на аналіз [3].

Розробка проекту[1] Фотозвіт[2] Презентація[3]

Використані ресурси

1. Анісімова С.В., Рибалова О.В. Поддашкін О.В. Екологія. - К: Грамота, 2001- 260с.

2. Біологічний словник./ за ред.. академіків АН УРСР Підоплічка І.Г, Ситник К.М, Чаговця Р.В. – К: Головна редакція української радянської енциклопедії АН Української, 1974.- 565 с.

3.Великоридько Т.І. Стійкість та мінливість сосни звичайної в техногенно-забруднених умовах Південного Сходу України: Автореф. канд. біол. наук.- Д.,2002.-19с.

4.Дослідницька робота школярів з біології: навч.-метод. пос./ За заг. ред. к.б. н. С.М. Панченко, Л.В. Тихенко. – Суми: ВТД» Університетська книга», 2008.-368 с.

5. Кондратюк С. Я., Мартишенко В. Г. Ліхеноіндикація. – Київ-Кіровоград: ТОВ «Код», 2006. – 260с.

6. Липовецкий В.М. Рева В.М. Растения в быту.- Донецк: Донбас,1972,- 210 с.

7. Магура Н..Л Біологія навколишнього середовища: навч.пос.- К:Грамота, 2001.-215с.

8.Основи еколого-натуралістичної освіти: науково-метод. пос./За заг. ред. д.п.н. В.В.Вербицького. – К: 2005.- 340 с.

9.Окснер А.М. Визначник лишайників УРСР. – К: Видавництво АН УРСР, 1937.-185с.

10.Смик Г.К. Корисні та рідкісні рослини України. Словник – довідник народних назв. Київ – „Українська Радянська енциклопедія” імені М.П.Бажана 1991.

11.Суравегина И.Т. Завхлебный А.Н. Экологическое образование школьников во внеклассной работе. – М.: Просвещение, 1984. - 41 – 43 с.

12.Стан природного середовища та проблеми його охорони на Сумщині. Сумська обласна організація Українського товариства охорони природи. Сумський державний педагогічний університет ім. А.С. Макаренка.

13. Тихомиров В.Н. Новиков В.С. Губанков В.А. Определитель высших растений.-М:Просвещение,1981.-350с.