Кучменко Наталія Євгенівна

Матеріал з Wiki
Перейти до: навігація, пошук

Зміст

Прізвище, ім’я, по батькові (посилання на сторінку користувача)

Успенська Валентина Миколаївна Опис змісту досвіду педагога

Власний опис педагогічного досвіду вчителя біології, переможця обласного етапу конкурсу "Учитель біології - 2008" Кучменко Наталії Євгенівни, представлений для участі в обласному етапі конкурсу

Тема

Інноваційні технології як фактор оптимізації навчальної діяльності учнів з біології

Актуальність

Відповідно до Концепції загальної середньої освіти в 12-річній школі стрижнем освіти є формування компетентної особистості, яка здатна до самоосвіти й саморозвитку, уміє критично мислити, опрацьовувати різноманітну інформацію, використовувати набуті знання і вміння для творчого розв’язання проблем, прагне змінити на краще своє життя й життя своєї держави. Отже, сучасна освіта має набути інноваційного характеру, а її вихованці повинні бути здатними до інноваційного способу життя. Випускник школи повинен володіти певними вміннями, які допоможуть йому бути успішним у дорослому житті. Виходячи з таких вимог тема “Інноваційні технології як фактор оптимізації навчальної діяльності учнів з біології” є актуальною, оскільки її втілення забезпечить реалізацію діяльнісного підходу до викладання біології, творчий розвиток школярів, формування їх життєвих компетентностей.

Теоретична база (теоретичні ідеї та положення)

Науковим обґрунтуванням досвіду є:

  • педагогічні технології організації та управління освітнім процесом (Л.Онищук, О.Пєхота, О.Пометун);
  • концепція особистісно зорієнтованої освіти (Ш.Амонашвілі, І.Бех, І.Якиманська);
  • теорія розвиту творчої особистості (І.Бех, Л.Виготський, О.Леонтьєв, В.Рибалка, С. Сисоєва).

Цінними для використання у своїй педагогічній діяльності є досвід педагогів, котрі працюють над проблемами оновлення змісту й методів сучасної освіти:

  • Мозгової Н. І., Бацури А. Є. – Форми і методи роботи з інтелектуально обдарованою молоддю (м. Суми);
  • Морозової В. В. – Інтерактивні технології у формуванні здорового способу життя (м. Дніпропетровськ);
  • Ягенської Г. В. – Дослідницька робота школярів з біології (м. Луцьк).

Новизна, провідна ідея

Стратегія сучасної освіти полягає в тому, щоб надати можливість усім без винятку уч¬ням проявити свої таланти та твор¬чий потенціал, який передбачає можливість реалізації власних здібностей. Провідною ідеєю досвіду виступає ідея розвитку творчого потенціалу учнів шляхом комплексного використання елементів інноваційних технологій навчання в педагогічному процесі на уроках біології.

Система педагогічних ідей, технології діяльності вчителя, модель

Технологія реалізації головних ідей досвіду в навчально-виховному процесі. Навчальні технології забезпечують інтелектуальний і соціальний розвиток учнів відповідно до своєї мети, завдань та умов реалізації.

Педагогічна технологія – це система функціонування всіх компонентів педагогічного процесу, побудованої на науковій основі, запрограмованої в часі й просторі, яка забезпечує досягнення намічених цілей.

Метою моєї педагогічної діяльності є формування ключових, тобто життєвих компетентностей учня через використання інноваційних технологій навчання. Відповідно до класифікації технологій на основі активізації та інтенсифікації діяльності учнів використовую елементи інтерактивних, розвивальних, проблемних технологій навчання та впроваджую технологію проектного навчання. Основу їх становлять активні методи навчання. У результаті використання елементів цих технологій створена власна система викладання біології як навчальної дисципліни, де оптимально поєдналися й комплексно застосовуються елементи інноваційних технологій з метою організації ефективної начальної діяльності учнів. У технологічній картці досвіду передбачаю етапність втілення елементів інноваційних технологій у навчальний процес з біології відповідно до вікових особливостей учнів.

Інтерактивні технології. Школа – це модель суспіль¬ства. І говорячи про права людини, рівність і свободу ми забуваємо про те, що в нашій школі в п’ятому, восьмому, одинадцятому класі дитина лишається одиницею «процесу», безликим об’єктом, який і не говорить майже, бо не хоче говорити. Спілкуватись із учнем як із партнером, не спускатися, а піднятися на рівень дитини – мета інтерактивних технологій навчання [8, 43]. У своїй педагогічній діяльності я використовую парні, колективно-групові (“Мозковий штурм”, “Мікрофон”, “Ажурна пилка”) інтерактивні та активні методи навчання, які дозволяють формувати інформаційну та комунікативну компетентність школярів. Способом розвитку комунікативної компетентності стають різноманітні дискусії та дебати, які я використовую в старшій ланці. Освоєний метод “Мозко¬вого штурму” створює сприятливі умови для дискусії. Наприклад, на уроці з теми: “Теорії походження життя на Землі” ми дискутуємо з приводу появи життя на нашій планеті. Цікавою подією стало проведення заходу “Енергетика: учора, сьогодні, завтра”, під час якого обговорювалось спірне питання про використання альтернативних джерел енергії. Різновиди диску¬сій дозволяють мені готувати підлітків до більш складної форми кооператив¬ної роботи – дебатів.

Важливою умовою комунікативної компетентності вважаю вміння стисло, логічно й аргументовано викладати власну думку. Учні мають усвідомити, що від їхнього вміння бути зрозумілими для своїх співрозмовників залежатиме успіх у спілкуванні, успішність у житті. Досягаю мети, розширюючи словниковий запас біологічної мови школярів. Для забезпечення вільного володіння ними біологічною термінологією організовую обговорення творчих робіт, рецензування доповідей, стимулюю висловлення власної думки щодо предмета вивчення. Значно дисциплінує учнів, не дозволяє озвучувати “пусті” відповіді використання методу “ПРЕС”. Наприклад, для презентації результатів групової роботи на уроці за темою: “Зовнішня будова листка” пропоную, скориставшись методом “ПРЕС”, висловити свою думку щодо впливу кліматичних факторів на будову листкової пластинки. При перевірці знань за темою: “Застосування досягнень сучасної біотехнології” прошу учнів обґрунтувати або спростувати методом “ПРЕС” твердження “Генетично модифіковані організми необхідні для існування людства”.

Після навчання у 2005 році на базі Сумського ОІППО методиці тренінгів, ці форми проведення навчальних занять зайняли належне місце у моїй педагогічній практиці. Переконавшись у перспективності проведення тренінгів на уроках з формування здорового способу життя, профілактики шкідливих звичок, уроки з подібних тем я почала проводити у формі тренінгів. На цих уроках учні засвоюють знання, що є базою для вироблення ставлень та намірів. Це є основою формування життєвих навичок здоров’язберігаючих компетентностей. Принцип активності, який є одним із найважливіших при проведенні тренінгу, дозволяє залучити кожного учня в процес прийняття групового рішення й формувати соціальну компетентність школярів.

Технологія розвитку критичного мислення в рамках інтерактивної технології дозволяє формувати навички роботи з інформацією в процесі читання та письма. Дана технологія готує міцну базу для рефлексії – осмислення нового матеріалу в особистій системі знань школяра й спонукає до ознайомлення з матеріалом, що не передбачений програмою. Для формування критичного мислення учнів підбираю питання, які орієнтують їх у пошуку, допомагають оцінити ступінь важливості нової інформації. Такі питання створюють проблему, інтригують і провокують на пошуки істини. Розроблені мною критерії цих питань допомагають формувати критичне мислення учнів у процесі самостійного засвоєння біологічних знань.

Методичний прийом «Допомога», що використовую на етапі сприйняття та засвоєння нового матеріалу, допомагає формувати критичне мислення через позначки у новому тексті, над яким кожен працює самостійно. Наприклад, на уроці “Слухова сенсорна система. Будова та значення” даю учням опрацювати текст “Світ звуків”; на уроці “Генетичне визначення статі. Вади розвитку” – ”Співвідношення статей“. У свої діяльності використовую різні варіанти роботи з текстом – “Диктант для шпигуна”, “Концентрація”, складання сенканів. Ці вправи дозволяють мені зробити своїх вихованців інформаційно-компетентними та формувати в них компетентності саморозвитку та самоосвіти.

Технологію проблемного навчання реалізовую через методи проблемного, евристичного викладу знань, пошукового та дослідницького. На етапах мотивації, сприйняття нового матеріалу та узагальнення знань створюю проблемну ситуацію, яка підкреслює протиріччя, новизну, важливість та інші якості об`єкта, що вивчається. Одним із варіантів проблемного викладу є парадоксальна розповідь. Наприклад, при вивченні теми: “Внутрішня будова листка. Функції листка” я повідомляю учням про дослід голландського вченого Ван Гельмонта, проведений понад 300 років тому. Він помістив у горщик 80 кг землі та посадив гілку верби масою 2 кг. Поливав лише водою, мінерального живлення верба не отримувала. Через п`ять років маса дерева збільшилась на 65 кг, а маса землі зменшилась лише на 57 гр. Виникає запитання: чому відбулось це явище? Діти через незнання явища фотосинтезу та через брак життєвого досвіду не в змозі відповісти, за рахунок чого збільшилась маса рослини, але вчитель акцентує увагу на тому, що відповідь вони знайдуть, вивчивши нову тему. Ефективним на уроці з теми “Еволюційне вчення” може бути розв`язання проблемної ситуації. “Перенесемося на 3 млрд років тому й уявимо, що на Землі живе тільки один вид бактерій”, – говорю учням і запрошую охочих (4-5 учнів) побувати в ролі бактерій. Повідомляю школярам, що живляться бактерії тільки одним видом їжі, яку й пропоную дітям, розподіляючи між ними яблука, банани або цукерки. Після того, як усе це буде з’їдено, “бактеріям” пояснюю, що їжа закінчилася, і вони опинилися в стані екологічної кризи, з якої треба знайти вихід. І учням пропоную задуматися над можливими варіантами рішення. Тут у нагоді стають інтерактивні вправи на зразок “Мозкового штурму”. На наступному етапі відбувається аналіз запропонованих рішень. Також на уроках практикую пошукову роботу в групах. Щоб учні звикли до самоаналізу, відчували потребу в ньому, вирішення будь-якої нової проблеми намагаюсь проводити через основних п’ять кроків: від усвідомлення проблеми через її аналіз та вирішення, до самооцінки, самоконтролю та рефлексії.

Технологію проектного навчання реалізовую через виконання проектів. Це самостійна, керована вчителем діяльність учнів з вирішення певної проблеми. Вона виконується протягом визначеного проміжку часу та завершується творчим звітом. Ця робота розвиває критичне мислення, сприяє формуванню предметних та соціальних життєвих компетентностей. Учителеві потрібно створити навчальне середовище для здійснення самостійної, індивідуальної, активної освітньої діяльності учнів. Така діяльність полягає у створенні умов засвоєння нових знань через проектну роботу. Тому деякі уроки стають уроками-проектами. Оголошення загальної теми та вибір підтем із певної проблеми здійснюю заздалегідь. Теми підбираю у вигляді конкретних, чітких запитань, які б зацікавили учнів. Враховую, що чим менший вік учасників проекту, тим доступнішою має бути тема для дослідження. У своїй діяльності використовую різні види проектів. До скарбнички свого досвіду можу занести успішні проекти: “Створення моделі про- та еукаріотичної клітини. 10 клас”, “Створення підручника із молекулярної біології. 10-А клас”(добір додаткової пізнавальної, наукової інформації до кожної теми уроку), “Зйомки короткометражного фільму “Виникнення життя”. 11 клас”. Досвід учнів, набутий під час роботи над проектами, стає основою формування навичок самостійної освітньої діяльності.

Технологію розвивального навчання реалізовую через систему дидактичних ігор, дискусій, а також методів навчання, спрямованих на розвиток мислення, пам’яті, уваги. Методична мета технології – створення на уроці умов для пізнавальної активності учнів. Чільне місце в педагогічній діяльності посідають ігри. Це можуть бути ігри-змагання (на етапі актуалізації опорних знань проводжу ігри “Бумеранг”, “Ланцюжок”; застосовую їх під час вивчення різноманітності живих організмів), ігри-вправи (“Згорток” – використовую на уроках, де необхідно вивчити ознаки організмів чи класу; “Підказки”, “Фоторобот” – на уроках, що знайомлять учнів з різноманітністю живих організмів. Працюючи з додатковою літературою учні готують не повідомлення до якоїсь теми, а складають загадку, таким чином грають у гру “Самі собі складаємо завдання”), рольові ігри, моделювання.

Застосування інноваційних технологій на різних етапах уроку. Найбільший акцент у своїй педагогічні діяльності я приділяю саме уроку. Урок, метою якого буде формування критичного мислення учнів, створення умов для задоволення їх пізнавальної активності, стимулювання розвитку їх інтелектуальних здібностей, умінь і творчого потенціалу, організація навчальної праці школярів має свої суттєві відмінності, у порівнянні з традиційними уроком, особливості, без втілення яких мета мого досвіду не буде досягнута. У своїй практиці проведення уроків біології особливу увагу приділяю елементам інноваційних технологій, найбільш сприятливих та ефективних на кожному його етапі.

Результативність

Очікуваним результатом моєї педагогічної діяльності є гармонійний розвиток успішної особистості, яка здатна самостійно здобувати знання протягом життя, застосовувати їх у нестандартних ситуаціях. Я вважаю, що новітні технології навчання, елементи яких я впроваджую, формують потрібну систему знань, умінь та навичок учнів з біології. Підтвердженням цього є моніторинг якості навчальних досягнень учнів протягом терміну впровадження мною елементів інноваційних технологій (Додаток 8). Інтерес до природничих наук спонукає наших школярів з року в рік брати участь у Всеукраїнському природничому інтерактивному конкурсі «КОЛОСОК», де вони виборюють сертифікати “Золоті” та “Срібні колоски”. Це лише перша сходинка до майбутньої професії, до спроби самореалізації. Та одним із найважливіших показників результативності, на мою думку, є сам вчитель, який не може не бути творчою особистістю. Він сам має вміти критично мислити, бути відкритим до інновацій, змін, готовим не тільки навчати інших, але й навчатися самому. Маючи таким своє педагогічне кредо, прагну до навчання, до втілення освітніх надбань, які будуть успішними у моїй праці, у дорослому житті моїх учнів. Я беру участь у проблемних семінарах освітян (містах Суми, Харків, Київ), навчаюсь у магістратурі.

Робота над методичною проблемою змусила мене поглянути на свою професійну діяльність під іншим кутом зору. Спілкуючись з молодими педагогами під час проведення для них засідання міської Школи молодого вчителя, я збагнула, що нині вже не диплом на все життя, а освіта протягом життя стає чинником сьогодення. На допомогу молодим спеціалістам я запропонувала розробку семінару-тренінгу за темою: «Діагностування навчальних досягнень учнів».

Цього навчального року я розробила програму факультативного курсу ”Фітодизайн як метод створення здоров’язберігаючого середовища“ і, впроваджуючи його у 10 класі, напрацьовую матеріали змісту та методики.

З іншого боку, сучасний учитель має не тільки вчитися в інших, але й сам ділитись своїм досвідом, ефективними надбаннями. Через методичну роботу, публікації у Всеукраїнських фахових виданнях я ділюсь своїм досвідом з освітянами Сумщини, України (Див. п. 10 Змісту). Виховати творчу людину може тільки педагог-професіонал, який має глибокі знання, використовує кращі надбання світової та національної культури, готовий до творчих, нестандартних рішень.

Використані ресурси

Додатки (із посиланнями на конспекти уроків, позакласні заходи, дидактичні матеріали, презентації, досягнення)

Опис педагогічного досвіду Кучменко Н.Є.