Лугова Ольга Михайлівна

Матеріал з Wiki
Перейти до: навігація, пошук

Зміст

Прізвище, ім’я, по батькові (посилання на сторінку користувача)

Лугова Ольга Михайлівна

Тема

Використання особистісно орієнтованих технологій для формування творчої особистості учнів.

Актуальність

Нова програма сучасної освіти висуває на перший план особистісно- орієнтоване навчання, яке забезпечує розвиток і саморозвиток учня, виходячи з його індивідуальних особливостей як суб’єкта навчання і його предметної діяльності.

Будь-яка зовнішня інформація не буде усвідомлена та засвоєна учнем без перебігу особистісно значущих внутрішніх психічних процесів. Традиційний орієнтир навчання – „дати знання”, „здобути знання” – відображає звичний смисл взаємодії учня та вчителя, хоча з давних-давен педагоги розуміли, що знання можна здобути лише за умови включення в цей процес цілого комплексу діяльності, спираючись на його суб’єктивний досвід.

Використання моделі особистісно-орієнтованого навчання дає можливість розв’язати наступні проблеми:

- створення „суб’єкт – суб’єктних” стосунків між учителем та учнем;

- запровадження педагогіки співробітництва, співдружності, діалогу;

- створення умов для самостійної роботи учнів з вивчення навчального матеріалу;

- створення умов для роботи з дітьми з різним рівнем розумових здібностей та індивідуальними ритмами.

Теоретична база (теоретичні ідеї та положення)

Особистісно орієнтоване навчання- така організація процесу навчання, в основі якої лежить визнання індивідуальності, самобутності, самоцінності кожної людини, що вимагає забезпечення розвитку і саморозвитку особистості учня виходячи із виявлення його індивідуального, неповторного, суб’єктивного досвіду, здібностей, інтересів, ціннісних орієнтацій, можливостей реалізувати себе в пізнанні, навчальній діяльності, поведінці.

Головні ідеї особистісно орієнтованого навчання (за І.С.Якиманською):

- цілі особистісно орієнтованого навчання: розвиток пізнавальних здібностей учня, максимальне розкриття індивідуальності учня;

- перевага надається навчанню як процесу;

- навчання – суто індивідуальна діяльність кожного учня;

- під час конструювання й реалізації навчального процесу, особлива увага надається виявленню субєктивного досвіду учня.

Основні вимоги до розробки особистісно орієнтованого навчального процесу:

- навчальний матеріал має виявляти суб’єктивний досвід учня;

- викладання навчального матеріалу в підручнику (посібнику або вчителем) спрямоване на перетворення особистого досвіду кожного учня;

- активне стимулювання учня до саморозвитку, самовираження, самостійного навчання в ході оволодіння знаннями;

- навчальний матеріал (завдання, задачі, вправи) має бути варіативним;

- стимулювання учнів до самостійного вибору способів опрацювання навчального матеріалу;

- контроль та оцінка: не тільки результат, а й процес навчання.

Новизна, провідна ідея

Основні параметри освітнього процесу в особистісно орієнтованому навчанні:

1. Філософія освіти:

- У центрі навчання – учень.

- Учень – суб’єкт навчального процесу.

- Навчання розглядається як процес.

- Стимулюється співробітництво та взаємодопомога.

- Зорієнтоване на внутрішню мотивацію, що грунтується на радості пізнання та успіхах.

2. Мета:

- Увага акцентується на ставленні до знань, умінь, навичок, які використовуватимуться в сучасному та майбутньому.

- Полягає в кореляції знань, умінь, навичок, ставлення до навчання.

3. Зміст:

- Характеризується гнучкістю.

- Є засобом досягнення мети.

- Визначається на внутрішньопредметному та міжпредметному рівнях.

4. Методика:

- Навчання здійснюється на основі творчих методів.

- Навчання зорієнтоване на колективну та індивідуальну діяльність у групах із метою формування комунікативних навичок.

5. Методологія оцінювання:

- Компонент оцінювання має форму загальних рекомендацій.

- Перевага надається цінуванню, спрямованому на констатацію успіху.

- Цінування має характер безперервний та узагальнювальний.

- Стимулює зусилля учнів до самооцінювання, саморегуляції та самоосвіти

Система педагогічних ідей, технології діяльності вчителя, модель

Реалізація особистісно-орієнтованої системи навчання вимагає зміни „векторів” у педагогіці: від навчання, як нормативно побудованого процесу, до учіння, як індивідуальної діяльності школяра, її корекції й педагогічної підтримки. Суттєво змінюється функція навчання. Його завдання не планувати загальну, єдину й обов’язкову для всіх лінію психічного розвитку, а допомагати кожному учневі з урахуванням наявного в нього досвіду пізнання вдосконалювати свої індивідуальні здібності, розвиватися як особистість. У цьому випадку висхідні моменти навчання – не реалізація його кінцевої мети ( запланованих результатів), а розкриття індивідуальних пізнавальних можливостей кожного учня й визначення педагогічних умов, потрібних для їх задоволення. Особливо актуальною стає ідея особистісно-орієнтованого навчання курсу біології в школі шляхом реалізації основних принципів та засад моделі особистісно-орієнтованого навчання під час проведення уроків.

В сучасній біологічній освіті застосовують такі інноваційні технології: розвивально-навчальна, колективне навчання, модульне навчання, життєтворчого навчання, особистісно орієнтоване виховання, адаптивне управління та інтеграційна природнича освіта. Проблемно-інтегроване навчання є однією з найперспективніших інновацій. Таке навчання дає змогу «спресувати» споріднений матеріал навколо однієї теми, ущільнити знання, засвоєння якого вимагає менше часу, досягти цілісності знань. Учні мають можливість застосовувати знання з різних навчальних предметів у професійній діяльності

Інформаційні технології створюють рівні умови для самовираження та самоствердження учнів. Використання ІКТ при навчанні біології формує вміння і навички об’єднання тексту, звуку, графічного зображення, відео, флеш-анімації, оперативного опрацювання інформації у вигляді таблиць, схем, діаграм, визначити залежність між різними об’єктами і явищами, будовою та функціями.

Прогресивною є технологія індивідуальних пізнавальних стратегій: учитель і учень виробляють індивідуальну пізнавальну стратегію. Починати необхідно з діагностики учнів (спеціальні тести), щоб установити базовий рівень та намітити зону найближчого розвитку дитини. Для цього необхідні підручники розвивального типу, які спонукають до розвитку логічного мислення. Результатом навчального процесу повинен бути розвиток особистості учня.

На етапі актуалізації знань часто застосовую «Мозковий штурм», який за потреби переходить у «Гронування», що розширює уяву учнів. Прийом «Діаграми Вена» розвиває здатність учнів знаходити спільні і відмінні риси у будові та функціях організмів. Ефективним є прийом «Біологічні диктанти», учні включаються в самоперевірку та взаємоперевірку.

На етапі мотивації підбираю проблемні запитання значущі для учнів, які стосуються даної теми та зв’язують між собою етапи уроку. А також застосовую віртуальні подорожі, прийоми «Чорна скринька», «Здивуй-зацікав» На етапі сприйняття та засвоєнні матеріалу створюємо опорні конспекти, організовую дослідницькі віртуальні лабораторії, використовую методи асоціації, створення міні-проектів.

На етапі осмислення об’єктивних зв’язків застосовую групові, індивідуальні та парні форми роботи, прийоми «Знайди помилку», «Так чи ні», створення таблиць.

На етапі узагальнення і систематизації знань рекомендую проблемно-творчі задачі, складання сенканів, логічних ланцюжків, коротких кросвордів.

На етапі підсумку уроку застосовую вправи «Мікрофон», «Мої сподівання», «Час похвали». Я працюю над використанням проблемних технологій на уроках біології. Наприклад на уроці з теми «Склад крові» проблемні запитання застосовую на кожному мікроетапі уроку, що дозволяє підтримувати мотивацію навчальної діяльності.

На етапі актуалізації: «Чому кров називають річкою життя?».

На етапі мотивації: «Чому при всіх захворюваннях необхідно зробити аналіз крові?».

На етапі сприйняття і засвоєння матеріалу: «Чому кров червона?», «Чи є люди з блакитною кров’ю?» ,«Чому еритроцити не склеюються?».

На етапі осмислення об’єктивних зв’язків: «Чому у людей на рівнинах 4,5-5 млн. еритроцитів в 1мм3, а у людей які живуть в горах 7-8 млн.?», «Чому червоний кістковий мозок найбільш чутливий до радіації?».

На етапі узагальнення і систематизації знань: «Чи можна при зневодненні організму вводити в кров для відновлення її об’єму дистильовану воду?», «Чому при голодуванні з’являються набряки?» На етапі підсумки уроку учні роблять висновок, що склад крові – це показник стану внутрішнього середовища організму, тому аналіз крові при захворюванні робити необхідно.

У процесі впровадження проблемного навчання можна застосовувати інтерактивні технології навчання: групова діяльність, дискусії, навчальна гра.

Проблемний виклад матеріалу: постановка проблеми - формулювання гіпотези - її перевірка - висновок або нова проблема. Для цього застосовують мультимедійні засоби: наукові ролики, віртуальні подорожі, анімації. Учні з учителем послідовно за допомогою логічних міркувань, відкидання помилкових гіпотез приходять до висновку тим шляхом що й дослідники (Тема «Фотосинтез» 10клас).

Частково-пошукова бесіда: вчитель вміло сформульованими запитаннями використовуючи спостереження і життєвий досвід учнів, скеровує їх на формування нових понять (робота в групах, парах та індивідуальні завдання).

Дослідницький метод найефективніший у проблемному навчанні. Можна використовувати віртуальні біологічні лабораторії, а також практичні і лабораторні роботи. Вони можуть бути невеликі (на один урок) і великі (розв’язування проводиться впродовж кількох уроків – 7 клас «Мінеральне живлення рослин»).

Проблемне навчання відносять до технології розвивальної освіти, яка спрямована на активне одержання знань. Саме проблемна ситуація є початковим моментом мислення учня. Вона дає необхідну спрямованість думки і тим самим створює внутрішні мотиви для засвоєння нового матеріалу. У процесі розв’язання проблемної ситуації розумова діяльність набуває активного цілеспрямованого характеру, мотиви учня збігаються з метою розв’язання проблеми, запам’ятовування є ефективним. У різних видах діяльності учень стикається з такими завданнями, котрі одразу не може розв’язати, хоч певні фактори викликають пізнавальну потребу. Така ситуація викликає здивування і потребу знайти вихід із цього стану щоб задовольнити свою допитливість, що вимагає взаємодії суб’єкта з об’єктом який необхідно пізнати, внаслідок чого виникають пізнавальні суперечності. Учень відчуває радість пізнання, гордість від почуття «володаря знань». Тобто проблемне навчання забезпечує розвиток особистості учня.

Спонукання до теоретичного пояснення явищ і фактів, що вивчаються, пошук зовнішньої невідповідності (9 клас, порівняння мікроскопічної будови еритроцитів людини і жаби, запитання «Чия кров: людини чи жаби переносить більше кисню?»).

Розстановка навчальних проблемних завдань із орієнтацією на пояснення явищ або пошук шляхів їх практичного розв’язання (9 клас. Тема «Кровообіг».Питання «Чому швидкість руху крові в аорті 0,5м/с, а у капілярах 5мм/с? »).

Висунення припущень, гіпотез, формулювання висновків та дослідницька перевірка (9 клас Тема «Травлення ». Запитання: «Чому хліб після довгого жування в роті стає солодким?»).

Спонукання учнів до порівняння та зіставлення фактів, явищ, правил, унаслідок яких викає проблемна ситуація.

Реалізація між предметних зв’язків: біології і фізики (9 клас. Тема «Кровообіг». Питання «Чому рухається кров по судинах?».Тема «Органи виділення», запитання «Чому фільтрується кров у капсулі нефрона?»).

Усвідомлення та засвоєння учнями знань з біології шляхом використання особистісно-орієнтованих технологій навчання становить значну частину його особистісної освіти й може бути перенесено в будь-яку освітню галузь, є інструментом безперервного пізнання.Кожен вчитель обирає свій власний шлях у викладанні предмету. Але при цьому, на нашу думку, необхідно пам’ятати про слова В. Сухомлинського „Творчість народжується там, де створюється сплав глибоких і міцних знань з досвідом практичної діяльності, який склався у процесі самостійної роботи”.

Результативність

Олімпіада з біології ІІ тур: 2009р – ІІІ місце, 2010р. – ІІІ місце, 2011р. – ІІІ місце.

Випускники 9 та 11 класів успішно здають біологію на ДПА та ЗНО, поступають у вузи на медичні спеціальності, агрономічну та ветеринарну спеціальності.

Використані ресурси

Для впровадження інновативного підходу у навчанні я використовую досвід вчителів м.Суми Гирі О.О., Кудояр Т.І, Ліходієвської О.М., Мозгової Н.І., Пластюк А.І., Токарєвої І.О., Успенської В.М. та інших.

1. Андрєєва В.М., Григораш В.В. Настільна книга педагога. – Х.: Вид.група «Основа», 2006

2. Дичківський І.М. Інноваційні педагогічні технології. – К. Академвидав. – 2004.

3. Житник Б.О. Актуалізація особистісно орієнтованого навчання. – Х.: Торсінг, 2001.

4. Кулініч О. Конструюємо сучасний урок біології //Біологія.Шкільний світ. – 2013, №1.

5. Наволокова Н.П. Практична педагогіка. 99 схем і таблиць. – Х.: Вид. група «Основа», 2009. -117.

6. Подмазин С.И. Теория и практика семестрово-блочно-зачетного режима обучения и 12-бального оценивания знаний учащихся. – Запоріжжя: Просвіта, 2000. -88с.

7. Степанюк А., Міщук Н., Гладюк Т., Жирська Г., Барна Л. Біологія: Підруч. для 9кл. загальноосвіт. навч. закл. –Тернопіль:Підручники і посібники, 2009.

Додатки (із посиланнями на конспекти уроків, позакласні заходи, дидактичні матеріали, презентації, досягнення)

опис досвіду власна методична розробка дидактични матеріал досягнення презентація1 презентація2