Марченко Віта Олексіївна

Матеріал з Wiki
Перейти до: навігація, пошук

Зміст

Прізвище, ім’я, по батькові (посилання на сторінку користувача)

Марченко Віта Олексіївна

Тема

Розвиток критичного мислення учнів на уроках української мови та літератури

Актуальність

У сучасну епоху особливого значення набуває завдання комплексного виховання підростаючого покоління. Формування нової людини, що гармонічно сполучає у собі духовне багатство, моральну чистоту і фізичну досконалість - необхідна умова здорового сучасного суспільства. Усебічне виховання майбутніх громадян українського суспільства починається із самого раннього віку. Реалізація цього відповідального завдання покладена на школу.

Потреби суспільства і школи, логіка розвитку проблеми, сучасний рівень психології і педагогіки викликали необхідність систематичного дослідження проблеми навчання, щоб наблизитися до її об'єктивного вирішення, забезпечити роль методів у досягненні всього різноманіття цілей навчання, обгрунтувати моністичний підхід до вирішення проблеми, що враховує різні аспекти методів навчання. Самі головні труднощі на цьому шляху полягають в розкритті найбільш істотного, основного в навчанні, що обумовлює прояв різноманіття характеристик процесу і можливість керувати ним.

Теоретична база (теоретичні ідеї та положення)

Сучасні педагоги дослідили, що рівень засвоєння навчального матеріалу в значній мірі залежить від вибору методів навчання. Існує статистика, що пасивні методи (лекція, самостійне читання) дозволяють засвоїти матеріал від 5 до 10% , активні методи (аудіовізуальні методи, демонстрування) – від 20 до 30%, інтерактивні методи (групові дискусії, активне навчання, застосування засвоєнного шляхом навчання інших) – від 50 до 90%. В основу поданої класифікації покладено таблицю запам´ятовування навчального матеріалу. Одним із найефективніших варіантів організації навчального процесу є використання в діяльності педагога технології інтерактивного навчання. За думкою О. Пометун, принципи інтерактивного навчання засновані на:

- суб´єкт-суб´єктних стосунках;

- багатосторонній комунікації;

- конструюванні знань учнем;

- використанні самооцінки та зворотного зв´язку;

- постійній активності учня.

Саме ці положення покладено і основу розвитку критичного мислення, яке є різновидом активного навчання. А. Кроуфорд у книзі «Технології розвитку критичного мислення учнів» зауважив, що «найбільш успішними є заняття, на яких учнів заохочують думати самостійно та критично мислити».

Проблемність питання розвитку критичного мислення (КМ) досліджували також російські педагоги І. Загашев та С. Заір-Бек, які у своїй книзі «Критичне мислення: технологія розвитку» розглянули такі питання, як взаємозв´язок КМ та якості освіти, КМ як освітня технологія, надали схему реалізацї поданої стратегії:

перша фаза – фаза виклику;

друга фаза – фаза реалізації смислу;

третя фаза – фаза рефлексії.

Розвиток критичного мислення зорієнтований на те, щоб дитина вчилася формувати власну думку з будь-якого приводу. Цього потребує наше сучасне життя, цього потребує майбутнє. Навчаючи учнів критично мислити, тим самим розвиваємо уміння слухати інших, навички культурної поведінки. Критичне відношення до світу, до ідей, явищ – надійний захист проти бездумного засвоєння ідей, проти психології юрби.

Новизна, провідна ідея

Провідна ідея досвіду полягає у формуванні компетентності критичності як такої, що зароджується, через констатуючу до коригуючої на основі оптимізації специфічних підходів у вивченні української мови та літератури через систему уроків, позакласну й позашкільну діяльність.

Новизна цієї ідеї полягає у створенні моделей формування критичного мислення на основі висунення гіпотез, що ведуть до самоусвідомлення змісту художнього твору й засвоєння множинності відповідей стосовно його інтерпретації.

Крім того, ключовими поняттями у державних програмах, навчальних планах та підручниках із української літератури є діалог, дискусія, рефлексія. Саме це передбачено програмою з літератури: «На уроках літератури домінуючою формою навчання і здійснення контролю за досягнутими результатами є діалог, який відбувається на всіх етапах навчальної діяльності, й до якого учнів залучає вчитель, спонукаючи розмірковувати, робити узагальнення і висновки, висловлювати власні думки, оцінювати».

Дану ідею досліджували науковці М. Бахтін (читацька відповідальність за прочитане), О. Пронкевич (викладання літератури у світлі семіотики), Ю. Ковбасенко (підвищення ефективності викладання літератури), В. Шуляр (методологія викладання літератури та роль вчителя у формуванні літературної компетентності учнів), І. Якиманська (особистісно зорієнтоване навчання), О. Пометун та Л. Пироженко (інтерактивне навчання) Н. Вукіна, Н. Дементієвська, І. Сущенко, а також А. Кроуфорд, В. Саул, С. Метьюз, Дж. Макінстер (технології критичного мислення).

Система педагогічних ідей, технології діяльності вчителя, модель

Перед людиною три шляхи до пізнання: шлях критичного мислення – найбільш благородний, шлях наслідування – найбільш легкий і шлях особистого досвіду – найбільш важкий Конфуцій

Кожна історична епоха продиктувала свої погляди на навчання і виховання. Сьогодні життя висунуло суспільний запит на формування особистості, здатної критично мислити. Щоразу, аналізуючи діяльність вихованців, ставлю перед собою багатогранні запитання: чому більшість школярів не вміє висловлювати свої думки, відстоювати власну позицію, приймати самостійне рішення? Чому допускають безліч помилок?.. Як виховати комунікативну особистість, яка здатна ґенерувати (утворювати) оригінальні ідеї, аргументувати, приймати нестандартні рішення, порівнювати альтернативні точки зору. Зрозуміла: для вирішення цих завдань слід внести серйозні зміни в методи роботи на уроках української мови і, насамперед, максимально активізувати діяльність учнів, формувати в них потребу і вміння критично мислити. Мої вихованці мають бути здатними сприймати інформацію, ретельно й критично її досліджувати, бачити помилки або логічні порушення в чужому мовленні, вміти їх аналізувати, спів ставляти, удосконалювати.

Робота над критичним мисленням на уроках української мови – це надзвичайно складний процес, який вимагає часу, уваги і мети. Спираючись на основні нормативно-правові документи, можна зробити висновок, що формування критичного мислення учнів є актуальним і необхідним. Сьогодні, на жаль, ця проблема не достатньо розроблена, мало видано наукової та методичної літератури. Серйозним недоліком у навчально-виховному процесі є нав’язування дітям своїх світоглядних норм, позицій. Учень повинен мати право на власний світогляд, а моє завдання – давати інформацію і вчити дитину робити вибір. Учителям потрібно відкинути звичку навіть після широкої дискусії пропагувати єдино правильне рішення. Розглядаючи будь-яку проблему, необхідно забезпечити можливість для роздумів учнів, сумнівів, пошуків істини. Тому виникла потреба в розробці проекту «Шляхи формування критичного мислення на уроках української мови». Поставила перед собою конкретну мету: створити модель організаційного та методологічного забезпечення процесу формування та розвитку критичного мислення учнів на уроках української мови. Проект передбачає здійснення науково-теоретичного і методичного супроводу, запровадження розгалуженої системи постійного відстеження процесу формування критичного мислення з метою корекційної діяльності учня і вчителя, пошук засобів розвитку критичного мислення. Робота над технологією розвитку критичного мислення вимагає часу, уваги й мети, а викладання має бути чітким і зрозумілим. Необхідно виділяти багато часу для обміну думками. У цьому мені допомагають методи, які найчастіше застосовую при формуванні критичного мислення учнів: «мозковий штурм», ґронування, кубування, асоціювання, есе, кероване читання. Для постійного відстеження формування критичного мислення у школярів проводжу діагностичний моніторинг (анкетування, тести, психодіагностичні методики, самооцінка навчальної діяльності).

У проекті визначені засоби розвитку критичного мислення: використання інноваційних технологій, різноманітних методів і прийомів. Серед розмаїття інновацій, які впроваджую в практику роботи, виділила метод проектів – найважливіший чинник критичного мислення. Це особливий вид інтелектуальної діяльності учнів, шлях задуму та ідей, широкий спектр творчості. Під час проектної діяльності учні навчаються: планувати свою роботу, вивчати проблему, шукати шляхи її розв’язання, систематизувати матеріал, аргументувати думки, розвивати мовленнєві вміння, комунікативні здібності, презентувати свою роботу перед аудиторією. Найбільш люблять учні складати творчі проекти, які не мають структури спільної діяльності учасників. Вони лише накреслюють і розкривають відповідно до жанру і форми кінцевий результат (газета, твір, сценарій). Для розвитку дослідницьких умінь практикую створення учнями міні-підручників. Обов’язково проводжу публічний захист, що є сильною мотивацією для творчості, сприяє розвитку мовленнєвих навичок і вмінь учнів.

На мою думку, найважливіший прийом розвитку критичності розуму учнів – редагування, рецензування. У процесі написання відгуків на творчі роботи, твори, відповіді формується здатність активно і правильно оцінювати предмети і явища, обґрунтувати їх. Усне рецензування часто використовую на уроках при оцінюванні усних відповідей однокласників.

Практикую використання методу ґронуванння, який спонукає учнів думати вільно і відкрито на певну тему, допомагає дітям зрозуміти поняття і зв’язки, дає можливість обґрунтувати свої оціночні судження, добирати аргументи, відстоювати власну позицію. На уроці української літератури за оповіданням О.Довженка «Воля до життя» (7 клас) пропоную учням за алгоритмом скласти асоціативний кущ до слова «Воля»: а) написати центральне слово або фразу на аркуші паперу; б) записати слова та фрази, які спадають на думку з обраної теми; в) не зупинятися доти, доки не вичерпаються ідеї; г) установити, де це можливо, зв’язки між поняттями.

Одним із засобів розвитку критичного ставлення до осмислення вивченої теми є вміння об’єктивно оцінювати свою роботу. Часто у кінці уроку використовую самоаналіз, самоспостереження, самооцінку, а мені зорієнтуватись, що відбувається в класі. Вивчаючи тему: «Безсполучникове складне речення. Смислові відношення між простими реченнями», пропоную завдання: написати «П’ятихвилинне есе», розкрити одне поняття, про яке дізналися з уроку, поставити запитання, на яке не можете знайти відповідь. Наприклад: - Дізнався про смислові відношення між простими реченнями в безсполучниковому складному реченні; - Безсполучникове складне речення – це окремий тип складних речень чи різновид сполучникових складних речень? - Чому говорять: складними реченнями висловлюють складні думки?.. Навчання учнів ставити запитання – це стратегічний напрям розвитку критичного мислення. Школярі використовують різні їх види за складністю (проблемні, уточнюючі, дослідницькі, питання-роздуми), дотримуючись при цьому порад: 1. Формувати питання конкретно, чітко. 2. Використовувати шість журналістських питань: Хто? Що? Де? Коли? Як? Чому? 3. Застосовувати «відкриті» (висловлювати власну думку) та закриті питання (можна відповісти лише «Так», чи «Ні»). Думаю, що результативність щодо розвитку критичного мислення на уроках української мови та літератури має метод взаємоперевірки. Учні висловлюють думки про роботу товариша, висовують певні гіпотези, обґрунтовують їх. Для взаємного навчання практикую виконання певних завдань: - Підсумувати все, що було зроблено; - Поставити ключові чи тематичні запитання; - Провести ігрове дослідження «Вірю – не вірю»; - Дати різнорівневі завдання однокласникам. Одним із видів діяльності, який формує в учнів уміння знаходити аргументи на підтримку своєї позиції, зважати на доводи інших і в разі їх переконливості змінювати свою думку є метод «Кутки». На уроці розвитку зв’язного мовлення в 9 класі під час підготовки до написання твору-роздуму на морально-етичну тему школярам було запропоновано прослухати текст «Що за душею», дати відповідь на проблемне запитання «Яку людину можна назвати духовно багатою?». Протягом 4-5 хвилин учні самостійно міркують, фіксують на папері докази. Після цього формуються групи прихильників обраної точки зору. Однодумці розходяться «по кутках». Від кожної групи обирають спікера, який коротко, але якомога переконливіше пояснює позицію однокласників. Якщо хтось вважатиме аргументи іншої групи вагомішими, він може перейти до іншої. При цьому його однодумці можуть висунути додаткові докази і спробувати переконати того, хто завагався. Подобається учням працювати і над лінгвістичними задачами. Лінгвістична задача. Назвати пропущене слово, розставити розділові знаки, обґрунтувати їх написання. … - Бог лікування у римлян, у греків його ім’я було Асклепій. Це слово часом вживають як синонім до слова лікар. Щоб розв’язати цю задачу, подані нижче речення поставте в такій послідовності: односкладне речення; односкладне речення, ускладнене звертанням; двоскладне речення, ускладнене однорідними членами речення; двоскладне речення, ускладнене вставними словами; складне речення з сурядним зв’язком; складне речення з підрядним зв’язком; складне речення з безсполучниковим зв’язком. У першому слові кожного речення підкресліть другу від початку літеру, поставте пропущені розділові знаки. - Справді … деякі різновиди фіалки нагадують очі, вони викликають у людській уяві враження. - Медовим чаєм із липи напувають при застуді. - У любистку мили дівчата волосся … і росло воно довге та пишне. - Яке тільки зілля росте у степах і гаях … по горах та при дорогах! - Барвінок додавати в купіль для немовлят … щоб росли вони здорові. - Особливості тієї чи іншої рослини … конче вивчи … юний друже. - Пучечок калини, звичайно, був окрасою кожної оселі. Розглянуті засоби розвитку критичного мислення забезпечують глибоке усвідомлення вивченого матеріалу, що веде до формування твердих переконань.

Підбиваючи підсумок, можу стверджувати, що формування критичного мислення учнів сприяє їхньому всебічному розвитку. Це виражається за допомогою понять із префіксом само- : самовиховання, самоосвіта, самоспостереження, самовдосконалення, саморозкриття, самопізнання. Реалізуючи проект «Формування та розвиток критичного мислення учнів», я знову і знову переконуюся, що тільки ті знання, до яких учень прийшов через власну діяльність пізнання, самооцінку, стають дійсно міцним його надбанням, учать комунікативно виправдано користуватися засобами мови в різних життєвих ситуаціях, виховують особистість. Адже ще П.Лессінг зазначив: «Сперечайтеся, плутайтеся, помиляйтеся, але, заради Бога, міркуйте, і хоча хибно, але самі».

Результативність

Отже, формуючи на уроках української мови та літератури критичне мислення учнів, я помітила, як у деяких учнів підвищився якісний показник їхніх знань. Так, після проведення дослідження, виявила, що знання учнів підвищилися: достатній рівень знань зріс на 14%; середній - знизився на 14%, початковий рівень знань учнів знизився на 2,6% Доказом цього є призери олімпіад. Вільне письмо, яке часто застосовую, допомагає учням перемагати в різноманітних конкурсах позашкільного спрямування.

Використані ресурси

1. Боровик О. В. Сучасні технології вивчення української мови // Українська література в загальноосвітніх школах. – 2003. – № 6. С.33-34.

2. Вукіна Н.В. Критичне мислення: як цього навчати / Н. В. Вукіна, Н. П. Дементієвська. – Х.: Основа, 2007. – 112с.

3. Голобородько Є. П. Урок рідної мови: сучасні підходи та технології// Вивчаємо українську мову та літературу. – 2003. – Верес. (№1). – С. 20-22.

4. Гончарова Л. Формування і розвиток сучасного мислення на уроках словесності// Рідна мова. – 2000. - №5. – С. 32-33.

5. Ґудзик І. Розвиток критичного мислення школярів у навчальній діяльності// Українська мова та література. – 2004. – Берез. (№10). – С. 3-7.

6. Давиденко О.М. Розвиток критичного мислення на уроках мови і літератури // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2005. – №2. – С. 7-8.

7. Дичківська І. М. Інноваційні педагогічні технології: Навч. посібник. – К., 2004. – 352с.

8. Єфимова Т. Навчити мислити критично// Українська мова і література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2001. - №6. – С. 61-66.

9. Стіл Д. Методична система – розвиток критичного мислення в навчанні різних предметів / Д. Стіл, К. Мередит, Ч. Темпл. – НМЦ «Інтелект», 1998.

10. Фасоля А. Вчимося ставити питання // Українська мова та література. – 2004. – Трав. (№20). – С. 22-24.

Додатки (із посиланнями на конспекти уроків, позакласні заходи, дидактичні матеріали, презентації, досягнення)