Здоровий спосіб життя школярів - запорука щасливого майбутнього

Матеріал з Wiki
Перейти до: навігація, пошук

Зміст

Назва статті

Здоровий спосіб життя школярів - запорука щасливого майбутнього

Автор (посилання на сторінку користувача)

Феденченко Людмила Іванівна

Анотація статті

Пропаганда здорового способу життя є основою відродження здоров’я нації. У статті висвітлені питання щодо актуальних проблем формування навичок здорового способу життя, культури здоров’я школярів. Також представлений досвід роботи навчального закладу щодо формування ціннісних орієнтацій підлітків на здоровий спосіб життя та організація здорового способу життя школярів.

Ключові слова

Здоров’я, здоровий спосіб життя, сфери та складові здоров'я

Постановка проблеми

Історія розвитку знань про здоров’я нараховує понад 2000 років. Дуже довгий період часу здоров’я розглядалося лише як відсутність хвороб. Проблема формування здорового способу життя досить ретельно висвітлюється в багатьох соціально-філософських, педагогічних, соціологічних, медичних працях. Особливої актуалізації ця проблематика набула у другій половині XX століття як у світі в цілому, так й в Україні.

Тенденції розвитку країн колишнього Радянського Союзу протягом 80-90-х років, змусили суспільство по-новому поставитись до складових здоров я та формування здорового способу життя, зокрема молодого покоління. Слід підкреслити, що цим питанням приділяють увагу різні науки — медицина, гігієна, охорона здоров я, екологія, педагогіка, психологія, соціологія, фізична культура і нова наука — валеологія. Формуванню здорового способу життя в учнівської молоді, формуванню ціннісних орієнтацій підлітків на здоровий спосіб життя, організації здорового способу життя школярів, медико-біологічним та психолого-педагогічним основам здорового способу життя, принципам формування здорового способу життя молоді присвячені наукові праці та посібники. У деяких школах викладається курс валеології — наука про здоровий спосіб життя. Виявлена обмеженість суто медичного підходу, що визначає здоров'я як відсутність хвороби. За сучасними уявленнями здоров'я розглядають не як суто медичну, а як комплексну проблему, складний феномен глобального значення. Тобто здоров’ я визначається як філософська, соціальна, економічна, біологічна, медична категорії, як об'єкт споживання, вкладу капіталу, індивідуальна і суспільна цінність, явище системного характеру, динамічне, постійно взаємодіюче з оточуючим середовищем. Стан власне системи охорони здоров'я обумовлює в середньому лише близько 10% всього комплексу впливів. Решта 90% припадає на екологію (близько 20%), спадковість (близько 20%), і найбільше — на умови і спосіб життя (близько 50%). Звідси походить загальноприйняте у міжнародному співтоваристві визначення здоров'я, викладене в Преамбулі Статуту ВООЗ (1948 р.): «Здоров'я — це стан повного фізичного, духовного і соціального благополуччя, а не лише відсутність хвороб або фізичних вад».

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Феномен здоров'я людини та взаємозв’язку із способом життя від давніх часів і до нині залишається предметом численних досліджень, що стосується різних сторін цього явища. На сучасному етапі проблема здорового способу життя є предметом дослідження в багатьох галузях наук, зокрема медицини, валеології, фізкультури, соціології і, звичайно, в освітній сфері. Виокремлюють три основні напрямки: медико-біологічний, філософсько-соціальний і психолого-педагогічний. Для цих напрямків характерні свої підходи і у багатьох випадках можна відзначити залежність трактування поняттєво-категоріального апарату від спеціальності вчених. Медико-біологічний напрямок належить до найбільш розроблених. У кінці 70-х на початку 90-х рр.. найбільш активно розробляється проблема здорового способу життя, даються її формулювання, переважно представниками медицини, через поняття «здоров’я», а також через взаємозв’язок і взаємовплив способу життя і здоров’я населення. Представниками філософсько-соціального напрямку розглядають здоровий спосіб життя як певну об’єктивну потребу сучасного суспільства і суспільства розвитку, що виступає важливою характеристикою способу життя особистості і суспільства, одним з інтегральних показників культури і соціальної політики суспільства, глобальну соціальну проблему, складову частину способу життя особистості в цілому. Психолого-педагогічний напрямок основну увагу зосереджує на превентивній освіті молоді та мотивації до збереження здоров’я усіх учасників навчально-виховного процесу. Освітня політика з питань забезпечення здорового способу життя молоді відіграє провідну роль у формуванні зазначеного напрямку. Автори «Концепції формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя у дітей та молоді» стверджують, що поняття «здоровий спосіб життя» в освітньому контексті має розглядатися у співвідношеннях тріади: здоров’я-здоровий спосіб життя-культура здоров’я.

Мета статті

Сприяти формуванню здорового способу життя та культури здоров’я в учнівської молоді.

Виклад основного матеріалу

Кожна нормальна людина бажає жити довго й щасливо. Але що ми робимо для того, щоб вести здоровий спосіб життя? Якщо проаналізувати те, як більшість звичайних людей проводить свій день, то виходить якраз навпаки. Кожного дня ми робимо те, що тільки погіршує наше здоров’я.

Зазвичай розклад типового дня починається з того, що ми, не виспавшись зранку, підхоплюємося з ліжка, протираємо очі, нашвидкуруч снідаємо і збираємося на роботу чи навчання. Потім весь день проводимо в метушні, нервуючи через дрібниці, сперечаючись з колегами та намагаючись переробити купу запланованих задач на роботі чи здати контрольні, курсові на навчанні. І так день у день. Потім приходить вечір п’ятниці. Виникає потреба у так званому знятті стресу - пиво чи більш міцні напої, щоб якнайшвидше забути про турботи минулого тижня. Далі вихідні дні, побутові проблеми, поглинання їжі, відсипання та пересипання, вечір перед телевізором і т.ін. Понеділок - все з початку. Чи можна в такому разі говорити про здоров’я чи здоровий спосіб життя?

Так що ж таке здоровий спосіб життя? Як досягти гармонії життя й кожного дня забезпечувати собі заряд енергії та бадьорості, щоб прожити життя так, як ми того хочемо - щасливо та довго? Чи можливо цього досягти і як саме? Тут все залежить від нас самих. Спробуємо розібратися, що саме заважає нам досягти здорового способу життя (ЗСЖ).

Здоровий спосіб життя з точки зору медиків - це гармонійний режим поєднання роботи та відпочинку, оптимальне харчування, фізична активність, дотримання гігієни, відсутність шкідливих звичок, а також найважливіша складова - доброзичливе ставлення до оточуючих і до життя взагалі в будь-яких його проявах. Багато спеціалістів у сфері ЗСЖ дотримуються такої ідеї, що психологічна складова відіграє дуже важливу роль. Наш мозок керує організмом і, якщо мозок віддає неправильні, нездорові команди своєму організму, то справи тут погані.

Але чому ми робимо те, що шкодить нашому здоров’ю? Тому що це приносить нам задоволення? Мабуть, що так, деякі «приємні» звички нам настільки дорогі, що ми не в змозі відмовитися від них. Інколи ми просто безсилі зробити щось задля того, щоб кардинально змінити своє життя. Кинути палити, чи то припинити вживання спиртних напоїв, організувати свій робочий час так, щоб звільнитися від метушні. Навіть відвідавши курси з ефективної організації свого часу, ми не можемо опанувати свій час, не можемо досягти відповідного результату. Тобто самі по собі знання не діють. Тут потрібно щось інше. Багато хто чітко розуміє, що те, що вони роблять, - шкідливо для їх здоров’я, та все одно не можуть позбавитись шкідливих звичок. Тобто просто знати, що таке здоровий спосіб життя, - не достатньо, щоб бути здоровим. Щоб бути здоровим і дотримуватися здорового способу життя, треба весь час докладати зусиль. Потрібно мати силу волі й тверде бажання досягти цього. Складові здорового способу життя містять різноманітні елементи, що стосуються усіх сфер здоров'я — фізичної, психічної, соціальної і духовної. Можна сміливо сказати, що основи здорового способу життя – це регулярне і цілеспрямоване дотримання і виконання простих правил.

1. Відмовитись від шкідливих звичок. Зауважмо, що звички дуже стійкі. Корисні звички зміцнюють здоров’я, захищають від негативних стресових впливів, розвивають людину фізично й розумово, допомагають формувати гармонійний розвиток особистості. Шкідливі – навпаки, гальмують її становлення. Тому ми маємо залишити частину своїх звичок у минулому. Природно, найшкідливішими звичками вважають куріння, наркотики й алкоголь. До шкідливих звичок також належить жування жуйки, фаст-фуд замість повноцінного харчування.

2. До умов, що сприяють збереженню здоров’я, без сумніву, належить фізична культура та спорт. Вони є основними чинниками формування гармонійної особистості. Без занять спортом ви зможете зберегти своє здоров'я на якомусь рівні, але не поліпшите його. Люди, що займаються спортом найменш схильні до захворювань і стресів.

3. У зв'язку з великою важливістю цього моменту, здоровий сон виділено окремим пунктом. Хороший стан тіла і розуму можливе лише за умови регулярного відпочинку. Семи або восьмигодинний сон життєво необхідний будь-якій людині.

4. Загартування організму. Здоровий спосіб життя – само собою є профілактика різних захворювань. Щоб запобігти простуді й підвищити імунітет існує загартування водою, повітрям, сонцем.

5.Вживати здорову їжу. Знову ж таки, не варто сприймати все категорично. Чи можна говорити, що людина, яка харчується виключно гамбургерами, дотримується здорового способу життя, навіть якщо вона при цьому бігає марафон і загартовується? Для декого здорова їжа – це овочі та молоко на сніданок, обід і вечерю. Але ж їжа має бути поживною, насиченою вітамінами і мінералами. Долучіть до Вашого щоденного раціону яйця (джерело білка, знижують ризик інфарктів та інсультів), банани (містять калій), чорницю (для очей і від старіння), зелень, овочі й фрукти. І ще одне правило – від японців: здоровий спосіб життя – це коли щодня Ви їсте продукти всіх кольорів веселки.

6. Створити комфортні психологічні умови. Здоровий спосіб життя – це також і комфортні психологічні умови. Не можна говорити, що Ви дотримуєтеся здорового способу життя, якщо радієте всього один раз на день, коли приходите додому і знімаєте тісні черевики. Це, звичайно, загартовування характеру, але краще візьміться за заняття з йоги. Зазвичай, на шляху до здорового способу життя найскладнішим є перший крок: фізичні навантаження.

На заході здоровий спосіб життя громадян – турбота держави і бізнесу. Іпотека стимулює жителів дотримуватися здорового способу життя і прагнути до довголіття, щоб не залишати виплати кредитів дітям. Корпорації вважають, що здоровий підлеглий ліпше ніж хворий, і заохочують співробітників дотримуватися здорового способу життя. Наприклад, сприяють у кар’єрному рості тільки тим, котрі не курять, роздають абонементи у фітнес-центри та ін. Здоровий спосіб життя – це комплекс оздоровчих заходів, що забезпечують гармонійний розвиток, зміцнення здоров’я, підвищують продуктивність праці. Це відповідні форми і способи щоденного життя, відмова від шкідливих звичок, загартовування, оптимальний руховий режим. За таких умов здоров’я поліпшується та змінюється.

Світова наука розробила цілісний погляд на здоров'я як феномен, що інтегрує принаймні чотири його сфери або складові — фізичну, психічну (розумову), соціальну (суспільну) і духовну. Всі ці складові невід'ємні одна від одної, вони тісно взаємопов'язані і саме разом, у сукупності визначають стан здоров'я людини. Для зручності вивчення, полегшення методології дослідження феномена здоров'я наука диференціює поняття фізичного, психічного, соціального і духовного здоров'я. Цей принцип диференціації був закладений у групування індикаторів опитування з урахуванням змісту кожної сфери. До сфери фізичного здоров'я включають такі чинники, як індивідуальні особливості анатомічної будови тіла, перебігу фізіологічних функцій організму в різних умовах спокою, руху, довкілля, генетичної спадщини, рівня фізичного розвитку органів і систем організму. До сфери психічного здоров'я відносять індивідуальні особливості психічних процесів і властивостей людини, наприклад збудженість, емоційність, чутливість. Психічне життя індивіда складається з потреб, інтересів, мотивів, стимулів, установок, цілей, уяв, почуттів тощо. Психічне здоров'я пов'язано з особливостями мислення, характеру, здібностей. Всі ці складові і чинники обумовлюють особливості індивідуальних реакцій на однакові життєві ситуації, вірогідність стресів, афектів. Духовне здоров'я залежить від духовного світу особистості, зокрема складових духовної культури людства — освіти, науки, мистецтва, релігії, моралі, етики. Свідомість людини, її ментальність, життєва самоідентифікація, ставлення до сенсу життя, оцінка реалізації власних здібностей і можливостей у контексті власних ідеалів і світогляду — все це обумовлює стан духовного здоров'я індивіда. Соціальне здоров'я пов'язано з економічними чинниками, стосунками індивіда із структурними одиницями соціуму — сім'єю, організаціями, з якими створюються соціальні зв'язки, праця, відпочинок, побут, соціальний захист, охорона здоров'я, безпека існування тощо. Впливають міжетнічні стосунки, вагомість різниці у прибутках різних соціальних прошарків суспільства, рівень матеріального виробництва, техніки і технологій, їх суперечливий вплив на здоров'я взагалі. Ці чинники і складові створюють відчуття соціальної захищеності (або незахищеності), що суттєво позначається на здоров'ї людини. У загальному вигляді соціальне здоров'я детерміноване характером і рівнем розвитку головних сфер суспільного життя в певному середовищі — економічної, політичної, соціальної, духовної. Зрозуміло, що у реальному житті всі чотири складових — соціальна, духовна, фізична, психічна, і діють одночасно і їх інтегрований вплив визначає стан здоров'я людини як цілісного складного феномена. До основних передумов здоров'я зараховують вісім чинників: мир, дах над головою, соціальна справедливість, освіта, харчування, прибуток, стабільна екосистема, сталі ресурси. Ті з передумов, наявність (відсутність, недостатність) яких у цілому або частково можливо було визначити засобами опитування, відбивають відповідні індикатори.

Мир. Поняття миру розуміється ширше, ніж відсутність стану війни в державі. Очевидно, що відсутність мирних стосунків в сім'ї, конфлікти з ближнім оточенням, на роботі, де працює людина, наявність конфліктів в громаді або поміж громадами (міжетнічних, міжконфесійних) суттєво зашкоджують усім складовим здоров'я — фізичній, психічній, духовній, соціальній.

Дах над головою. Поняття даху над головою дещо більше, ніж наявність будь-якої домівки. Потрібен певний рівень побутових умов, сталість майнових правовідносин, наявність інших чинників, що створюють відчуття впевненості у майбутньому щодо захисту власного майна від можливих негараздів природного або суспільного походження. Важливим є рівень розвитку соціальних інституцій, дія яких забезпечує відчуття захищеності особистості та її майна (правопорядку, аварій, надзвичайних ситуацій тощо). Соціальна справедливість, рівність, неупередженість. Наявність цих передумов здоров'я гарантує всім громадянам однакові можливості доступу до послуг соціальних інституцій, рівні громадянські, майнові, соціальні права, неможливість обмежень законних прав і інтересів людини з боку будь-яких сильних або владних структур. Наявність цих передумов створює у людини відчуття захищеності і впевненості в майбутньому, а також надає рівні (в межах чинного законодавства) потенційні можливості в реалізації потреб і здібностей, набуття гідного соціального статусу незалежно від расових, національних, релігійних, майнових, статевих, вікових визначників. І незалежно від ступеня використання цих можливостей конкретними особистостями, сам факт їх наявності у суспільстві справляє позитивний вплив на стан індивідуального і громадського здоров'я.

Освіта. Рівень здоров'я, як правило, безпосередньо пов'язаний з рівнем освіти. Чим вище середній рівень освіти в певному соціальному середовищі, тим кращі узагальнені показники здоров'я воно демонструє. Природно, що піклування про власне і громадське здоров'я неможливо без знання того, чому це необхідно і як це робити. Притому доцільно розуміти поняття освіти в даному контексті не тільки як освіту суто валеологічну, а значно ширше — як загальну освіту в цілому. Чим ширше знання основних природничих, наукових, філософських, гуманітарних положень, тим більше можливостей створювати у суспільстві системне уявлення про проблему здоров'я взагалі. Крім того, поняття освіти потрібно розуміти комплексно: і як надання інформації, і як навчання методам, прийомам і навичкам здорового способу життя, і як виховання в дусі безумовного пріоритету цінностей індивідуального і громадського здоров'я в усіх його проявах, сферах, рівнях.

Харчування. Це поняття розглядається не тільки утилітарно, як засіб ліквідації почуття голоду або мінімальної підтримки життєдіяльності організму. Воно включає забезпечення широким верствам населення доступу до споживання якісної питної води, необхідної кількості вітамінів, мікроелементів, протеїнів, жирів, вуглеводів, продуктів підвищеної біологічної цінності, фітопродуктів, спеціальних продуктів і харчових добавок тощо, що поліпшує стан здоров'я і протидіє природному процесу старіння. Прибуток. Передбачається наявність фінансових можливостей для забезпечення не тільки мінімальних потреб існування, а й для створення в суспільстві послуг і товарів, необхідних для здорового способу життя, забезпечення спроможностей їх споживання.

Стабільна екосистема. Мається на увазі не тільки стабілізація нормальних екологічних умов там, де вони ще не зазнали шкоди від попередньої виробничої діяльності, а й відновлення пошкоджених екологічних утворень з метою запобігання подальшому порушенню екобалансу планети. Лише активна реституційна діяльність може забезпечити у майбутньому стабільність планетарної екосистеми з оптимальними фізико-хімічними параметрами для існування людства.

Сталі ресурси. Поняття містить не лише запобігання вичерпанню енергоресурсів, корисних копалин, виробничій сировини. Мається на увазі зважене господарювання щодо фінансових і матеріальних ресурсів країн, громад, окремих людей, незадіяних ресурсів виробництва, матеріалів та інструментів, інтелектуальних ресурсів, потенціалу громадських і приватних ініціатив. Вихідна теза така — чим більше всіляких ресурсів є в активі певного структурного утворення (людини, громади, організації, регіону), тим більше потенційні можливості спрямування цих ресурсів на заходи стосовно здоров'я. Кардинальні зміни, що відбуваються в усіх сферах життєдіяльності суспільства, вимагають нових підходів щодо виховання та соціалізації підростаючого покоління. Особливого значення набуває формування гармонійно розвиненої, суспільно активної, фізично досконалої, здорової особистості.

Аналіз державних документів: Конституції України, основ законодавства України про охорону здоров'я, Закону України «Про загальну середню освіту», Національної доктрини розвитку освіти, Закону України «Про соціальну роботу з дітьми та молоддю», Указу Президента України «Про заходи щодо розвитку духовності, захисту моралі та формування здорового способу життя» - свідчить про те, що пріоритетним завданням системи освіти є виховання людини в дусі відповідального ставлення до свого здоров'я та здоров'я оточуючих як до найвищої індивідуальної та суспільної цінності.

Проблема формування здорового способу життя підростаючого покоління постає перед нами як медична, психологічна, педагогічна, соціальна, тому що здоров'я має специфіку проявлятися на фізичному, психологічному, соціальному рівнях. Формування основ здорового способу життя через освіту, створення здоров’язбережного освітнього середовища – один із пріоритетних напрямів державної політики у галузі освіти. У цьому контексті найважливішими завданнями сучасного вчителя є використання здоров’язбережувальних освітніх технологій, поєднання рухового і статичного навантаження, створення емоційно сприятливої атмосфери навчання, формування в учнів усвідомлення цінності здоров’я та життя, навичок безпечної поведінки, культивування здоров’я. На вирішення саме цих завдань спрямована робота педагогічного колективу Токарівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Сумської районної ради Сумської області. У школі з 2000 року розпочата і діє програма «За здоровий спосіб життя», у рамках якої проводиться антиалкогольна та антинаркотична пропаганда серед молоді. Метою програми є:

  • забезпечення повноцінного розвитку дітей і молоді;
  • охорона та зміцнення здоров’я дітей;
  • формування фізичних здібностей особистості;
  • виховання потреби у регулярних заняттях фізичною культурою і дотримання режиму дня;
  • сприяння оволодінню учнями санітарно-гігієнічними знаннями і навичками;
  • утвердження здорового способу життя;
  • формування вміння правильно поводитись у критичних життєвих ситуаціях і надавати необхідну допомогу собі та оточуючим.

Завдання програми:

  • пропаганда здорового способу життя у навчально-виховній роботі школи;
  • гігієнічне виховання у школі і сім’ї;
  • організація позакласних і позашкільних заходів, спрямованих на збереження і зміцнення здоров’я;
  • індивідуальна корекція здоров’я дітей;
  • здійснення профілактики шкідливих звичок;
  • організація батьківського лекторію;
  • здійснення статевого виховання школярів, підготовка їх до сімейного життя;
  • забезпечення профілактичного і реабілітаційного захисту учнів, охорона їхнього життя, здоров’я, гідності, честі.

Кожна людина прагне бути здоровою, почуватися в безпеці й досягати успіху у своєму житті. З іншого боку сучасний світ ставить перед людиною нові виклики і завдання, впоратися з якими без належної підготовки непросто. За оцінками експертів, стан здоров’я підлітків і молоді в Україні становить загрозу національній безпеці. Набирають сили одночасно три епідемії:наркоманії, туберкульозу, ВІЛ/СНІДу. Не викликає сумніву, що для їх подолання необхідно здійснювати профілактику. Школа є ідеальним середовищем для впровадження профілактичних і розвивальних програм. Тут існують найкращі можливості для здійснення масового, ефективного і превентивного впливу. Нині школи мають вчити дітей, як вести здоровий і продуктивний спосіб життя, як бути достойними громадянами, як у майбутньому стати конкурентноспроможними на ринку праці. Саме з цією метою у нашій школі викладається предмет «Основи здоров’я», який базується на знаннях валеології, біології, психології, філософії, гігієни, безпеки життєдіяльності тощо. В його основу закладено сучасну педагогічну концепцію − освіта на основі життєвих навичок. Мета інтегрованого предмета «Основи здоров’я» – формування в учнів свідомого ставлення до свого життя і здоров’я, оволодіння основами здорового способу життя, життєвими навичками безпечної для життя та здоров’я поведінки. Оновлений зміст навчального предмета та ефективна інноваційна технологія викладання сприяють формуванню здоров’язбережувальної компетентності особистості, відповідального ставлення до свого життя, дають можливість розвивати життєві навички, формувати валеологічну культуру, сприяють особистісному розвитку та самореалізації людини.

Предмет «Фізична культура», який викладається з 1 по 11 класи має своєю основною метою формування фізичного, психічного, духовного і соціального здоров’я школярів, фізичної культури особистості, оволодіння основами оздоровчо-корегувальної та прикладної спрямованості фізкультурної діяльності, розвиток основних фізичних якостей та рухових здібностей, підвищення рівня фізичної підготовленості учнів. Мета предмета реалізовується шляхом застосування комплексного підходу до розв’язання таких завдань:

  • формування знань щодо функціональної спрямованості фізичних вправ, їх ефективного використання для зміцнення здоров’я , проведення активного відпочинку та здорового способу життя;
  • набуття елементарних знань з фізичної культури, гігієни, основ здоров’я та здорового способу життя;
  • формування навичок самостійних занять фізичними вправами, розвитку фізичних якостей, корекції постави, профілактики травматизму та надання першої допомоги;
  • виховання бережливого ставлення до свого здоров’я та здоров’я оточуючих, як найвищої соціальної цінності особистості.

Перед початком навчального року за результатами медичного огляду школярі розподіляються на основну, підготовчу і спеціальну медичні групи. Всі вони обов’язково відвідують уроки, але виконують загальнорозвиваючі і коригувальні вправи з різними фізичними навантаженнями, та ті, які їм не протипоказані.

У школі працюють гурток «Спортивні ігри» та секція футболу,де учні мають можливість розвивати свої фізичні здібності. Заняття в них одночасно є профілактикою асоціальної поведінки учнів засобами фізичної культури. У цьому виді роботи задіяно 70 учнів школи, що становить 53 %. Щорічно проводиться спартакіада школярів, у якій діти змагаються з таких видів, як шахмати, шашки, настільний теніс, баскетбол, волейбол, стрітбол. Проходять змагання на першість школи з футболу серед дівчат та хлопців.

Більше 10 років проводяться у школі «Козацькі забави», під час яких учні змагаються зі своїми однолітками з інших шкіл району у спритності, витривалості, влучності тощо. Міжнародний день туризму-один із найулюбленіших заходів школярів, адже проводиться він завжди на мальвничій лісовій галявині.

До Всесвітнього дня порозуміння з ВІЛ-позитивними людьми в цьому році шкільним психологом разом з активом школи провели акцію «Червона стрічка», мета якої формування у дітей та підлітків готовності до здорового способу життя. Психологом школи та соціальним педагогом проводяться заняття за програмою сприяння просвітницькій роботі «рівний-рівному» серед молоді України щодо здорового способу життя, просвітницькі акції «Жити в світі , де є СНІД», «Серце друга» тематичний тиждень «Виховуємо толерантність»

Щорічно до Міжнародного дня відмови від куріння учнівським самоврядуванням було проведено конкурс емблем, літературна та соціальна антиреклами куріння, соціологічне опитування учнів з приводу їх ставлення до тютюнопаління, вживання алкоголю. Результати анкетування оброблені та обговорені в класних колективах. Також проведений флешмоб «Геть курінню! Ми здорове покоління!». У рамках Міжнародного Дня толерантності учнівським самоврядуванням школи був підготовлений та проведений проект «Привіт, конфлікт!» метою, якого є сприяти зниженню конфліктності й рівня насильства в учнівських колективах школи шляхом набуття навичок без насильницького спілкування й вирішення конфліктів методом ведення переговорів. У заходи шкільного проекту входило відеоінтерв’ю з питань конфліктності в учнівських колективах, презентація проекту на шкільній лінійці, акція «Сушка», виготовлення пам’яток з теми «Привіт, конфлікт!», флешмоб «Друзі, давайте жити дружно!». Лідери учнівського самоврядування провели для учнів 2-7 класів заняття «Вчимося жити мирно» Старшокласники підготували і провели круглий стіл «Шляхи мирного розв’язання конфліктів» і завершили проект тематичною дискотекою «Спілкуємося і діємо разом!»

Проти куріння

Одного разу спробував ти закурити,

Ще крок і вже немає вороття.

І лиш себе доводиться винити,

Бо сам руйнуєш ти своє життя!

Куріння завдає тяжкої шкоди,

Здоров’я в тебе є лише одне.

Ти хочеш виділитись? Бути модним?

Але подумай, що для тебе головне?

Навіщо куриш ти, скажи?

Ти думаєш, що кинути - це просто?

Будь розумнішим, приклад покажи,

Курити - це не значить буть дорослим! (Юля Р.)

Учителем біології та психологом школи проводяться бесіди та розвиваючі заняття по ознайомленню дівчат-підлітків з особливостями жіночого організму. Учні є частими гостями в амбулаторії сімейної медицини, де з ними лікар Глінкіна Марія Валер’янівна, акушерка Цукан Ніна Іванівна проводять просвітницьку роботу щодо попередження венеричних хвороб, СНІДу та профілактики інших захворювань. Велике значення педагогічний та батьківський колективи приділяють оздоровленню дітей. Кожного року у школі функціонує пришкільний табір «Веселка», який відвідують учні 1-6 класів.Тут діти мають можливість оздоровитись, відвідати різноманітні виставки, здійснити екскурсії до музеїв не лише нашого міста а й інших визначних пам’яток України.Але оздоровлюються наші діти не лише вдома. Дев’ять років усі бажаючі учні школи мають можливість відпочити на березі Азовського моря у дитячому оздоровчому центрі «Чайка» м. Бердянськ.

Щорічно у школі організовується робота санпостів, які слідкують за станом класних кімнат і учнів, випускають санбюлетені, разом з медичною сестрою школи маркують парти і стільці. Постійно діє наркопост, який контролює і виявляє порушення учнями здорового способу життя, збирає інформацію щодо виявлення дітей, які палять, проводить профілактичні бесіди, організовує просвітницькі заходи в школі. З того часу як було відкрито новий вірус, епідемія ВІЛ/СНІДу охопила весь світ і забрала понад 20 мільйонів життів.За темпами поширення ВІЛ-інфекції наша країна посідає одне з перших місць у Європі. Занепокоєння викликає те, що в епіцентрі епідемії опинилася молодь. Вихід з цієї ситуації – впровадження профілактичних програм, які, на противагу інформаційним підходам, спрямовані на формування життєвих навичок і зменшують схильність молоді до ризикованої поведінки.

У нашій школі діє одна з таких програм-«Школа проти СНІДу». Цей проект спрямовано на досягнення двох базових цілей. Перша — захист молоді, якій доводиться дорослішати й розв'язувати проблеми створення сім'ї та народження дітей в умовах епідемії ВІЛ/СНІДу. Друга — захист людей, які живуть з ВІЛ. Важливість цієї мети не лише в гуманному ставленні до хворих, а й у тому, що стиг¬ма і дискримінація ВІЛ-позитивних є суттєвими перепонами у подоланні епідемії. Вони перешкоджають проведенню масової профілактики і змушують людей уникати обстежень, навіть якщо ті підозрюють, що їх інфіковано.

У результаті впровадження цього проекту в поєднанні з багатьма іншими заходами, що здійснюються на державному рівні, очі¬кується зменшення частки ВІЛ-інфікованої молоді серед нових випадків зараження і подолання негативного ставлення суспільства до людей, які живуть з ВІЛ. Серед програмових цілей проекту-вплив на поведінку учнів з метою захисту їх в умовах епідемії ВІЛ/СНІДу і формування толерантного ставлення до ВІЛ-позитивних людей. Впливати на поведінку людини необхід¬но комплексно, а не лише інформаційно. Тому основними завданнями проекту є:

1.Надання учням достовірної і повної інформації з проблеми ВІЛ/СНІДу.

2.Формування у них відповідних став¬лень до цієї проблеми і людей, які живуть з ВІЛ.

3.Розвиток необхідних умінь і нави¬чок, які зменшують схильність молоді до ризикованої поведінки.

4.Посилення мотивації до здорового способу життя.

5. Створення сприятливого сере¬довища, співпраця з батьками, педагогічним колективом, закладами охорони здоров'я і громадськими організаціями, які функціонують у цій сфері.

Метою напрямку "За здоровий способ життя" є забезпечення повноцінного розвитку дітей і молоді, охорони та зміцнення їхнього здоров'я, формування фізичних здібностей особистості, гармонії тіла і душі; виховання потреби у регулярних заняттях фізичною культурою і дотриманні режиму дня, у прагненні до оволодіння санітарно-гігієнічними знаннями і навичками,утвердження здорового способу життя, формування вміння правильно поводитись у критичних життєвих ситуаціях і надавати необхідну допомогу собі та оточуючим; використання історичного національного досвіду здорового способу життя; формування рис лицарства і мужності, самовдосконалення тіла й духу. Система роботи включає в себе організацію шкільного режиму,дотримання у школі гігієнічних норм щодо освітлення, температури повітря, шкільного обладнання, раціонального харчування, загартування, профілактичне медичне обстеження, пропаганда здорового способу життя і включення дітей у різні види спортивно-фізкультурної діяльності. Ефективне шкільне здоров'я, гігієна і програма харчування пропонують багато зисків.Шкільна їдальня укомплектована необхідним посудом. Її чистоті надається підвищена увага. Миття і дезинфекція здійснюється з дотриманням всіх норм санітарно-гігієнічного режиму, використовуються найефективніші засоби дезинфекції. За час роботи в школі не було жодного випадку захворювання кишковою інфекцією з вини їдальні. Педагогічний колектив школи постійно перебуває в процесі пошуку більш сучасних форм навчання та виховання щодо здорового способу життя. Наша мета – розвиток духовно, психічно, фізично і соціально здорової особистості. Кожен сам робить свій вибір. Можливо, для щастя варто обрати гасло: «Здоровий спосіб життя – запорука успішного майбутнього!»

Висновки

Сучасні підходи до розуміння сутності понять «спосіб життя» та «здоровий спосіб життя» значно змінилися. Нове бачення було запропоноване Всесвітньою організацією охорони здоров’я у 1998р., що дало змогу розширити перелік чинників, які впливають на формування здорового способу життя. За визначенням ВООЗ, спосіб життя – це спосіб існування, що базується на взаємодії між умовами життя і конкретними моделями поведінки індивіда. Відповідно, моделі поведінки формуються внаслідок взаємодії особистісних характеристик індивідуума, його взаємодії із суспільством, а також соціоекономічними та екологічними умовами життя. Категорія здоровий спосіб життя виникає як відображення життєвого процесу людини у певних соціальних умовах і, отже, вона обумовлена зовнішніми і внутрішніми чинниками. Зовнішні чинники, що детермінують здоровий спосіб життя, визначають умови існування: соціальне оточення, матеріальні, природні, побутові умови, культура, макро-і мікро- середовище і багато інших впливів. Поняття «здоров’я» нерозривно пов’язано з поняттям «здоровий спосіб життя». Здоровий спосіб життя – це життєдіяльність, спрямована на збереження й поліпшення здоров’я людини. Це, власне, такі форми життєдіяльності людини, які можуть забезпечити визначений ВООЗ стан повного фізичного, душевного(духовного) й соціального благополуччя. Сучасні дослідження трактують здоровий спосіб життя як повсякденне життя, що відповідає гігієнічним правилам, розвиває адаптивні можливості організму, сприяє успішному відновленню, підтримці й розвитку його резервних можливостей, повноцінному використанню соціально-психолгічних функцій. Основні механізми формування здорового способу життя – створення умов для поліпшення здоров’я. Результатом сформованості здорового способу життя є культура здоров’я, як невід’ємна складова загальної культури особистості, яка забезпечує певний рівень знань, умінь та навичок з питань формування, відтворення і зміцнення здоров’я і яку характеризує високий рівень культури поведінки щодо свого здоров’я та здоров’я навколишніх.

Список використаної літератури

Дубок І.В. До сутності поняття «здоровий спосіб життя»/ І.В.Дубок//Вісник Глухівського держ. Пед..ун-ту.Серія:Педагогічні науки.-2010.-Вип.16.-с.212-215

Космолінскій Ф. П. Фізична культура і працездатність - М.: 1983.

Марьясіс В.В. Бережіть себе від хвороб. - М., 1992.

Mіхеєнко П.С. Валеологія:основи індивідуального здоров’я людини: навч. Посібник для студентів вузів/ О.І.Міхеєнко.-2009

Огородникова М. М. Холод проти застуди - М.: Радянський спорт, 1990.

Соціальна політика,соціальна робота й охорона здоров’я: Як Україні досягти європейського рівня якості послуг?: Збірка тез конференції/ Ред. Т.Семигіна. -2007

Ти і Я. / Под ред. Капцова Л.В. - М. - Молода гвардія. - 1989.

Формування здоров’я дітей, підлітків та молоді в умовах навчального закладу:Матеріали Всеукр.наук.- практ.конференції, 17-19 квітня 2006.-2006

Шаповалова В. Формування навичок здорового способу життя/ В.Шаповалова// Психолог.-2013. - №19-20 - с.7-10

Шиян О. Поняттєво-категоріальний апарат дослідження державної освітньої політики з питань забезпечення здорового способу життя молоді/О.Шиян//Вісник Нац.Академії держ.управління при Президентові України.-2009.-№4.-с.269-275