Професійне спрямування учнів при вивченні теми: "Оптичні явища"

Матеріал з Wiki
Перейти до: навігація, пошук

Зміст

Назва статті

Професійне спрямування учнів при вивченні теми: "Оптичні явища"

Автор (посилання на сторінку користувача)

Д`яченко Майя Юріївна

Анотація статті

Ключові слова

Професійне спрямування,профорієнтація.оптика,оптичні явища, закони природи.

Постановка проблеми

Особливістю фізики, як навчального предмета, була і є спрямованість її на застосування знань, умінь та навичок у сучасному житті. Тому я вважаю, що навчальний матеріал привертає увагу учнів лише тоді, коли вони бачать його практичну значимість і необхідність для своєї майбутньої професії. Учні після закінчення школи вибирають професію.Знання елементів оптики необхідно учням для вивчення інших загальноосвітніх предметів. Діти повинні мати певні навики,повязані з даною темою. Вивчення світлових явищ має велике пізнавальне, технічне й виховне значення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Мета статті

У процесі вивчення курсу фізики передбачається знайомити учнів з проявом фізичних законів в навколишньому світі, основними напрямками науково-технічного прогресу, проблемами екології. Значна частина відводиться на практичні форми занять – фронтальні лабораторні роботи, практикуми, уроки розв’язування задач, екскурсії. Зміст курсу фізики сприяє формуванню в учнів сучасної картини світу, активізації пізнавальної діяльності. Особливу увагу необхідно зосереджувати на розкритті загальнонаукового і філософського змісту фізичних понять і теорій; широко використовувати міжпредметні зв’язки з метою інтеграції природничо-наукових знань.

Виклад основного матеріалу

«Для вирішення завдання розвитку творчих здібностей школярів при навчанні фізиці необхідно насамперед знати особливості творчого процесу в розвитку цієї науки і її технічного застосування (В.Г.Разумовський)

Однієї з найдавніших наук, що дозволяє пізнати сили природи й поставити їх на службу людині, що дає можливість зрозуміти сучасну техніку й розвивати її далі, є фізика. Фізичні знання набувають для учнів особистого значення, що сприяє якісному засвоєнню матеріалу. У процесі вивчення курсу фізики передбачається знайомити учнів з проявом фізичних законів в навколишньому світі, основними напрямками науково-технічного прогресу, проблемами екології. Значна частина відводиться на практичні форми занять – фронтальні лабораторні роботи, практикуми, уроки розв’язування задач, екскурсії. Зміст курсу фізики сприяє формуванню в учнів сучасної картини світу, активізації пізнавальної діяльності. Особливу увагу необхідно зосереджувати на розкритті загальнонаукового і філософського змісту фізичних понять і теорій; широко використовувати міжпредметні зв’язки з метою інтеграції природничо-наукових знань, а також образні й модельні уявлення, залучати нескладний математичний апарат. Цей курс є пропедевтикою профільного навчання в старшій школі. Знання фізики необхідні не тільки вченим і винахідникам. Без них не може обійтися ні агроном, ні робітник, ні лікар. Кожному з вас вони теж будуть потрібні не раз, а багатьом, може бути, доведеться зробити нові відкриття й винаходи. Те, що зроблено працею багатьох учених і винахідників - чудово. Імена багатьох з них ви вже чули: Аристотель, М. Ломоносов, Н. Коперник і багато хто інші. Але попереду ще багато невирішених завдань: треба поставити на службу людині тепло й світло Сонця, навчитися безпомилково пророкувати погоду, пророкувати стихійні лиха, треба проникнути на величезні океанські й земні глибини, треба розвідати й освоїти інші планети й зоряні мири й багато чого іншого, чого немає навіть у казках. Але для цього треба насамперед засвоїти те, що добуто, зокрема, опанувати знаннями по фізиці. Фізика - найцікавіша наука. Її треба вивчати з більшою увагою, доходити до самої суті. Однак не розраховуйте на легкий успіх. Наука - не розвага, не все буде весело й цікаво. Вона вимагає наполегливої праці. Нас оточує величезна кількість різних оптичних приладів, які покликані полегшити наше життя і зробити його більш комфортним, важко уявити, як би ми зараз жили без всього цього. Світло дає нам змогу милуватися красою природи, бачити далекі зорі, дрібні порошинки. За допомогою якого органа люди бачать навколишній світ? Завдяки яким світловим явищам ми можемо бачити тіла довкілля? Ми бачимо тіла завдяки відбиванню та заломленню світла — випромінювання, яке сприймає око людини. Особливістю курсу оптики є досить велика кількість натуральних демонстрацій. Це пов’язано в першу чергу з тим, що безпосереднє відтворення багатьох явищ, які вивчаються в цьому курсі, не вимагає складного і дорогого обладнання. Проте, досить часто виникає потреба дослідити вплив різних параметрів на ту чи іншу залежність, що вимагає значних затрат часу для побудови графіків, взаємодії світла з межею розділу двох прозорих діелектриків, при якому мають місце явища відбивання і заломлення світла; розподілу інтенсивності світла, яке спостерігається при інтерференційній картині, утвореній на екрані, внаслідок накладання двох когерентних світлових хвиль, на прикладі класичного досліду Юнга. Вивчення світлових явищ має велике пізнавальне, технічне й виховне значення. Навколишній світ ми сприймаємо й пізнаємо насамперед завдяки світлу й нашим зоровим відчуттям. На законах оптики заснована оптична й освітлювальна техніка. Знання елементів оптики необхідно учням для вивчення інших загальноосвітніх предметів. У центрі розгляду світлових явищ у базовому курсі дві основні проблеми: як поширюється світло від джерела в однорідному середовищі і як веде воно себе на границі двох середовищ. При цьому в навчальному матеріалі можна виділити три головні частини: прямолінійність поширення світла, закон відбивання і явище заломлення світла. Методична наука відповідає на три питання: навіщо вчити, чому вчити, як учити. Відповіді на ці питання міняються в епоху інформатизації суспільства, що принесла нові інформаційні технології – технології обробки, передачі, поширення й подання інформації за допомогою ЕОМ. Апаратні й програмні засоби, необхідні для реалізації цих технологій, називають засобами нових інформаційних технологій – НІТ. Велике значення при вивченні теми має графічна наочність – використання дошки, таблиць, проектора. Але обов'язково до креслення променів і побудови зображень на дошці, у зошиті, на екрані монітора показати учням дійсний вигляд світлових пучків і одержувані зображення предметів за допомогою приладів, тобто прагнути створювати в них наочне подання про світлові явища. Здатність органів зору живих істот бачити предмети тільки прямолінійно, коли від предмета світло безпосередньо попадає в наше око, ставиться до їхньої вродженої здатності, що склалася в процесі тривалого розвитку й пристосування до навколишнього середовища. Необхідно розповісти й про практичне застосування цього явища для визначення відстаней до недоступних предметів (у геодезії, військовому справі, астрономії). Так, посилення світоглядної спрямованості змісту одночасно підвищує науковий рівень. Вплив на світогляд школярів не може бути забезпечений без науково обґрунтованої системи завдань, які активізують інтелектуальні, емоційні, практичні напрямки навчальної діяльності. Проте слід врахувати, що навчальну діяльність учнів активізує лише та система завдань, яка охоплює всі етапи пізнання (спостереження, аналіз зібраних фактів, побудова гіпотез, їх перевірка і переведення в теорію, усвідомлення форм і прийомів мислення), тобто система, створена на чітких науково-методичних принципах. Одержавши якісь знання, людина сформулював закон, використав у своїй життєдіяльності вивчене явище, створив прилади й машини, інші допоміжні знаряддя, за допомогою яких він може успішне й досконаліше вивчати й глибше описувати інші явища. Процес вивчення фізики можна зрівняти з рухом по сходам завжди нагору. Одна з найдавніших наук - астрономія переживає революцію, пов'язану з виходом людини в космічний простір.

Висновки

Історія фізики тісно пов'язана з історією суспільства. Це цілком природно, оскільки фізика як будь-яка наука є важливою складовою культури, а науковий розвиток, безумовно, визначається розвитком цивілізації в цілому. Причому фізика у великому ступені й залежить від рівня розвитку, і обумовлює розвиток продуктивних чинностей суспільства. У зв'язку із цим розвиток фізики визначається розвитком як матеріальної культури, так і загальної, духовної культури. Відзначимо, що духовна культура повинна розумітися в самому широкому змісті, тобто містити в собі утворення, ідеологію, державний устрій. Зв'язок фізики з розвитком суспільства простежується протягом всієї історії розвитку цивілізації. Цей зв'язок не завжди носить однозначний характер, що обумовлено, насамперед, природним відставанням реалізації тих або інших можливостей від потреб суспільства. З іншого боку, на певних стадіях фізика як потужна галузь дерева цивілізації починає розвиватися вже по своїх власних законах, слабко пов'язаним з розвитком суспільства в цілому. У цей час відбувається найбільша науково-технічна революція, що почалася більше чверті століття назад. Вона зробила глибокі якісні зміни в багатьох галузях науки й техніки.

Список використаної літератури

1. Савельев И.В. Курс общей физики. Т. 3. Квантовая оптика. Атомная физика. Физика твердого тела. Физика атомного ядра и элементарных частиц. Москва: Наука, 1987. - 318 с.

2. Яворський Б.М., Детлаф А.А. Курс фізики. Т. 3. Хвильові процеси. Оптика. Атомна і ядерна фізика. Київ: Вища школа, 1973. - 500 с.

3. Каленик М. Комп’ютерні технології при використанні графіків на уроках фізики // Фізика та астрономія в школі, 2007. - № 4. - С. 28-31.

4. Коваль В. Поради щодо використання педагогічних програмних засобів на уроках фізики // Інформатика та інформаційні технології в навчальних закладах, 2004. - № 2. - С. 28-31.