Формування критичного мислення в процесі викладання біології та природознавства

Матеріал з Wiki
Перейти до: навігація, пошук

Зміст

Назва статті

Формування критичного мислення на уроках біології

Автор (посилання на сторінку користувача)

Строка Людмила Олексіївна

Анотація статті

У даній статті розкрита роль критичного мислення, методи формування критичного мислення, його характеристики, які сприяють творчому сприйняттю та засвоєнню біологічних знань учнями.

Ключові слова

Критичне мислення, мотивація, евокація

Постановка проблеми

Одним з основних напрямків розвитку сучасної освіти є технологія навчального процесу. Використання різноманітних освітніх технологій допомагає вчителю підвищити мотивацію учнів, більш раціонально побудувати процес навчання й таким чином досягти більш гарантованих результатів педагогічної діяльності. Однією з таких технологій, що допомагає учню не тільки засвоїти певний обсяг знань, а й сприяти розвитку його особистісних якостей, є технологія формування та розвитку критичного мислення. Мета формування критичного мислення – підготовка громадян для відкритого суспільства, здатних до формування думок, розумного вибору між конкуруючими ідеями. Вирішенням проблем та відповідного обговорення ідей. Центральною категорією технології є критичне мислення, під яким розуміється процес розгляду ідей з багатьох поглядів згідно з їх змістовими зв’язками та порівняння їх з іншими ідеями [4, с. 8]. Технологія формування та розвитку критичного мислення – система діяльності, що базується на дослідженні проблем та ситуацій на основі самостійного вибору, оцінки та визначення міри корисності інформації для особистих потреб та цілей.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

. Проблемою критичного мислення займалися Баханов К.О., який розглядає його як психолого – педагогічне явище, Вукіна В. Н., яка пропонує як навчити цьому, Туманцова О. О.; Марченко О.Г радять як опанувати даною технологією.; Тягло О.В. розкриває суть критичного мислення.

Мета статті

Виявити основні ознаки критичного мислення та методи, які застосовують для його формування. Критичне мислення є досить складним процесом творчої переробки інформації, пов’язаної з її усвідомленням, переосмисленням та творчою генерацією ідей у результаті такої діяльності.

Виклад основного матеріалу

Критичне мислення – процес, який найчастіше починається з постановки проблеми, продовжується пошуком і осмисленням інформації. Закінчується прийняттям рішення щодо розв’язання поставленої проблеми. Таким чином, критичне мислення – це здатність людини чітко виділити проблему, яку необхідно розв’язати; самостійно знайти, обробити і проаналізувати інформацію, логічно побудувати свої думки, навести переконливу аргументацію; здатність мислити мобільно, обирати єдино вірне розв’язання проблеми; бути відкритим до сприйняття думок інших і одночасно принциповим у відстоюванні своєї позиції [2, с. 11]. Критичне мислення використовується учнями рецептивно, коли вони аналізують чи коректно критикують аргументи інших людей [5, с.213]. Критичне мислення - така організація навчання, за якої учні не просто запам'ятовували матеріал з предмету, а запитували, досліджували, творили, вирішували, інтерпретували і дебатували за змістом матеріалу [5, с. 9]. На думку В.М. Макаренка та О.О. Туманцової критичне мислення має такі характеристики:

• самостійність (ніхто не може мислити за людину, висловлювати її думки, переконання; мислення стає критичним, тільки якщо носить індивідуальний характер); • постановка проблеми (критичне мислення починається з постановки проблеми, бо її розв’язання стимулює людину мислити критично; початок розв’язання проблеми – це збирання інформації за нею, бо роздумувати «на порожньому місці» фактично неможливо); • прийняття рішення (закінчення процесу критичного мислення – це прийняття рішення, яке дозволить оптимально розв’язати поставлену проблему); • чітка аргументованість (людина, яка мислить критично. Повинна усвідомлювати. Що часто одна і та сама проблема може мати декілька розв’язань, тому вона повинна підкріпити прийняте нею рішення вагомими, переконливими власними аргументами, які б доводили, що її рішення є найкращим та оптимальним); • соціальність (людина живе в соціумі, тому доводити свою позицію людина повинна у спілкуванні; у результаті спілкування , диспуту, дискусії людина поглиблює свою позицію або може щось змінити в ній) [3, с.13 – 14]. На основі характерних рис критичного мислення, можна виділити ознаки людини, яка мислить критично: • здатність сприймати думки інших критично (людина виявляє здатність прислухатись до думок інших, оцінювати й аналізувати їх); • компетентність (виявлення прагнення до аргументації прийнятого нею рішення на основі життєвого досвіду, фактів з життя та знання справи); • небайдужість у сприйнятті подій (виявлення інтелектуальної активності у різних життєвих ситуаціях, здатність зайняти активну позицію у конфронтаційних ситуаціях) ; • незалежність думок (людина прислуховується до критики на свою адресу, може протиставити свою думку думкам інших або не погодитися з групою); • допитливість (виявлення вміння проникнути в сутність проблеми, глибину інформації); • здатність до діалогу та дискусії (вміння вести діалог та дискутувати, тобто вислухати думки інших, з повагою ставитись до цих думок. Переконливо доводити свою позицію. Толерантно поводити себе під час проведення дискусій) [3, с.15]. Можна виділити певні умови, створення яких здатне спонукати і стимулювати учнів до критичного мислення. Головними з них є такі: • час (учні повинні мати достатньо часу для збору інформації за заданою проблемою, її обробки; вибору оптимального способу презентації свого рішення; робота з формування критичного мислення може вестись не тільки на уроці, а й перед ним і після нього); • очікування ідей (учні повинні усвідомлювати. Що від них очікується висловлення своїх думок та ідей у будь-якій формі, їх діапазон може бути необмеженим, ідеї можуть бути різноманітними); • спілкування (учні повинні мати можливість для обміну думками; внаслідок цього вони можуть бачити свою значущість і свій внесок у розв’язання проблеми); • цінування думок інших (учні повинні вміти слухати і цінувати думки інших; при цьому вони мають усвідомлювати, що для знаходження оптимального розв’язання проблеми дуже важливо вислухати всі думки зацікавлених людей, щоб мати можливість остаточно сформулювати власну думку з проблеми, яка може бути скоригована «колективною мудрістю»); • віра в силу учнів (учні повинні знати, що їм можна висловлювати будь-які думки, мислити поза шаблоном; вони повинні бути впевнені, що можуть внести свою «цеглинку» у зведення «будинку», яким є розв’язння проблеми); • активна позиція (учні повинні займати активну позицію у навчанні, отримувати справжнє задоволення від здобування знань; це стимулює їх до роботи на складнішому рівні, до прагнення мислити нестандартно, критично) [3, с.17]. Реалізація завдання формування критичного мислення перш за все відбувається під час уроків. У роботі автор розглянув два варіанти структури уроку, який передбачає формування в учнів критичного мислення.

Перший варіант структури уроку, запропонований К.О. Баханововим, передбачає три етапи: • евокація – збудження інтересу учнів, заохочення їх до формування цілей навчання; • усвідомлення значення (реалізація змісту) – дослідження проблеми, набуття нових знань для побудови міркування; • рефлексія (міркування, відтворення) – охоплення значення смислу ідей, поширення знань у нові контексти ) [1, с.5]. Відповідно до даної структури уроку, можна виділити етапи формування критичного мислення: • сприйняття інформації; • аналіз висновків з інформації; • зіставлення з протилежними точками зору; • розробка системи доказів на підтримку своєї точки зору; • прийняття рішення, яке ґрунтується на доказах. В.М. Макаренко та О.О. Туманцова пропонують іншу структуру уроку, яка складається з п’яти основних етапів: розминка, обґрунтування навчання, актуалізація, усвідомлення змісту, рефлексія [3, с.21]. Візьмемо структуру уроку, яка передбачає такі етапи: 1) евокація; 2) усвідомлення значення; 3) рефлексія – і перелічимо по декілька методів, які можна використовувати на кожному з них. На першому етапі доцільно використовувати такі методи: • «розминка»; • «асоціативний кущ»; • «кубування»; • «ключові слова». На другому етапі: • «допомога»; • «займи позицію»; • «діаграма Вена»; • «дискусія». На третьому етапі – рефлексії – можна застосовувати такі методи: • «метод «Прес»; • «сенкан»; • «есе».

Складниками змісту шкільного предмета "Біологія" є: реальні об’єкти і процеси живої природи; теоретичні знання про них; загальнонавчальні та спеціальні уміння, способи діяльності. Перелік обов’язкових для вивчення об’єктів і процесів природи зафіксований у включаючись у діяльність, що має на меті дослідження структури, властивостей, взаємозв’язків.

У результаті навчання школярі здобувають емпіричні знання, які збагачуються теоретичними знаннями про ці ж об’єкти та процеси природи. Саме від того яким чином буде організований процес засвоєння біологічних ідей та теорій залежить не лише рівень навчальних досягнень школярів, але й якості їх розуму, здатність аналітично та критично оцінювати події життя.

Процес формування критичного мислення на уроках біології необхідно розпочинати на першому етапі уроку – розминка, а саме, можна використати однойменний метод – «розминка», який замінює організаційні моменти класичного уроку, а також використовується як зв’язкова ланка між різними етапами уроку [6, с.17]. Наприклад, розминка «Спочатку було слово». Учитель пропонує учням слово, яке може бути темою уроку чи ключовим поняттям, яке застосовується на уроці. З літер цього слова учні повинні створити нові слова. Вчитель пропонує учням слово «членистоногі», з якого учні складають слова. Також можна використати метод «Кросворд». Ключове слово «Плід». На кожну букву діти підбирають терміни і поняття, які вивчили в курсі біології. Майже на кожному етапі уроку можна використовувати метод «есе». Відповідно до «Короткого словника літературознавчих термінів», есе – різновид нарису, в якому головну роль відіграє не відтворення факту, а відображення вражень, роздумів, асоціацій [3, с.67]. Єдиної моделі чи зразку есе не існує й існувати не може. Есе як метод формування критичного мислення полягає у написанні тексту у довільному стилі. Найчастіше есе використовується для підбиття підсумків уроку або як результат дискусії чи диспуту. На уроці біології під час вивчення теми «Ссавці. Ряд хижі.» учням можна запропонувати написати есе на тему: «Корисні чи шкідливі тварини?». На етапі актуалізації та рефлексії, для того, щоб пригадати матеріал, учням пропонується тема для асоціювання. Даний метод називається «асоціативний кущ».

На заключному етапі уроку, пропонується один із методів критичного мислення – «сенкан» (п’ятиряддя), який допомагає підсумувати інформацію, визначити головні ідеї, думки [6, с.21]. Сенкан – це білий вірш, в якому синтезована інформація в стислому вислові з п’яти рядків. Алгоритм складання сенкану: • один іменник – назва поняття; • два прикметники – описання поняття; • три дієслова – визначення дії; • фрази з чотирьох слів, яка виражає відношення до теми; • одне слово (синонім до теми), в якому відображено зміст чи сформульовано висновок [3, с.37].

Пропонуємо зразок сенкану, складеного учнями на уроці біології:
 1) Ссавці.
  Теплокровні, розвинуті.
  Народжують, годують, піклуються.
 Ссавці годують малят молоком.
 Тварини.

2) Плід.

  Сухий, соковитий.
 Захищає, поширює. запасає.
   Складається з насіння, оплодня.
   Орган .

Метод «кубування» використовується в тих випадках, коли тема розглядається з декількох аспектів. Для застосування цього методу виготовляється куб, на кожній з граней якого написано запитання. Учень кидає куб і відповідає на питання, яке йому випало на грані. Така робота надає можливість створити на уроках ігрові моменти і позитивно сприймається учнями. Можна створити куби із загальними запитаннями. Наприклад: 1)опиши; 2) проаналізуй; 3) порівняй з; 4) застосуй; 5) оціни; 6) вислови своє ставлення. Наприклад, на уроці біології можна використати запропонований метод: 1) опиши зовнішню будову окуня; 2) проаналізуй, що являє собою лускатий покрив шкіри окуня; 3) порівняй зовнішню будову окуня і хрящових риб; 4) обґрунтуй, які плавці у риби, першорядні, а які – другорядні; 5) оціни значення плавального міхура; 6) вислови своє розуміння вислову «німий як риба».

Актуалізацію знань учнів можна здійснювати також за допомогою методу «діаграма Вена». Діаграма Вена має вигляд двох чи більше кіл, які частково накладаються одне на одне так, що утворюється спільний простір [3, с.57]. Та частина діаграми, яка обмежується лівим колом, використовується для запису властивостей, які є характерними виключно для першого об’єкта. Відповідно та частина діаграми, що обмежена тільки правим колом, призначена для запису властивостей другого об’єкта. Перетин кіл використовується для запису загальних властивостей. Але можна складати не тільки у вигляді діаграми, а й у вигляді таблиці. Складання діаграми допоможе учням глибше усвідомити зв’язки між поняттями, їх властивостями, структуру інформації. Таке подання інформації сприяє не тільки більш високому рівню узагальнення, але й є ефективним засобом поглиблення знань і більш міцного їх запам’ятовування. Даний метод може використовуватися як на етапі актуалізації, так і під час систематизації знань учнів.

Досить актуальними на сьогодні методами формування критичного мислення є різні види дискусій, дебатів. Учень повинен уміти дискутувати для того, щоб у подальшому дорослому житті вміти уникнути нав’язування чужої думки. Наприклад, на уроці біології можна запропонувати таке запитання для дискусії «Чи всі представники ряду Хижі класу Ссавці живляться виключно тваринами?».

«Хоча слова «так» і «ні» дуже короткі, але вони вимагають серйозних 3роздумів.» - говорив Піфагор [3, с.41]. Цей вислів відображає суть методу «обери позицію». Цей метод допомагає учням обирати позицію відносно спірних проблем, висувати аргументи на захист свого вибору та прислухатись до аргументів тих, хто обирає іншу позицію. Пропонуємо запитання на урок біології: «Говорять, що Двокрилі – найдосконаліші комахи. Так це чи ні?».

Метод «прес» також допомагає навчитися знаходити вагомі аргументи і формулювати свою думку відносно спірного питання; розбиратися у своїх ідеях, а також формулювати їх у вигляді чіткої та логічної структури. Метод може бути використаний на будь-якому етапі уроку. Етапи методу:

• висловлення власної думки: «Я вважаю…»; • пояснюємо причину такої точки зору : «Тому що…»; • наводимо приклад додаткових аргументів на підтримку своєї позиції: «Наприклад…»; • узагальнюємо, формулюємо висновки: «Отже…» [6, с.41]. Наприклад, на уроці біології можливий варіант застосування даного методу: «Чи погоджуєтесь ви з думкою Й. Бехера (німецького письменника), який стверджував: «Людина стає людиною лише серед людей».

Висновки

Таким чином, формування критичного мислення на уроках біології допоможе учням долати в собі схильність до догматичного сприйняття світу, вміння аналізувати ту чи іншу проблему з різних боків, користуватися інформацією з різних джерел, відрізняти об’єктивний факт від суб’єктивної думки про нього; адекватно визначати причини й передумови наявних у їхньому житті проблем. Критично мислячий учень на основі власного, хоч і не великого, досвіду формує особисту думку. Під час використання методики критичного мислення учні є активними учасниками навчального процесу, в них розвивається самостійність, творчість, зростає бажання поширити та поглибити свої знання.

Список використаної літератури

1. Баханов К. О. Технологія розвитку критичного мислення як психолого-педагогічне явище // Історія. – 2008. - №33. – С. 4 – 9. 2. Вукіна В.Н., Дементієвська Н.П. Критичне мислення : як цього навчити.- Х.: «Основа»: «Тріада+», 2007. - 112 с. 3. Макаренко В. М., Туманцова О. О. Як опанувати технологію формування критичного мислення. . – Х.: Вид. група «Основа», 2008. – 96 с. 4. Марченко О. Г. Формування критичного мислення школярів. – Х.: Вид. група «Основа», 2007. – 160 с. 5. Технології розвитку критичного мислення учнів / Кроуфорд А., Саул В., Метьюз С., Макінстер Д. – К.: «Плеяда», 2006. – 220 с. 6. Тягло О. В. Критичне мислення: Навчальний посібник. – Х.: Вид. група «Основа», 2008. – 189 с.