Рогова Алла Олександрівна

Матеріал з Wiki
Перейти до: навігація, пошук

Зміст

Прізвище, ім’я, по батькові (посилання на сторінку користувача)

Рогова Алла Олександрівна

Тема

Екологічне виховання на уроках географії й позаурочний час як засіб формування екологічної культури та екологічної свідомості учнів

Актуальність

Ми живемо в епоху гострого конфлікту між людським суспільством і природою. Вичерпання природних ресурсів і різке погіршення якості навколишнього природного середовища загрожує розвитку цивілізації на Землі. Запобігання екологічній кризі, формування екологічного мислення, свідомості і культури – основне завдання сьогодення. Разом з іншими природничими, суспільними, технічними науками намагається вирішити цю складну проблему і географії.

Основна мета екологізації географічної науки – навчити школяра поводитися у природному середовищі. Для цього треба з’ясувати основні напрямки стратегії поведінки людини у довкіллі, які б дозволили їй гармонійно співіснувати з природою. А саме курс географії повинен: – закладати основи наукових знань про складні зв’язки і взаємодію між природою, суспільством і господарством, про принципи раціонального користування і охорони природи: – формувати почуття відповідальності за свої вчинки перед сучасниками та майбутніми поколіннями людей. Від того, що ми робимо і чого не робимо сьогодні, залежить, чи буде в наступного покоління майбутнє. Основою нашої поведінки повинно стати правило жити відповідно до законів природи; – інформувати школярів про екологічну ситуацію в регіоні, державі, світі; – ознайомлювати з можливими шляхами вирішення різних екологічних проблем. Уроки географії в комплексі з іншими науками повинні виховувати в учнів екологічну свідомість та культуру, головними аспектами яких є наукова основа, екологічний світогляд, екологічна відповідальність та ініціатива. Адже екологічна свідомість передбачає не лише бережливе ставлення до природи, але й розуміння вразливості природних екосистем.

Географія вже давно перестала бути суто природничою наукою. На сучасному етапі вона показує взаємозалежність навколишнього середовища і людини. Саме тому, учні повинні вміти поводитися на природі, використовуючи її, але не змінюючи. Школярі повинні зі всією відповідальністю розуміти, що їхнє здоров’я, здоров’я їхніх дітей – це пряма залежність від стану екології. Школа повинна формувати грамотних господарів, природолюбів, відповідальних громадян України. Навчати пізнанню – значить навчати діяльності, створювати умови учню для проявлення його самостійності. Головним завданням освіти є «вирощування» людини, яка спроможна займати самостійну позицію стосовно зовнішніх умов. Випускник після закінчення школи, позбавившись опіки, вимогливих умов, вихований на педагогічних засадах наслідування, але не володіючи здібностями самостійності у виборі, прийнятті рішень, прийомами роботи з новим, невідомим, саме тим, що вимагає соціум, відчуває в ньому дискомфорт. Мета вчителя – допомогти йому адаптуватися до навколишнього середовища, не стати царем природи, а стати її надійним товаришем, який вміє йти на компроміс, обдумувати рішення перед його прийняттям, вести здоровий активний спосіб життя.

Теоретична база (теоретичні ідеї та положення)

Проблема взаємовідносин людини і природи була предметом вивчення багатьох учених різних областей наукового знання. Зокрема, Ян Амос Коменський стверджував, що природа розвивається по певних законах, а людина - це частина природи, отже, в своєму розвитку людина підкоряється тим же загальним закономірностям природи. Підкреслювали невіддільність людини і природи і педагогічну цінність гуманного ставлення дитини до природи такі великі педагоги як Ж.-Ж. Руссо, Г. Песталоцці, Ф.Діствер. К. Д. Ушинський стверджував, що екологічне виховання виконує важливу роль в розвитку логічного мислення, пам'яті, уяви. Вивчення ж існуючих у навколишньому світі зв'язків служить однією з основних ланок формування екологічної культури школярів, необхідною умовою становлення відповідального відношення до природи. Оволодіння екологічними знаннями - важливий етап у процесі навчання і виховання дітей.

В. О.Сухомлинський наголошував, що процес пізнання навколишньої дійсності є незалежним емоційним стимулом думки. Як стверджує Т. В. Кучер, екологічна культура учня - це система наукових знань, спрямованих на пізнання процесів і результатів взаємодії людини, суспільства і природи; відповідальність за природу як національну і загальнолюдську цінність, основу життя; готовність до природоохоронної діяльності. В свою чергу екологічне виховання – це вплив на свідомість особистості в процесі її початкового становлення з метою формування соціально-психологічних установок і активної громадянської позиції бережного ставлення до сукупності природних і соціальних ресурсів.

У Концепції екологічної освіти в Україні зазначається, що основною метою такої освіти є формування екологічної культури окремих осіб і суспільства в цілому, формування навичок, фундаментальних екологічних знань, екологічного мислення і свідомості, що ґрунтуються на ставленні до природи як універсальної, унікальної цінності. Екологічна освіта, з одного боку, повинна бути самостійним елементом загальної системи освіти, і з іншого боку, виконує інтегративну роль у всій системі освіти. Ця мета досягається поетапно шляхом вирішення освітніх і виховних завдань та вдосконалення практичної діяльності.

Екологічна освіта передбачає психологічне залучення людини у світ природи; суб'єктний характер сприйняття природних об'єктів; прагнення до гармонійної взаємодії зі світом природи. Задачами екологічного виховання є формування певних екологічних уявлень, ставлення до природи та закріплення умінь і навичок взаємодії з природою. Така система уявлень дозволяє особистості дізнатись, які наслідки має господарська діяльність людини для навколишнього середовища та здоров’я населення. Наявність екологічних знань не гарантує екологічно доцільного поводження особистості, для цього необхідно мати відповідне відношення до природи. Воно визначає характер цілей взаємодії з природою, його мотивів, готовність вибирати ті чи інші моделі поведінки. Освоєння відповідних технологій і вибір правильних стратегій і дозволяють поводитись з погляду екологічної доцільності.

Новизна, провідна ідея

Школа – це навчально-виховний процес. Іноді, навчаючи, ми забуваємо про найголовніше – дитячу душу. « Знання без виховання – це меч у руках божевільного. Якщо про це забути, то ми створимо покоління, для якого поняття моральних орієнтирів буде цілком абстрактним», - сказав великий вчений Д.Ї. Менделес. Ці слова, сказані у позаминулому столітті, залишаються актуальними і в наш час.

У центрі шкільної освіти стоїть дитина. Мета вчителя не тільки навчити, але й розвинути в дитині творчу особистість і виховати активного свідомого громадянина. Завдання вчителя географії – навчити учня бачити природу, сприймати її гармонію, відчувати її, адекватно оцінювати прекрасне й творити його навколо себе і в собі. Важливим при цьому виступає положення про те, що вивчення географії – це спільна діяльність розуму й серця.

Реалізація проблеми відбувається на різних структурних рівнях уроку, але обов’язковою умовою її здійснення є індивідуальний підхід у навчанні, добре організований зворотній зв’язок «учитель – учень», творчість і високий професіоналізм вчителя, доброзичлива психологічна атмосфера під час навчально-виховного процесу.

Система педагогічних ідей, технології діяльності вчителя, модель

Завдання, яке я ставлю перед собою – виховати творчу , гармонійно розвинену, активну особистість, яка буде здатна навчатися протягом життя, вміти застосовувати знання в певних ситуаціях. Як показує педагогічна практика, успіху, зазвичай, досягають педагоги, які працюють творчо, уроки у яких нестандартні, цікаві. Такий вчитель – не лише носій знань для учнів, а насамперед яскрава особистість, з якою можна поговорити на будь-яку тему, порадитись з будь-якої життєвої проблеми. Такого вчителя завжди чекають у класі, ловлять кожне сказане ним слово, намагаються копіювати його манеру спілкування, його поведінку, закохуються в нього. Саме таким вчителем я намагаюся бути. Протягом всього учительського життя працює над виробленням стилю роботи, результативністю, а головним моїм завданням є не «загубити дитини, виховати в ній найкращі почуття». Викладаючи свій предмет, велику увагу приділяю формуванню в учнів наукових поглядів на природу і взаємодію природи і суспільства, знайомлю вихованців з основними принципами раціонального природокористування і охорони навколишнього середовища, розвиваю творчі здібності школярів, створюючи для цього на уроках географії атмосферу зацікавленості. Намагаюся щоб учні включалися в пошук істини і досягали її розкриття власними зусиллями, працею, тобто вчилися мислити.

Працюючи з учнями, створюю атмосферу затишку, комфорту і довіри. Я переконана, що одноманітність у роботі стомлює не лише учня, але й учителя. Використовуючи традиційні та інтерактивні методи навчання, я в котрий раз пригадую слова В.О.Сухомлинського: «Діти повинні жити у світі краси, гри, казки, музик, малюнка, фантазії, творчості».

Вважає, що сучасний урок – це твір мистецтва, де педагог уміло використовує всі можливості для розвитку особистості учнів. Конструюючи урок, здійснюю творчий підхід – створює щось нове, експериментую. Кінцевий результат - вартий того! Я роблю все для того, щоб моїм вихованцям було цікаво. Даючи учням знання, переконую їх у значимості питання, запевняю їх повірити у власні сили, виховую їх чесними, порядними, впевненими. В своїй роботі використовую як традиційні форми роботи, але своєчасно поєднані з прийомами і методами навчання, модифіковані і інтерпретовані так і інтерактивні сучасні технології. З метою екологічного виховання учнів найбільш ефективними вважаю проблемні, дослідницькі, пошукові методи навчання. Вивчення географії неможливе без набуття практичних умінь і навичок. Надати учням можливість активно навчатися, здійснювати пошуково-дослідницьку діяльність, творчо осмислювати процеси і явища, що відбуваються в оболонках Землі, довести існування в природі закономірних зв’язків між її складовими та робити певні самостійні висновки про взаємозв’язки суспільства і природи – ось головне моє завдання. Так, вивчаючи тему «Літосфера», звертаю увагу на надмірне використання корисних копалин, створюю проблемну ситуацію: «Як можна подолати проблему вичерпаності ресурсів?», грамотно спрямовую вихованців до розв’язання даного питання. Під час вивчення теми «Атмосфера», учні переглядають фільм «Глобальне потепління» і вчаться створювати та захищати презентації на тему: «Забруднення атмосфери», «Вплив забруднення повітря на здоров’я людей» та інші. Під час вивчення теми «Гідросфера» школярі здійснюють подорож океанічними течіями та річками, описуючи місцевість навколо та аналізуючи втручання людини в екологічний простір. Під час подорожі застосовую прийоми «Дивуй!», «Приваблива мета», «Мандрівка», «Відстрочена відгадка» та інші. За бажанням учні пишуть твір на тему: «Подорож крапельки», в якому пояснюють кругообіг води в природі та звертають увагу на ступінь забруднення річок, озер, морів, океанів. Таке навчання є активним, цікавим, творчим, надає можливість для особистісного зростання школяра. Адже «особистість розвивається на полюсі творення, а не на полюсі споживання». Важливий момент – створення ситуації проблемного навчання, щоб учень «зробив власне відкриття».

Під час вивчення теми «Біосфера» для зацікавлення учнів використовує прийом «Дивуй», «Лови помилку!», «Вірю – не вірю», наводжу дивні факти або цікаву історію про географічний об’єкт, що вивчається, спонукаючи до пізнавальної активності. При цьому поєдную комплекс методів і прийомів, які активізують творчу пізнавальну діяльність учнів шляхом взаємовпливу вчитель-учень-учні-вчитель та спонукаю учнів до самореалізації.

Шляхом використання інноваційні технології, намагаюся досягти послідовного, цілеспрямованого засвоєння нового матеріалу, створюючи на уроці атмосферу затишку і комфорту, взаємоповаги та розуміння. Уроки-подорожі, прес-конференції, уроки-дослідження, використання Інтернет-ресурсів, урок-змагання, урок-диспут – це саме ті уроки, які допомагають мені реалізувати проблему над якою я працюю. Вивчаючи курс «Географія материків і океанів» використовую такі прийоми як « географічний диктант», «спільний проект», «дискусії», «діалог», «робота в групах», «мікрофон», « дерево рішень», «мозковий штурм». Вважаю, що вчитель повинен постійно підвищувати свій фаховий рівень. Бути обізнаним, ерудованим, емоційним, грамотним – це той шлях, яким учитель зацікавлює учнів, а тим самим стимулює пізнавальний інтерес до географії як науки.

З метою кращого пізнання рідного краю, своєї Батьківщини, я організовую екскурсії, туристичні походи, подорожі. Кожен урок вчителя – це творчий акт, в якому педагог і учні з однаковим задоволенням пориваються на пошуки істини. Інтерактивні технології заохочують учнів допомагати один одному – вчитися навчаючи.

При вивченні курсу «Економічна і соціальна географія України», використовую ігрові моменти, надаючи можливість учням побувати в ролі підприємців, державних діячів, екологів . При цьому діти повинні захищати не тільки власні інтереси і бажання, але опиратися на певні економічні вимоги суспільства. В своїй роботі використовую групові форми роботи, впроваджую презентації творчих учнівських проектів по вивченню певних країн світу. Творчість проявляється і у виконанні різнотипних домашніх завдань учнів. Школярі виступають в ролі географів, екологів, літературознавців, істориків. Використання інтерактивної вправи «Пошук нової інформації» спонукає учнів до використання Інтернету, а також прищеплює навички дослідницької діяльності.

Формування екологічної культури, екологічної свідомості школярів – це життєва потреба сьогодення. Школа повинна зробити все необхідне, щоб природа стала для дітей відкритою книгою, якою б вони уміли користуватися. Тому дуже важливо довести школярам, що причиною екологічних негараздів у наш час є не технічний розвиток людства, а зневага законів природи, людська байдужість.

Екологічні хвилинки на уроках географії, повинні сприяти формуванню екологічної свідомості молоді. Основні їх завдання – показати досконалість й довершеність природи, а також її уразливість. Екологічні хвилинки дають змогу не тільки розширити кругозір учнів, але й зацікавити учнів, пробудити прагнення до глибшого ознайомлення із навколишнім світом, більш детально дослідити подану інформацію. Інформація екологічних хвилинок ще має на меті викликати позитивні емоції в учнів, що буде сприяти кращому засвоєнню навчального матеріалу. Ігрова діяльність є одним з видів діяльності характерних для людини.

В грі виявляється потреба дитини взаємодіяти з світом, розвиваються інтелектуальні, моральні і вольові якості. Ігри, особливо ролеві і ділові, широко використовуються в шкільному екологічному вихованні. Великі можливості застосування ігрових ситуації на уроках є у шкільної географія. Ігрова діяльність школярів включає багато інших різноманітних видів діяльності і тому є універсальною. Особливо важливе те, що діти беруть участь в іграх без примушення, на добровільних засадах. Педагогічно грамотне керівництво ігровою діяльністю дозволяє розширити кругозір учнів, залучити в природоохоронну працю велике число школярів, допомагає виховувати в дітях відчуття відповідальності за стан рідної природи.

Сучасні школярі достатньою мірою інформовані про проблеми взаємодії природа і суспільства. Найчастіше цю інформацію вони одержують на рівні фактів. При цьому кількісні характеристики екологічних ситуацій, розрахунки наслідків дії людини на середовище, як правило, не розглядаються. Заповнити ці прогалини можна при умові широкого впровадження в учбовий процес розрахунків і кількісних показників процесів взаємодії людини і природи. Я вважаю, що ефективним способом отримання відповідних цифрових характеристик на уроках географії є складання і рішення задач екологічного змісту. Недостатнє знання природних компонентів і їх взаємозв'язки робить школярів байдужими і безвідповідальними щодо навколишнього середовища. Вихід із такого становища можливий за умови, якщо діти вивчають природу не тільки за підручником, а й шляхом безпосереднього контакту з навколишнім середовищем. Велика роль тут належить навчальним екскурсіям, роботі на екологічній стежині, екодесантам.

З метою безпосереднього контакту школярів з природою та напрацювання навичок екологічної діяльності в школі була створена екологічна стежина, яка включає десять зупинок. Унікальність стежини полягає в тому, що це приклад екологічних стежин створених в забудованій (міській) місцевості. Маршрут не виходить за межи території школи, але створює необхідні умови для здобуття елементарної екологічної грамоти. Матеріал опису зупинок настільки об'ємний та різногалузевий, що дозволяє проведення екскурсій не тільки з географії та біології, а й з народознавства, краєзнавства, літератури.

Місцеве, сприйняте через почуття, стає основним засобом виховання екологічної культури учня. Внутрішня потреба любити свій край, зберігати і відстоювати його природу формується в учнів через пізнання конкретних екологічних проблем рідного краю і посильної участі учнів в їх розв'язанні. Тому, в своїй діяльності я широко використовую краєзнавчий матеріал.

Велику увагу вчитель приділяє екологічному вихованню учнів не тільки на уроках, а і в позаурочний час. С цією метою проводяться позакласні екологічні заходи, тематичні лінійки, конкурси плакатів і малюнків, вікторини, конкурси знавців природи, прес-конференції, рольові ігри тощо.

Знайомлячи учнів з шкільним географічним матеріалом вчитель в основному зосереджує увагу на вивченні екологічно осмисленого ставлення до природи в процесі праці. Однак людина вступає у взаємодію з природою і під час відпочинку. Безумовно, що вчитель географії як на уроках, так і в позаурочний час має знайомити учнів з екологічними правилами культури поведінки в природі (походи, екскурсії, конкурси, вікторини, аукціони, моніторинги, усні журнали, заочні подорожі, тематичні вечори тощо).

Розгляд проблеми екологізації на уроках географії дозволяє зробити висновок, що необхідно оновити зміст географічної освіти, а саме:

– підвищити роль географії у вихованні в учнів належного рівня екологічної культури;
– формування стратегії поведінки людини у довкіллі;
– виховувати нетерпимість до будь-яких проявів безгосподарності й безвідповідального ставлення до природного середовища;
– розвивати в учнів розуміння необхідності науково обґрунтованого підходу до природокористування.

Зміст екологічного виховання засвоюється учнями в їхній діяльності. Кожна з форм організації навчального процесу стимулює різні види пізнавальної діяльності учнів: самостійна робота з різними джерелами інформації дозволяє нагромадити фактичний матеріал, розкрити сутність проблеми, гра формує досвід прийняття доцільних рішень, творчі здібності.

Втручання людини у природу несе за собою певні наслідки, в основному, вони негативні. Саме тому екологічне виховання і формування екологічної культури й екологічної свідомості – це запорука існування майбутніх поколінь.

Результативність

Реалізуючи проблему «Екологічне виховання учнів на уроках географії й позаурочний час як засіб формування екологічної культури та екологічної свідомості учнів» маю певні результати. Щороку мої учні посідають призові місця у ІІ турі та є учасниками ІІІ туру Всеукраїнської олімпіади з географії.

На своїх уроках здійснюю міжпредметні зв’язки, використовую комп’ютерні презентації.

Практикую відкриті уроки, семінари, виступи-практикуми на засіданнях шкільних і районних методичних об’єднань, творчих груп, педагогічних радах. Протягом десяти років (з 2004 по 2014 рік) була керівником шкільного методичного об’єднання вчителів предметів природничого циклу.

Нагороджена грамотами та подяками:
• Почесною Грамотою Міністерства освіти та науки України у 2008 році;
• Подяка за якісну підготовку учнів-переможців ІІ етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад з географії (2008, 2009, 2010, 2011, 2012, 2013, 2014рр.);
• Грамота переможця районного етапу обласного конкурсу «Золоте серце» у номінації «Вчитель»;
• Грамота за сумлінну творчу роботу, упровадження сучасних методів навчання, значні особисті досягнення в галузі освіти Сумщини (2012, Сумська ОДА УОН)

Публікації: розробка позакласного заходу «Біль Чорнобиля» надрукована в журналі «Географія» №7 2010р. видавнича група «Основа».

Вихованню екологічної культури і свідомості учнів сприяє і гурткова робота. З вересня 2009 року в школі працює краєзнавчо-екологічний гурток “ Краєзнавець ”, керівником якого є Рогова А. О..

За п’ять років роботи гуртківці мають певні надбання:
  • І місце у районному етапі Всеукраїнської історико - географічної експедиції «Історія міст і сіл України» (2010);
  • ІІ місце у районному етапі Всеукраїнської туристсько-краєзнавчої експедиції «Пізнай свою країну» (2010, 2011);
  • І місце у районному етапі Всеукраїнської експедиції учнівської молоді «Моя Батьківщина – Україна» (2011);
  • І місце у обласному етапі Всеукраїнської експедиції учнівської молоді «Моя Батьківщина – Україна» (2011);
  • І місце у районному етапі Всеукраїнської історико - географічної експедиції «Історія міст і сіл України» (2012);
  • ІІ місце у районному етапі Всеукраїнської історико - географічної експедиції «Історія міст і сіл України» (2011, 2013);
  • І місце у районному етапі Всеукраїнської експедиції учнівської молоді «Моя Батьківщина – Україна» (2014).

Одним із завдань гуртка є ознайомлення з проблемами екологією свого краю та напрямками охорони природи.

Використані ресурси

1. Акімов І.А. Екологічні пріоритети цивілізації XXI ст.; Матеріали до семінару «Екологічна культура XXI століття», 27 жовтня 2004. – К. – С.3.
2. Білявський Г.О., Фурдуй Р.С., Костіков І.Ю. Основи екологічних знань. – К., 2000. – С. 14,15.
3. Голов В.П. Теоретические основы создания и применения системы и средств обучения географи в общественной школе: Дис. д-ра.пед.наук. – М., 1993 - 53с.
4. Дерябко С.Д., Ясвин В.П. Экологическая педагогика и психология. – Ростов-на-Дону: Феникс, 1996. – 316с.
5. Дідик О.Д. Роль шкільного краєзнавства в формуванні екологічної культури учнівської молоді // Екологія і освіта: проблеми теорії і практики. Тези доповідей міжнародної конференції. – Умань, 1994. – С.36.
6. Исаченко А.Г. География в современном мире: Книга для учителя. – М. : Просвещение, 1998. – 160с.
7. Кайгородов Д.М. Ученик по природоведению для учащихся гимназий. – М.: Наука, 1954. – 218с.
8. Калинин В. Формула экологического образования // Евразия. Природа и люди. – 1997. - №6. – С. 39-40.
9. Колонкова О. Поводитися з позиції екологічної доцільності... // Шкільний світ. – 2004. - №39 – С.1-2.
10. Коменская Я.А. Избранные педагогические сочинения, т.2 – М.: Учпедиздат, 1955. – 652с.
11. Крупская Н.К.Избранные педагогические произведения. – М.: Прогресс, 1978. – 320с.
12. Максаковский В.П. О сквозных направлениях в школьной географи // География в школе. – 1998. - №1. – С.45-50.
13. Мамедов Н.М. Концепция устойчивого развития и экологического образования // Экология и география. – 1995. - №3. – С. 24-28.
14. Міжнародна наукова конференція «Освітні програми ЮНЕСКО в галузі спорту, культури і туризму», Красноярськ (Росія), 17-18 липня 2001 року.
15. Николина В.В. Воспитание экологических цінностей у учащиэся. – СПб., 1998. – 75с.
16. Петрова В.В. Экологическое воспитание как один из аспектов формирования здорового образа жизни: Збірник науково-практичних статей. – К.: Магістр, 1999. – С.104-107.
17. Преображенський В.С. Что нам нужно? Экологические элементы в програмне или ведущая роль экологического похода? // Гелграфия в школе. – 1991. - №3. – С. 37-39.
18. Плахотник О.В. Формування екологічної культури учнів у процесі вивчення природничих дисциплін // Екологія і освіта: проблеми теорій і практики. Тези доповідей міжнародної конференції. – Умань, 1994. – С.65,66.
19. Пузанова Л. Педагогіка естетики живої природи: теорія, методологія, практика екологічного виховання // Рідна школа. – 2002. - №8-9. – С.28-31.
20. Пустовіт Н., Красно бай О. Дослідження екологічної культури школярів: Біологія і хімія в школі. – 2000. - №4. – С.36-39.
21. Реймерс Н.Ф. Экологизация. Введение в экологическую проблематику: Учебное пособие. – М. : 1994. – 100с.
22. Скаткин М.Н. Проблемы современной дидактики. – М.: Просвещение, 1984. – 157с.
23. Слєпухов М.І. Педагогіка школи: Курс лекцій. – Випуск перший. – Горлівка: ГДПІІМ, 1991. – 195с.
24. Суравегина И.Т. Методическая система экологического образования // Советская педагогика. – 1988. - №9. – С.31-35.
25. Сухов В.П. Деятельносный подход в развивающем обучении школьников. – Уфа: Изд. БГПИ, 1997. – 132с.
26. Тисовська О.Р. Формування екологічної культури учнів засобами краєзнавства // Екологія і освіта: проблеми теорії і практики: Тези доповідей міжнародної конференції. – Умань, 1994. – С.35.
27. Ушинський К.Д. Человек как объект воспитания. В 2-х томах. М, 1982.
28. Эльконин Д.Б., Давыдов В.В. Возрастные возможности усвоения знаний. – М.: Просвещение, 1966. – 442с.

Додатки (із посиланнями на конспекти уроків, позакласні заходи, дидактичні матеріали, презентації, досягнення)

Додаток 1. Проблеми й питання екологічної освіти в шкільних курсах географії

Загальна географія (6 клас)

Вступ. Бесіда з учнями щодо позитивного і негативного ставлення до природи в місцевості, де вони проживають. Наведення прикладів позитивного і негативного впливу на природу: можливості попередження негативних наслідків. Організація роботи з очищення в саду, окремих ділянок лісу і перетворення її людиною (насадження лісів, садів, лісосмуг та ін.).

Географічне пізнання Землі. Формування позитивного ставлення до мандрівок. Особливості відносин «людина – довкілля» в різні часи. Зародження екологічних проблем.

План і карта. Можливість відображення на карті області районів із забрудненою територією, якщо така є в районі, де живуть учні. Прогнозування наслідків господарської діяльності за картами. Природо-охоронні карти.

Літосфера. Зміна земної поверхні людиною. Прискорення ерозії та запобігання їй. Бережливе вико¬ристання земельних ресурсів і корисних копалин на прикладі своєї місцевості. Охорона надр.

Гідросфера. Зміна властивостей води в результаті господарської діяльності людини. Захо¬ди з охорони вод. Роль океанічних течій у перенесенні забруднювачів. Використання внутрішніх вод материків і можливі екологічні наслідки, їх запобігання. Заходи щодо охорони води.

Атмосфера. Характеристика взаємодії людини з повітрям. Перенесення забрудненого повітря вітром. Вплив господарської діяльності людини на клімат. Зміна погоди у великих промислових містах. Заходи з охорони атмосфери.

Біосфера. Взаємодія людини і біосфери. Рідкісні і зникаючі види тварин і рослин. Заходи з охорони біосфери. Охорона біосфери свого краю.

Географічна оболонка. Екологічні проблеми географічної оболонки. Зміна природних комплексів людиною. Взаємодія компонентів природи в природному комплексі. Вплив природи на людину і людини на природу. Ілюстрація на конкретних прикладах екологічних проблем своєї місцевості та земної кулі.

Земля — планета людей. Загальна характеристика завдань, що стоять перед людством у збереженні нашої планети та її природи. Ознайомлен¬ня учнів з антропогенним впливом на забруднення поверхні і вод суходолу. Міжнародний характер проблеми «суспільство і навколишнє середовище».

Географія материків і океанів. 7 клас

Вступ. Учитель характеризує, що таке «природа», «природа і людина». Значення екологічної освіти для людини, в тому числі і для учнів. Охорона природи на всіх материках. Повідомляє про екологічні проблеми океанів і материків, пояснює причини їх зародження і заходи відносно ліквідації негативних наслідків. . Зміна ПТК під впливом господарської діяльності людини.

Океани. Особливості екології океанів. Діяльність людини в океані та пов'язані з нею екологічні проблеми рибних промислів, морського транспорту, морського видобутку природних ресурсів тощо. Давні сліди світових екологічних проблем на материках. Міжнародне співро¬бітництво в справі охорони океанів. Проблеми забруднення і охорона вод океанів.

Африка. Австралія. Південна Америка. Екологічні проблеми південних материків. Взаємодія природи і людини в умовах екваторіально-тропічних екосистем. Приклади раціонального і нераціонального природокористування на південних материках. Розроблення захо¬дів з охорони й раціонального ви-користання окремих ПТК. Зміна ПТК людиною.

Антарктида. «Сліди» світових екологічних проблем на материку. Проблема використання природних багатств материка. Вплив Антарктиди на природні особливості планети. Міжнародне співробітництво в справі охорони природи.

Північна Америка. Євразія. Екологічні проблеми північної частини материків: тундри, тайги, мішаних лісів, їх специфіка. Причини виникнення екологічних проблем та шлях їх розв'язання. Причини виникнення і шляхи розв'язання екологічних проблем у країнах різного рівня соціально-економічного розвитку. Узагальнення екологічних знань під час вивчення географії упродовж року. Проблеми охорони природних комплексів своєї місцевості.

Земля — наш спільний дім. Загальна характеристика екологічних проблем материків і океанів. Комплексна проблема забруднення навколишнього середовища. Види за¬бруднення, їх основні джерела надходження. Міжнародне співробітництво з охорони природи.

Фізична географія України. 8 клас

Вступ. Загальна характеристика екологічних питань під час вивчення фізичної географії України. Загальні завдання у вирішенні еколо¬гічних проблем в Україні. Загальна характеристика природних умов і природних ресурсів. Збереження поверхні і охорони рельєфу. Позитивні і негативні приклади. Охорона природних ресурсів (лісів, внутрішніх вод, корисних копалин), боротьба з ярами й ерозі¬єю ґрунтів.

Україна та її географічні дослідження. Аналіз географічного положення та його вплив на природу України. Методи дослідження природних умов і природних ресурсів України. дослідження території України в різні часи.

Рельєф України. Тектонічні структури. Геологічна будова. Корисні копалини. Зміна рельєфу України в результаті господарської діяльності людини. Антропогенні форми рельєфу. Поширення ерозійних процесів на території України. Карстоутворення. Екологічні проблеми пов’язані з видобутком корисних копалин. Рекультивація земель. Кліматичні умови та ресурси. Перенесення забруднення повітрям. Вплив господарської діяльності на клімат. Небезпечні погодні явища: град, туман, засуха, заморозки, суховії тощо та їх вплив на життя людини. Забруднення атмосфери. Аварія на ЧАЕС.

Внутрішні води. Забезпеченість водними ресурсами різних територій України. Вплив господарської діяльності людини на водні ресурси. Паводковий режим річок Карпат. Проблема заболоченості. Екологічні проблеми водних ресурсів та шляхи їх розв’язання. Проблеми пов’язані з будівництвом ГЕС на річках. Екологічні проблеми водосховищ.

Ґрунти й земельні ресурси. Специфіка господарського використання ґрунтів. Вплив господарської діяльності людини на родючість ґрунтів. Деградація ґрунтового покриву. Проблема розораності території України. Раціональне використання ґрунтів і заходи щодо їх охорони. Охорона земельних ресурсів.

Рослинний покрив. Охорона і збереження рослинності свого краю. Вплив господарської діяльності людини на рослинність. її охорона і відтворення. Позитивні і негатив¬ні приклади впливу людини на рос¬линність. Червона книга України. Зелена книга України.

Тваринний світ. Охорона і збереження тваринного світу. Вимоги щодо охорони тварин України своєї міс¬цевості. Червона книга України. Акліматизація, реакліматизація тварин.

Фізико-географічне районування. Вплив господарської діяльності людини на ландшафти. Вплив людини на зональні екосистеми і специфіка їх екологічних проблем. Шляхи організації раціонального природокористування в зональних екосистемах. Визначення наслідків господарської діяльності людини і розроблення заходів щодо боротьби із забрудненням атмосфери, водних ресурсів і ґрунтів. Шляхи організації раціонального природокористування ландшафтів у зональних екосистемах. Специфіка господарського використання різних фізико-географічних районів України. їх екологічні проблеми і шляхи розв'язання. Антропоекосистеми.

Природні зони України: мішані ліси, лісостеп, степ. Характерні риси ПТК. Сучасні ландшафти. Вплив господарської діяльності людини на природу Полісся, Лісостепу, Степу. Несприятливі фізико-географічні процеси та шляхи їх запобігання. Проблема розораності території. Природоохоронні території.

Українські Карпати, Кримські гори. Унікальність гірських ПТК. Зміна ПТК під впливом господарської діяльності людини. Катастрофічні наслідки втручання людини. Стихійні природні явища та процеси. Основні заходи щодо раціонального використання та охорони природних умов і природних ресурсів. Природоохоронні території.

Чорне та Азовське моря. Використання ресурсів морів та їх охорона. Забруднення морів промисловими відходами та нафтопродуктами. Екологічні проблеми морів та шляхи їх розв’язання.

Використання природних умов і природних ресурсів та іх охорона. Поняття про природокористування. Екологічне законодавство. Геоекологічна ситуація в Україні. Основні забруднювачі довкілля. Геоекологічні проблеми різних видів ландшафтів та шляхи їх вирішення. Наслідки аварії на ЧАЕС та їх вплив на здоров’я людини. Екологічні проблеми України як результат нераціонального при-родокористування, зневага еколого-географічних прогнозів. Законодавство про екологічну ситуацію в Україні (1996). Екологічний стан оточуючого сере¬довища в місцевості, де прожива¬ють учні. Основні шляхи викорис¬тання і охорони природних умов і природних ресурсів України.

Економічна і соціальна географія України. 9 клас

Вступ. Загальна екологічна ситуація в Україні у зв'язку з розширенням промислового виробництва.

Населення. Екологічний, стан ото¬чуючого середовища і населення. Екологічні причини міграцій. Екологія і здоров'я людини. Екологічні проблеми міст і агломерацій, місць проживання учнів. Роль еколого-географічної освіти в сучасному світі. Екологічна профорієнтація. Еколого-соціальні проблеми свого населеного пункту.

Господарство. Загальна характеристика господарства України. Екологічні проблеми галузей господарства на всіх етапах виробництва (причини, шляхи розв'язання). Екологічний фактор розвитку і розміщення галузей господарства. Екологічно чисті технології. Еколого-економічний підхід до розв'язання протиріч у системі «природа — людина — виробництво». Соціальний аспект екології галузей господарства. Економічний потенціал України. Еколого-економічна оцінка місцевого підприємства. Еколого-економічні проблеми регіонів різних рангів. Еколого-економічні проблеми Чорного і Азовського морів, екологія морського господарства, портово-промислові комплекси і екологія морів. Екологія видобування і використання місцевих природних ресурсів. Екологія місцевих галузей гос¬подарства зон рекреації. Соціально-екологічні проблеми свого населеного пункту і шляхи їх розв'язання.

Соціально-економічна географія світу. 10 клас Вступ. Географічне середовище і природокористування. Екологічні проблеми урбанізованих районів. Глобальні екологічні проблеми людства. Екологічний стан оточую¬чого середовища. Специфіка взаємовідносин у системі «природа — людина — виробництво» в країнах і регіонах різного рівня соціально-економічного розвитку.

Додаток 2. Екологічні хвилинки на уроках географії
1. Огорнута тонким блакитним серпанком атмосфери, як коштовний діамант, сяє прекрасна планета Земля на фоні чорного вакууму Космосу. Настав час кожному усвідомити, що ми живемо в мрійливому озоновому просторі, шо наша Земля – унікальна небесна квітка. А ми знищуємо цю квітку, прогризаємо її оболонку, вириваємо ніжні тичинки лісів. Птахи і звірі, квіти і дерева звертаються до людини: «Збережи те, де стоїш, де живеш, - на відстані погляду й голосу, хоча б на відстані протягнутої руки». Слід розробити нову категорію прав – права Природи!
2. «Ми отримали в спадок невимовно прекрасний і багатообразний сад, але біда наша в тому, що ми погані садівники, що не засвоїли найпростіших правил садівництва. Із зневагою ставлячись до цього саду, ми робимо це із благодушним самозадоволенням неповнолітнього ідіота, який шматує ножицями картину Рембрандта». (Джеральд Даррелл)
3. «Ми навчились літати в повітрі, як птахи, ми вже навчились плавати під водою, як риби, нам ще залишилося навчитись жити на Землі, як люди!» (Джеральд Даррелл).
4. «Могутність країни не тільки в матеріальному багатстві, а й у дусі народу. Чим ширша, вільніша ця душа, тим більшої величі і сили досягає держава. А що так виховує широту духу, як не ця дивна природа! Її треба берегти, як ми бережемо саме життя людини. Нажадки ніколи не пробачать нам спустошення землі, наругу над тим, що по праву належить не тільки нам, а й їм». (П.Чайковський)
5. Відомий вулканолог Гарун Тазів говорив: «Природа, в якій вам, молодим, доведеться жити, забруднюється, піддається руйнуванню, знищенню. Чи багатьом з вас щастило бачити прозору річкову воду, чистий пісок, насолоджуватись тишею без реву моторів, дихати чистим повітрям без домішок бензину, мазуту, пестидидів? Ваше майбутнє може стати жахливим, якщо не почати негайно лікувати цю проказу. Прийшов ваш час діяти!»
6. Тисячоліттями ми боремося з нею, підкорювали її, перетворювали, безжалісно знищували. Але треба пам’ятати, що людство існує й розвивається саме за рахунок неї... Природа. І цей розвиток повинен відбуватися шляхом взаємодопомоги, а не протиборства. Бо взаємодопомога – це основа всього існуючого на Землі. Вона, Природа, була й завжди буде сильнішою від людини, тому що вона її породила. Природа вічна й нескінченна: людина для неї деталь, вона для людини все.
7. «Земля – жива, - вона все чує і знає. Усі гріхи людські бачить і вгинається, як по ній грішник іде... А як якого, то й з ями викине мертвого. Як людина гарна до неї, вона радіє і пособляє їм, а як ні, то плаче і гнівається. Гнівається того, що її не шанують. Вона наша мати, вона свята! Її цілувати треба, кланятись...» (Борис Грінченко).
8. У німецькому містечку Люнебурзі встановлено пам’ятник свині. Колись тут свиня вперше рила землю в одному і тому самому місці. Спостережливі люди вирішили дізнатися в чому річ. А там, під шаром землі, знайшли поклади кам’яної солі. До речі, свиней спеціально тренують, щоб вони могли виявляти наркотики на митницях. Свиня Луїза була офіційно зарахована до складу поліції в аеропорту Хітроу в Англії.
9. Ранить серце стан наших ґрунтів. 60% славнозвісних українських ґрунтів уже не придатні до використання. Уже ніде не зустрінеш чорноземів, вміст гумусу в яких був би 10-14%, як 100 років тому. 3-4% гумусу – ось відповідь землі на її хижацьке використання. Земля уже не плаче, вона стогне, благаючи про допомогу. У країнах Західної Європи розораність в 2-3 рази менша, ніж на Україні. Там більше лісів, луків, чагарників. За що ж тебе українська земле, ми так люто покарали? Чи ти хлібом нас не годувала, чи у свій льон не зодягала, чи пісень нам колискових не співала?
10. Не можливо зберегти красу природи, не вивчивши її самої. Зберіться в ліс, сядьте або походіть тихенько, затамувавши подих. Прислухайтесь, і ви почуєте справжні лісові хорали. Ось проспівала іволга, наче флейта. Соловейко заливається, як сопілка, стовбур, сорока тріщить. Жодна музика не може бути такою проникливою, як живе звучання природи. Дружіть із природою, з чистою водою, цілющим повітрям, духмяними травами. Ставайте в їх нерозривне коло, підтримуйте їх, і вони підтримають вас.
11. Коли хочуть підкреслити гостроту потреби в чомусь, то говорять: «Потрібний як повітря!» Відомо, що без їжі людина може прожити тижні, без води – дні, а без повітря – лише кілька хвилин. В середньому людина робить за своє життя близько півмільярда дихальних рухів. Легені здатні пропустити приблизно 250 000 метрів кубічних повітря, а разом з ним і ті шкідливі речовини, які в ньому затримуються.
12. За даними ЮНЕСКО – 60-80% усіх шкідливих викидів в атмосферу припадає на автотранспорт. Ліси зникають зі швидкістю 20 гектарів за хвилину. Кислотні дощі є причиною захворювання мільйонів людей та тварин. Існує відомий вислів: « Або дим зробить так, що на Землі буде менше людей, або люди зроблять так, що на Землі буде менше диму».
13. Останнім часом починають дедалі ширше розробляти технології отримання пального для двигунів внутрішнього згоряння з органічних речовин, які продукуються рослинами. Так, у Бразілії, з відходів виробництва цукру з цукрової тростини отримують технічний спирт, який використовують як пальне для автомобілів. Для України особливе значення має технологія одержання пального з ріпакової олії. Ріпак, ця невибаглива культура, може давати до 1 тонни олії з гектара.
14. «Ліс – це особливий, безмежно добрий і безмежно щедрий організм, який не просить нічого для підтримки свого існування й великодушно розсипає продукти своєї життєдіяльності. Він бере під захист усіх живих істот і пропонує тінь навіть лісорубові, який губить його». (Будда)
15. Не спалюйте самі й не дозволяйте спалювати іншим опале з дерев листя ні в садах, ні в парках. Опале листя виконує кілька важливих екологічних функцій: воно як ковдра захищає коріння дерев від морозу зимою, а влітку – від спеки, акумулює вологу, слугує притулком для багатьох корисних істот і, розкладаючись, стає добривом для ґрунту. Спалене листя – це забруднене повітря, знищене життя на ділянці землі під вогнищем.
16. «Якби мені довелося писати гімн всепланетному життю, неодмінно почав би його з величальної пісні на честь води і закінчив би щонайглибшою вдячністю цій живильній рідині. Чому таке поклоніння? Причина не тільки в тім, що наші прабатьки в енному ступені вийшли з неї, що ми її діти, а в тому, що майже на три чверті складаємося з неї, вона вгамовує нашу спрагу, дає життя ланам, зігріває будинки, стелиться перед кораблями...У нашій крові незбагненно збереглися краплинки Світового океану. В обох рідинах майже однакове співвідношення основних елементів – хлору, натрію, кисню, калію, кальцію». (Володимир Вернадський)
17. У Світовому океані розчинено приблизно 10 мільярдів тонн золота, 3 мільярди тонн нікелю, 80 мільярдів тонн йоду. Людина давно замислювалася над тим, як використати це багатство. Потрібна технічна система, яка б змогла вилучити речовини і не зашкодити природі. Будову підказали коралові поліпи. Підводні химери вчать людину, як це зробити. Адже вони роблять це мільйони років.
18. «Вода, в тебе немає ні смаку, ні кольору, ні запаху, тебе неможливо описати, тобою насолоджуються, не знаючи, що ти таке. Не можна сказати, що ти необхідна для життя: ти саме життя. Ти наповнюєш нас радістю, яку не пояснити нашими відчуттями. З тобою повертаються до нас сили, з якими ми вже попрощалися. З твоєї милості в нас знову починають вирувати висохлі джерела нашого серця. Ти – найбільше багатство на світі...» (Антуан де Сент-Екзюпері).
19. За часів Київської Русі першими природними заповідниками були священні гаї, що заміняли нашим предкам храми. Їх так і називали: божелісся, гай бог, божниця, праведний ліс, святий бір. У таких лісах заборонялося випасати худобу, вирубувати дерева, полювати на тварин.
20. Є на світі одна дивна нитка! Жодний із витворів людини, жодне із створінь природи не зрівняється з нею ну поміркуйте самі: павутинка, якою можна оперезати земну кулю по екватору, важила б усього 300 грамів! За міцністю з павутиною не зрівняється сталь, нейлон, віскоза. Павутина має антисептичні властивості, якщо ви поранилися в лісі, сміливо ліпіть на ранку павутинку – і вона заживе з неймовірною швидкістю.
21. Папір можна одержати із макулатури. Виготовлений із макулатури папір можна переробляти кілька разів. Сьогодні понад 25% паперу у світі виробляється із макулатури, але цю частину неважко довести до 75%. Кожна тонна макулатури дозволяє заощадити як мінімум два дерева. Збір макулатури налагодити нескладно. У багатьох містах Європи встановлюють спеціальні баки, куди жителі можуть викидати газети і паперові відходи.
22. Право в сфері довкілля зародилося ще в сиву давнину. Спочатку закони охороняли об’єкти природи як одну із форм приватної власності. У нашій країні прийняття перших законів пов’язане з ім’ям Ярослава Мудрого. В «Руську правду» була включена стаття про покарання штрафом за розорення бджолиних вуликів. У 1640 році вперше прийняли закон про охорону середовища.
23. Ліс. Диво дійний ліс! Чому він так вабить? Чому ми поспішаємо під його ошмаття, аби заспокоїтись, розрадитись, оздоровитись? Так, він створює найкращу світлову, звукову, квіткову, електромагнітну гами. Генерує негативні іони, що підносять нам настрій. Виділяє фітонциди, що знищують шкідливі мікроби і грибки. Як не сказати: ліс має живу душу. Тут ми почуваємо себе, немов у найріднішій стихії. Чому? Можливо, тому, що свого часу людство вийшло з лісу. За мільйони років пристосувалося до його середовища. Так само нам прагнеться у воду – ще давнішу нашу праматір. Вабить нас природа усіма своїми барвами. Ми – її діти. І повинні про це пам’ятати все життя, за всіх обставин.
24. Природа надзвичайно складний механізм. Вилучіть одну ланку – і всі ланки змінять свій хід. Це припущення – не утопія. У Каліфорнії винищили мошку, щоб привабити туристів в один з екзотичних куточків. А результат? Порожньо стало навкруги: не водиться риба в озерах, не чути мажорного співу пернатих. Тільки через три роки знову з’явилась надокучлива мошка і озеро ожило.


Додаток 3. Задачі з екології
Тема. Атмосфера
1. За один рік на планеті викидається в атмосферу 20 млрд.т. вуглекислого газу. Визначте, яка площа зелених насаджень має бути на Землі, щоб поглинути таку кількість вуглекислого газу, якщо відомо, що 1 гектар лісу за 1 годину поглинає 2 кілограми вуглекислого газу.
2. На планеті Земля проживає 6 мільярдів людей. Кожні 100 осіб за 1 годину видихають 1 кілограм вуглекислого газу. Яку площу повинен займати ліс, щоб перетворити цей вуглекислий газ у процесі фотосинтезу на кисень, якщо відомо, що за 1 годину 1 гектар лісу поглинає 2 кілограми вуглекислого газу?
3. Людині на добу потрібно 960 літрів кисню. Стільки ж його виділяє 5 дерев за цей же час. Яка кількість дерев повинна рости у селищі з кількістю населення 4500 осіб, щоб забезпечити їх киснем?
4. Використовуючи дані попередньої задачі, визначте, яка маса кисню потрібна на рік жителям селища, якщо відомо, що 1 літр кисню важить 1,43 грама.
5. Людині на добу потрібно 960 літрів кисню. Яку масу кисню необхідно виробити деревам у процесі фотосинтезу, щоб забезпечити населення України на добу киснем. Відомо, що одну людину на добу забезпечує 5 дерев, а маса 1 літра кисню становить 1,43 грами? Яка кількість дерев має рости в Україні для забезпечення людей киснем?
6. Яку масу макулатури потрібно зібрати, щоб зберегти життя 240 мільйонам дерев, якщо відомо, що 20 кілограмів її зберігає від вирубування одне дерево?
7. Колумб у 1492 році завіз тютюн у Європу. В 1 сигареті міститься 3 міліграми нікотину. 50% його переходить під час паління в повітря, а 50% - залишається в недопалку і легенях палія. Визначте, яка маса нікотину забруднила повітря з часу завезення його в Європу, якщо вважати, що: а) за день на планеті 1 мільярд осіб випалювали по одній сигареті; б) ті ж люди випалювали по одній пачці (20 сигарет) за день; в) з того часу розкладання нікотину не відбувалося?
8. Нині на планеті 400 мільйонів автомобілів, серед них 75% -з бензиновим двигуном. Кожен автомобіль, що пройшов більше 15 тисяч километрів, споживає 4350 кілограмів кисню, а викидає 3 250 кілограмів вуглекислого газу. Яку масу кисню споживають і яку масу вуглекислого газу викидають автомобілі з бензиновим двигуном?
9. Використовуючи дані попередньої задачі, визначте, яка площа лісів має утворити під час фотосинтезу таку кількість кисню, що спалюють автомобілі, якщо 1 гектар лісу за 1 годину дає 2 кілограми кисню?
10. Вважаючи, що за рік усі автомобілі світу з бензиновим двигуном викидають у повітря 9,75 помножені на 10 у 11 ступені кілограмів вуглекислого газу, обчисліть, якою має бути площа зелених насаджень на планеті, щоб поглинути таку кількість його, якщо відомо, що 1 гектар лісу за 1 годину вбирає 2 кілограми вуглекислого газу?
11. Підраховано, що за всю історію людства виплавлено 20 мільярдів тонн заліза. Визначте, яку кількість газів за цей час викинуто в повітря, якщо відомо, що в процесі виплавки 1 тонни сталі викидається 4 000 метрів кубічних газів.
12. Під час виплавки 1 тонни сталі у повітря викидається 60 кілограмів чадного газу і 3 кілограми оксиду сульфуру. Визначте, яку масу цих газів викидає в повітря металургійний комбінат, що виплавляє 800 тисяч тонн сталі за рік?
13. З 1 тонни пилу, що викидається в атмосферу під час виплавки мідних руд, можна одержати до 10 кілограмів міді. Враховуючи, що з 1 тонни природної руди – мідної обманки з умістом корисної речовини 10% можна одержати 70 кілограмів міді, обчисліть, скільки тонн руди можна зберегти, переробляючи викиди в атмосферу мідеплавильного заводу, що становлять 10 мільйонів тонн за рік?
14. Відомо, що один автомобіль за 4 години роботи продукує 0,17 кілограмів викидів. Визначте, яку масу викидів отримало повітря біля школи, якщо в період з 8 до 12 годин проїхало 14 автомобілів. Біля території школи час проїзду триває 20 секунд.
15. Відомо, що з 1 кілограма вихлопних газів автомобіля за добу в повітря потрапляє 30 грамів карбон моно оксиду й 6 грамів оксидів Нітрогену. Обчисліть, яку масу карбон моно оксиду та оксидів Нітрогену було викинуто в повітря за навчальний рік, що триває 250 днів, використовуючи дані, що за період перебування учнів у школі (6 годин) повз неї проїхало 120 автомобілів і час проїзду тривав по 20 секунд кожного.
16. Листки одного дерева каштана висотою 10 метрів нейтралізують вихлопні гази автомобілів, що містяться у 120 метрах кубічних забрудненої атмосфери. Яка кількість дерев знешкодить ту кількість вихлопних газів, що утвориться під час роботи всіх автомобілів селища (530 авто), якщо один автомобіль за добу продукує 1 кілограм вихлопних газів, що відповідає 675 метрів кубічних.
17. Обчисліть, яку кількість домішок викинуло в атмосферу підприємство з виплавки чавуну об’ємом продукції 200 тисяч тонн, якщо відомо, що під час виробництва 1 тонни чавуну утворюється 4,5 кілограма пилу, 2,7 кілограма сульфур діоксиду, 0,5 кілограма мангану?
18. у складі повітря міститься 0,032% вуглекислого газу. В океані його у 60 разів більше, ніж у атмосфері. Обчисліть, яка маса вуглекислого газу міститься у повітрі та океані, вважаючи, що 22,4 літра повітря важать 29 грамів?
19. Вважають, що під час отруєння свинцем у США гине щороку 2,4 мільйона водоплавних птахів, що становить близько 2,5% усіх перелітних птахів. Яка кількість птахів загинула за роки нового тисячоліття? Скільки перелітних птахів було за один рік у США?
20. щороку після сезону полювання на дні водойм США та на їх берегах залишається близько 3 000 тонн свинцю. Один патрон містить у середньому 30 грамів свинцю. Вважаючи, що кожний патрон був убивчим, скільки б водоплавних птахів знищили мисливці за рік?
21. За рік на спалювання сумарної кількості палива (газу, вугілля, нафти) витрачається 273 мільярди тонн кисню. Близько 3/4 цієї кількості продукується рослинами, а 1/4 – фото синтезуючими організмами. Яку масу кисню утворюють рослини, а яку – інші організми?
22. Гранично допустима концентрація (ГДК) карбон (II) оксиду в повітрі – 3 міліграми на кубічний метр. У таких містах, як Харків і Донецьк, уміст його в повітрі становить відповідно 230 міліграмів і 400 міліграмів на кубічний метр. У скільки разів перевищує це допустиму норму?
23. Карбюраторний двигун на 1 000 літрів палива викидає в повітря 200 кілограмів карбон моно оксиду, 1 кілограм сажі, 20 кілограмів оксид Нітрогену, 25 кілограмів вуглеводнів, 1 кілограм сполук Сульфуру. Яка маса викидів кожного з них потрапить у повітря за добу, якщо АЗС за добу в літній період продає 150 тис. літрів пального?
24. За один день 1 гектар ялівцевого лісу виділяє в атмосферу до 30 кілограмів летких речовин – фітонцидів. Яка маса цих речовин виділиться за один місяць з лісу площею 12 гектарів?
Тема. Гідросфера
1. У складі рослин міститься від 40 до 90% вологи. Визначте, яка маса води міститься в рослинах масою 112 кілограмів, зібраних з 1 гектара пустелі. Оводненість рослин у цьому випадку становить 30%. Порівняйте результати, якщо таку ж масу рослин зібрати на болоті, де оводненість рослин становить 70%.
2. Верблюди витримують утрату маси тіла до 27%. Яка маса жиру з горбів верблюда масою 300 кілограмів має розкластися, щоб поповнити запас вологи, якщо 1 грам жиру в результаті розкладання дає 0,6 грама води?
3. Кожна тонна розлитої у воді нафти вкриває тонкою плівкою приблизно 12 квадратних кілометрів водної поверхні й забруднює близько 1 мільйона тонн води. Яка територія і яка маса води забрудниться, якщо: а) під час промивання танкера гарячою водою у море злити 1,5 тонни нафти; б) під час аварії танкера тоннажністю 25 тисяч тонн, якщо у воду потрапило 1% нафти?
4. Добова потреба у воді для підтримування життєдіяльності людини становить 2 літри. На господарські потреби людина витрачає в середньому 170 літрів води на добу. Визначте, скільки води споживають жителі селища (4 500 осіб) для підтримання життя і для ведення господарства за добу, за рік.
5. На вирощування 1 тонни пшениці потрібно витратити 1 500 тонн води. Яка маса води витрачається на отримання річного врожаю з полів усієї України, якщо було зібрано 10 мільйонів тонн пшениці? Яку масу води потрібно для вирощування врожаю пшениці 60 центнерів на 1 гектар? Якої товщини був би шар води, якби її розлити на цій території?
6. На вирощування 1 тонни пшениці, рису та бавовнику витрачається води відповідно 1 500, 7 000 і 10 000 тонн. Людина для задоволення своїх потреб витрачає 170 літрів води на добу. Скільки води витрачає людина за своє життя (75 років)? Порівняйте дані про витрати води на вирощування 1 тонни пшениці, рису, бавовнику.
7. На миття одного автомобіля витрачається 300 літрів води, що перетворюються на стічні води. Очистивши їх, можна отримати 85% чистої води. Установка «Кристал», що часто встановлюється на АЗС із цією метою, за 1 годину очищає 20 метрів кубічних стічних вод. Визначте, яку частку чистої води можна одержати зі стічних вод після миття 150 автомобілів? За який час установка «Кристал» зможе очистити ці стічні води?
8. Молюск мідія великих розмірів за добу в процесі живлення пропускає через себе й очищає 70 літрів води. Площа Чорного моря становить 423 тисяч кілометрів квадратних і вміщує 537 тисяч кілометрів кубічних води. Колонія мідій на 1 метрі квадратному території фільтрує 200 метрів кубічних води за добу. Скільки часу потрібно витратити одній мідії, щоб очистити воду в Чорному морі, і скільки часу на цю роботу витратить колонія мідій, що заселить усе морське дно?
9.Для людини втрата 10% маси тіла (зневоднення організму) – смертельна. Верблюд витримує 27% втрати маси, вівця – 23%, собака – 17%. Визначте втрати в масі від зневоднення організму людини вагою 70 кілограмів, верблюда вагою 650 кілограмів, вівці вагою 60 кілограмів та собаки вагою 20 кілограмів.
10. В плодах кавуна міститься 94% води. Визначте, яка маса води може міститися в кавунах, вирощених на 5 гектарах, якщо врожайність з 1 гектара 820 центнерів.
Тема. Літосфера
1. За даними дослідників, для утворення шару ґрунту товщиною 2,5 сантиметра потрібно 25 років. Якої товщини може утворитися шар ґрунту за 1 000 років, якщо врахувати, що відбувається лише відтворення, без урахування наслідків природної ерозії?
2. З якою швидкістю (сантиметрів за рік) утворюється найродючіший грунт чорнозем, якщо, за даними дослідників, виявлено, що шар ґрунту завтовшки 90 сантиметрів утворювався 16 тисяч років. За який час цей шар може зруйнуватися, якщо швидкість його руйнування через вплив людини в 600 разів вища, ніж швидкість утворення?
3. Унаслідок різних видів ерозії за останні 100 років на планеті втрачено 2 мільярди гектарів родючих ґрунтів. Визначте, яка площа ґрунтів утрачалась за добу, за годину, за хвилину, за секунду.
4. Щорічно на Землі від ерозії гине родючий грунт і утворюється 6 мільйонів гектарів пустелі. Якщо припустити, що ніяких заходів зі збереження ґрунтів не ведеться, за який би час перетворились на пустелю такі країни, як Україна (площа 604 тисячі кілометрів квадратних) та Англія (площа 244,1 тисяч кілометрів квадратних)? 1 кілометр квадратний дорівнює 100 гектарам.
5. Унаслідок глобального потепління встановлено, що швидкість підвищення рівня океану за рахунок танення льодовиків становить 25 сантиметрів за 100 років. За який час може зникнути атол у Полінезії, якщо його найвища точка – 5 метрів над рівнем моря?
6. За наявність в Україні 50 мільйонів населення площа орної землі на душу населення становила 0,94 гектара. Минуло 20 років. Якою стала величина кількості орної землі на душу населення, якщо щорічно у світі втрачається 20 мільйонів гектарів землі, а в Україні – 0,001% від цієї кількості та на 3 мільйони зменшилася кількість населення?
Тема. Біосфера
1. Підраховано, що сонячна енергія, яка досягла поверхні Землі протягом року, становить 5 помножені на 10 в 20 ступені ккал. Це становить 9 мільярдів кілокалорій енергії на 1 гектар. Визначте, яка кількість енергії утвориться від спалювання всієї маси річного приросту 5 гектарів лісу, якщо ефективність використання сонячної енергії на утворення речовини становить 0,5%.
2. Якщо вважати, що за один рік на 1 гектар лісу потрапляє 9 мільярдів кілокалорій енергії, обчисліть, яку кількість енергії отримають споживачі від спалювання річного приросту 100 гектарів лісу. Відомо, що 1 гектар лісу за рік дає 6 тонн приросту деревини та 4 тонни приросту листової маси. Ефективність первинної продукції – 0,5%.
3. Продуктивність сухого рослинного матеріалу на землях, що обробляються, становить 650 грамів на 1 метр квадратний за рік. Яка кількість сухої маси рослин утвориться на землях селища (площа орних земель 2 300 гектарів) за рік?




--Рогова Алла Олександрівна (обговорення) 15:52, 22 листопада 2014 (EET)