Малютіна Тетяна Олексіївна

Матеріал з Wiki
Перейти до: навігація, пошук

Зміст

Прізвище, ім’я, по батькові (посилання на сторінку користувача)

Малютіна Тетяна Олексіївна

Тема

Активізація самостійної пізнавальної та практичної діяльності учнів на уроках географії.

Актуальність

Робота вчителя спрямована на розвиток мислення учнів різноманітними методами та формами навчальної діяльності, бо саме вони сприяють інтелектуальному розвитку, самостійності мислення, виховують наполегливість, допитливість, винахідливість. Актуальність проблеми полягає у використанні активних форм навчання, створення учителем на уроках атмосфери відвертості й доброзичливості, в якій кожен учень повинен проявити самостійність, не боячись задавати будь-яке питання. Вчитель не поспішає оцінювати відповідь, він має допомагати учням самим розібратися, що в ній вірно, а що ні, вчить співпереживати й надавати підтримку один одному. Учитель у своїй роботі використовує найбільш ефективні форми і методи, які дають позитивний результат. При їх втіленні вчитель використовує індивідуальний підхід до кожної дитини, оскільки він сприяє поліпшенню умов для продуктивної праці учнів, забезпечує формування самостійності, ініціативи, творчості. У процесі навчальної діяльності вчитель враховує рівень підготовки учнів, їх працелюбність та працездатність, інтереси та здібності, щоб зацікавити школярів предметом.

Теоретична база (теоретичні ідеї та положення)

У сучасному динамічному й складному світі для діяльності людини важлива не стільки сума знань, скільки вміння самому здобувати знання й користуватися ними доречно. В умовах модернізації освіти головним напрямом розвитку середньої школи є підвищення якості освіти, створення умов для розвитку особи кожного учня через удосконалення системи викладання. Неможливо добитися успіхів у вирішенні задач, що поставлені перед учителем, без активізації пізнавальної діяльності, уваги учнів, формування і розвитку стійкого пізнавального інтересу до матеріалу, що вивчається. Аналізуючи різні дидактичні системи, концепції навчання та враховуючи вимоги до освіти на сучасному етапі розвитку суспільства, спираючись на роботи М.Н.Скаткіна, О.Я.Савченко, Т.І Шамової, Г.І Щукіної, Лернера І.Я. та ін., можна зробити такі висновки.

  • Удосконалення системи навчання вимагає постійного доповнення та збагачення цієї системи новими дієвими та сучасними прийомами, організаційними формами тощо, що зумовлюються змінами пріоритетів у суспільстві.
  • Жоден окремо взятий метод і жодна створена на його основі дидактична система не можуть бути універсальними для використання в навчально-виховному процесі.
  • Обраний метод навчання має дидактично обґрунтовуватися, відповідати системі дидактичних закономірностей і принципів, узгоджуватися за змістом і структурою навчального матеріалу, сприяти ефективності навчально-виховного процесу та розвитку творчих здібностей учнів.

Сьогодення вимагає впроваджувати прогресивні форми навчально-пізнавальної діяльності в практику шкільної географічної освіти.

Проблема активізації пізнавальної діяльності учнів була, є і буде актуальною завжди. Від її розв’язання залежить ефективність навчальної діяльності, розвиток інтересу до навчання. У педагогічних дослідженнях найчастіше активізацію пізнавальної діяльності розглядають як таку організацію сприйняття навчального матеріалу учнями, при якій засвоєння знань відбувається шляхом розкриття взаємозв'язків між явищами, порівняння нової інформації з відомою, конкретизації, узагальнення, оцінки навчального матеріалу з різних точок зору. Також, відмічається, що активізація – це діяльність, яка спрямована на стимулювання процесу усвідомлення учнями їхніх загальних інтересів і потреб як єдиної групи, визначення необхідних засобів та активних дій для досягнення усвідомлених цілей. Досліджуючи проблему активізації, Г.І. Щукіна основну увагу приділяє спільній діяльності викладача та учнів, спонуканню учнів до її енергійного, цілеспрямованого здійснення, подоланню інерції та пасивних стереотипних форм викладання та навчання. Дуже часто відбувається ототожнення понять “активізація навчання” та “активізація пізнавальної діяльності”. Більш чіткіше означення активізації пізнавальної діяльності учнів знаходимо у Т.І.Шамової, яка вважає, що активізацію навчально-пізнавальної діяльності слід розуміти не як підвищення інтенсивності її протікання, а як мобілізацію інтелектуальних, емоційно-вольових та фізичних сил учня, що здійснюється викладачем за допомогою певних засобів і спрямовується на досягнення конкретних цілей навчання та виховання. Активність учнів виражається через запитання, прагнення мислити, пізнавальну самостійність в процесах сприйняття, відтворення, розуміння, творчого застосування. Ознаками сформованості активності особистості виступають: ініціативність, характеристика діяльності, енергійність, інтенсивність, ставлення до діяльності, добросовісність, інтерес, самостійність, усвідомлення дій, воля, наполегливість в досягненні мети та творчість.

Новизна, провідна ідея

Працюючи над проблемою вчитель ставить практичні завдання: ♦використання різних форм, методів організації навчальної діяльності, орієнтованої на конкретного учня; ♦створення атмосфери зацікавленості кожного учня в роботі класу; ♦стимулювання учня до висловлювань, використання різних способів виконання завдань без страху помилитися, дати неправильну відповідь; ♦підтримка учня в його бажанні знаходити власний спосіб роботи, аналізувати свою роботу та роботу інших учнів на уроці; ♦створення на уроці педагогічних ситуацій, що дають змогу кожному учневі виявити ініціативу, самостійність у роботі, та умов для природного самовираження учня. Розв’язання цих завдань відкриває широкі можливості реалізації творчого потенціалу як педагога, так і школярів. Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці системи уроків з основних географічних курсів, дидактичних та роздаткових матеріалів, краєзнавчих досліджень, позакласних заходів. Результатом роботи є також те, що учні стають переможцями І-ІІІ етапів Всеукраїнських олімпіад з географії, ведуть дослідницьку роботу, займаються краєзнавчими пошуками, їх творчі роботи відзначені грамотами.

Система педагогічних ідей, технології діяльності вчителя, модель

Активізація пізнавальної, самостійної і практичної діяльності учнів - актуальна і своєчасна тема досліджень учителя. Традиційні форми і методи навчання не завжди забезпечують глибоке вивчення навчального предмета, тому я намагаюся знаходити такі форми навчання, які зробили б урок цікавішим, підвищили інтерес учнів до вивчення предмету. На вибір методів та їх поєднання у моїй роботі великий вплив має визначений для організації навчання тип уроку та його структура. Так, у випадку, коли на уроці вивчають новий матеріал з переважанням теоретичних питань, а учні мають достатні опорні знання, може бути виправданим момент бесіди в поєднанні з пояснювальною розповіддю вчителя про головні й нові програмні знання. Залежно від підготовки учнів та рівня їх самостійності бесіда може бути простою (у вигляді запитань і відповідей) або евристичною, з постановкою проблемних завдань і залученням різних засобів навчання (підручника, карт, матеріалів спостереження тощо). Якщо вчитель вирішив провести комбінований урок, частина часу на ньому відводиться опитуванню, більша — вивченню теоретичних питань на основі чіткої розповіді чи навчальної лекції вчителя, коли він обов'язково виділяє головне. Звичайно, в цьому випадку буде приділено увагу стану закріплення головних питань та їх опрацюванню під час виконання домашнього завдання. Наприклад, у 5-6 класах практикую завдання для повторення у вигляді казки або продовження розповіді початок якої дається на уроці. Важливою рисою сучасного уроку є активна діяльність учнів. Це насамперед їх активність у навчанні, яка формується в процесі пізнавальної діяльності й характеризується свідомими та цілеспрямованими зусиллями. Активізація пізнавальної діяльності спрямована не лише на активність мислення, а й на підвищення розумових зусиль, на поліпшення процесу засвоєння знань, умінь і навичок, тобто на підвищення ефективності уроку. Тому під час вивчення великих за обсягом тем таких як: «Географія промисловості України 9 клас», «Транспорт та міжнародні економічні зв’язки 10 клас», географія сільського господарства або світу вважаю за доцільне використовувати лекційно-семінарську систему занять, яка дозволяє поєднати чітке викладення нового матеріалу та його перевірку. Шкільні лекції з географії характеризуються струнким викладом матеріалу, вчитель її читає у повільному темпі, щоб учні могли занотувати окремі положення. На основі прочитаних у класі лекцій проводяться семінари, де учні під час колективної самостійної роботи поглиблено засвоюють програмовий матеріал. Вивчення рівня знань учнів показав, що така форма занять активізує діяльність учнів на уроці, особливо якщо для обговорення на семінарах використовуються проблемні завдання. Проблемний виклад знань стимулює пізнавальну активність учнів, тому що він поєднаний з догадкою, дивом, нерозумінням. Це штовхає учнів до роздумів і пошуку рішень, будить і формує інтерес до навчання, розвиває ініціативу учнів у пізнавальній діяльності, формує вміння бачити проблему і знаходити шляхи її реалізації, залучає до методів наукового пізнання. Джерелом проблемних завдань вважається протиріччя. Уміння учнів розв'язати ці протиріччя у запропонованій їм ситуації забезпечує наукову доказовість знань, які викладаються. Учитель використовує в своїй педагогічній практиці проблемні завдання III рівнів. Перший рівень - учням ставляться інформаційні питання, на які вони тільки частково відповідають, висновки підводить учитель, пояснюючи те, на що учні не змогли відповісти. Другий рівень - проблема виникає під час осмислення протиріччя між відомими висновками і новими фактами. Наприклад, учитель розповідає про хвилі цунамі, що досягають висоти 30 метрів. Але на запитання учителя про причини виникнення таких хвиль учні не змогли дати відповідь. Так виникла ситуація ускладнення, з якої необхідно було знайти вихід. Третій рівень - розв'язання протиріч між теоретичними знаннями і практичною неможливістю його реалізації. Наприклад: як люди дізнались про внутрішню будову Землі? Теоретично можна побудувати свердловину до центру Землі і одержати відповідь, але практично здійснити буріння неможливо. І все-таки люди дізнались про це. Як? Потрібна допомога вчителя. Учитель активно використовує проблемне викладення навчального матеріалу. На уроках у молодших і середніх класах виділяю від 3 до 10 хвилин, поступово збільшуючи цей час в старших класах до цілої проблемної лекції. Таким чином, проблемні ситуації вводяться вчителем різними шляхами, але, що найголовніше, вони мають знаходитися в зоні найближчого розвитку учнів. Тобто, складність проблемної ситуації має бути такою, щоб учні за певним напрямком, спираючись на допомогу вчителя, змогли вирішити її самостійно. Критерієм розуміння матеріалу, індикатором готовності дітей мислити будуть запитання, які учні ставлять вчителю. Досвід вирішення проблемних ситуацій формує установку і здібності до творчого освоєння навколишнього світу. Основу активізації навчання забезпечує підвищення наукового рівня шкільної географії — вивчення географічних об'єктів, явищ не лише на рівні фактів, які необхідно запам'ятати, а на рівні проникнення в їх сутність. В учнів з'являється потреба зрозуміти, пояснити нове, невідоме. Тому виділяю дві умови активізації учнів на уроках географії. Першою є постановка перед ними пізнавальних завдань. Ці пізнавальні завдання можуть даватися у формі проблемних питань, що створюють проблемну ситуацію. Як свідчить практика, проблемні ситуації сприяють розвитку мислення учнів, а в остаточному підсумку — зміцненню знань. Другий важливий шлях створення проблемної ситуації — зв'язок матеріалу, що вивчається, з досвідом учнів. Наприклад, вчитель описує знайомі учням природні явища (хмари, роса, дощ тощо) і ставить перед ними завдання: пояснити причини їх виникнення. На початку уроку для відповіді в учнів не вистачає знань. У ході уроку, засвоївши те, що пояснює вчитель, вони можуть пояснити причини цих явищ. Завдяки постановці проблемного запитання учні на уроці починають мислити цілеспрямовано й активно. Проаналізувавши навчальну програму курсу "Географії материків і океанів", 7 клас, вчителька виділила такі розділи, де можна використати проблемні завдання:

  • Цілісність, єдність географічної оболонки як складної динамічної системи. Зв'язок між компонентами географічної оболонки.
  • Зональний і азональний елементи структури географічної оболонки (роль тектонічних рухів у формуванні найважливіших властивостей ПТК).
  • Принципи виділення великих ПТК.
  • Складання комплексних географічних характеристик.
  • Встановлення взаємозв'язків між природою, населенням і господарством.
  • Передбачення результатів впливу людини на природу. Розробка проектів перетворення природи та її охорони.
  • Вивчення стихійних природних явищ, розробка способів прогнозування, активного впливу і методів захисту.

Приклади проблемних завдань, які пропонує вчитель учням 7-8 класів.

  1. Чому люди вивчають материк Антарктида, де немає постійного населення?
  2. У літній період материк Антарктида отримує сонячного тепла більше, ніж екваторіальна частина Землі. Поясніть, чому ж не тануть товщі льоду?
  3. Чому р. Ніл, яка протікає через пустелю, не висихає і має повноводну течію?
  4. Чому на узбережжі Мексиканської затоки взимку, біля тропіку, бувають морози?
  5. Чи може бути на дні Світового океану температура -3°С ?
  6. Чому на півострові Каліфорнія, який майже з усіх боків оточений водою, поширені пустелі?
  7. У січні, в районі мису Мерчісон не обійтись без теплого одягу. У цей же час біля мису Мар'ято можна ходити у шортах. Поясніть причини, що викликали таку відмінність в температурних умовах.
  8. Україна не має пустель, але все одно є процеси поширення і перенесення пісків. Чому ці процеси відбуваються?
  9. Відомо, що 71% поверхні нашої планети покрито водою, але чому ж тоді планета називається "Земля", а не "Вода"?
  10. Азія - батьківщина народів монголоїдної раси. Корінне населення Північної Америки і Південної Америки також належать до монголоїдної раси. Чим це можна пояснити?
  11. Чому жителі вологих екваторіальних лісів ніколи не займались землеробством?

Особливо велике значення для активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках географії має навчання їх прийомів роботи з підручником і атласом, зошитами з друкованою основою. Під час вивчення кожного курсу вчитель послідовно ознайомлює учнів з апаратом підручника і всіма його компонентами (текстом, картами, таблицями, додатками тощо). Учитель має достатній практичний досвід, а головне — постійно шукає нові форми та методи навчання, щоб збудити інтерес учнів до науки, яку викладає, бажання добре її засвоїти. До таких нових форм навчання належать нестандартні уроки. Наприклад, урок-КВК, урок-гра, урок-залік, урок-семінар тощо). Особливо це стосується проблеми контролю знань. Практика свідчить про те, що обмежуватися лише усними опитуваннями й словесними методами навчання вже не можна. Одноманітність методів перевірки знань значно знижує активність учнів. Тому важливу роль під час систематизації та контролю знань, умінь і навичок відвожу географічним диктантам. Диктанти — це не лише один із прийомів організації навчальної діяльності на уроці, в процесі якої учні письмово відтворюють сприйнятий ними на слух текст, а й продукт цієї діяльності — різновид письмової роботи. Він сприяє організації ритмічної колективної роботи всього класу над одним текстом, дає можливість використовувати для цього тексти з оптимальними для певних умов характеристиками краще, ніж деякі інші прийоми, забезпечує зворотну інформацію, отже, є засобом навчання і контролю. Якщо на індивідуальне опитування витрачаються години, то на диктант для перевірки за картою тих самих об'єктів — 4—5 хв, а на його перевірку — 5-6 хв. Існують такі види диктантів: розподільний, вибірковий, вибірково-розподільний, творчий, графічний, цифровий, словниковий, диктант-тест, диктант-гіпотеза, диктант інформаційної дії, диктант-диспут, диктант-«мовчанка», диктант-змагання, диктант-гра «Хто швидше?». Аналіз роботи учнів дає вчителю можливість виявити свої досягнення чи знахідки, прорахунки чи невдачі. Приклади: Розподільний диктант

  1. Розподіліть зображені умовні знаки корисних копалин за групами: паливні, рудні, нерудні.
  2. Розмістіть перелічені нижче назви тварин за природними зона¬ми, в яких вони мешкають: тундра, степ, савани.

Тварини: жирафа, польова миша, песець, північний олень, лев, гієна, ховрах, зебра, полярний вовк, буйвіл, слон, сліпак, хом'ячок сірий.

Вибірковий диктант З перелічених слів випишіть такі, що стосуються теми «Гори»: низовини, вершини, височини, хребти, Анди, Волинська височина, гірські долини, Аравійське плоскогір'я, вторинні рівнини, Еверест, ущелини.

Графічний диктант Закінчіть схему «Води суходолу». Моря, океани, озера, річки, протоки, хмари, водяна пара, опади, болота, льодовики, підземні води, штучні водойми і канали.

Вибірково-розподільний диктант «Гори — рівнини»

  1. На карті позначають коричневим кольором.
  2. За утворенням і віком поділяються на первинні та вторинні.
  3. Виділяються окремі вершини.
  4. Гімалаї.
  5. Амазонська.
  6. За віком бувають старі й молоді.
  7. Говерла.

Словниковий диктант Після вивчення теми вчитель диктує окремі слова, які учні повинні правильно написати й запам'ятати. Тема «Географічна карта»

  1. Правильно запишіть перелічені терміни й усно поясніть їх значення: масштаб, бергштрих, меридіан, екватор, азимут, координати.
  2. Визначте, тлумачення яких термінів наведено:

а)розплавлена речовина мантії, насичена газом; б)канал, яким піднімається магма; в)магма, що вилилася на поверхню.

Диктант-змагання

  1. Усний диктант між учнями різних рядів. Представники кожного ряду по черзі називають прикмети поганої погоди. Час на роздуми — 10 сек. Хто не вкладається в цей термін, вибуває з гри.
  2. Географічний двобій біля дошки між учнями. Товариші з протилежних рядів називають слово-термін, а суперник пояснює його значення.

Дуже важливо для підвищення ефективності уроків забезпечити раціональне співвідношення теоретичної та практичної діяльності учнів. З цією метою вивчення теоретичного матеріалу поєднується з виконанням учнями різномагнітних завдань на будь-якому етапі уроку. Вони поділяються на фронтальні, групові та індивідуальні. Так, у 9 класі перед вивченням теми «Комплекс виробництва товарів народного споживання і сфери послуг» вчитель пропонує учням підготувати повідомлення про: • розвиток санаторно-курортних районів України; • розвиток, проблеми і перспективи розвитку сфери послуг; • послуги, які надаються в нашому місті. Отже, на сьогодні вчитель географії має значний арсенал різноманітних форм і методів навчання. Вибираючи найбільш раціональні з них для певного уроку, він виходить з основної вимоги: забезпечити активність учнів і високу якість знань у навчальному процесі. Підвищення рівня пізнавального інтересу до вивчення географії сприяє залученню учнів до участі в позакласній роботі. Під час такої діяльності,закріплюючи вивчене на уроках, учні набувають практичних навичок, а все те нове, що виникає в ході їхньої діяльності, спонукає до нових пошуків, більш поглибленого вивчення предмета, прояву любові та інтересу до нього. Позакласна робота для учнів — справа добровільна, а для вчителя обов'язкова. Кожного навчального року проводжу загальношкільний позакласний захід із географії. Серед них — конкурси веселих і кмітливих, гра-вікторина «Що? Де? Коли?», «брейн-ринг». Разом з учнями створила екологічну стежку, де можна проводити екскурсії, виконувати практичні роботи не лише з географії, а й з природознавства, біології. Практикую також проведення тижнів географії, участь у яких беруть усі учні школи. Програма тижня передбачає проведення різних заходів, серед яких, наприклад «Екологічний бумеранг», посвята шестикласників у географи, географічна кросвордина, усний журнал «Географічні рекордсмени», гра «Щасливий випадок» тощо. Щорічно проводжу шкільну географічну олімпіаду, переможці якої беруть участь у наступних етапах Всеукраїнських олімпіад з географії. Різноманітні форми проведення навчальних занять дають можливість виявити здібності кожного учня, викликати непідробну цікавість до предмета, розвинути ідею співробітництва вчителя й учня, стати активним учасником навчального процесу, засвоїти матеріал безпосередньо на уроці.

Результативність

Мої учні є постійними переможцями ІІетапу, а останніми роками і ІІІетапу Всеукраїнської олімпіади з географії. Так, у 2009-2010 н.р.- ІІ місце, три ІІІ-х місця; у 2010-2011 н.р.-два ІІІ-х місця; у 2011-2012 н.р.-І,ІІ,ІІІ місця; у 2012-2013 н.р.- три І-х місця, на ІІІ етапі- ІІ місце; у 2013-2014 н.р.- І,ІІ,ІІІ місця, на ІІІ етапі- ІІІ місце; у 2014-2015 н.р.- І,ІІІ місця, на ІІІ етапі- ІІІ місце.

Використані ресурси

http://ostriv.in.ua http://geopom.at.ua/ http://ukr-tur.narod.ru/shkola/shkola.htm http://www.uroki.net/docgeo.htm http://geo.uroki.org.ua http://geo.metodist.ru/

Додатки (із посиланнями на конспекти уроків, позакласні заходи, дидактичні матеріали, презентації, досягнення)

[1] [2] [3] --Малютіна Тетяна Олексіївна (обговорення) 16:43, 13 листопада 2014 (EET)