Назва та автор методичної розробки 2

Матеріал з Wiki
Перейти до: навігація, пошук

--Діденко Людмила Олексіївна (обговорення) 13:43, 4 січня 2015 (EET) Тестовий контроль знань із української мови та літератури


Відділ освіти Лебединської міської ради Міський методичний кабінет Лебединська спеціалізована школа I-III ступенів №7







Тестовий контроль знань Українська мова та література 5 клас







Лебедин 2014 р.



          Схвалено методичною радою Лебединської спеціалізованої школи I-III ступенів №7 ( протокол № 2  від 4 листопада  2013р.)


Укладачі: Діденко Л.О. – тестовий контроль із української мови

                                           (II семестр);
                  Плохута Т.М. – тестовий контроль із української мови
                                            (I семестр);
                  Деменко В.Г.- тестовий контроль із української літератури.


         Завдання укладені відповідно до вимог чинної навчальної програми МОН України, а також сучасних організаційно-методичних підходів.                    Матеріал згруповано за тематичними блоками і подано у двох варіантах. Кожний варіант містить завдання, що диференційовані за рівнями складності.
     У посібнику зібрані всі види контрольних робіт із рідної мови (тести, тексти для диктантів, переказів, аудіювання та читання мовчки) та завдання для тематичного контролю з української літератури.
                            
                                            












Передмова

        Цей посібник призначений для виконання письмових робіт із метою контрольного оцінювання навчальних досягнень учнів із української мови та літератури.
        Тематичні контрольні роботи проводяться в кінці вивченої теми. Із метою забезпечення об`єктивності перевірки навчальних досягнень учнів до кожної теми пропонується два варіанти завдань. Усі варіанти містять завдання різних рівнів складності: початкового та середнього, достатнього, високого.
       Для перевірки знань на початковому та середньому рівнях застосовано п`ять тестових завдань.
     До кожного завдання закритого типу пропонується чотири варіанти відповіді, із яких правильним є один.
      У завданнях відкритого типу пропонується продовжити речення, виявивши знання того чи іншого літературознавчого терміна.
      Для перевірки знань на достатньому рівні подано завдання на встановлення відповідності. Учень має співставити поняття з лівого стовпчика, подані цифровим списком, із поняттями з правого стовпчика, поданими буквеним списком.
       Для перевірки знань на високому рівні подано завдання творчого характеру. Учень має логічно правильно і творчо висловити свою думку.
      У формі тестування перевірятимуться також читацькі й аудіативні вміння.
     Для учнів загальноосвітніх навчальних закладів і вчителів української мови та літератури.


ЗИЧИМО ВАМ УСПІХІВ!
















Тематичний контроль із української мови














Тематичний блок І Повторення вивченого в початкових класах

Варіант 1

1. Визначити рядок, у якому допущено орфографічні помилки.

А Річка Дніпро, гори Альпи, майдан Незалежності. Б Бог Ярило, кіт Амурчик, цукерки «Корівка». В Магазин «Ганнуся», дитсадок «Дзвіночок». Г Оповідання «зірочка», газета «вісті гімназії».

2. Визначити рядок, у якому неправильно записані голосні у відмінко- вих закінченнях іменників.

А Верф'ю, річчю, дідом. Б Сину полю, весні. В Ігором, коньом, курчатом. Г Імені, колеги, Дмитра.

3. Визначити, у якому рядку всі слова пишуться без знака м'якшення.

А Бат..ко, мален..кий, дз..об. Б Рибал..ці, ковз..ко, Хар..ків. В Любит.., смієт..ся, працьовитий. Г Починаєтеся, їдал..ня, дал..ній.

4. Визначити, у якому рядку апостроф уживається в усіх словах.

А Св..ято, мавп..ячий, б..єш. Б Цв..ях, з..ясувати, пом..ятий. В Харків..янин, зв..ялений, пам..ять. Г Духм..яний, під..їзд, зв..язаний.

5. Визначити рядок, у якому числівники вжито в орудному відмінку.

А П'ятдесяти шести, сімнадцяти, п'ятьох. Б Сімдесятьма вісьмома, десятьма, сімомастами двадцятьма. В Тридцяти, сімох, вісімдесятьох. Г Сімсот двадцять, двісті, шістдесятьом.

6. Визначити рядки, у яких не з дієсловами пишеться окремо.

А Не/навидіти, не/хтувати. Б Не/зберігати, не/зшити. В Не/стямитися, не/зчутися. Г Не/працювати, не/перефарбувати.

7. Визначити, у яких реченнях виділене слово є прийменником і його слід писати окремо.

А Тато посадив лисеня в/мішок і поніс до/лісу (Г. Скребицький). Б Уві/сні я бачила дивного Діда Мороза. В Раптом я побачив, що/вискочила лисиця з кущів (Г. Скребиць- кий). Г Уже в перші хвилини я по/бачив, що зовсім не легким є життя пташок (В. Бичок).

8. Установити відповідність між словами і частинами мови, до яких вони належать.

А Але, й, якщо. 1 Іменники. Б Широкий, білий, дерев'яний. 2 Прикметники. В Вночі, щодня, по-українськи. З Прислівники. Г Кирило, олень, тунець. 4 Сполучники.

9. Від дієслова купати утворити дієслово II особи однини теперішньо- го часу. Записати його, виділити закінчення.

10. Від дієслова ховати утворити дієслово III особи множини теперіш- нього часу. Записати його, визначити дієвідміну.










Варіант 2

1. Визначити рядок, у якому допущено орфографічні помилки.

А Новий рік, річка Десна, вулиця Морська. Б Свято Івана Купала, село Великі Копані. В Сузір'я Великий Віз, місто Київ, газета «Пізнайко». Г Великий Піст, День Народження, дід Мороз.

2. Визначити рядок, у якому неправильно записані голосні у відмінко- вих закінченнях іменників.

А На річці, у школі, про друга. Б Матір'ю, добродієм, вітром. В Знавцу, хлопцу, учителу. Г Товариша, левиці, учня.

3. Визначити, у якому рядку всі слова пишуться без знака м'якшення.

А Л...он, лял...ці, мал..ва. Б Прос...ба, міл...ярд, т...охкати. В Повіс...тю, різ...кий, смієш...ся. Г Л..ох, парасол...ка, син...ого.

4. Визначити, у якому рядку апостроф уживається в усіх словах.

А Пір.лна, дзв..якати, інтерв..ю. Б Р..юкзак, жаб..ячий, б..язь. В Дерев..яний, цв..ях, в..якати. Г Пред..явник, м..ясо, зав..язь.

5. Визначити рядок, у якому числівники вжито в давальному від- мінку.

А Двома, семистам двадцяти, п'ятнадцятьма. Б Трьом, тринадцятьом, двомстам. В П'ятдесят три, двох, двомастами. Г Сімдесяти одного, дев'ятьма, вісім.

6. Визначити рядки, у яких не з дієсловом пишеться окремо.

А Не/обіцяти, не/малювати. Б Не/здужати (хворіти), не/славити (ганьбити). В Не/чути, не/спати. Г Не/зчутися, не/покоїти.

7. Визначити, у яких реченнях виділене слово є прийменником і його слід писати окремо.

А В/Україні були і водяні млини, і вітряки (Із журналу). Б Була/б охота, знайдеться робота (Нар. творчість). В Григорій Сковорода — глибокий і/самобутній мислитель світової ваги. Г Завмерла гордовита Чапля на/одній нозі (В. Чухліб).

8. Установити відповідність між словами і частинами мови, до яких вони належать.

А Улітку, весело, щохвилини. 1 Займенники. Б Він, себе, ми. 2 Дієслова. В Для, поміж, при. З Прислівники. Г Працювати, усміхатися, писати. 4 Прийменники.

9. Від дієслова рости утворити дієслово II особи однини теперішнього часу. Записати його, виділити закінчення.

10. Від дієслова усміхатися утворити дієслово III особи множини тепе- рішнього часу. Визначити дієвідміну.












Тематичний блок ІІ

Словосполучення, речення Грамматична основа речення Другорядні члени речення

Варіант 1

1. Визначити рядок, у якому всі поєднання слів належать до словоспо- лучень.

А Народні пісні, нестача вологи, вади і недоліки. Б У пору, маленькі або великі, великий успіх. В Ранні вишні, поширений в Україні, родять щороку. Г Сосна прикрашає, виготовити із деревини, для малювання.

2. Визначити рядок, у якому всі сполучення слів не є словосполученнями.

А Вирушали січовики, за порятунок, Запоріжжя і Крим. Б Надія на визволення, за річкою, влаштували засідку. В Не намалював, піп охрестив, відпустили загарбників. Г Запорожці відступали, на них чекали, про завдане.

3. Визначити рядок, у якому в усіх словосполученнях головне слово ви- ражене іменником.

А Тиха річка, автор повісті, походи в чужі краї. Б Бачити землю, під високою березою, ділитися враженнями. В Надія на визволення, назвати переможців, захопити в полон. Г Протилежний берег, не звернути уваги, рідне село.

4. Визначити рядок, у якому в усіх словосполученнях залежне слово виражене прислівником.

А Білі квіти, кидатися в річку, забирати з радістю. Б Говорити тихо, працювати восени, не розуміти по-українськи. В Прекрасні лінії, прокидатися з сонцем, молодо виглядати. Г Сміятися голосно, відкритий урок, татарські орди.

5 . Визначити рядок, у якому всі словосполучення належать до фразео- логічних.

А Язик показати, з'їсти моркву, розводити теревені. Б Боса голова, чистити зуби, паперова душа. В У свинячий голос, моркву скребти, язик без кісток. Г З'їсти каші, виростити гарбуза, думати про відпочинок.

6. Визначити рядок, у якому словосполучення потребують редагування.

А Прийти до домовленості, піти у відставку, додати до твору. Б Йому перехопило дух, покупка з базару, згідно з графіком. В Говорити на українській мові, вступив у школу, посібник по біо- логії. Г Прийти до згоди, іти з дому, досить з мене.

7. Визначити рядок, у якому зазначено двоскладне речення.

А Світлицю прикрашали дідухом на Святвечір (В. Скуратівський). Б Святвечір відзначають напередодні Різдва (В. Скуратівський). В Кутя — смачна й поживна страва з виплеканого дбайливими гос- подарями зерна (В. Скуратівський). Г Кутю виготовляли з пшеничного чи ячмінного зерна (В. Скура- тівський).

8. Визначити рядок, у якому зазначено односкладне речення.

А Сьогодні Михайлівська дзвіниця перетворилася на міські куранти із щогодинним музичним супроводом (Г. Черненко). Б Сошенко був надзвичайно гуманною, порядною і доброю люди- ною (3 календаря). В Тринадцятирічним Івася віддали в науку до відомого маляра Пре- влоцького (3 календаря). Г У Харкові живуть нащадки останнього кошового отамана Йосипа Гладкого (М. Сидоренко).

9. Визначити речення, у якому між підметом і присудком слід поста- вити тире.

А Без прабатьківської мови народна душа виснажується (В. Коломіець). Б Старий запросив хлопців до себе в зимівник (А. Чайковський). В Українці стародавня нація (В. Коломіець). Г На узліссі тонко й ніжно пахне грибами (А. Камінчук).

10. Визначити, яку синтаксичну роль виконує в реченні Миша полагоди- ла лапками щось на гнізді, погойдалась на тоненькій гілочці і сховалась (О. Копиленко) виділене слово.

А Означення. Б Додаток. В Обставина. Г Підмет.

11. Визначити рядок, у якому зазначено спонукальне речення.

А Чому так зелено в хаті? (О. Гончар). Б Пантера була чорна, як сажа, але з чудовими плямами на хутрі (Р. Кіплінг). В Боброва хатка вища за зріст людини (3 довідника). Г А ти, Михайлику, розставляй стільчики (О. Гончар

12. Визначити, які словосполучення є синонімічними. 

А Улюблена забава. Б Ігри з крашанками. В Крашанкові ігри. Г Пасхальні яйця.















  Варіант 2 

1. Визначити рядок, у якому всі поєднання слів належать до словоспо- лучень.

А Захисне спорядження, перед боєм, на виготовлення. Б Між заняттями, сосна й акація, цінний птах. В Учитель запитує, від біди, вони поверталися. Г Довгий хвіст, нагадувати яструба, улітку відпочивати.

2. Визначити рядок, у якому всі сполучення слів не є словосполученнями.

А Настя схопилася, виходити в сад, зелені яри. Б Довго й ритмічно, до палацу, дівчина відчувала. В Тече річка, зважити на вагах, заговорить і втече. Г Плакала й співала, із землі, брати участь.

3. Визначити рядок, у якому в усіх словосполученнях головне слово ви- ражене іменником.

А Султанові радники, готуватися до походу викликати до себе. Б Людина в морі, покликати всіх, акула під водою. В Відповідь без аргументів, під густою черешнею, до рідного брата. Г Подумати тоді, старий моряк, жити давно.

4. Визначити рядок, у якому в усіх словосполученнях залежне слово виражене прислівником.

А Гучна слава, посланці до Києва, прохання виконати. Б Не покидати ніколи, давно мріяти, співати щовесни. В Запис на дошці, нині використовується, іти повагом. Г Цікава розмова, говорити довго, любити дідуся.

5. Визначити рядок, у якому всі словосполучення належать до фразео- логічних.

А На голові ходити, скласти зуби на полицю, язик розв'язати. Б Подивитись ясно, кров козацька, надавати книшів. В П'ятами накивати, топтати ряст, учитися в школі. Г Палицею кинути, розійтися по домівках, творці історії.

6. Визначити рядок, у якому словосполучення потребують редагування.

А Суперечити учителя, слідуючий місяць, зошит по математиці. Б Туга за Батьківщиною, згідно зі звичаями, дізнатися про все. В Погоджуватися з пропозицією, учитель за професією, ставлення до мами. Г Благати про що-небудь, догляд за дитиною, приклад поведінки.

7. Визначити рядок, у якому зазначено двоскладне речення.

А Вік живи, вік учись (Нар. творчість). Б Виготовляли дідуха з першого зажинкового снопа (В. Скуратівський). В Кільканадцять пучків ув'язували в пишний вінок (В. Скуратівський). Г Запас крилатих слів української мови поповнювався не лише че- рез запозичення (В. Коптілов).

8. Визначити рядок, у якому зазначено односкладне речення.

А В Україні ковальський промисел існував аж до XX століття (З до- відника). Б Кузня розташовувалась, як правило, на околиці села (3 довідника). В Князь Ігор кілька разів ходив на Царгород (С. Скляренко). Г До ковалів здавна ставилися з великою повагою (3 довідника).

9. Визначити речення, у якому між підметом і присудком слід поста- вити тире.

А Зозуля невеличкий птах (3 довідника). Б Житла в Україні споруджували найрізноманітніші (В. Супруненко). В Діти ввійшли до кам'яної хати (М. Твен). Г Сосна не вибаглива до ґрунту (3 довідника).

10. Визначити, яку синтаксичну роль у реченні Від бабусі смачно пахло житнім хлібом (В. Винниченко) виконує виділене слово.

А Означення. Б Обставина. В Додаток. Г Присудок.

11. Визначити рядок, у якому зазначено спонукальне речення.

А А голуб був чудесний — чистої сірої масті (В. Винниченко). Б Вдягнув свинопас кожуха, поліз на дерево (Нар. творчість). В Розшукайте найвище в країні дерево (Нар. творчість). Г Ігри з крашанками завжди були улюбленими пасхальними заба- вами дітей і дорослих (В. Супруненко)

12. Визначити, які словосполучення є синонімічними. А Дірочки для петлі. Б Залізний наконечник. В Володіти майстерністю. Г Петельні дірочки. Тематичний блок ІІI

Речення з однорідними членами Звертання, вставні слова Складне речення

Варіант 1

1. Визначити речення, у якому однорідні члени з'єднані за допомогою сполучника. А Ось телеграма зачепилася за вузлик, пручається, виривається (В. Винниченко). Б Але тут усі разом чують крик і переводять очі на землю (В. Вин- ниченко). В Толя приходив додому задрипаний, подраний, з розбитим носом (В. Винниченко). Г Це була дитина ніжна, делікатна, смирна (В. Винниченко).

2. Визначити рядок, у якому зазначено речення з однорідними членами.

А Земля — мати, небо — батько, вода — старша сестра (Нар. творчість). Б З-за дерев і лісу не видно (Нар. творчість). В Земля людину ніколи не обдурить (Нар. творчість). Г Земля дає все і забирає все (Нар. творчість).

3. Визначити речення, у якому узагальнювальне слово стоїть перед од- норідними членами.

А Українською мовою написані невмирущі твори відомих письмен- ників Котляревського і Шевченка, Франка і Лесі Українки (В. Су- хомлинський). Б Рибою, ящірками, пташенятами та яйцями всім живиться мартин сріблястий (Ф. Гальченко). В Голубів, качок, рябчиків, глухарів усіх слабких родичів поїдає зго- лоднілий пугач (Ф. Гальченко). Г Болгари, серби, волохи усі горяни не скорилися нападникам (Р. Гва- ничук).

4. Визначити речення, у якому узагальнювальне слово стоїть після од- норідних членів.

А Було й птиці доволі качок, лебедів, дрохв (Нар. творчість). Б Море буває трьох сортів тихе, хвильове, буряне (Остап Вишня). В Оскільки все і зерна, і слова були чарівними, порожня кімната відразу ставала широким полем (Гз збірки «Ой радуйся, Земле»). Г Чарки і коряки, ложки і миски усе було з дерева ( Куліш).

5. Визначити речення, у якому правильно вжито звертання.

А Спи, моя пташка, то вітер завив (Олександр Олесь). Б Геть, розбишака, в далекі степи (Олександр Олесь). В Спи, моя ластівко, солодко спи (Олександр Олесь). Г І ти, доня, найдеш долю між людьми і втіху (Г. Кравченко).

      Прочитати текст, виконати подані після нього завдання 6—8, які пе-

редбачають вибір речення, що містить певне мовне явище (розділові знаки пропущено). Правильних відповідей може бути 1—3. 1. На струмені гусакові очевидно лячно від серця, і він вів гніздо, не підштовхуючи його лапами. 2. Гніздо несло перед очима в бистру темінь, гусенятко не могло надивитися на свого зграбного тата. 3. Раде, воно залоскотало язичком собі піднебіння і вилізло на край гнізда та сказа- ло: «Тато я хочу сполоснутися, я сполоснусь». 4. Гусак затерп: гусенятко було вже у воді. 5. Ледве втримуючи одним крилом гніздо, другим він підчерпнув з води гусенятка й вкинув його назад у гніздо. 6. «Я тобі дам дурне сполоснутися!» — гнівно сказав батько. 7. У цю мить уявіть собі гусака щось різонуло по лапі у воді зубами, і він прожогом вискочив на гніздо (За М. Вінграновським).

6. Виписати речення зі вставними словами, поставивши потрібні роз- ділові знаки.

7. Виписати речення зі звертаннями, поставивши потрібні розділові знаки.

8. Виписати складні речення із безсполучниковим зв'язком. Підкрес- лити граматичні основи.

9. Продовжити складне речення По картоплянім бадилищі до гусенятка йшов сірий тато... так, щоб його частини з'єднувалися за допомогою сполучника.






Варіант 2

1. Визначити рядок, у якому в реченні однорідні члени з'єднані без сполучників.

А Федько не плаче, не проситься, не обіцяє, що більше не буде (В. Винниченко). Б Тато чи мама ідуть до Федькової матері і теж жаліються (В. Вин- ниченко). В Тепло й затишно у хазяйському домі (В. Винниченко). Г Сніг зробився жовтий і брудний (В. Винниченко).

2. Визначити рядок, у якому зазначено речення з однорідними чле- нами.

А Васько щось знайшов у воді (В. Винниченко). Б Не смійся з другого, щоб тобі не перепало того (Нар. твор- чість). В Ловися, рибко, велика й маленька (Нар. творчість). Г Крадене не йде на користь (Нар. творчість).

3. Визначити речення, у якому узагальнювальне слово стоїть перед од- норідними членами.

А Туманний ранок і осінній день, гречане поле і літній нескінчен- ний степ, солов'їний гай і вишневий садок усе зливається в єди- ний образ рідного краю (З календаря). Б Неспокій я бачив скрізь у дубовій і вербовій корі, у старих пень- ках, у дуплах... (О. Довженко). В Школи, бесіди, театральні вистави усе це було проведене в життя селянина (С. Тобілевич). Г І очерет і рогіз і пісок на березі все тоді золоте (Остап Вишня).

4. Визначити речення, у якому узагальнювальне слово стоїть після од- норідних членів.

А Стали вряд, наче сестри, різнокольорові кущі жоржин багряні, рожеві, білі (А. Шиян). Б Старі верби, кущі лози, тихий надбережний очерет усе яскраво відбивалося у воді (А. Шиян). В Були там різні дерева і дуби широкочолі, і липи запашні, й трем- тячі осики (Олена Пчілка). Г Для Юрка почнеться все нове шкільне життя, уроки, турботи (О. Донченко).

5. Визначити речення, у якому правильно вжито звертання.

А — Павлуша! Побігли, поки говорить (В. Чухліб). Б — А що б ви їли тато? — запитувала мама, сумно дивлячись на схудле, позеленіле дідусеве обличчя (В. Чухліб). В — Ява,— кричу,— швидше дивись, я падаю (В. Нестайко). Г — Чого ревеш, Таня? Іди вже до дівчат (В. Нестайко).

Прочитати текст, виконати подані після нього завдання 6-8, які пе- редбачають вибір речення, що містить певне мовне явище (розділові знаки пропущено). Правильних відповідей може бути 1—3. 1. Дивися Валю як гусенятко в мене за пазухою сидить, заснуло, я його принесу хлопцям показати. 2. Бачите ніжкою дриґає, напевне сниться йому що пливе. 3. Дайте йому будь ласка води. 4. Валентино виключи ти той телевізор, а то не засне малий. 5. Ти тільки подивися, воно до тебе притулилося. 6. Тато віддайте гусенятка нам, у вас же є свої гуси. 7. А де ви його держати будете, йому ж потрібні умови для життя (За М. Вінграновським).

6. Виписати речення зі вставними словами, поставивши потрібні роз- ділові знаки.

7. Виписати речення зі звертаннями, поставивши потрібні розділові знаки.

8. Виписати одне складне речення із безсполучниковим зв'язком. Під- креслити граматичні основи.

9. Продовжити складне речення Кружляють у веселому танку найдріб- нііиі сніжинки ... так, щоб його частини з'єднувалися за допомогою сполучника.








Тематичний блок ІV

Пряма мова. Діалог

 Варіант 1 

1.Визначити речення, у якому є пряма мова (розділові знаки пропущено).

А Трохим крізь сон почув, як двері від повітки скрипнули, і зараз відкрив очі (А. Чайковський). Б Гривко, що лежав поряд нього, зірвався і загарчав (А. Чайковський). В Він казав, що визволення наше недалеке (А. Чайковський). Г Я тобі, Ібрагіме, кажу, відзивався якийсь татарський голос, що з цього нічого не вийде... (А. Чайковський).

2. Визначити речення, у якому слова автора стоять перед прямою мо- вою (розділові знаки пропущено).

А Гнівно він гукнув із трону гей, ледачі созівці, хто впіймає Лоско- тона, буде муж моїй дочці (В. Симоненко). Б Хто із вас додому хоче каже власник бороди (В. Симоненко). В Хто такі спитав похмуро найстаріший мацапура (В. Симоненко). Г Смерть, погибель наша прийшла загомоніли всі дерева (Олена Пчілка).

3. Визначити речення, у якому слова автора стоять після прямої мови (розділові знаки пропущено).

А Лесик скаржився хлоп'ята, страх як тяжко жить мені (В. Симоненко). Б А Володя скиглить тато змусив квіти поливать (В. Симоненко). В І зітхає вся четвірка як нам тяжко, як нам гірко (В. Симоненко). Г Поможу я вам охоче каже власник бороди (В. Симоненко).

4. Визначити речення з непрямою мовою (розділові знаки пропущено).

А Усе своє життя я прожив у Києві згадував В. Нестайко. Б Мме-е-е проспівала радісно коза (В. Нестайко). В Яво кричу у відчаї. Яво! Хапайся за цямрини, помагай (В. Не- Сайко). Г Я сказав Яві, що там хтось є (В. Нестайко).

5. Визначити речення, у якому допущено пунктуаційні помилки при виділенні прямої мови.

А Обізвавсь Тарас Трясило гіркими сльозами: «Бідна моя Україно, стоптана ляхами!» (Т. Шевченко). Б Що, болить? мене питали (Леся Українка). В «Ну що ж ви, снігу давайте!» — гукнув у небо розлючений мороз (Ю. Старостенко). Г «Побіжу,— думаю,— в машину, та рачки попід тютюнами» (О. Довженко).

6. Визначити рядок, у якому міститься продовження речення Діалог — це...

А Особливий різновид чужого мовлення. Б Точно відтворений чужий вислів із збереженням його лексичних, синтаксичних та інтонаційних особливостей. В Дослівно відтворена розмова двох чи кількох осіб. Г Чуже мовлення, уведене автором розповіді в текст.

7. Визначити рядок, у якому міститься продовження речення Чуже мов- лення, передане не дослівно, без збереження форми та інтонації, а тіль- ки зі збереженням змісту, називається... .

А непрямою мовою. Б діалогом. В цитатою. Г прямою мовою.

8. Установити відповідність між реченнями з прямою мовою та їх схе- мами.

А «Дарма,— каже Кулик,— мені й тут добре» 1 А: «П». (Олена Пчілка). 2 «П?» — а. Б Як настала осінь, журавель збиравсь в інший 3 «П,— а,— п». край та й каже куликові: «Куличе, рушай і ти» 4 А: «П!» — а. (Олена Пчілка). 5 «П»,— а. В «Бабусю, а коли у вас день народження?» — запитала онука (І. Цюпа) Г Тарас сказав: «Отож, значить, на Максима можна покластися, він нам вірний, не зра- дить!» — і потім довго не міг заснути (А. Чай- ковський). Д «Три біди є у людини — смерть, старість і по- гані діти»,— говорить українська мудрість (І. Цюпа).

9. Перебудувати подане речення на речення з прямою мовою. Накрес- лити схему. Іван Франко говорив, що мова росте елементарно, разом із душею народу. Варіант 2

1.Визначити речення, у якому є пряма мова (розділові знаки пропущено).

А Пішли дід та баба у поле жати та взяли з собою глечик молока (Нар. творчість). Б Здоров був каже Лисичка до косовиці готуєшся? (Нар. творчість). В Дід сказав, що баба поставила глек у кущик (Нар. творчість). Г Заєць плакав через те, що нещасний вродився (Нар. творчість).

2. Визначити речення, у якому слова автора стоять перед прямою мо- вою (розділові знаки пропущено).

А Дивився Вовк та й каже Де та правда ділась? (Л. Глібов). Б Охарактеризуйте, голубе! Лисиця застогнала (Л. Глібов). В Що ж там таке? Яка причина? Ховрах допитує куму (Л. Глібов). Г Добридень, кумо! Вовк гукає (Л. Глібов).

3. Визначити речення, у якому слова автора стоять після прямої мови (розділові знаки пропущено).

А Кума так каже кумові своєму Сердешний куме! Ну й чому ти не прибіг до мене вранці? (Л. Глібов). Б 3 Хоми сміються добрі люди тоді побачимо, як буде,— дурний ти, Хомко, чоловік! (Л. Глібов). В Відкіль бредеш ти, голово лиха? Лисиця так мовля Ослові (Л. Глі- бов). Г Колись-то Мужика Лисиця попитала Скажи, будь ласкав, куме мій, за що це честь така ось шкапі цій (Л. Глібов).

4. Визначити речення з непрямою мовою (розділові знаки пропущено).

А Найстаршенький Пацюк мовляє Так оце зібралися ми панове-гро- мадяни, про от що розсудить (Л. Глібов). Б Та ще! Пацюк мовляє їй (Л. Глібов). В Вовк думав, що Лев, мабуть, дурненький або ж на старість силу збув (Л. Глібов). Г Добривечір, сусіде мій гукнула Миша Пацюкові (Л. Глібов).

5. Визначити речення, у якому допущено пунктуаційні помилки при виділенні прямої мови.

А «Ой, Вовче, Вовче, не хвались,— промовила Зозуля,— стережись!» (Л. Глібов). Б От справжні Квіти кажуть так: «Ой, вітрику, наш милий друже! Навій нам дощику мерщій, бо душно стало дуже» (Л. Глібов). В Побачила Бджолу близенько. «Добридень!, каже їй — одциш хоч трохи, моя ненько, сідай отут мерщій.» (Л. Глібов). Г «Гов, дядьку!» — хтось гукнув близенько (Л. Глібов).

6. Визначити рядок, у якому міститься продовження речення Розмова, що відбувається між двома особами, кожна з яких виступає і мовцем, і слухачем, називається ...

А монологом. Б полілогом. В діалогом. Г цитатою.

7. Визначити рядок, у якому міститься продовження речення Якщо ре- пліка діалогу супроводжується словами автора, ...

А то ставиться кома і тире. Б то ставляться лапки. В то ставляться ті самі розділові знаки, що і при прямій мові. Г то ставляться знак оклику чи знак питання та тире.

8. Установити відповідність між реченнями з прямою мовою та їх схе- мами.

А «Хлопці! — гукнув Захарко. — Гніздо знайшов!» 1 А: «П». (С. Черкасенко). 2 А: «П!» Б Тоді промовляла до людей Берегиня: «Ось годі вам, З А: «П?» люди, ходити в диких шкурах» (С. Плачинда). 4 «П! — а,— П!» В «Агов, дядьку! — хтось гукнув близенько (Л. Глі- 5 А: «П!» — а. бов). Г Дяк лагідним голосом промовив: «Це я, дячок Оверкій!» — і скоса поглянув, чи немає в ру- ках у дячихи якогось деркача (В. Королів-Ста- рий). Д Звірі не підходили, і тільки Ведмідь, ледве "Лед- ве переводячи дух, запитав: «А ти хто такий?» (І. Франко

9. Перебудувати речення з прямою мовою на речення з непрямою мовою. «Треба працювати над культурою своєї мови, над її збагаченням, ви- тонченням і загостренням»,— говорив М. Рильський.


Тематичний блок V

Звуки мови і звуки мовлення. Склад. Наголос

Варіант 1

1. Визначити рядок, у якому зазначено правильну кількість звуків в укра- їнській мові.

А 32. Б 36. В 38. Г 31.

2. Визначити рядок, у якому зазначено правильну кількість приголос- них звуків в українській мові.

А 6. Б ЗО. В 36. Г 32.

3. Визначити рядок, у якому в усіх словах наголошений другий склад.

А Свинар, клепати, мозоля. Б Клішня, надкус, пагін. В Клубище, наскрізь, недруг. Г Збірний, перелік, навчання.

4. Визначити, у якому рядку в усіх словах приголосні тверді.

А Працювати, улітку, зірочка. Б Рим, зима, розмова. В Річка, наскрізь, недруг. Г Ліфт, стіл, підліток.

5. Визначити, у якому рядку в усіх словах слід писати літеру ґ.

А ..уральня, ..уцулка, ..руздь. Б ..удина, ..рошва, ..ребінь. В ..аздування, ..анок, ..елготати. Г . .рунтовий, ..раната, ..рунт.

6. Визначити, у словах якого рядка приголосні всі глухі.

А Галас, ключ, краков'як. Б Шкапа, опис, чаша. В Стояти, тінь, шелест. Г Поспіх, груша, пшоно.

7. Визначити, у якому рядку всі слова розташовано за алфавітом.

А Канат, Канада, канон, маргарин. Б Марганець, монтажний, міцність, мотель. В Обряд, окорок, округлість, омеблювати. Г Підсліджувати, поголубити, погарчати, погода.

8. Визначити, у якому рядку кількість букв відповідає кількості зву- ків.

А Єдність, щабель. Б В'ялити, мужність. В Кольоровий, підкидання. Г Під'їжджати, навчання.

9. Визначити, у якому рядку відображено у фонетичному записі пра- вильну вимову.

А [л и в а д а], [г а р й а ч к а], [з о з у л' а]. Б [м е д а л'], [з е м л' й а], [г о л у б к а]. В [со'йуз] , [багато] , [вели'ч] . Г [к р и л а т' і], [щ е б е ч е], [л е м' і ш].

10. Визначити, у якому рядку допущено помилки при переносі слів.

А Без-виїзний, кіль-це, пташ-ка, по-двір'я. Б П'я-тсот, дод-ому, ро-зповідає, І. Я.-Франко. В роз-повідь, десяти-метровий, дзві-нок, різь-бяр. Г Оповідан-ня, об'-єднати, іс-пит, десяти-кілометровий.

11. Установити відповідність між розділами науки про мову і тим, що вони вивчають.

А Фонетика. 1 Система правил написання слів. Б Графіка. 2 Знаки письма. В Орфоепія. З Звукова система мови та зміни

                                                                        звукового складу            

Г Орфографія. слів у мовному потоці.

                                                                     4 Правила нормативної літературної  
                                                                        вимови.

Варіант 2

1. Визначити, якого походження поняття графіка, орфоепія, орфо- графія.

А Латинського. Б Німецького. В Грецького. Г Французького.

2. Визначити рядок, слова якого мають наголос на третьому складі.

А Сум'яття, теноровий, розподіл. Б Чашечка, рушник, походження. В Підсліпий, тарабанити, указати. Г Типовий, частковий, цирковий.

3. Визначити, у якому рядку в усіх словах приголосні — дзвінкі.

А Мох, берег, дім. Б Мороз, гора, протяг. В Ворог, з'їзд, драже. Г Бики, долина, пісня.

4. Визначити, у якому рядку в усіх словах я, ю, є, ї позначають два звуки.

А Моє, бюро, їжа. Б Яблуко, поїсти, балюстрада. В їжак, пір'я, юність. Г Праця, кювет, єдність.

5. Визначити, у якому рядку в усіх словах слід писати літеру ґ.

А ..араж, ..ринджоли, ..ель. Б ..ава, ,.ала..ан, ..рунтомір. В ..винтик, ..лобальний, ..ніздо. Г ..арбуз, ..онка, ..ультіпака.

6. Визначити, у якому рядку буквосполучення дж, дз позначають один звук.

А Джаз, джміль, дзенькіт. Б Підзорний, підземний, віджити. В Підживлення, відзвучати, дзеркало. Г Подзвонити, піджак, підзвітний.

7. Указати, у якому рядку всі слова розташовано за алфавітом.

А Вибоїна, вигадливий, відщепити, величезність. Б Овочі, парашутист, шпаргалка, шпала. В Ремінь, рибалка, товстун, сміх. Г Безглуздість, биття, біохімік, благодійний.

8. Указати, у якому рядку в усіх словах кількість букв менша, ніж зву- ків.

А Общипати, який, по-моєму. Б Пасажирський, чухання, юнь. В Щось, помітний, ярус. Г Об'єднання, обух, яблуко.

9. Визначити, у якому рядку відображено у фонетичному записі пра- вильну вимову.

А [полуденок] , [кипучий] , [ричовина] . Б [р о з б' і й], [с в' і т л и й], [висминуванн'а] . В [кінець] , [немудрий] , [полуплений] . Г [п оу л у д н' і й], [н е о з о р н' і с' т'], [р е форма] .

10. Визначити, у якому рядку допущено помилки при переносі слів.

А Вир-ощений, е-лектрик, наздогнат-и. Б Ви-слання, газо-виділення, ін-жир. В Кипля-чий, мо-розище, орфо-епія. Г Під-купити, радіо-сигнал, умиваль-ник.

11. Установити відповідність між одиницями фонетики та їхньою кіль- кістю в українській мові.

А 33. 1 Загальна кількість голосних і

                                                                       приголосних.

Б 12. звуків. В 38. 2 Кількість голосних звуків. Г 32. 3Кількість приголосних звуків. Д 6. 4 Кількість глухих приголосних.

                                                                    5 Кількість букв в українському 
                                                                       алфавіті.


Читання мовчки тексту-опису в науковому стилі

             КАРПАТСЬКИЙ ПРИРОДНИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПАРК  
             Карпатський природний національний парк — перший в Україні 

природний національний парк, розташований у північно-східній частині Українських Карпат, у верхів'ї Пруту, у межах Івано-Франківської області. Утворено його в 1980 році. Загальна площа 50,3 тис. гектарів. Основна мета утворення Карпатського природного національного парку — збе- реження унікальних для Центральної Європи природних ландшафтів, що відзначаються багатим генофондом, наявністю рідкісних екосистем і значним рекреаційним потенціалом, а також для підтримання еколо- гічного балансу в регіоні.

          Флора парку налічує понад 1100 видів судинних рослин. У рослин-

ному покриві переважають мішані, буково-ялицево-ялинові, а вище 1100—1200 м — чисті ялинові ліси. Букові ліси з домішкою явора, ясена, в'яза, ялиці та ялинки поширені на схилах гірських масивів до висоти 500—600 м над рівнем моря. Вище трапляються ялицево-букові та буко- во-ялицеві ліси з домішкою ялини у басейні Пруту. На схилах з кам'я- нистими осипищами зростає сосна звичайна в комплекті з березою та ялиною. В урочищах Кедруватий і Гаджина збереглася реліктова сосна кедрова. Вище 1600 м у субальпійському поясі сформувалося криволіс- ся сосни гірської, вільхи зеленої, ялівцю сибірського та субальпійські луки подекуди з рододендроном східнокарпатським (індемічний вид) та аркто-альпійськими видами верб. Альпійський пояс (понад 1800 м) представлений альпійськими луками-полонинами, для яких характер- ні угрупування осоки вічнозеленої, осоки зігнутої, костриці лежачої, сеслерії голубуватої, ситнику трироздільного та ін. На території парку відомо близько 20 видів рослин, занесених до Червоної книги: сосна кедрова європейська, рододендрон східнокарпатський, аконіт Жжаке- на, дріада восьмипелюсткова, терлич жовтий, первоцвіт дрібний, арні- ка гірська тощо.

               Багатий тваринний світ: 46 видів ссавців, близько 180 видів птахів, 

численні плазуни, земноводні, риби. Тут водяться ведмідь, вовк, лиси- ця, куниця лісова, олень європейський, козуля, білка, глухар, тетерук. З рідкісних трапляються кіт лісовий, беркут, сапсан, змієїд, лелека чор- ний, занесені до Червоної книги України. У 1987 році в парку подвоєно поголів'я рідкісної породи гуцульських коней.

            Територію Карпатського природного національного парку поділяють 

на чотири функціональні зони: заповідну (10,3 тис. гектарів), захисно- рекреаційну (20,8 тис. гектарів), рекреаційну (10,6 тис. гектарів) і ре- креаційно-господарську (8,6 тис. гектарів). Заповідна зона за охорон- ним режимом прирівнюється до заповідників. У захисно-рекреаційній зоні природоохоронні заходи здійснюються з метою збереження та від- творення природних екосистем, лісогосподарська діяльність спрямована на формування корінних лісових масивів. Туризм обмежений (С. Стой- ко, 336 сл.).

Тестові завдання 1. До якого стилю мовлення належить поданий текст? А Художній. Б Науковий. В Розмовний. Г Публіцистичний.

2. Визначити стильові особливості, характерні тексту. А Образність, багатозначність лексики. Б Уживання канцеляризмів, сталих зворотів. В Емоційність, простота, доступність. Г Велика кількість термінів, точність слововживання.

3. Установити відповідність між поняттями. А Уся площа заповідника. 1 1980. Б Види судинних рослин. 2 50,3 тисяч. В Дата утворення заповідника. З 4. Г Функціональні зони. 4 1100.

4. Де розташований Карпатський природний національний парк? А У південно-східній частині Українських Карпат. Б У південно-західній частині Українських Карпат. В У північно-східній частині Українських Карпат. Г У північно-західній частині Українських Карпат.

5. Яка мета створення Карпатського природного національного парку? (Правильних відповідей дві.) А Підтримання екологічного балансу в регіоні. Б Збереження флори і фауни. В Збереження лісу. Г Збереження унікальних для Центральної Європи природних ланд- шафтів.

6. Які мешканці Карпатського природного національного парку зане- сені до Червоної книги? (Правильних відповідей дві.) А Ведмідь, вовк, олень європейський. Б Кіт лісовий, лелека чорний. В Глухар, куниця лісова. Г Сапсан, змієїд.


                                             Диктант
                                   ДИТИНСТВО САШКА 
            Він народився у простій селянській хаті. її ледь було помітно серед 

золотих соняшників, ніжних мальв, бузини, порічок, аґрусу та іншої рослинності. Хата стояла на тихій вулиці села, яке є околицею містечка Сосниця на Чернігівщини.

           Серед мудрих, працьовитих, простих і добрих людей виростав Саш-

ко. Його мати була великою трудівницею. Вона любила все гарне і не- втомно прикрашала землю своїми руками.

           Батьківська розумна щедра вдача вирізьблювалась у душу вразливого 

хлопчика. Навіть на схилі своїх літ Довженко не міг говорити про бать- ка без щирого здивування й палкого захоплення.

           Серед розкішного, цікавого, чарівного світу виростав майбутній пись-

менник (За С. Плачиндою, 92 сл.).


                                НАРОДЖЕННЯ БАЙКИ 
          Народження байки сягає глибини тисячоліть. Люди любили слухати 

й розповідати історії про добрих або злих, розумних або дурних, хитрих або простакуватих тварин. Ці оповідки могли бути довгими або коро- тенькими. Усе залежало від мети й натхнення оповідача, а також настрою слухачів. Коли не треба було поспішати і всі були в доброму гуморі, то розповіді тривали годинами. Якщо виникала потреба у швидкій дотеп- ній відповіді, то оповідка ставала дуже короткою.

          Свідченням прадавнього походження байок є малюнки первісних лю-

дей, де зображені звірі. Про це свідчать знахідки археологів під час роз- копок Вавилона, де на знайдених цеглинках відтворені сцени з відомих міфів і казок про тварин (За Ю. Ковбасенком, 100 сл.).







                             Контрольний переказ тексту
            Тієї весни жодна чайка не загніздилася на луках, а всі притулилися на островах, хоч як було тісно. Люди і раділи цьому, і сумували, бо щось було не так, коли птахи покинули місця, в яких жили віками. І виявилося, що недаремно, бо бачили птахи далі, ніж люди.

Весна і осінь видалися тоді дуже посушливими: сонце палило на полях пшеницю, а на городах картоплю, і скрізь потягнуло страшенно воду, наче хто висмоктував її з землі. Бо дощів не було, а джерела, що таїлись глибоко в землі, теж кудись пропали - на луках, де колись гніздилися чайки, можна було ходити в черевиках. І поодинокі дикі качки незабаром покинули гнізда й вилетіли кудись. Лише на левадах у сажалках трималося трохи води, бо були вони в низовині і викопані глибоко: із торф'яного споду ще просочувалася вода нагору, і чайки вивели на острівцях дітей і кигикали радісно в небі. Проводжали тепер у вирій чайок багато односельчан і чекали їх навесні теж мало не всім селом. І кожен, хто мав леваду, намагався зробити для них хоч копанку, щоб чайка і в нього оселилась, бо поки гніздиться вона тут, доти і вода тримається в леваді, а вода - це ж саме життя. І щовесни прилітали вони на радість людям, купалися у весняному небі над городами та кигикали на щастя усім. І гніздилися у кожного, хто того хотів і робив що-небудь для цього. А в перший день усі чайки збиралися на Захаровій леваді, наче показували людям, звідки вони родом пішли і хто перший зробив їм добро. Захар вітав їх, стоячи на леваді, і показував руками, що можуть уже летіти, куди захочуть, наче відпускав їх на інші левади (За Г.Кримчуком).



Написати докладний переказ тексту, підпорядковуючи висловлювання темі й основній думці, дотримуючись композиції, мовних і стильових особливостей, а також авторського задуму.




Тематичний блок VI

Вимова приголосних звуків Чергування голосних і приголосних звуків

Варіант 1

1. Позначити рядок, у якому в усіх словах під час вимови відбувається уподібнення приголосних.

А Народ, лічба, водій. Б Ліс, охоронець, дід. В Легко, зсунути, нігті. Г Дьогтю, журба, обріж.

2. Позначити рядок, у якому в усіх словах спрощення на письмі не від- бувається.

А Сер..це, капос..ний, щас..ливий. Б Плюс..нути, піс..ний, кіс..лявий. В Балас..ний, хвас..ливий, туристський. Г Тиж..невий,. перехрес..ний, облас..ний.

3. Позначити рядок, у якому в усіх словах [о], [е] чергується з [і] при словозміні.

А Плече, школа, боєць. Б Вогонь, водовоз, горб. В Мед, попіл, лісок. Г Береза, Львів, пень.

4. Позначити рядок, у якому в усіх словах при словозміні відбувається чергування [о]-[а].

А Щока, повертати, проводжати. Б Говорити, котити, ломити. В Скошувати, крокувати, скочити. Г Гонити, допомога, ламати.

5. Позначити рядок, у якому в усіх словах відбувається чергування

А Мета, термін, вітер. Б Колесо, мести, пекти. В Ребро, камінь, річ. Г Зерно, витесаний, зелений.

6. Позначити рядок, у якому в усіх словах після шиплячих відбувається чергування [е]-[о].

А Книжечка, зачісує, шовк. Б Копієчка, шелест, честь. В Мішок, чепурний, жезл. Г Вечеря, чотири, шестиденка.


7. Позначити рядок, у якому в усіх словах словах пишеться і.

А Г.рчиця, щ..тка, ж..нка. Б К..слий, ч.хтий, х..трий. В Х..тати, к..дати, щ..рий. Г Заг..бель, к..піти, ч..пляти.

8. Позначити рядки, у яких в усіх словах при словозміні чи словотво- ренні можливе чергування приголосних.

А Просити, скакати, берегти. Б Кликати, жити, квасити. В Вухо, плакати, водити. Г Шити, нога, возити.

9. Установити відповідність між словами та характером чергування го- лосних, яке можливе при зміні слів.

А Бродити. 1 [е]-[і]. Б Ламати. 2 [о]-[а].

10. Записати текст, вибираючи потрібний варіант із дужок.

     Лось був старий (і,й) бувалий самець. Він (у,в)же звик до запо-

відника, (у,в) який потрапив (з,із,зі) тайги, звик до людей (і,й) до того, що його підгодовують. Чим далі він біг, тими більше сповню- вав(ся,сь) страхом. І (хоча,хоч) нічого (у,в)же не чув, ще довго не зу- пинявся, сь). Кущі (і,й) дерева струшували на нього синюватий іній. (У,в)гамувавши(сл,сь), він лизнув язиком припорошену снігом зем- лю (Є. Гуцало).

11. Позначити рядок, у якому в усіх словах під час вимови відбувається уподібнення приголосних.

А Кузня, приклад, група. Б Пісня, сумління, дошка. В Дівчинці, обличчя, голос. Г Вогко, боротьба, берешся.

12. Установити відповідність між словами та характером чергування при- голосних, яке можливе при зміні слів.

А Мести                         1 [е]-[о]. 
 Б Гомін.                         2 (є), (о) з (і)
 ВДень.                           3 (е) з нулем звука
                                


















  Варіант 2 

1. Позначити рядок, у якому в усіх словах під час вимови відбувається уподібнення приголосних.

А Кузня, приклад, група. Б Пісня, сумління, дошка. В Дівчинці, обличчя, голос. Г Вогко, боротьба, берешся

2. Позначити рядок, у якому в усіх словах спрощення на письмі не від- бувається.

А Бряз..нути, корис..ливий, чес..но. Б Хворос..няк, допус..ний, піс..ний. В Диригентський, хвас..нути, зап'яс..ний. Г Аванпостний, блис..нути, виїз..ний.

3. Позначити рядок, у якому в усіх словах [о], [е] чергується з [і] при словозміні.

А Шелест, атом, гора. Б Гомін, осінь, клекіт. В Плітка, воля, клопіт. Г Віз, шофер, промінчик.

4. Позначити рядок, у якому в усіх словах при словозміні відбувається чергування [о]- [а].

А Перемогти, гонить, качається. Б Проводити, кроїти, монастир. В Гаразд, солдат, котушка. Г Скакати, багаття, хапати.

5. Позначити рядок, у якому в усіх словах відбувається чергування

А Чесати, чекати, дірка. Б Гребти, набріхувати, зачепити. В Шептати, тесати, гуркіт. Г Стріляти, клекіт, цілувати.

6. Позначити рядок, у якому в усіх словах після шиплячих відбувається чергування [е]-[о].

А Свіжість, на щоці, гонити. Б Рожевий, шовковий, мішечок. В Шостий, чотири, вечора. Г Чепурний, жертва, щедрість.

7. Позначити рядок, у якому в усіх словах пишеться і.

А Щ..міти, л..тіти, ч..мало. Б Щ..бетання, св..чка, в..шня. В Дон..чка, п..ч..риця, л..тній. Г Б..р, б..ліють, л..тній.

8. Позначити рядки, у яких в усіх словах при словозміні чи словотво- ренні можливе чергування приголосних.

А Сніг, яблучний, мазати. Б Пасіка, подяка, хокей. В Плакати, косити, гриміти. Г Світити, графити, безліч.

9. Установити відповідність між словами та характером чергування при- голосних, яке можливе при зміні слів.

А Світити. 1 [г]-[ж]-[з]. Б Вухо. 2 [к]- [ч]- [ц] В Наука. 3 [х]-[ш]-[с]. Г Крига. 4 [ти]-[чу]. Д Водити. 5 [д]-[дж].

10. Записати текст, вибираючи потрібний варіант із дужок.

      Лось обтрушував (з,зі,із) себе воду (і,й) скалки льоду. Він (з,зі, 

/з)тхнув на повні груди, пирхнув — (і,й) подивив(ся,сь) на дітей. Його очі (в,у)се ще були червоні (від,од) недавнього розпачу. А по- тім лось пішов. Карячкувато ставлячи ноги, ніби (в,у)се ще побо- юючи(сл.сь) льоду, він вийшов на берег, ще раз озирнув(ся,сь) на річку, захоплюючи своїм зором (і,й) залужжя (в,у) сріблистому сер- панку, (і,й) дітей, які (в,у)се ще зачаровано дивили(сл.сь) на нього (Є. Гуцало).




Тематичний блок VII

Уживання апострофа, знака м'якшення, подвоєння приголосних в українських та іншомовних словах

Варіант 1

1. Визначити рядок, у якому в усіх словах м'якість попереднього при- голосного позначається буквами і, є, ю, я.

А Ґедзь, мазь, швець. Б Мчатися, мінливий, нюанс. В Робить, тоненько, женьшень. Г Бриньчати, ходить, близько.

2. Визначити рядок, у якому всі слова пишуться без знака м'як- шення.

А Дон..чин, вітал..ний. Б Яблун..ка, кан..йон. В Мен..ший, дівчин..ці. Г Ател..є, сопіл..ці.

3. Визначити рядок, у словах якого знак м'якшення вживається пе- ред о.

А Міл..он, кур..озний. Б Павіл..он, й..ому. В Бул..он, гіл..отина. Г Тр..ох, у н..ого.

4. Визначити рядок, у якому всі слова пишуться з апострофом.

А Миш..як, в..ялий, верб..я. Б В..ялий, м..еню, з..ясувати. В Бур..як, р..ябий, Омел..ян. Г Кр..юк, р..яд, р..ябий.

5. Визначити рядок, у якому в словах іншомовного походження на міс- ці пропусків слід писати букву и.

А Ф..нал, рев..з..я, С..дней. Б Ф..льтр, к..но, Соч.. . В Вашингтон, Адріатика, с..гнал. Г Піаніс..мо, ауд..єнція, тр..умф.

6. Позначити рядок, у якому в усіх словах іншомовного походження не відбувається подвоєння приголосних.

А Бул..а, тон..а, пан..о. Б Інтермец..о, груп..а, барок..о. В Ас..ирія, буд..изм, віл..а. Г Філіпін..и, ман..а, нет..о.

7. Установити відповідність між словом, у якому пропущена літера, і правилом, за допомогою якого відновлюється пропуск.

А Пр..оритет. 1 И вживається в географічних назвах після Б Мекс..ка. шиплячих. В Ч..лі. 2 И вживається в географічних назвах з кін- Г Д..с..дент. цевим -ида, -ика. Д Ш..фр. 3 И вживається в загальних назвах після

                                           «дев'ятки». 
                                         4 І вживається після всіх приголосних перед 
                                            голосними або й

8. Записати слова женьшень, пред'ювілейний, тонший, свято у такій по- слідовності.

А Знак м'якшення не вживається після н перед шиплячим. Б Слово-виняток із попереднього правила. В Апостроф уживається після префікса перед я, ю, є, ї, що позна- чаються двома звуками. Г Апостроф не вживається після губного приголосного, перед яким є будь-який кореневий приголосний (крім р).

9. Записати слова здійсненний, беззубий, збіжжя, навмання у такій по- слідовності.

А Збіг однакових звуків, що належать до різних значущих частин слова. Б Подовження приголосних перед і, я, ю в іменникові середнього роду. В Подовження приголосних у прислівникові. Г Подвоєння приголосних у наголошеному суфіксі.



Варіант 2

1. Визначити рядок, у якому в усіх словах м'якість попереднього при- голосного позначається буквами і, є, ю, я.

А Кравець, зусиль, травень. Б Кицька, усього, Ельф. В У нього, ледь, сердець. Г Користю, бабці, ллє.

2. Визначити рядок, у якому всі слова пишуться без знака м'як- шення.

А Кобзар.., корис..тю, Натал..чин. Б Лікарс..кий, бурул..ка, віл..ний. В Сміховис..ко, вічніст.., нян..ка. Г Різ..бяр, т..мяний, рибал..с..кий.

3. Визначити рядок, у словах якого знак м'якшення вживається перед о.

А Сін..о, сьогодні, сл..ота. Б Т..охкати, л..он, давн..ого. В Уп'ят..ох, міл..он, тр..ом. Г П'ят.ого, верхнього, син..о.

4. Визначити рядок, у якому всі слова пишуться з апострофом.

А Р..ядно, з..економити. Б Повітр..я, без..іменний. В Дерев..яний, арф..яр. Г Передсв..ятковий, мавп..ячий.

5. Визначити рядок, у якому в словах іншомовного походження на міс- ці пропусків слід писати букву і.

А Лейпц..г, Баст..лія, К..тай. Б С..рія, с..гнал, л..мон. В Г.рлянда, в..там..н, Ар..стотель. Г Скандинавія, Ч..лі, д..зель.

6. Позначити рядок, у якому в усіх словах іншомовного походження відбувається подвоєння приголосних.

А Імміграція, біл..ь, дур..а. Б Лібрет..о, кол..ектив, сум..а. В Інтел..ектуальний, шоф..ер, ват.. . Г Ак..умуляція, коміс..ія, беладон..а.

7. Установити відповідність між словом, у якому пропущена літера, і правилом, за допомогою якого відновлюється пропуск.

А Рел..єф. 1 І пишеться на початку слова та в кінці перед я. Б Пар... 2 Знак м'якшення у словах іншомовного походжен- В Корс..ка. ня ставиться після д, т, з, с, ц, л, н, якщо вони Г Коміс..я. стоять перед я, ю, є, ї, які позначаються двома Д С..ц..лія. звуками, та перед йо.

                                  3 І у словах іншомовного походження вживається 
                                      у кінці незмінних слів. 
                                  4 И вживається в географічних назвах з кінцевим 
                                     -ида, -ика. 
                                  5 И у словах іншомовного походження, які є гео-
                                     графічними назвами, уживається після букв, що 
                                     входять до складу «дев'ятки». 

8. Записати слова кров, розрісся, крюк, няньчин у такій послідовності.

А Знак м'якшення пишеться у сполученнях ньк, льк і похідних від них ньц, ньч, льч, льц. Б Знак м'якшення не пишеться після букв, що позначають губні приголосні. В Знак м'якшення не пишеться між літерами, що позначають по- двоєні приголосні. Г Апостроф не ставиться після [р] у середині складу.

9. Записати слова священний, віддати, жовчю, дозвілля в такій послідов- ності.

А Подовжується м'який приголосний в іменникові середнього роду між двома голосними. Б Не подовжується приголосний, який знаходиться між голо- сними. В Подвоюються приголосні у прикметникові. Г Збіг однакових звуків, що належать до різних значущих частин слова.




Тематичний блок VIII

Лексикологія

Варіант 1

1.Позначити рядок, у якому всі слова є багатозначними.

А Зойк, лев, коренеплід. Б Космос, інцидент, зябра. В Земля, горіти, з'їзд. Г Іменник, оплески, наголос.

2. Позначити речення, у якому виділене слово вжито в переносному значенні.

А Пізніше спав обов'язок на нього корову пасти (М. Рильський). Б Сивий дідок стояв, здивовано розвівши руки (А. Головко). В Прислухайтесь, як океан співає (М. Рильський). Г Він із радощів аж сам засміявся (С. Васильченко).

3. Позначити речення, у якому вжиті стилістично забарвлені слова.

А Ніколи не повірить Степан, що його судно повільно ходить або що воно неповоротке (О. Копиленко). Б Він уже всі книжки про море перечитав, які тільки міг дістати (О. Копиленко). В Харитон прийшов до нас із першого дня будівництва (І. Сен- ченко). Г Маленькі кошенята, обгорнуті в ганчір'я, чавкали в грязюці й ла- малися в колінах (А. Головко).

4. Позначити речення, у якому не допущено лексичної помилки.

А І згадував тоді хлопець про свою скрипку, на якій грав у шкіль- ному музикальному гуртку (О. Донченко). Б Лукаш у вас талановитий хлопець, він сам складає музичні твори і виконує їх на скрипці (О. Донченко). В Він буде видатним музичником (О. Донченко). Г Лунне проміння осяяло його обличчя (О. Донченко).

5. Установити відповідність між словами та їх тлумаченням.

1 Шарлатан. 2 Нагода. З Професійний. А Той, що видає себе за знавця чого-небудь. Б Те, що збігається в часі. В Той, що має високі якості.

6. Установити відповідність між словами та їхніми групами за значен- ням.

1 Синоніми. А Дільниця, ділянка. 2 Антоніми. Б Сьогодні, завтра. 3 Омоніми. В Мамина ласка, хижа ласка. 4 Пароніми. Г Чорногуз, бузько.

7. Установити відповідність між реченням і пропущеним словом, яке слід вибрати з-поміж синонімічних.

1 Швидким рухом він злякано... до грудей скрип- А Припирав, ку (О. Донченко). Б Пригортав.

                                                                                              В Горнув. 
                                                                                              Г Притиснув. 

2 Воскове колосся... хиталося на вітрі (О. Дон- А Тяжко. ченко). Б Важко.

                                                                                              В Трудно. 
                                                                                              Г Боляче. 

З Сьогодні, слухаючи, як моя маленька внучка... про святкові іграшки, я згадав одну ялинку (І. Багмут).

                                                                                              А Говорила. 
                                                                                              Б Щебетала. 
                                                                                              В Гомоніла. 
                                                                                              Г Гуторила. 

8. Увести слова лава — лава в окремі речення так, щоб вони виража- ли різне лексичне значення. Зробити лексичний аналіз одного з цих слів.






Варіант 2

1. Позначити рядок, у якому всі слова є багатозначними.

А Блакитний, актуальний, волошка. Б Господар, лист, ярий. В Допитливий, затирати, лимон. Г Ложа, майдан, формулювати.

2. Позначити речення, у якому виділене слово вжито в переносному значенні.

А Петрик простяг руку, схопив пиріг і дав кішці, а вона стала їсти (І. Багмут). Б І руки аж висвистують у повітрі (В. Бичко). В В саду порою пізньою співають солов'ї (В. Бичко). Г Тож ясно нам, що рибакам не треба заважати (В. Бичко).

3. Позначити речення, у якому вжито стилістично забарвлене слово.

А Я вмикав фари мотоцикла, до нас миттю зліталися комарі (II. Бічуя). Б Я розплющив очі — і потемки не впізнав дівчину (II. Бічуя). В Нареготавшися до несхочу, хлопчаки бігли геть, а Маринка ли- шилася (II. Бічуя). Г Задача з двома велосипедистами розв'язалася дуже просто (II. Бічуя).

4. Позначити речення, у якому не допущено лексичної помилки.

А Час добряче подзьобав кору велетня, молнією скосило верховіття (А. Давидов). Б Стогнав, сердешний, від безсилля, опускав додолу гілля від горя невтішного (А. Давидов). В Неподалік від дупла зібралася багата чисельність яскраво-жовтих сонечок (А. Давидов). Г Звір то в мурашник від надокучливих комах ляже, то рослинку лікарняну знайде (А. Давидов).

5. Установити відповідність між словами та їх тлумаченням.

1 Військовий. 2 Воєнний. З Відомий. А Той, що стосується війни. Б Який стосується війська, армії, військо- вослужбовця. В Той, що є авторитетним у суспільстві.

6. Установити відповідність між словами та їхніми групами за значен- ням.

1 Синоніми. А Прати, прасувати. 2 Омоніми Б Тихо, голосно. 3 Антоніми. В Три апельсини, три дошку. 4 Пароніми. Г Пуща, праліс.

7. Установити відповідність між реченням і пропущеним словом, яке слід вибрати з-поміж синонімічних.

1 Вийшовши з групою письменників на сцену А Густющу. під ... зливу оплесків, я одразу зашарив очи- Б Рясну, ма по залу (В. Кава). В Густу.

                                                                                                Г Щедротну. 
2.Юля озирнула назад, де ... стукала її мама                     А Поволі. 

(В. Кава). Б Повільно.

                                                                                               В Поступово. 
                                                                                               Г Трохи. 

З Можеш вибирати друзів і дружину, вибрати А Отчизну. не можна тільки ... (В. Симоненко). Б Родину.

                                                                                              В Батьківщину. 
                                                                                              Г Колиску. 

8. Увести слова пам'ятник — пам'ятка в окремі речення. Зробити лек- сичний аналіз одного з цих слів.









Тематичний блок IX

Фразеологія. Етимологія (походження) слова

Варіант 1

1. Позначити речення, у якому вжито фразеологічний зворот.

А Місячне кружало ледь-ледь погойдується, відсіває тьмяним блис- ком (В. Близнець). Б Він не дуже клопочеться літературними тонкощами, він скоріше грубуватий, ніж вишуканий (І. Новиченко). В Почне там про все говорити, туману пускати (М. Кропивниць- кий). Г Дерева цвіли і розливалися пахощі весною (К. Ушинський).

2. Позначити рядок, у якому правильно подано тлумачення фразеоло- гізму піймати на слизькому.

А Бити кого-небудь різкою, прутом. Б Нагодувати досхочу кого-небудь. В Сказати неправду. Г Старанно оберігати кого-небудь.

3. Позначити рядок, у якому правильно визначено синтаксичну роль фразеологічного звороту, ужитого в реченні Наш Микита закрутився мов муха в окропі (І. Франко).

А Підмет. Б Додаток. В Обставина. Г Присудок.

4. Позначити слово, яке етимологічно (за походженням) пов'язане зі словом Вітчизна.

А Мати. Б Отець. В Дитина. Г Бабуся.

5. Установити відповідність між фразеологічними зворотами та їх по- ходженням.

1 Ангел божий. А 3 народного джерела. 2 Бути чи не бути. Б 3 професійно-технічного життя. 3 Грати першу скрипку. В 3 релігійного життя. 4 Замовляти зуби. Г Крилатий вислів.

6. Установити відповідність між фразеологізмами та їх правильним тлу- маченням.

1 Авгієві стайні. А Місце для утримання худоби.

                                                          Б Дуже чисте приміщення. 
                                                         В Комора. 
                                                         Г Захаращене, вкрай занедбане примі-
                                                          щення. 

2 Скребти моркву.

                                                       А Дивитися на кого-небудь вороже. 
                                                       Б Чистити моркву. 
                                                       В Дорікати, сваритися. 
                                                       Г З'ясовувати те, що було невідомим.

3 Тягти кота за хвіст А Повільно, нудно говорити.

                                                      Б Знущатися над твариною. 
                                                      В Випитувати інформацію. 
                                                      Г Уповільнювати життя. 

4 Щоб і комар носа не підточив А За будь-яких обставин.

                                                           Б Так, щоб не було до чого причепитися. 
                                                           В Без відпочинку; без передишки. 
                                                           Г Потай готувати комусь нещастя, непри-
                                                           ємність. 

7. Записати по два слова англійського і латинського походження.

8. Розтлумачити фразеологічний зворот сім мішків гречаної вовни і ввес- ти його в речення.







Варіант 2

1. Позначити речення, у якому вжито фразеологічний зворот.

А Траплялося, що Іван звертався до нього (М. Коцюбинський). Б До чого ж гарно й весело в нашому городі (О. Довженко). В Україна — розкішний вінок з рути і барвінку, що над ним світять заплакані зорі (С. Васильченко). Г У кожній справі спершу треба сім разів одміряти (Ю. Шовкопляс).

2. Позначити рядок, у якому правильно подано тлумачення фразеоло- гізму мов у воду опущений.

А Радісний, веселий. Б Про молоду, без досвіду людину. В Мати жалюгідний, похмурий вигляд, пригнічений стан. Г Про безтурботну людину.

3. Позначити рядок, у якому правильно визначено синтаксичну роль фразеологічного звороту, ужитого в реченні Вони в мене на цьому ділі зуби з'їли (В. Речмедін).

А Підмет. Б Додаток. В Обставина. Г Присудок.

4. Позначити слово, яке етимологічно (за походженням) пов'язане зі словом ангел.

А Біблія. Б Псалтир. В Євангеліє. Г Азбука.

5. Установити відповідність між фразеологічними зворотами та їх по- ходженням.

1 Як риба об лід. 2 Бути притчею во язицех. 3 На ловця і звір біжить. 4 Лінивому все ніколи. А З народного джерела. Б З професійно-технічного життя. В З релігійного життя. Г Приказка.

6. Установити відповідність між фразеологізмами та їх правильним тлу- маченням.

 1 Пекти раків.                                         А Почервоніти від чого-небудь. 
 2 Кури не клюють.                                 Б Поводити себе гордовито, поважно.
 3 Триматися гоголем.                            В Накинутися на когось з погрозами, 
                                                                  докорами.
 4 Накрити мокрим рядном.                   Г  Мати дуже багато чогось.

7. Записати по два слова грецького і французького походження.

8. Розтлумачити фразеологічний зворот золоті гори і ввести його в речення.
















Тематичний блок X

Будова слова

Варіант 1

1. Визначити рядок, у якому зазначено помилкове твердження.

А Закінчення — це незмінна частина слова, що знаходиться пере- важно в кінці, указує на відношення до інших слів у словосполу- ченні та реченні. Б Основа слова, до якої, крім кореня, входять ще й інші частини, називається похідною. В Корінь — це спільна частина споріднених слів, яка виражає їхнє основне лексичне значення. Г У слові восени закінчення немає, тому що це незмінна частина мови.

2. Визначити рядок, у словах якого допущено орфографічні помилки.

А Пречудовий, приварити, префектура. Б Претендувати, препозиція, привітливість. В Прекордонний, превернений, придобрий. Г Претензійний, прибадьоритися, привітатися.

3. Визначити рядок, у якому подано форми одного слова.

А Праця, працею, працьовитий, працездатний. Б Погляд, поглянути, переглянутий, приглядіти. В Працюю, працюєш, працюєте, працюють. Г Далеко, даль, далина, далеченький.

4. Визначити рядок, у якому всі слова — спільнокореневі.

А Ніч, нічний, щоночі, заночувати. Б Малюк, малюка, малюком, на малюкові. В Врода, вроді, вродою, вроди. Г Служити, служать, служитимуть, служив.

5. Установити відповідність між префіксами і словами, у яких доречне їх уживання.

А Азовський, клеїти, міський. 1 Пре-. Б Ходити, сунути, будувати. 2 При-. В Поганий, славний, подібний. Г Людний, їхати, морський. Д Високий, багато, чудовий.

6. Установити відповідність між словами та їхньою будовою.

А Безцінь. 1 ͡ ˄˄ □ Б Сумно. 2 ¬ ͡ □ В Ніч. 3 ͡ □ Г Передосінній. 4 ¬ ͡ ˄ □

7. Записати слова майстрував, зернозбиральний, ніч, навесні в такій по- слідовності:

А 3 двома коренями. Б Без закінчення. В 3 нульовим закінченням. Г 3 двома суфіксами.

8. Утворити від слів дорога, густий, лити нові слова за допомогою пре- фіксів чи суфіксів. Зробити розбір за будовою записаних слів.














Варіант 2

1. Визначити рядок, у якому зазначено правильне твердження.

А Префікс — частина мови, що стоїть перед коренем і служить для утворення нових слів. Б Непохідна основа збігається з коренем, тому вона не розчленову- ється на частини. В Суфікс — частина слова, яка стоїть перед коренем і служить для утворення нових слів чи інших граматичних форм. Г У слові щодня основа щодн-.

2. Визначити рядок, у словах якого допущено орфографічні помилки.

А Превеселий, преамбула, пригасити. Б Превеликий, пригребти, приканальний. В Пригублювати, приґрунтовий, призиватися. Г Прегублений, преклеювати, придивний.

3. Визначити рядок, у якому подано форми одного слова.

А Учити, учення, учень, учений. Б Хлопець, хлопця, хлопцю, хлопцем. В Красиво, красивий, краса, красно. Г П'ятірка, по-п'яте, п'ятий, п'ята.

4. Визначити рядок, у якому всі слова — спільнокореневі.

А Слово, слова, словом, на слові. Б Відроджувати, відроджую, відроджуємо, відроджують. В Вода, водний, обезводнювати, водяник. Г Блискавичний, блискавична, блискавичне, блискавичні.

5. Установити відповідність між префіксами і словами, у яких доречне їх уживання.

А Солодкий, славний, дивний. 1 Пре-. Б Жмуритися, дивитися, кинутий. 2 При-. В Думати, брати, губити. Г Гарний, добрий, старий. Д Пливти, шити, в'язати.

6. Установити відповідність між словами та їхньою будовою.

А Військкомат. 1 ͡ ͡ ˄ □ Б Хід. 2 ͡ □ В Щодня. 3 ¬ ͡ □ Г Возз'єднаний. 4 ¬ ¬ ͡ ˄ □

7. Записати слова узимку, неприкритий, юнь, безкорисливість у такій по- слідовності:

А 3 двома префіксами. Б Без префіксів і суфіксів. В 3 двома суфіксами. Г Без закінчення.

8. Утворити від слів трава, йти, ніжний нові слова за допомогою пре- фіксів чи суфіксів. Зробити розбір за будовою записаних слів.
















Тематичний блок XI

Повторення й узагальнення вивченого в кінці року

Варіант 1

1. Визначити рядок, у якому всі слова пишуться без знака м'якшення.

А Лял..ці, вуз..кий, мал..ви. Б Корін..чик, ковз…кий, тон..ший. В Український, різ..бяр, віл..ний. Г Селянс..кий, с..омий, діл…ниця.

2. Визначити рядок, у якому допущено помилки при вживанні апострофа.

А Об'ємний, пан'європейський, пів'яблука. Б Без'ядерний, сім'я, екстер'єр. В Горохв'яний, двохярусний, ластівятко. Г Кров'ю, під'їжджати, морквяний.

3. Визначити рядок, у якому правильно написано всі слова іншомов- ного походження.

А Кінджал, Чілі, Тібет, дура. Б Бастілія, Арістотель, барокко, жюрі. В Діпломат, башкір, дезинфекція, Чікаго. Г Міллер, Ніцца, єпископ, Кембридж.

4. Визначити рядок, у якому фонетичний запис відображає правильну вимову слів.

А [олень] . Б [збірник] . В [сердити] . Г [кукурудз'ане ] .

5. Установити відповідність між фразеологізмами та їх тлумаченням.

1 Мов лин на сковороді. А Марно витрачати час. 2 Мов дурень із писаною торбою. Б Поводитися нерозумно, недоречно. З Як горохом об стіну. В Мати великий життєвий досвід. 4 Вбиватися в колодочки. Г Потрапити в дуже скрутне становище

6. Установити відповідність між розділами науки про мову і тим, що вони вивчають. 1 Лексикографія. А Система правил написання слів 2 Синтаксис. Б Лексичне значення і вживання фразеологізмів 3 Орфографія. В Теорія і практика укладання словників 4 Фразеологія. Г Знаки письма

                                   Д Будова словосполучень та речень. 

7. Записати синтаксичні одиниці в такій послідовності:

А Фразеологічне словосполучення. Б Сполучення слів, що не вважається словосполученням. В Просте речення з одним головним членом. Г Складне речення. 1) На чужу працю ласий не будь (Нар. творчість). 2) Ходити манівцями. 3) Учення — світ, а невчення — тьма (Нар. творчість). 4) Піді мною.

8. Скласти і записати діалог (6—7 реплік) на тему «Знання — сила», вико- ристовуючи звертання, вставні слова, речення з однорідними членами.














Варіант 2

1. Визначити рядок, у якому всі слова пишуться без знака м'якшення.

А Бат..ко, здаєт..ся, кажут.., лял..ці. Б Л.вів, малесен..кий, біл..ший, мал..ований. В Парас..ці, брех..ня, камін..чик, дерз..кий. Г П'ят.., черешен..ці, відповідніст.., кравец.. .

2. Визначити рядок, у якому допущені помилки у вживанні апострофа.

А Торф'яний, м'ясо, роз'яснити, к'янті. Б Ад'юнктура, пів'юрти, рюш, Монтеск'є. В Кар'єра, Румянцев, кювет, миш'як. Г Дитясла, девятнадцять, моркв'яний, бур'я.

3. Визначити рядок, у якому правильно написано всі слова іншомов- ного походження.

А Приорітет, ліман, касса, каньон. Б Беладона, Ахіллес, піанісимо, пеньюар. В Митрополіт, мана, будизм, сеньор. Г Епископ, кіпарис, тона, ватт.

4. Визначити рядок, у якому фонетичний запис відображає правильну вимову слів.

А [ярмарковий] . Б [щіпці] . В [ш ч а в е л']. Г [с т а т у й а].

5. Установити відповідність між фразеологізмами та їх тлумаченням.

1 Загрібати жар чу- А Привласнювати наслідки чужої праці, жими руками. Б Бездіяльність.

                                                               В Відходити від справи. 
                                                               Г Бити тривогу. 

2 Заговорювати зуби. А Багато розмовляти.

                                                               Б Говорити дуже швидко. 
                                                               В Переводити розмову на щось інше
                                                               Г Обманювати                                                              
3 Чухати потилицю.                           А Вирішувати негайно питання. 
                                                              Б Задумуватися. 
                                                              В Торкнутися найболючішого. 
                                                              Г Бездіяльність    
 4 Зуби з'їсти.                                      А Голодувати. 
                                                             Б Малодосвідчена людина. 
                                                             В Кричати, лементувати. 
                                                             Г Мати великий життєвий досвід  
                                      

6. Установити відповідність між розділами науки про мову і тим, що вони вивчають.

1 Фонетика. А Правила вживання розділових знаків. 2 Орфоепія. Б Правила нормативної літературної вимови. 3 Будова слова. В Значущі частини слова, значення морфем. 4 Пунктуація. Г Словниковий склад мови.

                                   Д Звукова система мови та зміни звукового складу. 

7. Записати синтаксичні одиниці в такій послідовності:

А Фразеологічне словосполучення. Б Словосполучення з залежним словом прислівником. В Просте поширене речення. Г Складне речення. 1) Світ великий, край далекий (Нар. творчість). 2) Стріляний горобець.

3) Працювати нашвидкуруч.
4) Надворі стояв легенький туман (А. Чайковський). 

8. Скласти і записати діалог (6—7 реплік) на тему «Мова — найцінні- ший скарб людини», використовуючи звертання, вставні слова, ре- чення з однорідними членами.









                                           Диктант
                                             Сім`я
      Без сім`ї людство обійтися не може. Звичайно, якщо воно не хоче приректи себе на здичавіння. 
      Родинне щастя формується під впливом багатьох чинників. По-перше, злагода є результатом добрих стосунків. Вона ґрунтується на любові, пошані й взаєморозумінні. По-друге, вона забезпечується тактовністю спілкування, чуйністю й великодушністю всіх членів сім`ї. Нарешті, родинне щастя базується на посильній участі кожного члена родини у праці, хатній роботі. А головне, шановні, всім треба хотіти й прагнути робити все, щоб у сім`ї панував лад.
     Пам`ятайте, юні друзі, майбутнє за міцною, здоровою, трудовою родиною. В її основу мають бути покладені такі цінності: висока духовність, національні традиції та знання ( За М. Стельмаховичем, 93 сл.)




                                             У весняному лісі
           Великі дуби з кострубатими гілками ще не встигли вкритися зеленню. Зате на кленах і ясенях уже красувалися яскраво-зелені пучки листя. Пишно зеленіли в новому вбранні берези.
           Вузенька лісова дорога губиться в буйних заростях ліщини. Поміж нею густо ростуть фіалки, барвінок, ряст. Трапляються цілі островки ароматних конвалій. Листяний ліс зараз сповнений пташиного співу. Іволги змагаються зі щиглями. Перестрибують з гілочки на гілочку непосидючі синиці. Діловито вистукують у кору завжди заклопотані дятли. Туркочуть на вершинах високих дерев горлиці. А з кущів підліска линуть перші, не дуже дзвінкі й ще не певні трелі солов'їв.
                                                                                (91 сл., за А.Шияном)







                                                Аудіювання
                               Рудько (життєпис одного півня)
           Малий Рудько всюди був перший. Чи то ковтати довжелезного хробака, чи заплутатись у траві й переполошити матір своїм вереском. Це він сам на сам зустрівся із загадковим коником.
           День минав за днем, і курчата незчулись, як гидкі палички на крилах та хвості обернулись у красні новенькі пірця. Рудько знайшов у собі новий хист. Він і сам не знав, як це сталося, але одного сонячного ранку, коли навколо горіли роси, зі старого саду почулося його хрипке, тремтяче «ку-ку-рі-ку».
           Старий півень, що був саме на дворі, здивовано крутнув головою, а далі погірдливо скривися. Але самому співцеві здалось воно вершком мистецтва й сили. І з того часу Рудько повторював його кожної нагоди і взагалі без жодної нагоди. Раптом він непомірно виріс сам у своїх очах. Він не почувався вже тим руденьким курчам, яке кожний може безкарно кривдити. Рудько розумів, що своїм співом сказав усьому світові про своє право на радощі життя і що він боротиметься за це право.
           У курячій суспільності панують суворі закони. Найважливіший із них – закон шанування старшого. Хай які ви будете мізерні, а коли хтось молодший за вас на два дні, то малий він чи високий до неба, а мусить вам коритися.
           Рудько вже кілька разів заступався за курей, коли їх кривдив Старий півень, але завжди приймав за це належну кару. І цього разу Рудько на свої груди прийняв удар розлютованого Старого, але тепер не побіг геть і враз переповнився шаленою хоробрістю. Ніхто не б'ється так завзято, як повстанці.
           Вони билися цілий день. А ввечері господиня побачила в різних кутках курника два закривавлені тіла. Коли вона взяла їх на руки, щоб змити поранені голови, малий рудий півень кинувся на великого сірого. Той зовсім не боронився. Старе тіло не витримало в борні. Не міг витримати ганьби і гордий дух. На другий день він був мертвий.
           Рудько виборов собі своє щастя. Невеличкий півник взяв тепер на себе провід життям рідної громади. І показав себе гідним свого становища. Рудько належав до тих півнів-лицарів, міцних духом і шляхетних серцем, що сміло підставляють груди кожній небезпеці. Бо й самій господині не дозволяв він зачіпати своїх курей. На цьому ґрунті виникли великі непорозуміння, і Рудько ледве не попав у борщ. Бо й дійсно, коли півневі здавалося, що господиня мучить якусь курку, то вважав своїм прямим обов'язком злетіти їй на груди або кинутись на спину. Рудько дійшов у своїй сваволі до того, що просто ганявся за кожним, хто виходив з хати.
           І господарі не витримали.
           На ранок на возі в соломі, поруч із кількома головками капусти, лежав зв'язаний в ногах та крилах Рудько, а гнідий кінь ніс його в невідому далечінь.
           Рудька ніхто не купував. Його брали в руки, але, побачивши на сухорлявому жилавому тілі самі синці, кидали назад на віз. Господар злякався, що доведеться везти півня назад, збавляв ціну. Аж ось до воза підійшла старенька бабуся, підійшла й понесла Рудька селом. Вони пройшли якоюсь хвірткою, і тут, посеред затишного подвір'ячка, ласкаво зустріли його чотири чорні курочки. Це подвір'я і стало Рудькові новою батьківщиною. Правда, йому довелося відучити ходити сюди аж чотирьох півнів, але це не забрало багато часу.
           І коли ви вгледите малого червоного півня з пишним хвостом і покаліченим сміливим обличчям, знайте, це – Рудько!
                                                                                    (523 сл., за О.Ольжичем)






                         Дайте відповіді на запитання.

1. Який художній прийом використано у творі при змалюванні Рудька: а) метафору; б) алегорію; в) гіперболу; г) анафору?

2. Якими людськими рисами наділяє Рудька автор: а) справедливість та шляхетність; б) добродушність та ввічливість; в) хитрість та підступність; г) егоїзм та самовпевненість?

3. Який хист, підростаючи, відкрив у собі Рудько: а) полювати на хробаків; б) битися; в) кукурікати; г) літати?

4. Який найважливіший закон панував у курячій громаді: а) закон сили; б) рівноправність; в) любов до малечі; г) шанування старшого?

5. Про що заявив Рудько своїм співом: а) про те, що він чудовий співак; б) про те, що зійшло сонце; в) про те, що він голодний; г) про своє право на радощі життя? 6. Що стало причиною бійки між Рудьком і Старим півнем: а) розподіл їжі; б) стосунки з курми; в) територіальне питання; г) несхожість характерів?

7. Як автор ставиться до свого героя: а) з повагою; б) з лагідністю; в) з жалістю; г) із презирством?

8. Чому помер Старий півень? а) від хвороби; б) з переляку; в) не витримав ганьби й поранень; г) від старості?

9. Якого кольору був Старий півень: а) рудий; б) білий; в) сірий; г) чорний?

10.Як і чому господарі вирішили розпрощатися з Рудьком: а) вирішили зварити з нього борщ, бо він був жирненьким; б) вирішили продати за нечуване свавілля; в) вирішили вигнати з подвір'я, бо не ніс яєць; г) вирішили занести в ліс, щоб не будив їх зранку?

11. Де знайшов нову батьківщину герой твору: а) на затишному бабусиному подвір'ї; б) у великому міському будинку; в) на дачі у заможних господарів; г) в зоопарку?

12. Як можна визначити жанр цього твору: а) повість; б) нарис; в) стаття; г) оповідання?







                                                Переказ
                                               
                                                Лелеки
           Бідний журавлик! Він одірвався від своєї зграї й почував себе таким самотнім, таким нещасним, що поважні лелеки пожаліли його.
          - Дивись, як побивається малий, - мовила лелека своєму чоловікові. – Чи знайде він тепер своїх рідних серед журавлів, що летять звідусюди до Африки?
        Лелека-мама з острахом і ніжністю глянула на своє лелеченя –довгоногу й довгодзьобу донечку.
          - Ні, треба щось вигадати для малого. Це ж наш земляк, - рішуче сказала вона. – Ти, татусю, мусиш щось вигадати, як врятувати його. Ти ж у мене найрозумніший птах на світі, недарма все село поважає тебе. Адже ти стільки років провів у школі!
        Ця родина лелек уже кілька років жила на даху сільської школи, і лелека-мама була певна, що її чоловік – головна особа в цій школі. Особливо вона запишалася перед відльотом, бо всі діти, побачивши його, кричали-питали: «Лелеко, лелеко, до осені далеко?» Напевно ж, вони розуміли, що тільки її чоловік знає про це точно.
      Почувши ці слова, журавлик трохи підбадьорився. Не слід занепадати духом. Може, ще не все загинуло для нього, і він розшукає своїх батьків.
     -  Не журіться, - звернулося до журавлика лелеченя. – Наш тато обов’язково щось вигадає. Адже він усе своє життя провів на даху школи й через це дуже вчений. Навіть старий учитель мав за честь дружити з ним.
                                                                                           О.Іваненко. 201 слово.
                                             Завдання:

1. Знайдіть слова з суфіксами, які вказують на ніжне ставлення автора до птахів. Напишіть, чи маєте ви птахів або звірят удома. Чи спостерігали ви за їх поведінкою і чи можна в них чомусь навчитися?

2. Поясніть, як записувати пряму мову й слова автора.

3 Написати докладний переказ тексту, підпорядковуючи висловлювання темі й основній думці, дотримуючись композиції, мовних і стильових особливостей, а також авторського задуму.











Тематичний контроль із української літератури















Тематичний блок І

Фольклор і літописи Легенди. Переклади. Народні казки

I варіант

Початковий рівень

1. Мара – богиня…

А краси; Б добра й захисту; В темної ночі, страшних сновидінь; Г грому й блискавки.

2. Художній прийом, який полягає в наділенні неживих предметів, явищ природи людськими якостями – це…

А порівняння; Б персоніфікація; В епітет; Г гіпербола.

3. Укажіть, у сюжеті якого твору є фантастичні елементи.

А «Ох»; Б «Про правду і кривду»; В «Мудра дівчина»; Г «Ой Морозе-Морозенку».

Середній рівень

1. Назвіть характерні риси соціально-побутової казки 2. Установіть відповідність між фрагментом твору та його назвою.


1 «І повелів їм зробити розчин…, і повелів викопати колодязь і вставити туди кадіб, і налив розчину в кадіб. Повелів їм шукати меду» 2 «Він узяв із багаття палаючу гілку і підніс її до квітучого куща. У ту ж мить увесь кущ спалахнув голобувато-зеленкуватим полум’ям»

3. «Вона йому дала напитись, а сама така радісна стала, та мерщій у город трюком і розказала всім городянам, що їде такий чоловік»


А «Неопалима купина»; Б «Про правду і кривду»; В «Білгородський кисіль»; Г «Дажбог».

Ключ-відповідь 1 – В 2 – А 3 – Б

3.Назвіть фантастичні елементи народної казки «Ох».

Достатній рівень

Доведіть, що казка «Мудра дівчина» належить саме до цього фольклорного жанру.

Високий рівень

Напишіть твір-мініатюру на одну із запропонованих тем:

1. «Міфи та легенди – скарбниці нашого минулого». 
2. «Втілення світогляду наших пращурів у казках».













II варіант

Початковий рівень

1. Дажбог – бог …

А сонця; Б добра і захисту; В грому і блискавки; Г вітру.

2. Фольклор – це

А сукупність народних пісень, казок; Б збірник народних легенд, переказів; В усна народна творчість; Г принцип, за яким організовуються всі народні твори.

3. Укажіть, які з наведених творів НЕ належать до легенд

А «Дажбог»; Б «Про зоряний Віз»; В «Неопалима купина»; Г «Як виникли Карпати».

Середній рівень

1.Назвіть характерні риси фантастичної казки

2. Установіть відповідність між фрагментом твору та його назвою.

1 «А ми підем косить. То ти, як уже буде готова, вийди на такий-то курган да й зови нас, а ми почуємо та й прийдем» 2 «Йшла вона,йшла та по дорозі сіла відпочити, а глечик поставила коло себе на землю» 3 «Вона знала свого батька дуже добре і знала, що як він щось захотів, то вже від того не відступить»

А «Мудра дівчина»; Б «Чому в морі є перли і мушла»; В «Про зоряний Віз»; Г «Прийом у запорожців».

Кюч-відповідь 1 – Г 2 – В 3 – Б

2. Визначте вид народної казки «Про правду і кривду». Наведіть аргументи.

   Достатній рівень
   Поясніть чому небіж із казки «Про правду і кривду» все ж таки зміг досягти вершин.
         Високий рівень
  Напишіть твір-мініатюру на одну із тем:
1. «Добро і зло в казках».
2. «Козацтво в українських народних переказах».

















Тематичний блок ІІ

Літературні казки. Загадки. Прислів`я. Приказки

I варіант

   Початковий рівень

1. В акровірші Л. Глібова «Химерний, маленький…» ідеться про…

А бублик; Б вареник; В песика; Г галушку.

2. Головною вадою Недороля з повісті-казки Г. Малик була…

А жорстокість; Б заздрість; В жадібність; Г боягузтво.

3. Яка риса характеру висміюється в казці І. Франка «Фарбований Лис»?

А Хитрість; Б жорстокість; В хвалькуватість; Г лінь.

  Середній рівень

1.Доведіть, що вислів « Нема троянд без колючок»-приказка.

2. Установіть відповідність між назвами твору та героями.

        1 Недороль                               А «Хуха-Моховинка»
        2 Мавпа Фрузя                         Б «Фарбований Лис»
        3 Нудота                                   В «Незвичайні пригоди Алі в країні  
                                                             Недоладії»                                       
        4 Хуха                                       Г «Цар Плаксій і Лоскотон»
       Ключ-відповідь: 1-В; 2-Б; 3-Г; 4-А.

3. Чому Аля потрапила до Недоладії?

Достатній рівень

1. З поданого уривка випишіть усі художні засоби та вкажіть їхні назви. «Була вона добра, лагідна, плоха. Звичайненька,слухняна,роботяща,пухка,як мох. Мала довгу вовночку,що,мов шовком,вкривала все її тільце. Сама тільки мордочка було голенька й нагадувала садову жовто-фіолетову квіточка-братки».

2. Продовжте речення. Віршована мова -…; Прозова мова -…

Високий рівень

   Як ви розумієте слова В.Королева-Старого, що відповідальність за свої вчинки має покладати на себе, а не звинувачувати нечисту силу. Дайте розгорнуту відповідь.















  II варіант

Початковий рівень

1. Як величав себе Лис із казки «Фарбований Лис»?

А Гостродума; Б Остромисл; В Фарбований Лис; Г Цар Звірів.

    2. Хто з письменників писав про те, що нечиста сила може бути доброю?
         А В.Королів-Старий;
         Б І.Франко;
         В Г.Малик;
         Г В.Симоненко.
    3. З’їсти пуд солі-це…
         А прислів’я;
         Б приказка;
         В загадка;
         Г акровірш.
 Середній рівень

1.Установіть відповідність між автором та твором.

1. Леонід Глібов А «Фарбований Лис» 2. Галина Малик Б «Цар Плаксій та Лоскотон» 3. Іван Франко В «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії 4. Василь Симоненко Г «Хто вона?»

Ключ-відповідь: 1-Г; 2-В; 3-А; 4-Б.

2. Чому Хуха_моховинка змушена була шукати нове житло? 3. Доведіть, що вислів «У біді й недузі пізнаєш своїх друзів»-прислів’я.

Достатній рівень

1. Поєднайте частини прислів’їв та поясніть значення кожного вислову. 1. Вік живи… А день роком стає 2. Без роботи… Б як робить 3. Сварка до добра… В гуляй сміло 4. Зробив діло… Г вік учись 5. На дерево дивись як родить, а на людину… Д не доведе

Ключ-відповідь: 1-Г; 2-А; 3-Д; 4-В; 5-Б.

2. Продовжте речення. Портрет-це… Мова автора-це…

Високий рівень

            Як ви розумієте слова Недороля Десятого, що бути «без душі - це навіть гірше, ніж бути без голово». Дайте розгорнуту відповідь у вигляді твору-мініатюри.
















Тематичний блок ІІI

«Повість минулих літ»

Літописні оповіді. О.Олесь

І варіант

Початковий рівень

1.Найвідомішим літописцем був…

  А Ярослав Мудрий;
  Б князь Святослав;
  В чернець Нестор;
  Г Володимир Великий.

2. Кандиба – справжнє прізвище

 А Івана Франка;
 Б Леоніда Глібова;
В Нестора Літописця;
Г Олександра Олеся.

3. Який князь попереджав своїх ворогів про напад словами «Іду на ви!»?

 А Ярослав;
 Б Володимир;
В Святослав;
Г Святополк.

Середній рівень

1.Укажіть назву найвідомішого літопису.

2.Що заповідав Ярослав Мудрий перед смертю своїм дітям?(За твором Олександра Олеся «Ярослав Мудрий»)

3.Охарактеризуйте Микиту Кожум’яку за допомогою п’яти епітетів.

Достатній рівень

1.Установіть відповідність між жанровими різновидами й назвами творів.
    1 Літописна оповідь      А «Микита Кожум’яка О. Олеся
    2 Драма-казка                 Б «Княжа Україна» О. Олеся
    3. Цикл поезій                В «Володимир вибирає віру»
    4. Легенда                        Г «Як виникли Карпати»

Ключ-відповідь 1-В 2-А 3-Б 4-Г

1.Дайте визначення поняттю «літопис»
2.Що таке репліка?

Високий рівень

Напишіть твір-мініатюру «Реальне та фантастичне в історичних творах»


















ІІ варіант

Початковий рівень

1.З іменем якого князя пов’язують вибір християнства?

А Ярослав Мудрий; Б Володимир Великий; В Святослав; Г Святополк.

2. Під час правління якого князя був збудований Софійський собор?

А Ярослава Мудрого; Б Володимира Великого; В Святослав; Г Святополка.

3. Літописною оповіддю НЕ є твір…

А «Княжа Україна»; Б«Святослав укладає мир з греками і повертається до Києва»; В «Розгром Ярославом печенігів»; Г «Початок великого будівництва в Києві».

Середній рівень

1.Чому народ назва князя Ярослава Мудрим?
2.За допомогою п’яти епітетів охарактеризуйте князя Святослава.
3.Кого варто вважати засновниками Києва?

Достатній рівень

1.Назвіть характерні риси літописів.
2.Установіть відповідність між героями драми-казки О. Олеся «Микита   Кожум’яка»

1 Князь А «Великий володар Землі й самого пекла цар» 2 Микита Б «А найменший – щось страшнеє! Вже з

                                   трьох літ боров мене»

3 Князівна В «марнів від суму, все мовчав і думав думу, і

                               надумавсь він повстати проти змія, проти   
                                   ката»                   
4 Змій                     Г «І коли темніше неба Її віченьки ясні, коли є 
                                  коралі в морі Червоніші уст її»

Ключ-відповідь 1-В 2-Б 3-Г 4-А

1.Що таке ремарка?

Високий рівень

Напишіть твір-мініатюру «Художня та історична цінність літописів»




















Тематичний блок ІV

С. Васильченко, Т. Шевченко, П. Тичина, Є. Гуцало, М. Рильський, Г. Тютюнник, М. Вінграновський

І варіант

Початковий рівень

1.Як лосю з оповідання Є. Гуцала вдалося врятувати від вовчої зграї?

А пощастило втекти; Б врятували хлопці; В він переплив річку; Г врятували мисливці.

2. Укажіть, який художній засіб ужито в рядках із поезії М. Вінграновського « Перша колискова»

   У полі спить зоря під колоском
   І сонно слуха душу колискову.

А епітет; Б гіпербола; В персоніфікація; Г метафора.

3. Головний герой якого твору намагався вилікувати хижака?

А «Лось» Є. Гуцала; Б «Дивак» Гр. Тютюнника; В «Сіроманець» М. Вінграновського; Г «В бур’янах» С. Васильченка.

Середній рівень

1.Назвіть ознаки оповідання

2. Установіть відповідність між літературними творами та їхніми авторами

1 «За сонцем хмаронька пливе» А М. Вінграновський 2 «Дощ» Б П. Тичина 3 «Гаї шумлять,…» В М. Рильський 4 «Сама собою річка ця тече…» Г Т. Шевченко Ключ-відповідь 1-Г 2-В 3-Б 4-А

2.Яким настроєм перейняті поезії П. Тичини?
  Достатній рівень
1.Схарактеризуйте риси характеру хлопчика Олеся з оповідання      Гр.Тютюнника «Дивак»

2.Яка головна думка повісті С. Васильченка «В бур’янах»



Високий рівень

    Використовуючи засоби мовної виразності, напишіть твір на тему «Краса природи та краса душі людської»















ІІ варіант

Початковий рівень

1.Як загинув лось із оповідання Є. Гуцала?

А його вбили мисливці; Б він провалився на кризі; В його застрелив Шпичак; Г він замерз.

2. Укажіть, який художній засіб вжито в рядках

    Осінь-маляр із палітрою пишною… 
    Ніжно сміється до вітру.

А епітет; Б порівняння; В персоніфікація; Г метафора.

3. У якому творі хижак врятував людині життя?

А «Лось» Є. Гуцала; Б «Дивак» Гр. Тютюнника; В «Сіроманець» М. Вінграновського; Г «В бур’янах» С. Васильченка.

Середній рівень

1.Який твір називають ліричним

2. Установіть відповідність між творами та їхніми авторами

1 «Люби природу не як символ…» А П. Тичина 2 «Не був ти у наших краях» Б М. Вінграновський 3 «За сонцем хмаронька пливе…» В М. Рильський 4 « Бабусин дощ» Г Т. Шевченко

Ключ-відповідь 1-В 2-А 3-Г 4-Б

1. Яким настроєм перейняті твори М. Рильського?

Достатній рівень

1. Доведіть, що твір Гр. Тютюнника «Дивак» є оповіданням. 2. Схарактеризуйте риси характеру Сашка з повісті М. Вінграновського «Сіроманець»

Високий рівень

           Використовуючи засоби мовної виразності з твору П. Тичини напишіть твір «Краса мого рідного краю»




















Зміст I семестр 1.Передмова 3 2.Тематичний контроль із української мови 3. Тематичний блок І

  Повторення вивченого в початкових класах.                                           5                                                                                                            

4. Тематичний блок ІІ

   Словосполучення, речення.  Грамматична основа речення.
   Другорядні члени речення                                                                         9  

5. Тематичний блок ІІI

   Речення з однорідними членами. Звертання, вставні слова.
   Складне речення                                                                                        14

6. Тематичний блок ІV. Пряма мова. Діалог 18 7. Тематичний блок V

   Звуки мови і звуки мовлення. Склад. Наголос                                       22

8.Читання мовчки (текст) 26 9. Диктант 28 10. Контрольний переказ 29 II семестр 11.Тематичний контроль із української мови 30 12. Тематичний блок VI

    Вимова приголосних звуків
    Чергування голосних і приголосних звуків                                           31

13. Тематичний блок VII

    Уживання апострофа, знака м'якшення, подвоєння приголосних
     в українських та іншомовних словах                                                     35

14. Тематичний блок VIII. Лексикологія 39 15. Тематичний блок IX

   Фразеологія. Етимологія (походження) слова                                        43

16. Тематичний блок X. Будова слова 47 17. Тематичний блок XI

    Повторення й узагальнення вивченого в кінці року                             51

18. Диктант 55 19.Текст для аудіювання 56 20.Контрольний переказ 59 21.Тематичний контроль із української літератури

    Тематичний блок І
    Фольклор і літописи. Легенди. Переклади. Народні казки                  61

22. Тематичний блок ІІ

    Літературні казки. Загадки. Прислів`я. Приказки                                 65

23. Тематичний блок ІІI

   «Повість минулих літ». Літописні оповіді. О.Олесь                              69

24. Тематичний блок ІV

    С. Васильченко, Т. Шевченко, П. Тичина, Є. Гуцало,
    М. Рильський,   Г. Тютюнник, М. Вінграновський                                73