Ров'язування трикутників в шкільному курсі "Геометрії"

Матеріал з Wiki
Перейти до: навігація, пошук

Зміст

Назва статті

Ров'язування трикутників в шкільному курсі "Геометрії"

Автор (посилання на сторінку користувача)

Ткачова Валентина Володимирівна

Анотація статті

Практичне значення дослідження полягає в тому, що розроблена методика допоможе вчителям при вивченні з учнями трикутників, в підборі та складанні відповідних завдань, завдяки яким учні краще засвоюватимуть навчальний матеріал.

Ключові слова

Трикутник,планіметрія,геометрія, пряма, лінія і відрізки, кути

Постановка проблеми

Розкрити суть вивчення трикутників в основній школі та розробити тематичні перевірочні роботи для перевірки навчальних досягнень учнів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Мета статті

1. Визначити основні теоретичні основи теми. 2. З’ясувати, в якій мірі методична література, підручники та посібники з математики задовольняють навчання по темі. 3. Розробити методику вивчення даної теми. 4. Експериментально перевірити ефективність розробленої методики.

Виклад основного матеріалу

Трикутник — одна з найважливіших геометричних фі¬гур. Кожний многокутник можна розрізати на трикутни¬ки, тому в геометрії трикутники — ніби цеглини в будівлі, ніби молекули в речовині. Існує навіть великий розділ су¬часної геометрії "Геометрія трикутника" — досить багатий і цікавий. Над дослідженням властивостей трикутника працювали майже 25 століть найвідоміші математики. Крім згаданих у підручнику видів трикутників, геометри розгля¬дають трикутники Піфагора, Геронові трикутники тощо. У шкільному курсі геометрії трикутники найчастіше використовують для доведення теорем і розв'язування за¬дач, вони є найзручнішим своєрідним геометричним інструментарієм. Особливо важливу роль відіграють ознаки рівності трикутників. Слід звернути увагу на те, що в геометрії кожне із слів трикутник, сторона трикутника, кут трикутника, ви¬сота, медіана, бісектриса трикутника вживаються для позначення двох різних геометричних понять. Трикутник — замкнена ламана із трьох ланок і части¬на площини, обмежена такою замкненою ламаною. Кут три¬кутника — і геометрична фігура (множина точок) і міра такого кута. Сторона трикутника, медіана, бісектриса — і відрізок, і його довжина. Під час вивчення трикутників бажано звернути увагу на їх класифікацію. Часто учні, не знаючи найважливі¬ших правил класифікації, поєднують дві класифікації за двома різними основами в одну. Говорять, наприклад, що трикутники бувають гострокутні, рівнобедрені, прямокут¬ні, рівносторонні та ін. Такий поділ поняття "трикутники" неправильний. Правильно класифікувати трикутники за сторонами і за кутами, за допомогою схем і діаграм Ейлера. Рівнобедрені прямокутні трикутники входять до двох різних класів трикутників: рівнобедрених і прямокутних. Крім наведеної в підручнику, учням можна запропону¬вати і схему, подану на малюнку 32. Навчальний матеріал параграфа "Трикутники і його елементи" учні знають із попередніх класів. Тому перші уроки бажано проводити у вигляді бесіди і діалогів: "учи¬тель — учень", "учень — учень", "учень — учитель". На¬приклад, учитель може запропонувати учням прочитати самостійно параграф і сформулювати запитання до учнів.

Робота з підручником

Висновки

У процесі дослідження була висунута гіпотеза: впровадження такої методичної системи, яка забезпечуватиме процес засвоєння учнями навчального матеріалу з теми “Трикутники” , сприятиме розвитку в учнів стійкого інтересу до успішного вивчення математики.

Список використаної літератури

  1. М.І. Жалдак, О.В.Вітюк. Комп’ютер на уроках геометрії: Посібник для вчителів /-К: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2000.-168 с.
  2. Слєпкань З.І. Методика навчання математики: Підруч. для студ. мат. спеціальностей пед. навч. закладів. –К.: Зодіак –ЕКО, 2000.-512 с.
  3. Погорєлов О.В. Геометрія : Планіметрія : Підруч. для 7-9 кл. серед. шк.-К.: Освіта, 2000. -200с.УДК 371.302.2
  4. Бевз Г.П., Бевз В.Г., Владімірова Н.Г. Уроки 17-18