Лустенко Тетяна Володимирівна

Матеріал з Wiki
Перейти до: навігація, пошук

Зміст

Прізвище, ім’я, по батькові (посилання на сторінку користувача)

Лустенко Тетяна Володимирівна

Тема

«Формування здоров'язбережувальних компетентностей учнів на уроках географії шляхом використання групових форм роботи та ІКТ»

Актуальність

У Національній доктрині розвитку освіти України в ХХI ст. відзначається, що пріоритетним завданням системи освіти є навчання людини відповідальному ставленню до власного здоров’я та здоров’я оточуючих. Тому метою сучасної школи вважаю – виховання здорового покоління. Свою педагогічну діяльність націлюю на усвідомлення учнями того, що здоров’я - це дар не тільки для людини, а й для суспільства; розширюю уявлення про способи відтворення та збереження своїх фізичних,інтелектуальних,психоемоційних, творчих ресурсів; спонукаю турбуватися про своє здоров’я; розвиваю бажання підтримувати традиції здорового способу життя; сприяю позитивному настрою та бажанню займатися фізичними вправами; формую дружні взаємини між дітьми; виховую бажання постійно займатися фізичним удосконаленням. Основою усієї педагогічної роботи в цьому напрямку вважаю особисте ставлення вчителя до збереження та зміцнення здоров’я у школярів. Від педагога залежить, чи впаде зерно турботи про своє здоров'я у душу дитини. І як зробити так, щоб воно проросло та в майбутньому дало щедрий врожай. Знання, володіння й застосування здоров’язбережувальних технологій є важливою складовою професійної компетентності сучасного педагога. Для реалізації індивідуального підходу до учнів впроваджую диференційоване та групове навчання. Використовуючи його, підвищую рівень пізнавальної активності, навчальної мотивації. Школярі краще засвоюють знання, зменшують психічну напругу, підвищують рівень успішності в навчанні, покращується адаптація дитячого організму до різних факторів зовнішнього та внутрішнього середовища. Найважливішим та основним формуючим чинником здорового способу життя є оптимальний руховий режим. З метою профілактики стомлення, порушення постави, зору учнів проводжу на уроках фізкультхвилинки, гімнастику для очей та ін. Упровадження фізкультхвилинок під час уроків дозволяє моїм учням задовольнити потребу в підвищеній руховій активності. Велике значення для зміцнення здоров'я школярів та залучення їх до здорового способу життя має проведення спортивних змагань у позаурочний час. Широко застосовую ігровий метод, який сприяє формуванню у дітей позитивного ставлення до занять фізичною культурою. Під час спортивних змагань закріплюю навички виконання фізичних вправ, розвиваю спритність, сміливість, координацію рухів. Одним із пріоритетних напрямів у формуванні особистості є забезпечення повноцінного фізичного розвитку дітей, охорона та зміцнення їхнього здоров’я. Отже, школа та вчитель несуть правову та моральну відповідальність за здоров’я вихованців. Вони створюють позитивну ауру, культ здоров’я в класі, в школі, сім’ї.

Теоретична база (теоретичні ідеї та положення)

На сучасному етапі найбільш актуальним залишається формування високодуховної, інтелектуальної, морально активної та творчої особистості. Відповідно до вимог Державного стандарту структура змісту початкової освіти охоплює:

1)різні рівні знання про навколишній світ, людину, природу, суспільство;

2) способи навчальної діяльності;

3) досвід творчої діяльності;

4) цінності.

Успішність навчальної діяльності учнів великою мірою визначається рівнем оволодіння загально навчальними вміннями і навичками. До їх складу входять:

- навчально-організаційні;

- загальнопізнавальні;

- загальномовленнєві;

- контрольно-оцінні .

Ключові компетентності формуються на міжпредметній основі. Вони є інтегрованим результатом предметних і міжпредметних компетентностей, реалізують взаємозв’язок навчання, виховання й розвитку учнів. Працюючи над проблемою «Формування здоров'язбережувальних компетентностей учнів на уроках географії шляхом використання групових форм роботи та ІКТ» я приділяю значну увагу чіткій мотивації навчання, широкому використанню наочності, дидактичним іграм, застосуванню інтерактивних форм навчання ( робота в групах, уроки-подорожі, екскурсії, вікторини, естафети), які сприяють формуванню та розкриттю творчих та комунікативних здібностей: уміння слухати, висловлювати свою думку, переконувати, підвищувати рівень загально пізнавальної, здоров'язбережувальної та мовленнєвої культури. Щоб реалізувати себе повністю в майбутньому житті особистість має бути компетентною в різних сферах діяльності. У своїй роботі головну увагу приділяю розвитку й формуванню здоров'язбережувальної компетентності, яка включає:

– сформованість навичок здорового способу життя;

– уміння долати труднощі;

– здатність адаптуватися до змін у середовищі;

– сформованість оптимістичного ставлення до життя.

На мою думку, пріоритетною діяльністю кожного учителя на сучасному етапі повинно бути збереження й зміцнення здоров’я дітей, формування позитивної мотивації та здорового способу життя в учнів та їхніх батьків. Я переконана, що сучасні педагоги повинні навчити дитину компетентно обирати свій життєвий шлях, зважаючи при цьому на свої здібності та можливості, ставити перед собою завдання для самовдосконалення, саморозвитку, самовиховання, самоосвіти.

Новизна, провідна ідея

Ідея глобальної програми ООН "Порядок денний на XXI століття" спрямована на комплексне розв'язання економічних, соціальних та екологічних проблем. Освіті необхідно формувати компетентну особистість, що легко вписуватиметься в інформаційне суспільство XXI століття. Згідно ідей глобальної освіти, головне завдання полягає в тому, щоб сформувати в учнів розвинуте критичне мислення, пробудити інтерес і повагу до культурних надбань усіх народів, сприяти утвердженню нового гуманістичного бачення світу, виробити вміння творчо працювати.

Національна доктрина розвитку освіти України в XXI столітті, яка була прийнята на ІІ Всеукраїнському з'їзді вчителів, визначила стратегічний напрямок розвитку освіти в демократичній Україні - забезпечення умов для розвитку, самоствердження й самореалізації особистості впродовж усього життя. Цей напрямок характеризують дві найважливіші риси сучасної освіти - неперервність і особистісна орієнтація. Розроблена схема особистісно-орієнтованої організації діяльності взяла за основу суб'єкт - суб'єктивна взаємодія. Учень розглядається як особистість, котра сама вибирає такий шлях навчання, який допоможе досягти найкращих результатів.

Географія — всеохоплююча наука, яка включає ряд пов'язаних між собою наук, що вивчають поверхню Землі, природні умови, населення, економічні ресурси. Всі знання про нашу планету треба донести до учнів у такий спосіб, щоб їм було цікаво, щоб вони були впевнені в необхідності цих знань. Щоб досягти високого рівня викладання матеріалу, мені, як вчителю, необхідно постійно вести пошук різноманітних форм і методів навчання. "Любов і майстерність вчителя розкривають сили і можливості кожної дитини, дають радість успіху в реалізації творчих планів під час вивчення географії. Якщо струни душі вчителя і учня звучать в унісон — це поштовх до реалізації великих планів. Здібності учнів — це полум'я, а творчість вчителя — вогонь, тож разом це — велика сила. Учитель має так підвести своїх учнів до розуміння тих чи інших понять, так підготувати їх до з'ясування суті того чи іншого явища природи і суспільства, щоб учень сам зробив це відкриття, використовуючи набуті знання і свою фантазію.

В процесі роботи над своєю методичною проблемою я змінила процес передачі знань, відступила від принципу «учитель знає все — учень не знає нічого, учитель думає — учень відтворює знання». На моїх уроках учні — активні учасники навчально-виховного процесу. Тільки за таких умов можна чекати від них творчого сприйняття навчального матеріалу, інтересу, до навчання. Працюючи з дітьми на уроці, я намагаюсь приділяти увагу кожному з них, одночасно працюючи з усіма учнями. Класик дидактики Юрій Бабанський говорив: «Урок перш за все — взаємодія вчителя і учня».

Вважаю, що вчителю необхідно не лише добре знати зміст тієї науки, яку викладаєш, а й володіти уміннями донести ці знання до свідомості кожної дитини. «На дверях здібностей написано — штовхни» (Джон Мейсон). Цей поштовх вимагає від мене, як учителя, перш за все творчості. Щоб захопити дитину предметом та виявити її здібності, на різних етапах уроку застосовую різноманітні інтерактивні технології, які створюють умови для постійної, активної взаємодії всіх учнів для рівноправних, рівнозначних взаємодій учня і вчителя. Це найскладніше завдання, до якого не можна підходити однозначно, тобто використовувати тільки якийсь один метод. При підборі методів я враховую зміст матеріалу, рівень підготовки класу, емоційно-психологічну атмосферу даного класу. Тому, я думаю, одну тему можна по різному викласти в паралельних класах. Успіху можна досягти якщо працювати творчо. В своїй роботі намагаюсь досягти результативності поєднуючи різноманітні форми, методи і технології навчання. Щоб бути на рівні сучасних вимог, необхідно самому постійно вчитись, оскільки бурхливий розвиток педагогічної науки народжує все нові й нові ідеї, і вчитель мусить знати їх, вміти застосовувати на практиці. Якщо раніше я вважала, що головне завдання дати учням якомога більше знань, при цьому інколи не враховуючи духовність дитини. Зараз, вважаю що вчитель повинен бути художником, він спроможний оживити будь-які знання і навіть сухий науковий матеріал подати цікаво і дохідливо, спонукати учнів до творчості. В своїй роботі головний акцент роблю на вивчення інноваційних форм і методів педагогічної праці сучасних дидактичних ідей, особливо інтерактивним формам навчання та їх впровадженню.

Глибоко усвідомлюю, що важливою умовою ефективності педагогічного процесу є особистісно-орієнтовані освітні технології. У центрі суб'єкт - суб'єктивного навчання є особливість, яка хоче максимально реалізувати свої можливості, здатна знаходити свій шлях у новому оточенні. Технологія суб'єкт - суб'єктивної взаємодії забезпечує переведення учня в позицію суб'єкта своєї діяльності і визначає форму навчання: парну, групову, колективну. Застосовую на уроках всі ці форми навчання, які дають можливість подальшому розвитку творчих здібностей учнів, сприяти диференціації та індивідуалізації навчального процесу.

Активно використовую проблемне викладення навчального матеріалу, оскільки проблемні завдання викликають у школярів прагнення до самостійного пошуку нових способів рішення проблем. Саме проблемність у навчанні спонукає до розумового пошуку. Для того щоб ці проблеми сприяли мотивації навчання необхідно так їх сформулювати, щоб вони викликали у дітей здивування, зацікавленість, бажання взяти участь у їх вирішенні. Використовую методи комунікативно-діалогічного навчання: „коло ідей", „мікрофон", „займи позицію", „акваріум", оскільки вони дають можливість залучити учнів до активних досліджень, навчання через відкриття нового, невідомого.

Таке навчання допоможе у розв'язанні проблеми повсякденного життя, адже завдання вчителя сформувати критичне мислення учня, тобто соціальне й самостійне мислення, яке базується на особистій інформації, починається з пошуку, формулювання та усвідомлення проблем, а завершається самостійним їх розв’язанням. Учні не будуть мислити критично, поки вчитель не створив творчої атмосфери, яка сприятиме активному залученню їх до процесу навчання. Коли діти повірять, що їхні думки цінні, а те що вони думають є важливим, тоді вони зможуть повністю включитися в процес критичного мислення. Щоб цей процес відбувався я використовую спілкування в малих групах, де вибудовується ланцюжок причинно – наслідкових зв’язків та спілкування у великих групах в вигляді дискусій, дебатів, телемостів. Вмінню формувати власну думку допомагають методи: „Прес”, „Займи позицію”. Велику допомогу на уроках мені надають засоби графіки : листи опорних сигналів запропоновані М.С. Винокуром, структурно – логічні схеми автора О.Я. Скуратовича, опорно – інформаційні схеми Л. І. Круглик, проблемно –символічні сигнали ( модельно – символічні сигнали) П. А. Барабохи, „Легальні шпаргалки”. Цей вид унаочнення розвиває зорову, логічну пам’ять, творче мислення, допомагає формувати вміння виділяти головне.

Творчі здібності розвиваються протягом усього життя, особливо в шкільні роки. Важливу роль формуванню творчих здібностей сприяють завдання, що виконують учні: ребуси, заочні мандрівки, твори ”Мій дивний сон”, „Рекламний ролик”, „Візитна картка країни, заповідника”, щоденники експедицій та інше. Разом ці завдання складають „Галерею творчих ідей учнів ”. Творчі завдання весь час зберігаються в кабінеті географії і кожен учень може ознайомитися з „Галереєю творчих ідей” не тільки своїх однокласників, але й однолітків. З творчими завданнями тісно пов’язані ігри, оскільки в цьому процесі в учнів розвивається уява, спостережливість, кмітливість, вони підвищують ефективність викладання географії. На уроках географії та в позаурочний час використовую як традиційні ігри: КВК, аукціони, вікторини, турніри, так і ігри: „Склади асоціативний ряд”, „Ланцюжок”, „Склади слово”, „Доповни карту”. Активно впроваджую краєзнавчий підхід в викладанні не тільки на уроках, а й позаурочний час. Разом з учнями працюємо над створенням фотоальбому „Мальовнича природа Тростянеччини”, визначні пам’ятки природи Тростянця, навчальна екологічна стежина. Всі ці матеріали використовую на уроках під час вивчення географії Сумської області 8 – 9 класах.

Гра для дітей — це і навчання, і праця, вона змушує вкладати в пізнавальну діяльність свій досвід і знання зі знайдених самостійно джерел інформації, активізує інтелектуальну діяльність, сприяє більш глибокому усвідомленню інформації. Потреба в іграх для учнів є природною. Тому я використовую цю потребу в навчальному і виховному процесі. Такі форми занять стимулюють учнів до самопідготовки і взаємодопомоги, сприяють глибшому, більш обдуманому і швидкому засвоєнню знань, втіленню в практику педагогіки співробітництва. У дітей переважають позитивні емоції, ніколи не принижується гідність учня. Ігри пожвавлюють навчальний процес, запобігають і втомі дітей, діти на практиці застосовують раніше отримані знання. Дуже часто учні пропонують свої варіанти різноманітних ігор чи інших творчих робіт (віршів, ребусів, головоломок, казок тощо), які ми використовуємо на уроках. Я, навчаючи дітей, багато чого вчуся і в них.

У процесі роботи намагаюся в кожної дитини пробудити інтерес до знань, переконати їх в тому, що кожен із них здатен оволодіти шкільних курсом географії. Розпочинаючи роботу з класом, чітко уявляю собі, чому і яким чином навчатиму своїх вихованців, якими вміннями повинні вони оволодіти на кожному з етапів навчально-виховного процесу. Намагаюся об'єктивно аналізувати свою діяльність, передбачити результати роботи. Допускаю, що під час підготовки та проведення деяких ігор важливий не результат, а сам процес ігрової взаємодії учасників. Згодна зі словами А. Макаренка, який говорив, що в кожній хорошій грі є перш за все робочі зусилля та зусилля думки, що від гри дитина отримує радість. Це або радість творчості, або і радість перемоги, або радість естетична — радість якості.

Під час вивчення певної теми намагаюся вибрати найоптимальніші для певної ситуації методи роботи та підібрати відповідні форми проведення уроків. Перераховані вище форми, методи та технології педагогічного навчання сприяють рішенню проблеми над якою працюють вчителі району „Формування життєвих компетентностей особистості як інноваційна педагогічна діяльність”. У сучасній українській освіті відбувається потужний процес пошуку, реалізації нових підходів до навчально – виховного процесу. Ця проблема актуальна перш за все тим, що вона ставить за мету не лише розвиток інтелектуальних здібностей дитини, спрямовуючи вчителя на предметні програми, але й створює умови для становлення особистості школяра, що володіє навчальними та життєвими компетентностями, необхідними для життя в суспільстві.

У даний час одна із сучасних проблем у системі освіти, яка вимагає розв'язання, пов'язана зі здоров'ям школярів. Фахівці відзначають, що шкільні патології виявляються в розвитку опорно-рухової, нервової, серцево-судинної систем, хвороб органів дихання і зору. Тому діяльність учителя орієнтована на впровадження здоров'язберігаючих технологій, і саме тому методична проблема над якою я працюю «Використання групових форм роботи на уроках природничого циклу для формування здоров'язберігаючих компетентностей». Здоров'язберігаючі технології на уроках географії — задача особливої важливості, оскільки урок — важка робота для учня, що означає 45 хвилин концентрації уваги й напруги. Хочу відзначити, що на своїх уроках я прагну створювати умови для здорового розвитку дітей, а саме:

1) дотримання фізіологічних основ навчально-виховного режиму (враховується час працездатності, стомлюваності, учбового навантаження, проведення фізкультурних хвилинок і динамічних пауз, при плануванні уроків враховується зміна видів діяльності);

2) дотримання санітарно-гігієнічних умов і технологій навчання (повітряного і світлового режимів).

В учнів розвинута інтуїтивна здатність уловлювати емоційний настрій учителя, тому з перших хвилин уроку, з привітання потрібно створити позитивний морально-психологічний клімат для кожного учня. Кожний урок географії я починаю з організаційного психологічного моменту, де за сигнальними ліхтариками визначаю настрій учнів (червоний — відмінний настрій, синій — добре, зелений — задовільний, чорний — поганий настрій). При вивченні теми «Атмосфера» кожного уроку повторюю:

Від чого залежить погода?

Від місця, в якому знаходишся ти:

Його висоти, широти, довготи

Від часу, вітру, і тиску...

А також — від настрою!

Досвід показує, що цей психологічний прийом початку уроку дозволяє створити абсолютно унікальну атмосферу, знімає психологіч¬ну напруженість між учителем та учнями. Обов'язковою умовою проведення всіх уроків є заходи щодо профілактики стомлення, порушення постави, зору. Це так звані фізкультурні хвилинки, динамічні паузи. Гімнастика для очей служить не тільки для профілактики порушень зору, але і корисна при неврозах, гіпертонії, підвищеному внутрішньочерепному тиску. Приведу наступні вправи для очей:

1) вертикальний рух очей вгору — вниз;

2) горизонтальне обертання вправо — вліво;

3) обертання очима за годинниковою стрілкою і проти;

4) закрити очі й уявити якомога виразніше по черзі кольори веселки.

На початку навчального дня, якщо урок географії перший, можна провести точковий масаж біологічно активних точок обличчя і голови, щоб остаточно «розбудити» дітей і задати відповідний робочий настрій на цілий день. При масажі активізується кровообіг у кінчиках пальчиків, що запобігає застою крові не тільки в руках, але й у всьому тілі, оскільки кінчики пальців безпосередньо пов'язані з мозком. Масаж проводиться в наступній послідовності:

1) крапка на лобі між бровами («третє око»);

2) парні крапки по краях крил носа (допомагає відновити нюх);

3) крапка посередині верхнього краю підборіддя;

4) парні крапки в скроневих ямках;

5) три крапки на потилиці в поглибленнях;

6) парні крапки в області козелка вуха.

Потрібно пам'ятати, що будь-яка вправа може принести користь. Тому потрібно виконувати їх дуже старанно, обов'язково в хорошо¬му настрої. Дуже добре, якщо запропоновані вправи для фізкультурних хвилинок органічно вплітаються в хід уроку. Динамічні паузи містять ігрові методи і прийоми з використанням рухів, що сприяють руховій активності дитини. Ролеві ігри на уро¬ках направлені головним чином на підвищення емоційності, саме вони тренують мімічні м'язи обличчя. Елементи театралізування на уроках є прекрасним засобом зняття психоемоційної напруги. Якщо заняття проводжу в комп'ютерному кабінеті, то динамічні паузи спрямовую на зняття стомлюваності з плечового пояса і зору. Використовування комп'ютера для тестування дає можливість відпочити від кулькової ручки і розім’яти пальці рук. В старших класах під час уроку використовую ароматерапію та музикотерапію.

Ароматерапія — це вплив ароматів на психічний і фізичний стан людини. Найбільш поширеними для використання є ефірні олії. Ефірні олії впливають на емоції людини. Кожній ефірній олії властива певна дія. Наприклад, аромат апельсина, знайомий з дитинства, несе із собою не тільки приємні спогади, а й підвищує оптимізм, віру у свої сили; герань — відновлює віру в себе після неприємного спілкування або невеликої втрати, усуває механізми саморуйнування; м'ята — усуває почуття тривожності, напруги, допомагає перемагати хвороби; троянда — перетворить енергію озлоблення, розчарування в енергію самовдосконалення, допомагає об'єктивно оцінювати проблеми; сосна — сприяє оновленню сил після важкого емоційного удару, розвиває оптимізм. Вибирати ароматичні композиції потрібно, виходячи з:

• віку і статі дитини;

• статури;

• темпераменту.

При плануванні уроку не допускаю одноманітності роботи, обов'язково включаю від чотирьох до семи видів діяльності, як вимагають того норми. Проведення уроків у формі вікторин, змагань, походів, подорожей по своїй суті є здоров'язберігаючими. Звертаю увагу на строге нормування домашнього завдання, його об'єм і складність. Урок звичайно закінчую словами: «Сьогодні був напружений урок, тому, щоб ви зараз відпочили і розслабилися, пропоную деякі прийоми психічної саморегуляції (аутогенного тренування), класична формула самонавіювання, призначена для зняття втоми і психічної напруженості». Діти закривають очі. Вчитель неголосно говорить: «Я абсолютно спокійний, права (ліва) рука розслаблена, вона наливається теплом, тяжчає. Серце б'ється рівно і спокійно. Дихання рівне, спокійне, дихається легко, сонячне сплетіння випромінює тепло. Лоб холодний». Усі приведені мною методи і прийоми здоров'язберігаючих технологій допомагають кожному учню розвивати свої здібності, зберігати й укріплювати здоров'я дитини.

Підвищення пізнавальної активності учнів - необхідна умова формування критичного мислення, для її реалізації вчитель має перебрати всі кращі надбання педагогічного досвіду. Пізнавальний інтерес характеризується тим, що в школярів виникають не тільки проблемні запитання або пізнавальні ситуації, а й бажання самостійно їх вирішувати. Для впровадження інтерактивних технологій навчання я взяла курс "Економічна і соціальна географія України" 9 класу. Вивчаючи розділ ІІІ "Господарство", на який програмою відведено 34 годин, використовую всі типи уроків: уроки засвоєння нових знань і умінь, уроки розширення та поглиблення знань, уроки формування і вдосконалення вмінь та навичок. Формування творчої особистості залежить від позитивних мотивацій, зокрема потреби у вирішенні певної проблеми.. На уроках засвоєння нових знань і умінь використовую спілкування в малих групах, завдяки якому вибудовується ланцюжок причинно-наслідкових зв'язків. Використовую опорно - інформаційні схеми як засіб схематичної наочності що дозволяє навчити учнів мислити. Підвищує ефективність навчання підручник для 9 класу.

З метою формування умінь і навичок практичного використання географічних знань проводяться уроки застосування набутих знань на практиці. Це виконання практичних робіт. В даній темі передбачено п’ять практичних робіт, під час яких учні працюють з контурними картами, аналізують статистичні дані, будують секторні діаграми. Одним із важливих елементів сучасного уроку є перевірка, та актуалізація знань і вмінь учнів, яка передбачає кілька функцій (навчання, розвиток, контроль, виховання).

Тому під час проведення цього етапу уроку я застосовую методи:

1.Тестування. Систематична письмова тестова перевірка знань стимулює учнів до поглибленого вивчення навчального матеріалу та засвоєння його основних питань. Тестування — це швидкий спосіб перевірки знань, що охоплює всіх учнів, діти мають можливість отримати багато оцінок, знають власний рівень загальноосвітньої підготовки, ретельніше готуються до уроків.

2. Географічний диктант. Робота з двосторонніми сигнальними картками (синя — ні, червона — так). Ставлячи перед дітьми запитання і оцінюючи їхні відповіді, візуально досить швидко визначаю рівень засвоєння учнями матеріалу минулого уроку в цілому. При цьому методі роботи працює весь клас одночасно.

3. Картки-завдання — цікавий метод перевірки знань. Вони дають змогу виявити знання всього класу за порівняно короткий термін часу — 15-20 хвилин уроку, спонукає учнів до ретельного вивчення теми, до самостійної навчально-розвивальної, пошукової роботи.

4. Робота з картою. На своїх уроках обов'язково вимагаю від всіх учнів вивчення карти — альфи й омеги географії. Кожен учень отримує власний варіант завдання — контурну карту, в якій цифрами позначені географічні об'єкти, знання яких вимагається Державною програмою МОН України з географії.

В географії — «краще один раз побачити, ніж сто раз почути» і тому на своїх уроках використовую комп’ютерні технології. Цей метод цікавий, неординарний дає можливість учням бачити і розпізнавати ті географічні об'єкти, що знаходяться від них на далекій відстані, адже, на жаль, не завжди можна організувати вивчення матеріалу безпосередньо на місцевості. Сучасний, освічений учитель-професіонал повинен іти в ногу з наукою, її знахідками, відкриттями, з якими дуже добре обізнані сучасні учні. Тому під час пояснення нового матеріалу проводжу комп’ютерну презентацію уроку. Основна перевага цього методу в тому, що учні сприймають матеріал не тільки на слух, а й візуально, це дозволяє більш повно викладати матеріал даної теми. Досвід показує, що учні дуже активно і продуктивно засвоюють матеріал того уроку, на якому використовувалися комп'ютерні презентації. Презентація може бути присвячена початку вивчення теми, актуалізації опорних знань учнів, закріпленню навчального матеріалу, результатам роботи учнів у динамічних групах, підсумкам вивчення певної теми або розділу і т. ін. В процесі роботи з учнями спрямовую їх не тільки на пасивний перегляд створених учителем презентацій, а й на власну творчу роботу — створення учнівських презентацій за певними темами, напрямами навчально-пізнавальної роботи, які пропонує вчитель або за власним бажанням учнів.

Одним з головних завдань сучасного вчителя вбачаю роботу із формування самостійної навчально-пізнавальної діяльності учнів. Адже тільки в процесі самостійної роботи з різноманітними джерелами географічних знань і в процесі передачі набутих власноруч знань іншим учням формуються найбільш стійкі учнівські компетенції. Досвідчений вчитель має можливість і повинен керувати цим процесом. З цією метою практикую на уроках комп’ютерної презентації широке використання роботи в динамічних та постійного складу групах.

Групова форма навчальної роботи — чудовий винахід в освітянській діяльності, яскравий приклад ефективного поєднання психології та педагогіки, який широко використовують в інноваційних технологіях. Чим же приваблює мене групова форми роботи? Перш за все тим, що вона дозволяє відійти від класичної класно-урочної системи, що відповідає репродуктивному авторитарному викладанню предметів. Але сьогодення робить соціальне замовлення школі на юну виховану особистість, що здатна на творчість, вміє відшукувати знання та практично їх застосовувати, критично мислити, здатна на вільний обмін думками. Для виховання такої особистості класно-урочної системи виявилося замало. Групова форма роботи має такі переваги:

1. В учня з будь-яким типом психічної організації групова робота знімає стрес «Один біля дошки — один проти всіх», який іноді на все життя знижує можливості особистості виявити свої таланти та достоїнства. Не треба виходити до дошки для відповіді, але, працюючи в групі, кожна дитина відповідає за свою частину роботи в своєму малому колективі, висловлює думки, запитує, відстоює свій погляд. Тобто виконуються всі навчальні дії, пов'язані з розвитком особистості. Енергія, не розтрачена на стреси, використовується на творчі процеси сприйняття навчального матеріалу. А забарвлений доброзичливим емоційним фоном навчальний матеріал набагато краще засвоюється учнем.

2. У груповій роботі чітко спрацьовує принцип «Кожен бере участь». Форми роботи, за яких у класі пересаджують дітей за переставлені парти, але всі вони сидять та слухають, а тільки один з учнів працює та відповідає, не мають відношення до групових. Тому однією з найпривабливіших сторін групової роботи є її результативність. Кожен учень у результаті групової роботи отримує оцінку, до неї може заробити додаткові бали або ще одну повноважну оцінку. Тому групову роботу доцільно використовувати як одну з форм проведення тематичної атестації. Якщо на звичайному уроці учень виявляє активність переважно в тих формах роботи, які йому подобаються або даються легко, то в груповій роботі він мусить виконати весь спектр завдань, але, знов-таки, у сприятливому для психіки дитини середовищі. Цю умову важко переоцінити для подальшого розвитку особистості.

3. Робота в групі розвиває моральні якості учня, виховуючи у нього відповідальність не тільки за свою роботу, але й за роботу всієї групи; чесність під час оцінювання своїх однокласників. При цьому він мимоволі створює алгоритм відповіді, виділяє головне.

4.Групова робота — чудовий «заощаджувач часу» уроку. Це стосується не лише зароблених оцінок. Використовуючи її, можна попрацювати над цілим блоком матеріалу, зануритись у нього, вдосконалити самостійну роботу з підручником, яка не тільки допомагає запам'ятовувати навчальний матеріал, але й учить виділяти найсуттєвішу інформацію, співвідносити її з картою тощо. Таким чином відпрацьовується самостійність, зникає невпевненість у своїх можливостях та острах нового, що іноді тривожать учня.

5. Групова робота дає змогу учням рухатись на уроці: вставати, переходити до іншої парти та повертатись назад. Ніхто не забороняє при цьому зробити виразний жест, енергійно посперечатись, доводячи свою думку.

Найчастіше групова робота використовується для:

• перевірки вивченого;

• вивчення нового матеріалу;

• вирішення проблемних питань.

Позитивні сторони групової діяльності.

• вдосконалюється мовна діяльність;

• стимулюється аналітична і синтетична діяльність мислення;

• активізується діяльність усіх вихованців;

• учні вчаться з підручників, у вчителя, один у одного;

• виховується самостійність і наполегливість;

• забезпечується реальний вибір посильних завдань;

• зміни в мотиваційній сфері суб’єктів навчання;

• висока продуктивність праці;

• спілкування;

• взаємодопомога;

• елементи новизни;

• розширюються інтереси;

• співпраця;

• розширюється пізнавальна активність;

• розвивається відповідальність.

Для проведення групової роботи з перевірки вивченого (домашнього завдання або вивченої тут же на уроці теми), необхідно підготувати аркуші із завданнями та розбити клас на групи. Зазвичай вони складаються з чотирьох-шести учнів, які збираються біля однієї парти (парти при цьому переставляти немає ніякої потреби — учні із задоволенням працюють стоячи). Учні групи мають право виділити одну-дві хвилини на повторення, після цього кожен учень по черзі відповідає на запитання членам своєї групи. В результаті — три рази почута та один раз переказана інформація! Рівень засвоєння її дуже високий. У той же час у свідомості учнів виникає пріоритет розуму й знань, відчуття самоповаги та впевненості у своїх силах, бо працюють і сильні, й найслабші учні, останні тягнуться за першими й можуть наздогнати: їм допомагає чотирикратне повторення. Протягом 10 хвилин кожен учень повинен відповісти сам та вислухати інших членів групи та отримати колективно виставлену кожному оцінку. При цьому діти не гірше за вчителя, якому завжди бракує на це часу, коментують зароблені однокласниками оцінки, спонукаючи їх до вдосконалення усних відповідей. Оцінки груп записуються на окремих аркушах та здаються вчителеві. Починається етап перевірки групової роботи.

З учнями існує домовленість про особливості перевірки:

• якщо в групі виставлено комусь 1-3 бали, значить, він нестаранно попрацював, не відповідав, а тільки слухав, а група дозволила йому це. Таку групу треба повернути, щоб допрацювати, допомогти учневі опанувати матеріал, ще раз потренувати його в переказі;

• якщо група виставила учневі оцінку 10, а він відповідає на 8, то всій групі знижується оцінка на 2 бали за несправедливе оцінювання;

• якщо учень відповідає на 10, а група виставила йому 8 балів, то можна прокоментувати оцінку та виставити 10 балів, а решті членів групи — те, що вони заробили, бо перевіряти всю групу не дозволяє час.

Ця домовленість існує практично для всіх видів групової роботи, тому на уроці інструктування відбувається протягом дуже короткого терміну. Перевіряючи результати роботи груп, учитель викликає одного учня з групи для відповіді на задане питання та оцінює й коментує його відповідь. Іноді корисно доручити коментар учням з тієї ж або іншої групи. Відзначаючи чиїсь недоліки, учні вчаться реально оцінювати себе. За існуючою домовленістю виставляються оцінки всій групі. Чим же в цей час займаються учні, які не відповідають? Якщо робота йде з домашнім завданням, то учні класу можуть виконувати завдання за контурною картою, вправи на повторення, розв'язання задач. Коли групова робота закріплює пояснення вчителем нового матеріалу, доцільно дати завдання записати тези відповідей (одне найголовніше речення з кожної відповіді), перевірити однокласника за підручником та оцінити його, намалювати схему, малюнок, що ілюструє відповідь. Таким чином, за урок можна не лише вивчити новий матеріал, але й оцінити навчальні зусилля кожного. Іншим видом групової роботи є робота з вивчення нового матеріалу. На уроці оголошується нова тема й форма роботи. Кожній групі дається завдання з нового параграфа (як правило, невеличке за обсягом — два-три абзаци). Перші 10 хвилин від початку роботи кожен учень за своїм підручником вивчає цей матеріал. Після цього групи збираються та проводять взаємоопитування, як зазначено вище. Перевірка роботи груп та виставлення оцінок має деякі особливості:

• клас заохочується до уважного слухання відповідей, бо для всіх інших груп це новий матеріал;

• кожен учень повинен показати на карті всі географічні об'єкти, які називає;

• учитель обов'язково коментує відповідь, досягаючи повного розуміння нової інформації для всього класу;

• після відповіді учня та свого коментарю вчитель задає запи¬тання класу, перевіряючи рівень засвоєння нового матеріалу. Відповідаючи, учні можуть заробити додаткові бали, які мають право додати до своєї оцінки за групову роботу;

• початок наступного уроку можна провести у вигляді бліц-опитування або географічного диктанту, що швидко виявить рівень знань та вкаже, на що треба звернути увагу далі, закріплюючи вивчене.

Таким чином, за один урок можна вивчити значний обсяг матеріалу, а наступного— провести його закріплення та практичне відпрацювання. Групова робота, спрямована на розв'язання проблемних питань, може проводитись в ігровій формі: експедиція, подорож, пошук скарбів, врятування планети, захист проекту тощо. При цьому на уроці не потрібен зайвий антураж. Необхідним для кожної групи є пакет із завданням, побудованим таким чином, щоб спрямувати учнів на певну діяльність, яка й призведе до самостійного розв'язання проблеми. Цікаво проводити групові роботи на місцевості, досліджуючи елементи ПТК, метеорологічні показники тощо. В такій роботі можна користуватись тими ж засадами, що й під час групової роботи для розв'язання проблемних питань. Сприятливий мікроклімат під час таких уроків знижує почуття невпевненості, страху. Стан тривоги при цьому змінюється станом впевненості: «Ми ж готові прийшли до уроку!», «Ми все знаємо, а якщо не знаємо, то будемо знати». Працюючи в групах, учні вивчають матеріал та набувають вміння міжособистісного спілкування. Результатом навчання в групах вважаю більш високі досягнення учнів, більш високий рівень мотивації, максимально позитивне ставлення, до навчання. Роботу в групах використовую при виконанні творчих і практичних завдань, для пошуку навчальної інформації, у підготовці та проведенні дебатів і презентацій, під час вивчення та повторення навчального матеріалу і т. ін. Після закінчення вивчення певної теми проводжу нетрадиційні уроки. У процесі підготовки намагаюсь задіяти майже всіх учнів класу. Нетрадиційні уроки спрямовані на руйнування одноманітності в роботі, шаблону, сліпого виконання репродуктивних завдань. Вони реалізують особистісно зорієнтований підхід до кожного учня, розвиток і активізацію їх навчально-пізнавальної діяльності. Основа нетрадиційних уроків — гра, яка з одного боку, знімає напругу пошуку істини, а з іншого — розпалює інтерес учнів, цікавість, які сприяють кращому та глибшому засвоєнню наукової інформації.

Педагогічна професія — особлива. Скільки б не працював, криницю педагогічної мудрості не вичерпати. Особистість кожного учня — неповторна. І якщо вчитель не хоче стати ремісником, він обов'язково включиться в пошук, щоразу по-новому застосовуватиме свої знання й уміння. А.Макаренко говорив: "Майстром може стати кожен, якщо йому допоможуть і якщо він сам буде працювати". Отже головна мета вчителя забезпечити самореалізацію інтелектуального розвитку особистості через самовираження, самоствердження, самоактуалізацію. --Лустенко Тетяна Володимирівна (обговорення) 16:41, 30 листопада 2014 (EET)

Система педагогічних ідей, технології діяльності вчителя, модель

ІНТЕРАКТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ НА УРОКАХ ГЕОГРАФІЇ У 7 КЛАСІ

«БРОУНІВСЬКИЙ РУХ»

Тема. Географічне положення Африки

Кожен учень групи отримує завдання. Виконавши дане завдання, учень знайомить з ним інших членів команди. Учні мають право говорити тільки з однією особою.

Завдання

1. Визначити, як Африка розміщена відносно екватора, тропіків, полярних кіл, полюсів, нульового меридіану.

2. Між якими паралелями та меридіанами розміщена Африка?

3. Назвати крайні точки Африки.

4. Порівняти розміри Африки з іншими материками, як розміщений материк відносно інших материків.

5. Назвати моря, океани, які омивають материк.

6. Назвати течії поблизу Африки.

7. Назвати острови поблизу Африки.

8. У яких теплових та кліматичних поясах розміщена Африка?


РОБОТА В ПАРАХ

Тема. Географічне положення Африки

Кожна пара отримує завдання з характеристики географічного положення Африки. Відповідь на запитання записується на аркуш, який потім передається іншій парі за годинниковою стрілкою, потім учні отримують інший аркуш; знову записується відповідь на запитання, і так на всіх отриманих аркушах. При цьому кожна пара вивчає відповіді інших пар.

І група

• Визначити, як Африка розміщена відносно екватора, тропіків, полярних кіл, полюсів.

• Які моря, океани омивають Африку?

ІІ група

Визначити координати крайніх точок Африки.

ІІІ група

Визначити, між якими паралелями і меридіанами розміщений материк та яка протяжність Африки з півночі на південь із заходу на схід.

IV група

Назвати острови, течії поблизу Африки. У яких кліматичних, теплових поясах розміщений материк?


Тема. Світовий океан

Фрагмент навчальної конференції

Учні класу розподілені на чотири групи (за кількістю океанів). Кожна група учнів, використовуючи додаткову літературу, готує розповідь про океан. Потім з групи вибираються «науковець» і «кореспонденти». Науковці дають коротку характеристику океану та відповідають на запитання кореспондентів.

Запитання кореспондентів

1. Усі знають, що назву «Тихий» океану дав Ф. Маґеллан. Чи виправдовує він зараз свою назву?

2. Чому Тихий океан, маючи велику площу водної акваторії, має температуру води на 2 °С вищу, ніж в інших океанах?

3. Чому шельф у Тихому океані набагато більший біля берегів Євразії, ніж біля берегів Америки?

4. Відомо, що корисні копалини давно видобувають з дна океану. А які корисні копалини видобувають з дна Атлантичного океану?

5. Чому вплив Гольфстріму — найпотужнішої течії Атлантичного океану, мало позначається на кліматі помірних широт Північної Америки, вздовж якої протікає, а більше позначається на) Європі?

6. У Світовому океані існує лише одне море без берегів — Сарґассове. Чим іще цікаве це море?

7. Чому солоність води Чорного моря дуже висока?

8. В Індійському океані знаходиться найдовший у світі ланцюг коралових островів і рифів. Які острови він включає і де розміщений?

9. Чому в Індійському океані відбувається «цвітіння води»?

10. Природа Північного Льодовитого океану не схожа на природу інших океанів. Яка особливість природи цього океану?

11.Чи можна вважати Північний Льодовитий океан екологічно чистим?

12.Одна з особливостей природи Північного Льодовитого океану, як і Тихого океану — гігантизм організмів. А для Північного Льодовитого океану характерна і значна тривалість життя. Чому?

Загальний висновок до конференції.


ІНТЕРАКТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ НА УРОКАХ ГЕОГРАФІЇ У 8 КЛАСІ

МЕТОД «ПРЕС»

Тема. Фізико-географічне положення України У класі працюють дві групи. Потрібно виявити позитивні і негативні риси фізико-географічного положення України.

Свою відповідь учні розпочинають з алгоритмів діяльності, які лежать перед ними. Алгоритми діяльності

1. Позиція: почніть зі слів «Я вважаю, що...» та висловіть свою думку, точку зору.

2. Обґрунтування: починаючи словами «Тому, що...», наведіть причину появи цієї думки.

3. Приклад: продовжуйте висловлювання словом «Наприклад...» та наведіть факти на підтримку вашої позиції.

4. Висновок: закінчіть висловлювання: «Отже (тому), я вважаю...» і узагальніть свою думку.


«КОЛО ІДЕЙ»

Тема. Рельєф, тектонічні структури, мінерально-сировинні ресурси України

Дві групи учнів отримують завдання — визначити закономірності розміщення різних форм рельєфу, корисних копалин у межах України. Спочатку учні обговорюють цю проблему у своїй групі, потім висловлюють свою думку; на дошці складається список висловлених ідей. Учитель роздає кожній групі набір певних назв тектонічних структур, назв родовищ корисних копалин у межах України. Завдання — назвати закономірності поширення окремих родовищ корисних копалин


«МОЗКОВИЙ ШТУРМ», РОБОТА В ГРУПАХ

Тема. Вижити в пустелі

Ситуація: час — середина липня, 10-та година ранку Ви тільки-но пережили аварійну посадку літака в піщано-кам'янистій пустелі. Невеликий двомоторний літак повністю згорів. Цілими залишилися тільки крила. Всі пасажири неушкоджені. Льотчик не встиг передати по рації точне місце аварії, однак усім стало відомо, що ви перебуваєте приблизно за 200 км від найближчого поселення. Безпосередні околиці досить пласкі, тільки подекуди ростуть колючі кактуси. В останньому метеозведенні повідомлялося, що температура в пустелі досягає +40 °С у затінку, а це означає, що на рівні 30 см над грунтом слід очікувати температуру +47 °С. Ви легко вдягнені. У кожного з вас є носова хустка, гроші й особисті документи. Проблема: перш ніж літак зайнявся, удалося врятувати 15 предметів. Ваше завдання полягає у встановленні такої послідовності цих предметів, щоб найбільш життєво важливий предмет одержав перший номер за порядком, а найменш важливий — останню, 15-ту позицію. Усі предмети необхідно розташувати в певній послідовності.

Завдання: кожній групі встановити послідовність цих 15-ти предметів.

15 предметів

• Кишеньковий ліхтарик (чотири батарейки).

• Кишеньковий ножик з лезом, що вискакує.

• Аварійна карта району аварії.

• Великий поліетиленовий плащ.

• Магнітний компас.

• Санітарний ящик.

• Пістолет заряджений, калібр 7,65 мм.

• Парашут червоно-білих кольорів.

• Флакон солі.

• Каністра з водою, по 2 л на кожного.

• Книга про їстівних тварин, що мешкають у пустелі.

• Сонячні окуляри на кожного.

• 2 л горілки.

• Пальто (на кожного).

• Кишенькове люстерко.


ІНТЕРАКТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ НА УРОКАХ ГЕОГРАФІЇ У 9 КЛАСІ

«ЗАЙМИ ПОЗИЦІЮ»

Тема. Населення України

Учні класу об'єднуються в групи, відповідно до зайнятої ними позиції щодо доцільності введення Закону України про заборону куріння в громадських місцях. Кожен учень висловлює думку, обґрунтовуючи її. У класі працюють дві групи — одні підтримують введення цього Закону, інші висловлюють своє незадоволення його введенням. Учитель слідкує за веденням дискусії, спонукає всіх до висловлення власної думки. У кінці дискусії підбивається підсумки, називаються найбільш переконливі аргументації, з'ясовується, чи зможе введення Закону вплинути позитивно на здоров'я нації, збільшення кількості жителів України.

«АКВАРІУМ»

Тема. Господарство України

Учні об'єднуються в групи. Кожна група отримує завдання, яке потрібно обговорити. Одна з груп сідає в центрі класу, читає вголос завдання і вголос його обговорює. Через 5 хвилин дискусія закінчується, підбиваються підсумки. Інші групи уважно слухають обговорення, а після закінчення висловлюють свою думку. Завдання. Доведіть, що ринкова система господарювання є ефективнішою, ніж центрально-керована (планова). Поясніть, чому Україна, яка має багатий природно-ресурсний і трудовий потенціал, має значне відставання в економічному розвитку.


ІНТЕРАКТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ НА УРОКАХ ГЕОГРАФІЇ У 10 КЛАСІ

«МІКРОФОН»

Тема. Населення та політична карта світу

Форма використовується для перевірки знань фактичного матеріалу з теми. Кожен учень класу отримує картонку із завданням і кількома відповідями. Під час відповіді учень тримає предмет — «мікрофон», який він передає наступному відповідаючому.

Завдання

1. Виберіть країни, що мають вихід до Світового океану. (Велику Британія, Іспанія, Німеччина)

2. Вкажіть найбільші країни світу5 площею понад 3 млн км. (Росія, Україна, Китай)

3. Виберіть країни-монархії. (Кувейт, Японія, Італія)

4. Виберіть колишні соцкраїни. (ФРН, Чехія, Велика Британія)

5. Вкажіть азіатські країни. (Туреччина, Болгарія, Китай)

6. Вкажіть європейські країни. (Франція, Австралія, Туреччина)

7. Виберіть правильне твердження в парах. (Польща — Краків, США — Нью-Йорк, Данія --Бонн)

8. Виберіть країни, що не мають виходу до Світового океану. (Ефіопія, Нігерія, Марокко)

9. Виберіть країни-федерації (США, ФРН, Україна)

10. Назвіть країни «великої сімки». (Японія, Росія, Іспанія) --Лустенко Тетяна Володимирівна (обговорення) 16:38, 30 листопада 2014 (EET)

Результативність

Мої учні є постійними переможцями ІІетапу олімпіади з географії. Так, у 2009-2010 н.р.- ІІ місце; у 2010-2011 н.р.-два ІІІ-х місця.

Використані ресурси

1. "Методика викладання географії в школі", за редакцією С.Г.Коберніка. - Київ, "Стафед-2", 2000.

2. "Географія та основи економіки в школі", 2003 рік (ж).

3. "Географія Краєзнавство Туризм", 2001 рік (ж).

4. "Завуч", 2003 рік (г).

5. Х Я.Скуратович. "Шляхи підвищення ефективності уроку реографії",-К., "Радянська школа", 1991 рік;

6 Савченко. "Сучасний урок у початковій школі",- Київ, "Магістр-5", 1997 рік.

7. М.Кларін "Пошукові моделі навчання"

8. Довгань Г. Д. Інтерактивні технології на уроках географії.—. X.: ВГ «Основа», 2005.- 128 с.

9. Шнурова Г. А. Проблемный под¬ход в обучении географии в средней школе.—М.: Просвещение, 1991.— 192 с.

10. Ерофеева Н. Ю., Иванченко С. И., Левит М. В. и др. Педсовет: идеи, методики, формы.— М.: Центр «Педагогический поиск», 2002.— 160 с.

11. Назарова Л. Д. Приготовьтесь не скучать! Пособие по физической географии для учителей.— Орёл: ОблИУУ, 1998.- 108 с.

12. Винокур М. С, Скуратович О. Я. Лис¬ты опорных сигналов и структурно-логические схемы на уроках гео¬графии: Пособие для учителя.— К.: Рад. шк, 1990.— 48 с.

http://ostriv.in.ua http://geopom.at.ua/ http://ukr-tur.narod.ru/shkola/shkola.htm http://www.uroki.net/docgeo.htm http://geo.uroki.org.ua http://geo.metodist.ru/

Додатки (із посиланнями на конспекти уроків, позакласні заходи, дидактичні матеріали, презентації, досягнення)