ФОРМУВАННЯ В УЧНІВ ЗДІБНОСТЕЙ ДО ПРОФЕСІЙНОГО САМОВИЗНАЧЕННЯ НА УРОКАХ ФІЗИКИ

Матеріал з Wiki
Перейти до: навігація, пошук

Зміст

Назва статті

ФОРМУВАННЯ В УЧНІВ ЗДІБНОСТЕЙ ДО ПРОФЕСІЙНОГО САМОВИЗНАЧЕННЯ НА УРОКАХ ФІЗИКИ

Доречі, ваша стаття мала назву Професійне спрямування учнів при вивченні теми: "Прості механізми". Не потрібно було створювати самостійно, а працювати на ній тільки розмістити новий матеріал і у розділі Назва статті написати нову назву. Нажаль, ви вирішили інакше.--Герасименко Наталія Вікторівна, ст. викладач кафедри ІКТ СОІППО (обговорення) 20:34, 9 грудня 2014 (EET)

Автор (посилання на сторінку користувача)

Войтенко Сергій Борисович

Анотація статті

У статті проаналізовано сутність професійного самовизначення особистості, основні чинники цього процесу, цілеспрямована й системно утворююча роль уроку фізики. Доводиться необхідність модернізації сучасного уроку в контексті спрямування на підвищення ефективності її впливу на професійне самовизначення особистості в системі ринкових та демократичних трансформацій. Також, запропоновано шляхи формування здібностей в учнів до професійного самовизначення.

Ключові слова

Навчальний процес, освітнє середовище, самовизначення, професія, професійне самовизначення, професійний план, соціально-професійна адаптація.

Постановка проблеми

Вибір професії стає життєво важливим етапом кожної людини, і водночас проблемою, якою має опікуватися кожен навчальний заклад, що забезпечує набуття навичок фахової діяльності. Варто також підкреслити, що у суспільному житті питання профорієнтації завжди є предметом опіки держави. Будь-яка країна формує підтримку громадських інституцій, що забезпечують функціонування професійної орієнтації як цілісної системи. Найбільш ефективною з них є система освіти [2, с. 87]. Проблема професійного самовизначення носить фундаментальний характер і тому, що вона торкається загальної проблеми життєвого становлення особистості. Вітчизняні науковці неодноразово зосереджують увагу на тому, що орієнтацію на професійне самовизначення особистості доцільно здійснювати в ході спеціально організованої науково-практичної діяльності - системі професійної орієнтації, котра розглядається як система рівноправної взаємодії особистості та суспільства на певних етапах розвитку людини, що оптимально відповідає особистісним особливостям та запитам ринку праці в конкурентоспроможних кадрах [4, с. 72].

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Аналіз психолого-педагогічної та наукової літератури показує, що проблему самовизначення особистості досліджують (О.Вітковська, Є.Климов, М.Пряжников), теорію самопізнання - (В.Носков, С.Сергєєва, П.Тігер). Досить часто, в науковій літературі приділяється увага питанням самоідентифікації (Н.Кривоконь), самосвідомості (А.Деркач, О.Москаленко, В.Пятін), самоутвердженню (Л.Чупріна), саморозвитку (Є.Єфімова), самоорганізації (А.Клименко) і самостійності у вирішенні проблем профорієнтації (Я.Крушельницька).Результати освітньої діяльності не обмежується отриманням знань і формуванням компетентностей. Вони передбачають виховання відповідних ціннісних орієнтацій, професійних якостей, що дозволять в подальшому успішно визначатися з майбутньою професійною діяльністю.

Мета статті

Дослідження і обґрунтування ролі та значення уроку фізики у формуванні здібностей в учнів до професійного самовизначення.

Виклад основного матеріалу

Фізика як навчальний предмет займає визначальне місце у формуванні в учнів наукової картини світу і тому відіграє роль базового компонента у змісті природничої освіти. Загальновизнаною ідеєю сучасної освіти вважається відповідність її шкільного змісту розвитку науки, а також тим методам пізнання, які є вирішальними в науці. Реалізувати цю ідею в середній школі можливо завдяки диференційованому підходу до результатів навчання і структуруванню змісту освіти за різними програмними рівнями залежно від здібностей і освітніх потреб учнів, з урахуванням їхніх пізнавальних інтересів і життєвих намірів. Тому в старшій школі вивчення фізики здійснюється на засадах профілізації навчання, як це пропонує Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти, залежно від обраної учнями навчальної програми:

– на рівні стандарту курс фізики обмежується обов’язковими результатами навчання, тобто мінімально необхідною сумою знань і вмінь, які мають світоглядне спрямування;

– на академічному рівні закладаються базові знання з фізики, достатні для продовження навчання за напрямами, де потрібна відповідна підготовка з предмета;

– на рівні профільного навчання в учнів формуються фундаментальні знання з фізики, оскільки з їх удосконаленням учні здебільшого пов’язують своє майбуття у професійному зростанні.

Головна мета навчання фізики у старшій школі полягає в розвитку фізичного знання і наукового стилю мислення учнів на основі базового курсу фізики основної школи, формування в них наукового світогляду, здатності до наукового пізнання світу, усвідомлення екологічної культури життєдіяльності, загальноосвітньої підготовки до майбутньої професії та продовження навчання. Отож зміст фізичної освіти спрямовано на опанування учнями наукових фактів і фундаментальних ідей, усвідомлення ними суті понять і законів, принципів і теорій, які дають змогу пояснити перебіг фізичних явищ і процесів, з’ясувати їхні закономірності, характеризувати сучасну фізичну картину світу, зрозуміти наукові основи сучасного виробництва, техніки і технологій, оволодіти основними методами наукового пізнання і використати набуті знання у практичній діяльності. Особливістю фізики як шкільного навчального предмета є його спрямованість на застосування знань, умінь та навичок у житті. Результатом навчання зі шкільного курсу фізики має бути не тільки сума знань з предмета, а й достатньо сформований рівень компетентності учня за умов сучасного світу техніки та інформаційних технологій. Тому складовими навчальних досягнень учнів є не лише рівні володіння навчальною інформацією та її відтворення, а й уміння і навички знаходити потрібну інформацію, аналізувати її та застосовувати у стандартних і нестандартних ситуаціях у межах програмних вимог до результатів навчання. На момент закінчення основної школи учні мають зробити усвідомлений вибір щодо подальшого навчання. Тому необхідно відновлювати, налагоджувати і удосконалювати систему орієнтації учнів на професії фізико-технічного профілю, допомогаючи молоді у свідомому виборі професії з урахуванням потреб ринку праці. Важливим елементом в системі професійної орієнтації є і робота з батьками. Обсяг інформації, потрібної сучасній людині, збільшується з кожним днем. Тому на сьогодні головним завданням школи, особливо для реалізації задач профільної освіти, є не передача певних знань, а навчання умінню їх здобувати. Суттєву допомогу щодо формування у школярів загальнонавчальних умінь і навичок, ключових компетенцій можуть надати інформаційно-комунікативні технології. Використання мережі Інтернет в освітньому процесі зумовлює впровадження нових тенденцій в організації навчання — широке застосування інформаційних технологій, орієнтованих не лише на роботу в класі — роботу вчителя з учнями, а й на самостійну роботу учня у класі та за його межами; застосування дистанційних форм навчання.

Висновки

Професійна спрямованість вивчення фізики – це організація навчання, яка забезпечує осягнення базових теоретичних знань, практичних умінь і навичок, необхідних майбутньому фахівцю для ефективного засвоєння дисциплін професійної підготовки, формування професійного мислення, професійної самосвідомості та професійної культури учнів. Засвоєння нової інформації, що має професійне спрямування, чи формує практичні уміння та навички, необхідні майбутньому фахівцю для виконання професійних функціональних обов’язків, значною мірою залежить від стимулювання й мотивування навчально-пізнавальної діяльності учнів. Цьому сприяють використовувані навчальні проблемні ситуації, проблемно-розрахункові задачі, проблемно-експериментальні завдання тощо.

Список використаної літератури

  1. Джура О.Д. Умови та ефективність професійного самовизначення особистості // Нова парадигма. Альманах наукових праць. Випуск 34. – Запоріжжя, 2003. – С. 86 – 100.
  2. Кода С.В. Професійна підготовка вчителя в умовах реформування освіти // Менеджмент за умов трансформаційних інновацій: виклики, реформи, досягнення Зб. наук. пр. по матеріалах Міжнарод. наук. конф. – Суми, 2009. – С. 44-47.
  3. Кизенко В.І., Мальований Ю.І., Соф’янц Е.М. Шкільний освітній компонент: сутність, функції, реалізація. – Донецьк: ТОВ “КІТІС”, 1999. – С. 71-74.
  4. Опачко М.В. Про підготовленість старшокласників до вибору професії //Наук.Вісник УжНУ: Серія “Педагогіка. Соціальна робота”. – 2000. – №3. – С.63-68.