Опорний конспект уроків, як умова логічного розвитку учнів на уроках біології

Матеріал з Wiki
Перейти до: навігація, пошук

Зміст

Назва статті

Опорний конспект уроків, як умова логічного розвитку учнів на уроках біології

Автор (посилання на сторінку користувача)

Прокопенко Галина Борисівна, вчитель біології І категорія, Погожокриницький НВК Роменського району Сумської області

Анотація статті

Стаття містить методичні ідеї використання опорних конспектів на уроках біології, питання впровадження інноваційних технологій в умовах модернізації освіти та систему уроків із використанням структурно-логічних схем і логічно-опорних систем. На прикладі уроку в 11 класі Методи генетичних досліджень" показано методика використання ОК

Ключові слова

Опорний конспект, опорні схеми

Постановка проблеми

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Мета статті

  1. Навчальна: Зацікавити вчителів використовувати опорні конспекти на уроках біології; пояснити роль використання ОК
  2. Розвиваюча: Формувати вміння складати опорні схеми, конспекти на уроках біології
  3. Виховна: виховувати лаконічність, послідовність, доступність викладання матеріалу

Виклад основного матеріалу

Одним з найголовніших завдань сучасної шкільної освіти є розвиток особистості учнів, створення умов, що забезпечують формування їх творчих здібностей, у результаті яких вони будуть підготовлені до активного самостійного й успішного життя. Для того, щоб жити та працювати в сучасному суспільстві, учні мають навчитися аналізувати інформацію, та приймати осмисленні рішення, щодо їх використання. Основні принципи полягають у тому, що людині, яка навчається, створюють умови для психологічного комфорту в процесі навчання, підвищення впевненості та відповідальності за його результати, набуття умінь контролювати ситуацію навчання, виникнення ентузіазму і почуття задоволення від групової та індивідуальної роботи та її результатів. Роль учителя – підтримувати, підбадьорювати учнів в їхніх зусиллях. Одним із інноваційних підходів до викладання біології в сучасній школі є використання логічно-опорних конспектів. ОЛК – це висновки, які народжуються на очах у вигляді карток, таблиць, малюнків. СЛС – це плани - конспекти, де працюють різні аналізатори пам’яті, декілька органів чуття, мислення, збільшується сприйняття, осмислення, пропускна властивість мозку Використання опорних конспектів на уроках біології сприяє:

  1. розвиткові усної розмовної мови учнів, збільшенню активного часу спілкування дітей на уроці, формуванню комунікативних умінь;
  2. формуванню вмінь викладати свої думки аргументовано, доказово, логічно, послідовно;
  3. формуванню вмінь виділяти головне у навчальному матеріалі, генералізувати його і акцентувати увагу на засвоєнні головного;
  4. навчанню учнів діяти за алгоритмом, послідовно, визначати наступні кроки у засвоєнні навчальних досягнень, поетапному їх формуванню;
  5. швидкому сприйманню та засвоєнню навчального матеріалу через багаторазове його повторення у різних поєднаннях, зв’язках;
  6. засвоєнню навчальних досягнень на початковому та середньому рівнях всіма без виключення учнями (а це є головною умовою подальшого успішного засвоєння тем, вивчення яких опирається на знання та уміння з даної теми);
  7. формуванню почуття впевненості у власних силах, навиків роботи в групах. В основі використання опорних конспектів лежать дві важливі методичні ідеї.

1. При відповіді біля дошки учень завжди змушений подолати два важливих етапи одночасно:

  1. визначити, що відповідати, в якій послідовності,
  2. вибрати засоби викладу змісту завдання. Внаслідок цього відповідь виходить повна, навіть у цьому випадку, якщо учень на початковому та середньому рівнях орієнтується у матеріалі. Використання опорного конспекту дозволяє значно зменшити перші труднощі і зосередити сили учня на подоланні других. У своїй практиці я використовую опорні конспекти особливо в старших класах в процесі розв'язування задач. під час розв'язування складних задач я використовую організаційно-методичну систему, що поєднує традиційні і нетрадиційні форми організації навчального процесу. Творча активність учнів, у кінцевому рахунку, успіх уроку цілком залежить від тих методичних прийомів, які обирає вчитель для аналізу задачі. Вони підпорядковані, в основному,двом цілям:
  3. спрямувати діяльність школярів на дослідження зв'язків між даними задачі;
  4. відпрацювати вміння робити логічний висновок з отриманих результатів.

2. Відповідно до традиційної методики проведення уроку вчитель пояснює новий матеріал, закріплює його і дає домашнє завдання. Отже, до опитування на наступному уроці учень встигає тричі усвідомити матеріал. Вивчення теми проходить таким способом:

  1. пояснення нового матеріалу методом розповіді (опорного конспекта ще немає);
  2. коротке пояснення матеріалу із використанням опорного плаката;
  3. після запису конспекту, учні поділивши його на частини,аналізують відповіді одне одного;
  4. робота над опорним конспектом вдома;
  5. читання матеріалу підручника.

Таким чином, зміст матеріалу проходить через свідомість учня.При оцінюванні навчальних досягнень учнів враховую повноту і глибину знань, міцність і свідомість засвоєння учнями теоретичного матеріалу, вміння використовувати теоретичний матеріал, логічно викладати зміст, порівнювати, узагальнювати, встановляти причинно -наслідкові зв’язки. В основу складання ОК покладено наступні дидактичні принципи:

  • Лаконічність (300-600 друкованих знаків) - заснований на тому, що при сприйнятті і запам'ятовуванні обсяг короткочасної пам'яті людини обмежений;
  • Структурність - полягає в об'єднанні опорних сигналів у логічно пов'язані смислові блоки. Логічно побудований матеріал легше запам'ятовується і швидше відтворюється;
  • Автономність - виражається в завершеності кожного блока опорних сигналів. З огляду на те, що кожен блок несе своє смислове навантаження, він сприймається і запам'ятовується в узагальненій стислій формі;
  • Доступність матеріалу - мають на увазі опору на наявні знання, що сприяє кращому розумінню та осмисленню нової інформації, більш міцному її засвоєнню, підвищує інтерес до теми;
  • Колірна наочність і образність опорних сигналів викликає у уч-ся позитивні емоції, сприяє кращому сприйняттю, розумінню і запам'ятовуванню матеріалу.

Методичні рекомендації вчителям:

  1. Детально вивчити за програмою зміст навчального матеріалу, по якому буде складатися ОК для конкретного уроку. Виписати основні терміни, причинно-наслідкові зв'язки, імена вчених, їх внесок у науку, відкриття.
  2. Співвіднести вимоги програми зі змістом підручника (на одному уроці може вивчатися матеріал одного або декількох параграфів.)
  3. Добре знати текст підручника і ілюстрації
  4. Розбити даний матеріал на логічно завершені смислові блоки.
  5. Виділити основні терміни в кожному блоці.
  6. Скласти чорновий варіант ОК, кілька разів відкоригувати його відповідно до принципів.
  7. Оформити смислові блоки і опорні сигнали в остаточному варіанті і в кольорі. Потрібно пам'ятати, що смислові блоки повинні бути асиметричними або відрізнятися за кольором для кращого запам'ятовування.
  8. Пам'ятати, що малюнки-сигнали повинні бути простими, щоб їх можна було легко і швидко зобразити на дошці і в зошити. Визначення і формулювання не записують. Можна поставити ... - цей знак є для уч-ся сигналом, що тут потрібна точна словесна формулювання.

Система ОК апробована на практиці і доводить, що ця методика дуже цікава. Вона дає можливість творчій особистості учня реалізувати себе і підвищити рівень своїх знань, формує компетентність самоосвіти та конкурентоспроможності. Компактні, незвичайні ОК викликають живе зацікавлення учнів, спонукають їх до активної праці, пошуку, загострюють увагу до всіх проблем, які виявляються в колі їхнього активного сприйняття. Завдяки цьому виробляються цілеспрямованість, наполегливість у пошуку, вміння узагальнювати розрізнені факти, спостереження та думки. Йде процес накопичення знань, йде процес глибокого внутрішнього осмислення сутності теми, йде активне долучення до систематичної праці. У цьому посібнику представлені опорні конспекти з біології людини (9 клас) з текстовим поясненням. Їх можна використовувати на різних етапах уроку з метою:

  • Пояснення нового матеріалу;
  • актуалізації знань;
  • Захисту знань;
  • Підготовки до лабораторних і практичних робіт;
  • Контролю знань.

Тема розділу: Закономірності спадковості та мінливості

Тема уроку: Основні генетичні поняття. Методи генетичних досліджень.

Мета уроку: дати уявлення про предмет, цілі й методи генетики, показати місце генетики в системі біологічних наук.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Методи і методичні прийоми: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником, наочний:ілюстрація, демонстрація, ТЗН, виконання практичної роботи. КМЗ уроку: таблиця зі схемою ―Методи генетичних досліджень‖, портрети Ґреґора Менделя, Томаса Моргана, опорні схеми.

Базові поняття й терміни: генетика, метод гібридологічного аналізу, генеалогічний метод, цитогенетичний метод, близнюковий метод, ген, алельні гени, домінування, рецесивні гени, домінантні гени, генотип, фенотип, спадковість, мінливість.

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. Усі ми дуже різні й водночас надзвичайно схожі. Ми схожі на своїх батьків, але чимось відрізняємось від них. Чим пояснити зовнішні відмінності між людьми, тваринами, рослинами, мікроорганізмами, їхні різні риси, пристосування, а в людей різні фізичні і психічні риси? Відповідь на ці запитання нам дасть така наука як генетика.

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ.

Запитання до учнів

  • Які властивості живих організмів ви знаєте?
  • Яку роль відіграють такі фундаментальні властивості живого,як спадковість і мінливість?
  • Які біологічні молекули стосуються явищ спадковості й мінливості?
  • Що ви пам'ятаєте про молекулярні механізми спадковості й мінливості?
  • Яка наука вивчає явища спадковості й мінливості?

ІІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ Розповідь учителя Виклад нового матеріалу можна починати з розповіді про те, що кожна наука має свій предмет і методи його вивчення. Генетика — не виняток. Що ж є предметом вивчення науки генетики? Мабуть, школярі дадуть багато варіантів відповідей на це питання: вивчає гени; спадковість і мінливість організмів; передачу ознак від покоління до покоління; розмноження організмів; вплив середовища й генотипу на організми. Але всі відповіді можна звести в єдине визначення: генетика вивчає процеси зберігання, передачі, реалізації та зміни спадкової інформації на всіх рівнях організації живого. Можна пригадати рівні організації живого й показати, що на кожному з них єгенетична проблематика й генетичні науки. Молекулярний рівень — молекулярна генетика. Клітинний рівень — цитогенетика. Організмений рівень — генетика розвитку, генетика конкретних організмів. Надорганізмені системи — популяційна генетика, еволюційна генетика. Потім перейти до короткого опису історії генетики, звернувши увагу на рік перевідкриття законів Менделя — рік народження генетики. Але історію генетики слід подати крізь призму основних генетичних понять, з частиною яких школярі вже мають бути знайомі з курсу біології десятого класу. Звичайно, це тільки перший етап формування генетичних понять. До них доведеться повертатися ще не раз, але цей урок дозволить сформувати основний термінологічний блок, яким учні потім будуть активно користуватися. Найскладніше за все сприймається поняття алелів як різних форм того самого гена. Необхідно уточнити, який зміст учні вкладають у слово алель. Запитання Якщо один ген визначає темне забарвлення волосся, а інший —темне забарвлення очей, то чи можна їх назвати алельними? (Ні, це гени, що визначають різні ознаки: один — забарвлення волосся, інший — забарвлення очей.) Якщо один ген визначає переважне вміння володіти правою укою, а інший — переважне вміння володіти лівою рукою, то чи можна їх назвати алельними? (Так, ці гени визначають одну ознаку — вміння володіти рукою, тільки один алель визначає цю ознаку як переважне вміння володіти лівою рукою, а інший — правою.) Розповідь Абстрактними поки що будуть і поняття домінантності й рецесивності. Вони виводяться з питання: який ген проявиться, якщо разом у генотипі опинилися різні алелі? Проявився — значить, домінантний. На наступному уроці буде введено поняття гетерозиготи, і тоді можна буде дати інше визначення домінантного гена: домінантним називають ген, що виявляється в гетерозиготі. Розповідаючи про методи, якими користується генетика, можна заповнити таблицю. Характеристика методів генетики Назва Особливості Гібридологічний Генеалогічний Популяційно-статистичний Цитогенетичний Біохімічний Близнюковий Основні правила гібридологічного методу, розробленого Менделем: — схрещувані організми мають належати до одного виду; — схрещувані організми мають чітко різнитися окремими ознаками; — ознаки, що вивчаються, мають бути константними, тобто відтворюватися з покоління в покоління при схрещуванні в межах лінії (батьківської форми); — необхідні характеристика й кількісне врахування всіх класів розщеплення, якщо воно спостерігається в гібридів першого й наступних поколінь. Генетика активно використовує і методи суміжних наук: методи хімії та біохімії, методи фізики (оптичні, седиментаційні, методи мічених атомів).

IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ, СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й КОНТРОЛЬ ЗНАНЬТА ВМІНЬ УЧНІВ Бесіда Чому кожна наука має свої власні методи? Які генетичні методи ви знаєте? Чим генетика відрізняється від інших біологічних наук? Як називають різні стани того самого гена? Дайте визначення генотипу й фенотипу, мінливості й спадковості. Чи може певний ген бути представлений великою кількістю алелів? Самостійна робота учнів Дати відповіді на запитання Чим гібридологічний метод відрізняється від генеалогічного? У чому особливості популяційно-статистичного методу? Чи можна використовувати в близнюковому методірізнояйцевих близнюків? Спробуйте скласти свій власний родовід. Як називається метод, заснований на вивченні особливостей хромосомного набору (каріотипу) організмів? Як називають сукупність генів гаплоїдного набору хромосом організмів певного виду?

VI. ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

  1. Вивчити матеріал § 8 підручника .
  2. Дати відповіді на запитання підручника.

Висновки

Система ОК апробована на практиці і доводить, що ця методика дуже цікава. Вона дає можливість творчій особистості учня реалізувати себе і підвищити рівень своїх знань, формує компетентність самоосвіти та конкурентоспроможності.Компактні, незвичайні ОК викликають живе зацікавлення учнів, спонукають їх до активної праці, пошуку, загострюють увагу до всіх проблем, які виявляються в колі їхнього активного сприйняття. Завдяки цьому виробляються цілеспрямованість, наполегливість у пошуку, вміння узагальнювати розрізнені факти, спостереження та думки. Йде процес накопичення знань, йде процес глибокого внутрішнього осмислення сутності теми, йде активне долучення до систематичної праці.

Список використаної літератури

1. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук.-метод. посіб./ О.І.Пометун, Л.В. Пироженко; За ред.. О.І.Пометун. – К., 2003. 2. Медична біологія: Підруч./ За ред.. В.П.Пішака. – Вінниця: Нова книга, 2004. 3. 5fan.ru/wievjob.php?id=52329 4. noosfera.org.ua/files/nezdolij.doc