Куценко Світлана Юріївна

Матеріал з Wiki
Перейти до: навігація, пошук


Зміст

Прізвище, ім’я, по батькові (посилання на сторінку користувача)

Куценко Світлана Юріївна

Тема

Групова навчальна діяльність як умова формування в учнів предметних та соціально-життєвих компетентностей на уроках хімії

Актуальність

Стрімкі зміни у сучасному суспільстві передбачають зміни і у освітянській сфері. У концепції загальноосвітньої освіти зазначено, що стрижнем освіти ХХІ ст. є виховання відповідальної особистості, здатної до самоосвіти та саморозвитку, вміючої критично мислити, опрацьовувати різноманітну інформацію, використовувати набуті знання й уміння до творчого розв’язання проблем. Сьогодні існує багато форм та методів навчання хімії орієнтованих на краще засвоєння учнями навчального матеріалу, підвищення якості знань, умінь та навичок. Одними з креативних інноваційних засобів, який відповідає вимогам часу є технології кооперативного (групового) навчання.

Теоретична база (теоретичні ідеї та положення)

Питання про колективні форми роботи, як альтернативи традиційним - не є новим. У свій час вже існували такі її різновиди, як белл - ланкастерська система (заснована А. Беллом та Дж. Ланкастером), індивідуалізоване навчання, так званий Далтон - план (США), бригадно – лабораторна навчання (колишній СРСР) тощо. В основу їх організації покладені ідеї Ж.-Ж. Руссо, Й.Г. Песталоцці, Дж. Дьюї.

Теоретичну базу колективного навчання складають декілька теорій кінця ХХ століття, а саме: теорія розвитку пізнання (Ж. Піаже, Виготський), теорія реструктуризації знань (М. Уітторок, Ж. Піаже), теорія навчальної суперечки (Д.Джонсон, Р.Джонсон), теорія структурування групови занять (М.Виноградова,І.Первін).

Сьогодні дослідження з даного питання також залишаються актуальними. Так українські науковці О. Пометун та Л. Пироженко серед колективних форм навчання виокремили групову та кооперативну, а О.Г. Ярошенко розробила методику проведення групового семінарського заняття.

Відомі радянські теоретики С. Рубінштейн, Б. Ломов, Б. Ананьев звертають увагу на домінуючу позицію групових форм роботи над індивідуальними. Зарубіжні науковці А. Комбс, Р.Барт, К.Роджерс та інші визнають кооперативне навчання як одну з найбільш ефективних форм роботи.

Новизна, провідна ідея

Групова форма роботи – це спосіб організації навчальних занять, при якому ставиться певне завдання для групи школярів. Під час роботи в групі учні задовольняють одну з двох основних потреб – потребу в безпеці (за А. Маслоу). Почуття підтримки з боку однолітків дає учням можливість як найповніше розкрити свої індивідуальні здібності, отримати як найкращий результат.

Психолого – педагогічні дослідження свідчать, що групова навчальна діяльність сприяє активізації навчання школярів, вихованню гуманних стосунків між ними, самостійності, умінню доводити та відстоювати свою точку зору, прислуховуватися до думки товаришів, культурі ведення діалогу, відповідальності за результати своєї праці, створює умови для формування позитивної мотивації до навчання, адаптує їх до умов сьогодення, готує до життя та діяльності у суспільстві.

Система педагогічних ідей, технології діяльності вчителя, модель

Групова навчальна діяльність сприяє формуванню предметних та соціальних життєвих компетентностей учнів, тому вважаю, що ця форма навчання є доцільним та результативним додатком до традиційних форм навчання. Завдяки груповій формі роботи в учнів формуються такі предметні компетентності як: уміння працювати з навчальною та додатковою літературою, таблицями, схемами, уміння логічно мислити, аналізувати, порівнювати, робити висновки установлювати причинно - наслідкові зв'язки між будовою та властивостями речовин тощо; учні набувають навичок роботи з хімічними реактивами та обладнанням відповідно до правил безпеки життєдіяльності. Також в учнів формуються такі життєві компетентності як: уміння співпрацювати з іншими людьми, знаходити компромісні рішення, відповідальності за результати своєї праці. Школярі вчаться відстоювати свою точку зору, створювати кінцевий продукт спільної діяльності ,культурі ведення діалогу. Все це створює умови для формування позитиної мотивації до навчання, адаптує їх до умов сьогодення, готує до життя та діяльності у суспільстві.

Розрізняють такі форми групової роботи:

  1. Ланкова, під час якої учні працюють в постійних групах над єдиним завданням. Результат роботи залежить від внеску кожного члена групи, які працюють на загальний результат;
  2. Бригадна, під час якої учні виконують певні завдання у групах тимчасового складу. Виділяють кооперативно – групову форму роботи, під час якої кожна група виконує частину загального завдання та диференційовано - групову, коли учні виконують диференційовані завдання відповідно до свого рівня навчальних можливостей.
  3. Парна робота, під час якої учні застосовують на практиці або пояснюють іншому учню новий матеріал.

Багаторічне використання групових форм роботи призвело до створення власної системи навчання, що складається з трьох компонентів: мотиваційно-цільового, змістовного, процесуально- діяльнісного.

Мотиваційно-цільовий компонент розкриває основну мету системи, що передбачає формування в учнів на основі предметних знань з хімії життєво-необхідних компетентностей.

Змістовий компонент дуже багатогранний, тому що охоплює предметні та загальнопредметні знання і вміння, а також знання про ужиткову хімію і правила поводження з нею. Якщо зміст предмету прописаний в підручнику, то зміст ужиткової хімії потрібно підібрати, використавши журнали, інтернет-ресурси, змі і навіть інструкції та етикетки з хімічної продукції та продуктів харчування.

Процесуально-діяльнісний компонент охоплює відібрані форми, методи та засоби навчання, які допомагають учителю досягти поставленої мети і реалізувати змістовний компонент. Групова форма роботи передбачає роботу в парах, малих групах і групах змінного складу. Об'єднати учнів в групи можна по-різному. На початку роботи з класом частіше за все формуємо групи «на вибір педагога». Після вивчення індивідуальних особливостей учнів, їх навчальних можливостей - за бажанням дітей працювати разом. Також можна використати різноманітні прийоми. Наприклад, за геометричною фігурою, кольором картки, кількості учнів у групі за розташуванням у класі тощо. Як вид навчальної діяльності школярів групова діяльність є багатофункціональною. Її можна використовувати на різних етапах уроку, використовуючи різноманітні методи. Так на комбінованих уроках з метою оперативного усного оцінювання знань учнів проводимо взаємоопитування методом «Ти мені, я тобі». Для цього учні кожної групи заздалегідь готують питання та пропонують їх представникам інших груп. При цьому оцінюються як правильні відповіді, так і складені завдання.

Досить часто використовується парна робота по перевірці знань хімічних термінів, формул для обчислення, символів хімічних елементів. Для цього використовую інтерактивний метод «Сніжний ком».

Під час вивчення окремих тем пропануємо групам знайти цікавий матеріал про хімічні елементи, речовини, хімічні явища, скласти кросворд на основі ключового слова, які використовуються на етапі мотивації. Наприклад, у 7-8 класах учні знаходять відомості про походження назв елементів, історію відкриття кисню, розповсюдження в природі та застосування кислот, солей, оксидів.

Також на етапі мотивації, з метою формування задач уроку, використовується метод «Мікрофон».

На етапі актуалізації опорних знань використовуються такі форми роботи в групах, як конкурс «Лотерея», технологія «Мікрофон» яка добре поєднується з вправою «Незакінчене речення».

Можна використовувати групову форму роботи під час вивчення нового матеріалу. Але на власному досвіді ми переконалися, що на етапі первинного сприйняття нового матеріалу належний рівень досягається лише тоді, коли всі учні класу мають високий та середній рівень навчальних можливостей, добре володіють навичками самостійної роботи, виявляють велику працездатність. У протилежному випадку більш ефективною виявляється фронтальна діяльність класу під керівництвом вчителя.

На цьому етапі під час вивчення окремих тем використовуємо інтерактивну технологію «Спільний проект». Для цього поділяємо клас на 3-6 груп та пропонуємо кожній групі працювати над своєю частиною спільного проекту. По завершенню роботи групи створюють спільний проект у вигляді схем, таблиць, малюнків або таблиць. За цією технологією проводяться уроки з тем «Оксиген-хімічний елемент. Кисень–проста речовина. Фізичні властивості кисню.», «Будова твердих речовин. Типи кристалічних граток.», «Кругообіг неметалічних елементів у природі.» тощо.

На етапі закріплення та систематизації у середній школі доцільно використовувати таку форму групової роботи як хімічні вікторини. Роботу команди можна оцінити на уроці, або використати як бонуси для оцінювання на наступних уроках. Так у 7-9 класах проводяться вікторини з тем «Хімічні елементи», «Основні класи неорганічних сполук», «Періодична система хімічних елементів Д.І. Менделєєва» тощо. На вище зазначеному етапі уроку учні можуть виконувати завдання індивідуально, але з елементами взаємодопомоги і обговорення ходу роботи. Так опрацьовуючи окремі теми застосовуємо прийом «Зрозумів сам – допоможи товаришу», під час якого учні які добре засвоїли навчальний матеріал виконують роль «вчителя» та допомагають іншим дітям. Використовуємо цей прийом під час вивчення тем "Валентність. Складання формул бінарних сполук. Визначення валентності елементів за формулами", «Відносна молекулярна маса та відносна формульна маса», «Масова частка елемента в складній речовині», «Хімічні рівняння» тощо.

Семінарські заняття виділяють як один з видів колективних навчальних занять, на яких учні систематизують, узагальнюють та поглиблюють навчальний матеріал. У структурі уроку - семінару виділяють: 1) вступну частину, 2) коригуючу частину, яка передбачає усну перевірку знань з одночасно з якою можна уточнювати, доповнити або навіть сформувати фонд теоретичних знань; 3) навчальну частину, під час якої виконуються тренувальні вправи єдиного зразку; 4) контролюючу частин, де відбувається індивідуальний контроль знань учнів з теми. Оскільки підготовка до семінару вимагає від вчителя великої підготовчої роботи, а від учнів додаткової затрати часу та зусиль, проводимо їх нечасто. Наприклад у 7 класі проводиться семінар з теми «Валентність», а в 9 класі з теми «Електролітична дисоціація».

Лабораторні та практичні роботи одна з частин навчально - виховного процесу з хімії, під час яких учні набувають навичок поводження з лабораторним обладнанням, реактивами, оволодівають навичками обробки результатів проведення дослідів, узагальнення та систематизації знань.

За сучасних умов браку обладнання та реактивів, виконання лабораторних та практичних робіт з використанням групових форм роботи крім інших позитивних моментів дає ще й певний економічний ефект. Так наприклад у 9 класі під час вивчення теми «Реакції обміну між розчинами електролітів, умови їх протікання» ми пропануємо одній групі виконати лабораторний дослід «Реакції обміну в розчинах електролітів з випаданням осаду», другій групі «Реакції обміну в розчинах електролітів з виділенням газу», а третій - «Реакції обміну в розчинах електролітів з утворенням води» з подальшим колективним обговоренням.

Зазвичай під час проведення лабораторних та практичних робіт використовуємо роботу у парі, але можна використати й групові форми. Наприклад в 11 класі (рівень стандарту) проводимо лабораторні досліди «Ознайомлення зі змістом етикеток на харчових продуктах» та «Ознайомлення зі змістом інструкцій до товарів побутової хімії». Для цього формуємо 5-6 робочих груп. Кожна група отримує набір етикеток на харчових продуктах або товарах побутової хімії. Учні вивчають етикетки та роблять висновки щодо безпечного вживання продуктів (ковбас, чіпсів та сухариків, майонезі тощо), або складають загальну інструкцію щодо безпечного застосування різних груп товарів побутової хімії (фарби та органічні розчинники, мінеральні добрива та засоби боротьби зі шкідниками, пральні порошки та кондиціонери тощо).

Проектне навчання також передбачає парну або групову діяльність учнів, яка виконується протягом певного часу. Завдяки цьому методу у дітей формуються вміння брати участь у створенні, реалізації та презентації проектів, що є життєвою компетентністю. Останні два роки ми працює над втіленням проектної технології навчання. У середніх класах пропонуємо учням теми для створення інформаційних міні – проектів. Наприклад діти працюють над проектом «Ферум. Поширеність Феруму в природі. Фізичні властивості заліза. Застосування заліза». У старшій школі учні працюють над створенням інформаційних або інформаційно – дослідницьких проектів. Один з найкращих проектів створених учнями 10 класу є проект «Твердість води. Питна вода м. Суми».

Результативність

Багаторічний досвід використання групової навчальної діяльності на уроках хімії доводить, що ця форма навчальної роботи є ефективною, підвищує результативність навчання, подобається дітям. Під час роботи у групі слабкі учні збагачуються новою інформацією, отримують додаткові пояснення, мають можливість працювати більш плідно. Учні із середнім рівнем навчальних досягнень оперативно з’ясовують всі незрозумілі питання, а сильні учні зміцнюють та поглиблюють свої знання. Групова форма організації навчальної діяльності сприяє кращому засвоєнню навчального матеріалу, ефективному застосуванню вмінь та навичок на практиці, розвиває комунікативні здібності учнів, адаптує їх до умов сьогодення, . За час використання групових форм роботи якість знань зросла на 20%. Серед учнів які вивчають хімію нема таких, хто навчається на початковому рівні. Більшість випускників школи здають Державну підсумкову атестацію на достатньому рівні. Але, незважаючи на позитивні характеристики групової діяльності, абсолютизувати її, підміняючи нею індивідуальну чи фронтальну роботу, було б помилкою. У реальному навчальному процесі має бути розумне поєднання різних форм роботи, що веде до оптимізації навчального процесу.

Використані ресурси

  1. Богданова Л.Є. Інтерактивні технології навчання на уроках хімії.-Х.: Вид. група «Основа», 2004 –(Серія «Бібліотека журналу «Хімія» ; Вип. 6 (18).
  2. Загнибіда Н.М. Метод проектів на уроках хімії.-Тернопіль-Харків: Ранок, 2011
  3. Хімія: інтерактивне навчання: 7-11 класи/ упрорядн. Г. Мальченко, І Філоненко.-К6 Редакції газет природничо-математичного циклу, 2012 –(Бібліотека «Шкільного світу».)
  4. О.І. Пометун, Л.В. Пироженко; Сучасний урок:інтерактивні технології навчання.-К.:А.С.К., 2004
  5. Шарко В.Д. Сучасний урок:технологічний аспект / Посібник для вчителів і студентів.-К.,2006
  6. Ярошенко О.Г. Дидактичні та методичні матеріали до організації групової роботи учнів на уроках хіміх: методичний лист.-К: Освіта, 1993

Інтернет ресурси:

  1. http://nazarova.at.ua/index/tekhnologija_grupovoji_navchalnoji_dijalnosti/0-38
  2. http://pedlib.com.ua/tehnologiya-grupovo-navchalno-diyalnosti-shkolyariv-tehnologiya-rozvivalnogo-navchannya.htm
  3. http://nsportal.ru/shkola/khimiya/library/2014/03/08/soli
  4. http://www.kazedu.kz/referat/106244

Додатки (із посиланнями на конспекти уроків, позакласні заходи, дидактичні матеріали, презентації, досягнення)

Додатки до самоаналізу