Синько Людмила Степанівна

Матеріал з Wiki
Перейти до: навігація, пошук

Зміст

Прізвище, ім’я, по батькові

Синько Людмила Степанівна
Мої дані.jpg

Тема

Розвиток логічного мислення при вивченні поняття функцій в шкільному курсі математики основної школи

Актуальність

Функціональна змістова лінія є однією з основних в шкільному курсі математики. Роль функціональної змістової лінії у реалізації прикладної спрямованості навчання математики без перебільшення є визначальною. Осмислення її ролі у реалізації сучасних підходів до компетентнісного, розвиваючого, дослідницького навчання є актуальним методичним завданням.

Отже, актуальність вибору теми зумовлена соціально-педагогічними факторами, бурхливим розвитком нових інформаційних та мультимедійних технологій.

Функціональна змістова лінія має великий потенціал у формуванні логічного мислення та дослідницьких умінь учнів. Функції і задачі, пов'язані з ними, зокрема оптимізаційні, є одними з найважливіших математичних дослідницьких моделей. Цілеспрямований розвиток функціонального мислення вдосконалює і збагачує зазначені прийоми пізнавальної діяльності.

Основним призначенням вивчення функції в шкільному курсу математики є формування специфічного типу мислення – функціонального та розвиток логічного. Саме ці фактори вплинули на вибір методичної проблеми: «Розвиток логічного мислення при вивченні функцій в шкільному курсі математики основної школи»;написання методичної розробки «Вивчення функцій в шкільному курсі математики», «Розробки уроків по темі «Функція»для 7 класу»; Розробки «Факультативного заняття «Розв’язування логічних задач» для 6 класу.

Теоретична база (теоретичні ідеї та положення)

Функціональна змістова лінія має великий потенціал у формуванні логічного мислення та дослідницьких умінь учнів. Зважаючи на те, що дослідницький підхід у навчанні має великий попит у сучасному суспільстві, можна стверджувати, що функціональна змістова лінія є ефективним шляхом впровадження цього підходу

Проблеми функціональної підготовки учнів основної школи вивчали та досліджували учені та практики: Цукарь А.Я., Башмаков М.И., Резник М.А., Афанасьева О.М., Бродский Я.С., Павлов О.Л. Слипенко А.К. та інші. Вони відзначали , що змістовна лінія «Функції» має велике значення для вивчення шкільного курсу «Математика».

Напрямки дослідження науковцями та учителями-практиками:

1.- Формування поняття «функція» у молодших школярів.

2.- Формування уявлень учнів про функціональну залежність між величинами на уроках математики у початковій школі.

3.- Пропедевтика функціональної підготовки при вивченні математики у 5-6 класах основної школи.

4.- Методичні особливості функціональної змістової лінії в курсі «Алгебри» основної школи.

5.- Прикладна спрямованість функціональної підготовки учнів випускних класів.

6.- Формування та розвиток функціонального мислення учнів на уроках математики.

Використана література

Новизна, провідна ідея

Математика, як наука, виникла із практичних потреб людини, звідси необхідне введення нового визначення функції, бо розвиток поняття функції не зупинилося (поняття узагальненої функції і, швидше за все, буде змінюватися далі, пристосовуючись до потреб науки. та навколишнього світу.

Метою мого дослідження є визначення основних понять функціональної змістовної лінії шкільного курсу «Математики», дослідження можливостей формування та розвитку як мислення взагалі, так і окремих його видів, особливостей їх використання у освітній системі для формування інтелектуального розвитку особистості.

Концептуальна ідея дослідження даної проблеми полягає у реалізації прикладної спрямованості навчання математики, забезпеченні цілісності курсу «Математики».

Вважаю, що икористання прикладного змісту функціональних закономірностей для вивчення шкільного курсу «Математики», як об’єкту дослідження, сприятиме розв’язанню низки проблем модернізації особистісно-орієнтованої педагогічної освіти, визначенню чинників, закономірностей та умов формування інтелектуального розвитку особистості у процесі їх навчання, як предмету дослідження.

Тому, основне моє завдання – це розкриття можливостей функціонального мислення, як засобу дослідження причинно-наслідкових зв’язків, які дозволяють аналізувати процеси і явища, прогнозувати їх поведінку у майбутньому, оптимізувати їхні параметри.

Реалізацію своєї проблеми бачу через диференціацію вивчення математики та організації навчання на уроках математики. Так як змістовна лінія «Функції» носить прикладний характер, то важливим питанням в шкільному курсі «Математики» є функціональна підготовка учнів, основним завданням – формування функціонального мислення.

Практичне використання результатів дослідження для організації навчального процесу по вивченню змістовної лінії «Функція» допоможе розв'язати першочергово дидактичні завдання уроку, що не розв'язуються традиційним шляхом. Практичне значення роботи полягає у тому, що висновки, які зроблені вході написання роботи, заслуговують на увагу та можуть бути використані в роботі учителями математики в своїй роботі.

Система педагогічних ідей, технології діяльності вчителя, модель

Реалізацію своєї проблеми бачу через диференціацію вивчення математики та організації навчання на уроках математики. Так як змістовна лінія «Функції» носить прикладний характер, то важливим питанням в шкільному курсі «Математики» є функціональна підготовка учнів, основним завданням – формування функціонального мислення.

За час своєї роботи в школі переконуюсь у надзвичайній важливості врахування знань із вікової психології. Тому у своїй роботі застосовую різні форми проведення нестандартних уроків: уроки-ігри, лекції, семінари, КВК тощо, використовую різні методи та прийоми навчальної діяльності у 5-6, 7-8, 9 класах.

Основні принципи моєї діяльності:

  • Від диференційованого підходу вивчення математики до формування навчальної компетенції учнів шляхом розв'язування логічних та проблемних задач при вивченні математики.
  • Від знань до знань із уміннями та навичками ними користуватися.

Учень повинен обирати такий шлях навчання, який допоможе йому досягти найкращих результатів. Він має усвідомити особистісно-значиму систему діяльності, а для цього повинен бачити мотив діяльності, знати, у який спосіб зможе досягти цієї мети.

За час своєї роботи в школі переконуюсь у надзвичайній важливості врахування знань із вікової психології. Тому у своїй роботі застосовую різні форми проведення нестандартних уроків: уроки-ігри, лекції, семінари, КВК тощо, використовую різні методи та прийоми навчальної діяльності у 5-6, 7-8, 9 класах.

Основні принципи моєї діяльності :

  • від диференційованого підходу вивчення математики до формування навчальної компетенції учнів шляхом розв'язування логічних та проблемних задач при вивченні математики.
  • від знань до знань із уміннями та навичками ними користуватися.

Реалізація власної науково-методичної проблеми відбувається через:

  • знання вікової психології; власну предметну компетентність;
  • використання: проблемного та функціонального підходу при викладанні математики; розв’язування логічних задач; дидактичних ігор$ урізноманітнення форм проведення уроків;
  • через організацію позакласної роботи з предмету,
  • факультативні заняття, участь в математичних конкурсах “Кенгуру”.

Форми проведення уроків:: уроки-ігри; уроки-лекції; уроки-семінари; уроки - КВК.

Формуючи навчальну компетенцію на уроках математики, переконуюсь у результативності використання дидактичних ігор.

Ігрове навчання дозволяє організувати навчальний процес так, щоб вивчення матеріалу здійснювалося шляхом включення учнів у навчальну дидактичну гру. Схема 1. Роль дидактичниих ігор у розвитку логічного мислення

Проблемний підхід у викладанні математики.

Під час проведення таких уроків я як правило формулюю проблему або створюю проблемну ситуацію у вигляді конкретної задачі (застосовую проблемний підхід у викладанні математики), після чого учні починають працювати над її розвязанням. Алгоритм діяльності учителя:

Форми роботи: З метою чіткої організації навчального процесу, використовую різні типи уроків: урок засвоєння нових знань, урок застосування навичок та вмінь , урок узагальнення та систематизації знань, вмінь, навичок, урок контролю та корекції, інтегровані уроки. Досвід роботи показав, що особливо ефективним є роботи в групах, активні форми роботи при викладанні математики та активні форми позакласної роботи.

Міжпредметні зв'язки: Часто, під час вивчення нового матеріалу використовую міжпредметні зв’язки. Так при вивченні теми «Масштаб» звертаю увагу, що отримані знання необхідні на уроках географії. А саме знання пропорції та її властивостей дозволяє розв’язати більшість задач із хімії. Особливо тісно математика пов’язана з фізикою та інформатикою. Так при розв’язанні тестових задач на рух доцільно повторити взаємозв’язок між такими фізичними величинами, як шлях, швидкість і час. Це полегшує розв’язання задач даного типу. Вивчаючи, наприклад, тему «Тригонометричні функції та їх графіки» націлюю учнів, що знання властивостей і графіків необхідна при вивченні теми «Гармонічні коливання». Ілюстрацію перетворення графіків функцій учні бачать на уроках інформатики. Змінюючи параметри функцій на моніторі комп’ютера відразу видно перетворення даного графіка.

Використання інформаційних технологій. Використання нових інформаційних технологій реалізую не лише в навчальній, а і у позакласній та виховній діяльності, готуючи та організовуючи різноманітні заходи.

Впроваджуючи нові інформаційні технології, я зіткнулася з такими проблемами: слабке матеріально-технічне забезпечення навчальних закладів або його відсутність; недостатнє науково-методичне забезпечення; особливості психологічної адаптації школярів. Вчителем, який використовує нові інформаційні технології в навчанні, працювати водночас і легко і важко. Легко, тому що учням подобається працювати на уроках, де використовується комп’ютер і вони дуже хочуть пізнати багато чого нового, вони прагнуть до знань. Важко, тому що вчителю потрібно йти в ногу з часом, не відстаючи від нових досягнень комп’ютерної техніки та інформаційних технологій. Вчителю постійно потрібно бути в курсі подій та займатися самоосвітою. Як приклад, використання готових програм на уроках може бути з використанням програми-побудовника графіка функції "Перетворення графіків функцій" (9 клас).

Висновки. Отже, на формування досвіду функціональної підготовки та творчої діяльності учнів мають вплив: прикладна спрямованість навчання, експериментальна робота та організація дослідницької діяльності, моделювання у навчальному процесі історичного розвитку вчення про функції, формування відповідного інформаційного середовища.

Функціональне мислення дає змогу людині бачити і досліджувати причинно-наслідкові зв’язки, аналізувати процеси і явища, прогнозувати їх поведінку у майбутньому, оптимізувати їхні параметри. Він передбачає сформованість багатьох загально-пізнавальних прийомів діяльності і разом з цим сприяє їх розвитку.

Необхідне системне дидактичне проектування функціональної змістової лінії, яке передбачає діагностичне проектування цілей навчання, розробку змісту навчання, спрямованість методичних шляхів навчання всіх розділів математики на широке використання цієї лінії.

Результативність

Використані ресурси

Додатки (із посиланнями на конспекти уроків, позакласні заходи, дидактичні матеріали, презентації, досягнення)

Сценарій позакласного заходу «ЗОРЯНИЙ ОЛІМП»

Вивчення функцій в шкільному курсі математики- методична розробка