Коростіль Лідія Анатоліївна

Матеріал з Wiki
Перейти до: навігація, пошук

Зміст

Прізвище, ім’я, по батькові (посилання на сторінку користувача)

Строка Людмила Олексіївна

Тема

Розвиток в учнів критичного мислення на уроках хімії

Актуальність

Школа як виконавець соціального замовлення чітко реагує на потреби суспільства. у Концепції загальної середньої освіти (12-річна школа) зазначено, що освіта ХХІ століття – це освіта для людини і одним з її стрижнів є вміння критично мислити, адже освіта зорієнтована на майбутнє, яке не може бути наперед визначеним. Таким чином, одним із завдань сучасної школи є розвиток в учня критичного мислення, яке забезпечить йому можливість адекватно оцінювати нові ситуації та формувати стратегію подолання будь-яких життєвих проблем.

Теоретична база (теоретичні ідеї та положення)

Питання формування критичного мислення в педагогіці не нове. Дану проблему досліджували зарубіжні та вітчизняні вчені: А. Кроуфорд, В. Саул, С. Метьюз, Дж. Макінстер (технології критичного мислення), К.О. Баханов, В.М. Макаренко та О.О. Туманцова (комплексна характеристика критичного мислення), О.В. Тягло (психологічний аспект критичного мислення), О.Г. Марченко (методи та форми критичного мислення) та інші. У нагоді став і практичний доробок вчителів Н.В. Івашини, О.М. Данилиха, І.С. Малікова та А.В. Кропивної.

Новизна, провідна ідея

Під критичним мисленням розуміємо здатність людини чітко виділити проблему, яку необхідно розв’язати, самостійно знайти, обробити та проаналізувати інформацію, логічно побудувати свої думки, навести переконливу аргументацію, бути відкритим для сприйняття думок інших (за В. Макаренко та О. Туманцовою). До основних рис критичного мислення відносимо наступні вміння: робити логічні умовиводи, приймати обґрунтовані рішення, давати оцінку позитивних і негативних рис як отриманої інформації, так і самого розумового процесу, бути спрямованим на результат.

Система педагогічних ідей, технології діяльності вчителя, модель

Технологія реалізації критичного мислення та її складових має структуру, що суттєво відрізняється від традиційної. У своєму досвіді «Розвиток в учнів критичного мислення на уроках хімії» використовуємо структуру, запропоновану О. Туманцовою, що складається з п’яти етапів: розминка, обґрунтування навчання (мотивація), актуалізація, усвідомлення змісту та рефлексія.

Кожний етап має свою мету, методи, форми і передбачає певні результати. Охарактеризуємо кожен з етапів більш детально, відповідно до власних напрацювань. Перший етап – «Розминка». Метою його є створення сприятливого психологічного клімату на уроці. До передбачуваних результатів відносемо психологічне розвантаження учнів та налаштування їх на співробітництво з однокласниками і вчителем. Для досягнення поставленої мети використовуємо такі методи критичного мислення: «Ключові слова», «Кросворд», «Асоціативний кущ» тощо. Наприклад, на уроці хімії в 7 класі під час вивчення теми «Оксиген, поширеність у природі. Кисень, склад його молекули, фізичні властивості…» пропонуємо учням скласти кросворд. На дошці, по вертикалі, записуємо ключове слово «кисень». Учням по черзі пропонується вписати хімічний термін, в якому була б літера ключового слова, а потім – дати їх визначення. Терміни повинні стосуватися виключно предмету. Рис.1


Даний метод дозволяє залучити учнів різних рівнів навчальних досягнень до спільної діяльності, а також перевірити і скорегувати базові терміни.

Другий етап – «Обґрунтування навчання». Основною метою даного етапу є визначення учнями мети уроку та її значення для вивчення конкретної теми або хімії в цілому. Цей етап також спрямований на підвищення в учнів інтересу та зацікавленості у навчанні. Результатами даного етапу передбачається розуміння кожним учнем практичної значимості даної теми та знання вимог щодо її засвоєння. До основних засобів відносемо «очікування», фронтальну бесіду, розповідь, проблемну ситуацію, аналіз віршованих рядків тощо. Наприклад, перед вивченням теми «Хімічні властивості кисню: взаємодія з вугіллям, сіркою, фосфором. Реакція сполучення» використовуємо такий засіб, як аналіз віршованих рядків та пропонуємо учням проаналізувати їх зміст з точки зору хіміка:

Раз зустрівся кисень з воднем,
Непримітним і немодним,
Побратались тільки – раз!
Тара – рах! Гримучий газ!
Всі злякались: що це буде?
Вибух, постріли! Біда!
Засміявся кисень:
«Люди, народилася вода!»

Мета третього етапу «Актуалізація знань» передбачає активізувати набуті учнями знання та вміння і залучити їх до діяльності на уроці. Очікуваними результатами даного етапу є визначення учнями того, що їм вже відомо чи не відомо. Під час цього етапу найчастіше використовуємо методи «Обери позицію», «Метод прес», «Сюрприз», «Розумний куб», «Асоціативний кущ», «Ключові слова», що спрямовані на розвиток критичного мислення. Наприклад, при вивченні теми «Оксиген, поширеність у природі. Кисень, склад його молекули, фізичні властивості…» пропонуємо учням «Метод прес», під час якого учні навчаються давати аргументовану відповідь за планом або алгоритмом. Так на запитання «Кисень – це проста чи складна речовина?» учні дають відповідь: Я вважаю, ……………………………………………. (що кисень це проста речовина) тому що ……………………………………………… (молекули простої речовини складаються з атомів одного виду. Дана молекула складається з двох атомів Оксигену) Отже, ……………………………………………… (кисень проста речовина).

Мета четвертого етапу «Усвідомлення змісту» визначається типом уроку і може бути спрямована на: осмислення нових знань та способів діяльності, закріплення й усвідомлення раніше засвоєного матеріалу й формування нових навичок і вмінь; повторення та закріплення, встановлення рівня оволодіння учнями основних теоретичних та емпіричних знань, повторення, більш глибоке осмислення навчального матеріалу, приведення його до певної системи тощо. На кожному уроці обов’язково передбачаємо розвиток в учнів критичного мислення, а саме: уміння самостійно працювати з текстом, виділяти в ньому відоме й невідоме, головне та не суттєве; уміння спостерігати за ходом реакції під час шкільного експерименту, визначати ознаки реакції та робити висновки. Для досягнення поставленої мети найчастіше застосовуємо методи «Дискусія», «Критичне читання тексту в парах з маркуванням», «Робота в групах». Поряд з цим використовуємо методи «Прес», «Займи позицію». Наприклад, при вивченні теми «Жири. … Біологічна роль жирів» у 9 класі, проводимо дискусію з теми «Користь і шкідливість жирів». Даний метод навчає учнів збирати інформацію, готувати короткі повідомлення, виступати лаконічно, дотримуючись регламенту, вести дискусію, робити висновки. Тому для підготовки учнів до заняття завчасно повідомляємо тему дискусії, об’єднуємо їх у дві групи і даємо завдання – зібрати інформацію на підтвердження певної позиції. Під час проведення уроку, учні спочатку обмінюються інформацією в групах, потім проводиться дискусія, яку умовно розділяємо на п’ять етапів: І етап: перша група виступає зі стверджувальною позицією щодо користі жирів; наводить аргументи, що підтверджують її правильність; ІІ етап: учні другої групи задають їм уточнюючі запитання; ІІІ етап: учні другої групи виступають зі стверджувальною позицією щодо шкідливості жирів; наводять аргументи, що підтверджують її правильність; ІV етап: учні першої групи задають їм уточнюючі запитання; V етап: учасники дискусії висловлюють власну позицію після розгляду обох доповідей та запропонованих аргументів. Останнім, п’ятим етапом уроку є «Рефлексія». Мета його полягає у порівнянні реальних результатів учнів з очікуваними, а також закріплення та корекція засвоєного матеріалу. Результатом даного етапу є усвідомлення учнями власного рівня знань та умінь щодо їх застосування; здатність здійснювати самооцінку та оцінку діяльності інших учнів. На цьому етапі використовуємо різні методи критичного мислення. Проте найбільш вдалими, як свідчить наш досвід, є методи «Прес», «Сенкан», «Діаграма Ейлера-Венна».

Вони дають можливість враховувати вікові особливості учнів та рівень складності матеріалу. Так наприклад, під час вивчення теми «Кислоти…» пропонуємо восьмикласникам самостійно в зошиті (2-3 хв.) порівняти склад двох неорганічних кислот за допомогою діаграми Ейлера-Венна, а потім обговорити її: Рис.2

Це дозволяє поляризувати різні думки і водночас – виокремити їх загальні риси. Таким чином в учнів розвивається критичне мислення, а саме: уміння порівнювати набуту інформацію.

Трьохрічний досвід роботи за темою «Розвиток в учнів критичного мислення на уроках хімії» засвідчує, що майже для всіх типів уроків зазначена структура уроку не змінюється. Доцільність же вибору методів залежить від етапів, на яких вони використовуються (додаток 1). До того ж, щоб підтримувати в учнів зацікавленість і розвивати в них критичне мислення, намагаємося, відповідно до віку учнів, рівня їх навчальних досягнень, урізноманітнювати та ускладнювати запропоновані методи. А саме: у 7 класі впроваджуємо «Кросворд», «Асоціативний кущ», «Сенкан», метод «Поміч»; у 8 класі до вже відомих методів додаємо «Діаграму Ейлера-Венна» та «Розумний куб» (хоча спрощену форму «Розумного кубу» починаємо вводити з 7 класу); у 9 класі впроваджуємо метод «Дискусія». Особливістю є й те, що від уроку до уроку, в залежності від сформованості в учнів певних навичок, кількість методів критичного мислення на уроці збільшуємо. Ми також враховуємо, що методи критичного мислення, які використовуємо, нерівноцінні за складністю. Проілюструємо це на прикладі п’ятого етапу уроку «Рефлексія». Так, учням 7 класу після вивчення теми «Оксиген, поширеність у природі. Кисень, склад його молекули, фізичні властивості…» пропонуємо скласти на дошці, з моєю незначною допомогою, «Асоціативний кущ», що потребує від них визначити і назвати ознаки, з якими асоціюється речовина кисень: Рис.3

Для учнів 8 класу пропонуємо самостійно скласти «Сенкан». Це вірш, складання якого потребує синтезу основної навчальної інформації за темою уроку, і навчає школярів висловлювати власні судження. Складається він за алгоритмом. Наприклад, під час вивчення теми «Властивості та використання солей» учні складають сенкан, в якому перший рядок містить слово, яке відображає назву теми, другий – являє собою опис теми і складається з двох слів, третій – виражає дію, пов'язану з темою, й складається з трьох слів, четвертий – є фразою, що складається з чотирьох слів і виражає ставлення до теми, останній (п'ятий) рядок складається з одного слова – синоніму, який передає сутність теми. Приклад учнівського сенкану: Солі. Кристалічні, тугоплавкі. Розчиняються, плавляться, розкладаються. Взаємодіють з лугами, солями, кислотами. Речовини. Дев’ятикласникам під час вивчення теми «Оборотні та необоротні реакції» пропонуємо довести, що зазначена реакція є оборотною, використавши «Метод прес» (при формулюванні відповіді використайте наступний алгоритм):  Я вважаю, …………………….. (що дана реакція оборотна);  тому що, ……………………….. (швидкість прямої та зворотної реакції однакова);  Наприклад, ……………………. (при взаємодії азоту з воднем утворюється амоніак, вміст якого збільшується і активізується зворотна реакція розкладу амоніаку на азот і водень);  Отже,…………………………… (дана реакція – оборотна, оскільки відбувається у двох протилежних напрямках).

Результативність

На власному досвіді ми переконалися, що технологія навчання учнів критичному мисленню є перспективною і ефективною, адже вона забезпечує не лише запам’ятовування навчального матеріалу, а й формує вміння, що необхідні для адаптації в сучасному інформаційному суспільстві (вміння працювати та аналізувати різні джерела інформації, логічно мислити, обґрунтовувати та відстоювати власну думку, робити висновки, приймати обґрунтовані рішення тощо). У більшості учнів не зникає інтерес до хімії, а посилюється мотивація до її вивчення.

Але, звичайно, впровадження даної технології, як і будь-якої іншої, має певні складнощі, а саме:  використання методів критичного мислення не завжди дає позитивний результат, бо залежить від загального рівня розвитку учнів;  відсутні чіткі критерії оцінювання рівня сформованості критичного мислення, а також інструменти його перевірки (тести, завдання, роботи контролюючого характеру), які були б рекомендовані МОН України;  відсутні електронні засоби навчального призначення, зокрема електронні підручники, посібники, дидактичний матеріал, які б передбачали комплексну систему завдань і вправ для розвитку критичного мислення учнів. Незважаючи на зазначені труднощі планую і в подальшому працювати над темою «Розвиток критичного мислення на уроках хімії», бо за нею вбачаємо майбутнє розвитку освіти.

Використані ресурси

Додатки (із посиланнями на конспекти уроків, позакласні заходи, дидактичні матеріали, презентації, досягнення)

таблиця