Родителєва Вікторія Анатоліївна

Матеріал з Wiki
Перейти до: навігація, пошук

Зміст

Прізвище, ім’я, по батькові (посилання на сторінку користувача)

Родителєва Вікторія Анатоліївна

Тема

Використання дидактичних ігор для активізації пізнавальної активності

Актуальність

Актуальність полягає в тому, що впровадження у навчально-виховний процес методів і форм активного навчання є перспективним та ефективним шляхом удосконалення підготовки учнів до життя, озброєння їх необхідними знаннями, навичками та вміннями.

Мотивом обрання мною цієї теми послужила потреба знайти (і обрати для своєї професійної діяльності) серед розмаїття різних інтерактивних методів навчання дійсно дієвий, який би активізував навчально-пізнавальну діяльність, а як наслідок і успішність учнів в класах з низькою мотивацією на інтересом до навчання в цілому і до математики зокрема. На мій погляд, досягти мети навчання математики та реалізувати особистісно-орієнтований підхід може використання дидактичних ігор.

Теоретична база (теоретичні ідеї та положення)

Спираючись на роботи Селевко Г.К., Бондар С.П., Семенова В.Г., М.В.Кларіна, В.Г.Коваленко, О.В.Микитина, М.Н.Перова, І.К.Данилова та ін., можна сформулювати наступні теоретичні положення:

  1. Удосконалення системи навчання вимагає постійного до¬повнення та збагачення цієї системи новими дієвими та сучасни¬ми прийомами, організаційними формами тощо.
  2. Обраний метод навчання має дидактично обґрун¬товуватися, відповідати системі дидактичних закономірностей і принципів, сприяти ефективності навчально-виховного процесу та розвитку творчих здібностей учнів.
  3. Сьогодення вимагає впро¬ваджувати прогресивні форми навчально-пізнавальної діяльності у практику шкільної математичної освіти.

Проаналізувавши погляди психологів та педагогів на ігрову діяльність, зокрема М. М. Бирнштейна, Л. С. Виготського, І.С. Кона, Б. Г. Ананьєва, Д. Б. Ельконіна та ін. можна констатувати наступну ідею: ігрові технології навчання в процесі навчально-пізнавальної діяльності підлітків є факторами, що значною мірою здатні активізувати діяльність учнів, тобто зробити навчання активним.

Новизна, провідна ідея

Методична наука потребує більш чіткого визначення ознак та функцій дидактичних ігор, умов їх успішної реалізації на уроках математики в 7-9-х класах, опису методів, прийомів, організаційних форм, використання яких стане засобом стимулювання навчально-пізнавальної активності учнів, забезпечить навчально-виховний ефект від проведення таких дидактичних ігор.

Наукова новизна досвіду:

  • обґрунтовано доцільність використання дидактичних ігор під час вивчення математики в 7-9-х класах.
  • описано методи, форми і засоби педагогічно доцільного застосування дидактичних ігор на уроках математики в 7-9-х класах;
  • досліджено ефективність використання дидактичних ігор на уроках математики в 7-9-х класах.

Система педагогічних ідей, технології діяльності вчителя, модель

Досліджено методику впровадження дидактичних ігор на уроках математики, а саме: розроблено і сформульовано методи та вимоги щодо організації дидактичних ігор (див. мою статтю)--Родителєва Вікторія Анатоліївна .

На основі проведеного дослідження можна зробити наступні висновки:

--Родителєва Вікторія Анатоліївна (обговорення) 09:59, 1 травня 2014 (EEST)

Результативність

Будь-яка теорія потребує експериментального практичного підтвердження.

Експериментальна робота проводилася на базі Глухівської ЗОШ№3 в три етапи:

  • констатуючий,
  • формуючий,
  • контрольний експерименти.

Для дослідження були взяті два класи: 7-а - експериментальний і 7-б - контрольний. В 7-а класі навчаться 24 учні, в 7-б класі - 18 учнів. Всього 42 учня. Проведене анкетування вчителів математики Цибатої В.В. та Капець Л. О., що працюють в даних класах показало, що вчителі використовують на уроках математики ігри, однак проводять їх несистематично через недостатність часу. В основному вчителі використовують ігри при усному рахунку, при перевірці й оцінці знань, умінь і навичок. За результатами анкетування учнів було виявлено, що інтерес до уроків математики в них невисокий.

Результати анкетування.png

Мета констатуючого експерименту:

  1. за допомогою спостереження виявити, на скільки діти активні й зацікавлені на уроках математики на вихідному етапі експерименту;
  2. в результаті проведення перевірочної контрольної роботи визначити рівень сформованості обчислювальних умінь і навичок після вивчення теми «Рівняння. Задачі на складання рівняння».
Критерії спостереження: активна робота, частота правильних відповідей, швидкість реакції, прагнення досягти позитивних результатів.

У графу «активний» заносилися ті учні, які активно працювали протягом усього уроку, давали швидкі й правильні відповіді,

У графу «середньо активний» заносилися ті учні, які працювали тільки над тими завданнями, які для них були легші й цікавіші, піднімали рідше руку, щоб відповісти, давали невірні відповіді.

У графу «пасивний» заносилися ті учні, які постійно відволікалися, не піднімали руку, щоб відповісти, невірно відповідали на питання.

Спостереження за роботою учнів на уроках математики показує, що інтерес у дітей експериментального й контрольного класів на уроках математики невисокий, що відображено в діаграмі.

Результати спостереження.png

Результати перевірочної контрольної роботи відображено в наступній діаграмі.

Порівняння результатів контрольної роботи.png
Виявлено, що контрольний клас перебуває на більш високому рівні сформованості обчислювальних умінь і навичок, ніж експериментальний клас.

На основі цього зроблений наступний висновок: необхідна корекційна робота, спрямована на розвиток рівня пізнавального інтересу до математики, а також рівня засвоєння знань, умінь і навичок обчислень за допомогою проведення роботи з дидактичними іграми в різних їхніх видах і на різних етапах уроку. 7-а - експериментальний клас, де будемо проводити формуючий експеримент, 7-б - контрольний клас.

В ході формуючого експерименту дидактичні ігри проводилися найчастіше на початку уроку, щоб привернути увагу дітей і підготувати їх до засвоєння наступного матеріалу, або наприкінці уроку, підбиваючи підсумок нового матеріалу, а також грі був присвячений цілий урок. Використовувалася безоцінна система знань, заохочувалися швидкість і правильність. Деякі з проведених ігор представлені в додатку Г . Були розроблені конспекти уроків з алгебри та геометрії для 7-х і 9-х класів з використанням дидактичних ігор на основі опрацьованих джерел літератури.

Висновок формуючого експерименту:

проведені види дидактичних ігор викликали інтерес у дітей - вони більш активно працювали на уроках, охоче виконували завдання вчителя, прагнули прийти до правильного результату. У процесі гри в дітей вироблялася звичка зосереджуватися, мислити самостійно, розвивалася увага, прагнення до знань. Включення до уроку дидактичних ігор, ігрових моментів робило процес навчання цікавим і пізнавальним, створювало в дітей бадьорий робочий настрій, полегшувало подолання труднощів у засвоєнні навчального матеріалу. Проводячи дидактичні ігри, особливий інтерес викликали в дітей вправи в цікавій формі.

На правильність зроблених висновків вказують результати опитування, здійсненого як в експериментальному 7-а класі, так і в 9-х класах ЗОШ№3, в яких також були проведені дидактичні гри. Усього в опитуванні взяли участь 75 учнів. Його результати наглядно відображені в діаграмах .

Результати анкетування1.png

Як бачимо з діаграм більшість (60% - 75%) учнів після дидактичної гри зацікавилися математикою, стали охочіше займатися на уроках з цього предмету.

У якості контрольного експерименту використовували спостереження й контрольну роботу з теми «Цілі вирази. Одночлени». Мета контролюючого етапу полягала у виявленні наявності або відсутності розвитку пізнавального інтересу до уроків математики, а також у виявленні того, як змінився рівень навчально-пізнавальної активності, засвоєння знань, умінь і навичок. Файл:Результати контрольного спостереження.png

Як видно з діаграми , учні 7-а класу після проведеного експерименту стали більше цікавитися уроками математики, це обумовлено тим, що проводилася робота на розвиток пізнавального інтересу за допомогою дидактичних ігор. Порівнюючи результати на констатуючому і контрольному етапах, бачимо

Прівняння результатів.png
:

відсоток активних учнів експериментального 7-а класу зріс на 9%, середньо активних – на 17%, пасивних стало менше на 16%.

В діаграмі

Результати контрольної роботи.png

показано, що згідно результатів, отриманих після проведення контрольної роботи, обчислювальні навички сформовані краще у дітей експериментального класу.

Порівнюючи результати на констатуючому і контрольному етапах, бачимо:
Порівняння результатів контрольної роботи.png

відсоток учнів експериментального 7-а класу, які навчаються на високому рівні, значно зріс – на 17%, на достатньому – зріс на 1%; учнів середнього рівня стало менше на 17%, низький рівень навчальних досягнень показали 7% учнів, що на 1% менше за попередній результат. Також помітний розвиток пізнавального інтересу до уроку математики, у порівнянні з іншим класом. У цьому допомогли дидактичні ігри. Діти, які були пасивні на уроках, тепер із задоволенням включилися в роботу, активніше йшли на контакт із учителем. Учні змагалися один з одним у кмітливості й швидкості розуму. Використовуючи дидактичні ігри, учителеві легше працювати з відстаючими дітьми (здійснюється індивідуальний підхід), — в ігровій обстановці дитина не боїться відповідати, навіть якщо не знає правильної відповіді.

Гра стимулює розумову діяльність учнів, розвиває увагу, активність й пізнавальний інтерес до предмету. Гра — один із прийомів подолання пасивності учнів. Вона виховує в школярів дисциплінованість, відповідальність і колективізм.

У процесі застосування дидактичних ігор під час навчання матема¬тики учнів 7—9-х класів в них формується така система ставлення до людей, за якої спрямованість на іншу особистість стає нормою поведінки. Крім того, розвивається загальна культура спілкуван¬ня, здатність до взаємодії з людьми в різних ситуаціях. У процесі дидактичної гри підліток, реалізуючи свої природні потреби й ба¬жання, має змогу не тільки відповідати на запитання, але й ставити їх, не тільки пропонувати шляхи вирішення проблеми, але й під час аналізу альтернатив висувати нові проблеми. Так формується його пізнавальний інтерес, творче ставлення до навчальної діяль¬ності, розвивається самостійність та самокритичність.

Тому є потреба і доцільність у використанні ігрової діяльності, що переносить акцент з кінцево¬го результату на процес, під час вивчення підлітками математики в 7—9-х класах основної школи.

Отже, дослідження показало, що використання дидактичних ігор на різних етапах вивчення математичного матеріалу є ефективним засобом активізації навчально-пізнавальної діяльності школярів.

Доцільно зауважити, перебільшувати значення дидактичних ігор щодо ефективності уроків математики також не варто. Самі собою вони не мо¬жуть бути джерелом системних і глибоких знань з алгебри та геометрії; переважно в них оперують уже набутими знаннями, певною мірою відточуючи розумові та пізнавальні здібності учнів.

Дана робота може стати методичним посібником для студентів педагогічних університетів, як при підготовці доповідей, повідомлень на цю тему, так і при проведенні пробних уроків математики; для вчителів математики загальноосвітніх шкіл як методичний матеріал для вдосконалення навчально-виховного процесу; викладачів закладів післядипломної освіти для роботи з учителями математики.

Використані ресурси

http://ostriv.in.ua
http://formula.co.ua/
http://math.ru/
http://webmath.ru/
http://mathworld.ru/
http://primat.org/
http://www.lineyka.inf.ua/
http://uk.wikipedia.org/wiki
http://www.allmath.ru
http://www.math.ru
  1. Букатова В.М., Ершова А.П. Я иду на урок: Хрестоматия игровых прийомов обучения: Книга для учителя.–М.: Первое сентября,–2000.–224с.
  2. Выготский Л. С. Игра и ее роль в психическом развитии ребенка // Вопросы психологии. — 1966. — №6. — С. 75—79.
  3. Гершензон Е.А. Теоретические выводы об игре / Под ред. Д. В. Ельконина. — М.: Педагогика, 1978. — 300 с.
  4. Гик Е. Я. Занимательные математические игры. — М.: Знание, 1987.— 157 с.
  5. Данилов И. К. Об игровых моментах на уроках математики // Математика в шк. — 1965. — № 1. — С.95 — 97.
  6. Довгаль О. Площі многокутників (Урок подорож у 9 класі)// Математика в школі– 2006.–№15.–С.22–24.
  7. Зозуля О. Геометричні фігури (Урок-гра у 6 класі). // Математика.– 2007.– №5.–С.22–24.
  8. Коваленко В. Г. Дидактические игры на уроках математики: Кн. для учителя. — М.: Просвещение, 1990. — 96 с.
  9. Кордемский Б. А. Увлечь школьников математикой: Материалы для клас, и внеклас. занятий. — М.: Просвещение, 1981. — 112 с.
  10. Микитин О.В. Використання дидактичних ігор на уроках математики.// Математика.–2004.–№38.–С.37–45.
  11. Низе Г. Е. Игры и научные развлечения, — М.: Гос. Изд-во дет. лит-ры Мин. проев. РСФСР, 1958. — 158 с.
  12. Перова М.Н. Дидактические игры и упражнения по математике. - М.: Просвещение, 1996.–84с.
  13. Перспективні педагогічні технології в шкільній освіті: Навч. посіб. / За заг. ред. С. П. Бондар. — Рівне: Редакційно-видавничий центр «Тетіс» Міжнародного університету «РЕП» імені академіка Степана Дем'янчика, — 2003. — 200 с.
  14. Покровский Е.А Детские игры и гимнастика в отношении воспитания и здоровья молодежи. — М.: Типография Рихтер, 1993. — 86 с.
  15. Селевко Г. К. Современные образовательные технологии. Учеб. пособие. — М.: Народное образование, — 1998. — 256 с.
  16. Семенов В. Г. Динамическая классификационная модель игры. — К.: АН СССР, 1984. — 198 с.
  17. Сухарева Л. С. Дидактичні ігри на уроках математики. 7—9 класи. — X.: Вид.група «Основи», — 2006. — 144 с.
  18. Тополя Л., Швець В. Дидактичні ігри на уроках алгебри та геометрії. 7–9 класи. – К.: Шк. Світ, 2009. –128 С. – (Бібліотека «Шкільний світ»).
  19. Тополя Л.В. Дидактичні ігри, їх види, цільове призначення і функції в навчальному процесі //Дидактика математики: проблеми і дослідження. – Міжнародний збірник наукових робіт. – Донецьк: ТЕАН, 2001. – Вип. 16. – С.167 – 173.
  20. Чилинрова Л., Спиридонова Б. Играя, учимся математике. М., 1993.–с.218.
  21. Шмаков С. А. Игры учащихся — феномен культуры. М.: Просвещение, 1994. — 146 с.
  22. Щедровицкий Г. П. Методологические замечания к педагогичес¬кому исследованию игры. — М.: Просвещение, 1966. — 154 с.
  23. Эльконин Д. В. Психология игры. М.: Педагогика, 1978. — 324 с.

--Родителєва Вікторія Анатоліївна (обговорення) 15:30, 1 травня 2014 (EEST)

Додатки (із посиланнями на конспекти уроків, позакласні заходи, дидактичні матеріали, презентації, досягнення)

УРОК-АУКЦІОН «Трикутники», 7 клас УРОК-ЗМАГАННЯ «Юний математик», 7 клас УРОК-ПОДОРОЖ до країни Корнеландії, 8 клас Математична вікторина,8 клас Математичний Брейн-ринг, 8-9 клас Математичний трунір, 8-9 клас УРОК-ПОДОРОЖ «Площі многокутників», 9 клас УРОК – СЛІДСТВО «Чотирикутники», 9 клас ГРА «Сильна ланка», 9 клас