Строка Людмила Олексіївна

Матеріал з Wiki
Перейти до: навігація, пошук

Зміст

Прізвище, ім’я, по батькові (посилання на сторінку користувача)

Строка Людмила Олексіївна

Тема

Формування критичного мислення в учнів на уроках біології та природознавства: опис досвіду

Актуальність

Одним з актуальних напрямків удосконалення навчання в школі є пошук і впровадження нових форм і методів навчання, оскільки більшість учнів не вміють у процесі навчання самостійно виділяти найважливіші елементи знань, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між ними, на перший план виходить завдання формування в учнів навичок критичного мислення. Як правило, навчання в школі будується на запам’ятовуванні різних фактів, концепцій, ідей, а не на розвитку здатності учнів до аналізу, критичного погляду на явища, події, виробленні власних підходів до прийняття рішень. Тому одним з найважливіших завдань удосконалення сучасної системи освіти є приведення методів навчання у відповідність до вимог життя. Ось чому вважаю на сьогодні надзвичайно актуальною технологію критичного мислення. Виходячи з цього, необхідно з’ясувати поняття «мислення» та «критичне мислення».

Теоретична база (теоретичні ідеї та положення)

Під мисленням у психологічній науці розуміється процес опосередкованого й узагальненого відображення людиною предметів об’єктивної дійсності в їх істотних зв’язках та відношеннях. Критичне мислення – це здатність людини чітко виділити проблему, яку необхідно розв’язати, самостійно знайти, обробити та проаналізувати інформацію, логічно побудувати свої думки, навести переконливу аргументацію; бути відкритим для сприйняття думок інших.

Технологію критичного мислення можна використовувати на уроках різних предметів, але мені хотілося б поділитися досвідом застосування даної технології на уроках біології та природознавства. Структура уроку, на якому передбачається розвиток в учнів критичного мислення дещо відрізняється від традиційної. У своїй практиці спираюся на структуру уроку, запропоновану В.М. Макаренком та О.О. Туманцовою, яка складається з п’яти основних етапів: • розминка; • обґрунтування навчання; • актуалізація; • усвідомлення змісту; • рефлексія.

Новизна, провідна ідея

Необхідність розвитку критичного мислення в сучасних школярів викликана, з одного боку, переходом постіндустріального суспільства в інформаційну фазу, яка, у свою чергу, пов’язана зі стрімким накопиченням інформації, що вимагає її аналізу. З іншого боку, поширення демократичних цінностей, викликало плюралізм поглядів на реалії сучасного життя, розібратися в яких без добре розвиненого критичного мислення надзвичайно складно. Тому перед загальноосвітніми закладами ставляють завдання: формування нового типу випускників – відкритих до демократичного спілкування, здатного критично оцінювати події й адекватно реагувати на них.

Система педагогічних ідей, технології діяльності вчителя, модель

Із власного досвіду наведу динаміку впровадження методів критичного мислення від найпростіших до складних на уроках біології для учнів 7 – 9 класів.

У 7 класі починаємо з найпростішого: пропонуємо учням скласти кросворд на першому етапі уроку (розминка). Наприклад, на уроці у 7 класі під час вивчення теми: «Види коренів. Типи кореневих …», пропонуємо «Кросворд». Учням необхідно запропонувати слово, в якому була б літера ключового слова, супроводжуючи його своїм коментарем. Терміни та поняття повинні бути виключно по предмету. Одним з найулюбленіших методів критичного мислення серед учнів 7 класу є сенкан. Головне те, що складання сенканів вчить учнів висловлювати власні судження. Складається сенкан за алгоритмом. Наприклад: Листок. Черешковий, сидячий. Фотосинтезує, дихає, випаровує. Це бічна частина пагона.. Орган.. (7 клас, тема: «Зовнішня будова листка».)

У 8 класі продовжуємо використовувати вже відомі для учнів методи і впроваджувати нові. А саме: цікавим є метод «Розумний куб» («Куб»), який доцільно застосовувати на таких етапах уроку як актуалізація та рефлексія. Пропонуємо приклад використання даного методу під час актуалізації знань на уроці біології у 8 класі з теми: «Клас Інфузорії. Паразитичні найпростіші» на етапі рефлексії. Запитання: 1. Опиши будову інфузорії. 2. Порівняй спосіб руху інфузорії, амеби та евглени. 3. Проаналізуй етапи життєвого циклу малярійного плазмодія. 4. Оціни значення коньюгації для інфузорії. 5. Застосуй знання про токсоплазму. 6. Вислови своє ставлення до таксису. Учні кидають по черзі кубик, читають питання, яке випало на верхній грані, відповідають. Кубик рухається по класу.

Надзвичайно важливо, які методи використовуються під час усвідомлення змісту (традиційно – вивчення нового матеріалу ). Звичайно, методів дуже багато, але найчастіше на практиці використовуємо такі: діаграма Ейлера-Вена, дискусія, критичне читання тексту з маркуванням, робота в групах. Інколи застосовуємо на даному етапі методи «Прес», «Займи позицію», хоча частіше вони використовуються під час рефлексії. На уроці біології у 7 класі під час вивчення теми: «Роль прокаріотів у природі та житті людини» пропонуємо метод «Займи позицію» (Говорять, що бактерії шкідливі. Так це чи ні ?). Даний метод допомагає учням обирати позицію відносно спірних проблем. Висувати аргументи на захист свого вибору та прислухатись до аргументів тих, хто обирає іншу позицію.

У 8 класі при вивченні теми «Комахи з повним перетворенням» пропонуємо запитання: «Говорять, що Двокрилі - найдосконаліші комахи. Так це чи ні?» Метод «Прес» застосовується як підсумок роботи учнів в групах (у вигляді презентації результатів роботи учнів). Даний метод має свій алгоритм. Орієнтовний – для учнів 7 класу під час вивчення теми: «Видозміни пагона»:  Ми вважаємо, що бульба це …(видозміна пагона).  Тому, що .. (має зародкові бруньки-вічка,…).  Наприклад…(бульба картоплі).  Отже, ………(бульба – це видозміна пагона).

Вміння формувати в учнів виділяти спільне та відмінне, порівнювати допомагає діаграма Ейлера-Вена. (8 клас, тема: «Клас Павукоподібні»).

Досить актуальними на сьогодні методами формування критичного мислення є різні види дискусій, дебатів. Учень повинен уміти дискутувати для того, щоб у подальшому житті вміти уникнути нав’язування чужої думки. Дискусія дозволяє: • ефективно розв’язувати проблеми через самовираження; • вчитися знаходити факти, доводити ідеї, які дозволяють захиститися від критики; • вчитися аналізувати ситуацію, добирати аргументи для розв’язання проблеми; • розвивати комунікативні навички, навички толерантної поведінки.

Наприклад, на уроках біології можна запропонувати такі теми для дискусій: 1. Чи існує безсмертя у найпростіших? 2. Усі тварини ведуть рухливий спосіб життя. Підтвердіть цю думку, або спростуйте. 3. Тварини – санітари довкілля. 4. Чи може організм жити без дихальної системи? А без кисню? 5. Під час небезпеки планарія роздирає себе на дрібні шматки. Чи є сенс у такому самогубстві?

Результативність

На власному досвіді переконалася, що навчання критичного мислення ефективне і результативне. Адже воно забезпечує не тільки запам’ятовування фактичного матеріалу, а й формує вміння мислити, виховує в учнів здатність самостійно робити вибір, приймати рішення, поважати думку іншого, ставитися до неї з повагою. Але, звичайно, впровадження даної технології, як і будь-якої іншої, має певні складності, а саме: недостатня кількість часу традиційного уроку, тому переважно вдається застосовувати лише окремі методи; використання даної технології вимагає внутрішньої готовності як учителя, так і учнів. Переконана, що саме ця технологія прищеплює учням навички саморозвитку, сприяє становленню критичного мислення кожного з них. Впроваджуючи технологію критичного мислення рівень знань моїх учнів підвищився.

Використані ресурси

Додатки (із посиланнями на конспекти уроків, позакласні заходи, дидактичні матеріали, презентації, досягнення)

Опис досвіду

Методична розробка Тиждень біології

Дидактичні матеріали з природознавства

Презентація діяльності над темою самоосвіти