Чмиркова Тетяна Володимирівна

Матеріал з Wiki
Перейти до: навігація, пошук

Зміст

Прізвище, ім’я, по батькові (посилання на сторінку користувача)

Чмиркова Тетяна Володимирівна

Тема

Пізнавальна діяльність учнів на уроках математики.

Актуальність

Важливою проблемою сьогодні залишається питання урізноманітнення навчального процесу, активізації пізнавальної діяльності учнів, розширення сфери їх інтересів. Проблема пізнавальної діяльності учнів була, є і буде актуальною завжди. Від її розв’язання залежить ефективність навчальної діяльності учнів, розвиток інтересу та творчих здібностей учнів.

Теоретична база (теоретичні ідеї та положення)

Проблема активізації пізнавальної діяльності була і є предметом дослідження багатьох вітчизняних і зарубіжних науковців, методистів і педагогів-практиків. Особливості формування особистості учня, його розвитку в процесі особистої діяльності, спрямованої на “відкриття” ним нових знань, активну участь в навчально-пізнавальному процесі, розкрито у працях О. Вербицького, Л. Виготського, П. Гальперіна, І. Гербарта, В. Давидова, А. Дистервега, Д. Дьюї, Д. Ельконіна, Я. Коменського, К. Ушинського, Г. Щедровицького та ін. Розкриттю психологічних аспектів пізнавальної діяльності присвятили свої праці К. Абульханова-Славська, С. Крягдже, О. Леонтьєв, Ю. Машбиць, С. Рубінштейн та ін. Дидактичні аспекти активізації пізнавальної діяльності досліджували Л. Арістова, В. Буряк, І. Волощук, П. Гальперін, Є. Голант, М. Гончаров, М. Данилов, Л. Занков, О. Коберник, М. Корець, Н. Кузьміна, І. Лернер, В. Лозова, П. Лузан, В. Мадзігон, М. Махмутов, В. Осинська, В. Пікельна, Н. Половнікова, В. Сидоренко, М. Скаткін, В. Сухомлинський, Н. Тализіна, Т. Шамова, Г. Щукіна та ін.

Новизна, провідна ідея

уточнено педагогічні умови активізації пізнавальної діяльності учнів основної школи на уроках математики,та критерії, за якими оцінено їх ефективність; розроблено та обґрунтовано модель активізації пізнавальної діяльності учнів основної школи на уроках математики.

Система педагогічних ідей, технології діяльності вчителя, модель

Якщо спитати у дітей, який найважчий предмет,більшість з них назвуть математику. Одні вважають, що цей предмет їм не під силу, інші – що знання з математики не знадобляться у житті. Однак без математичної освіти сучасній людині не обійтися з деяких причин: • Математика-спосіб інтелектуального розвитку людини. • Математика застосовується в багатьох сферах нашого життя, починаючи від побутових завдань і закінчуючи всілякими справами. Елементи математики-невід’ємна частина загальної системи орієнтації у навко-лишньому середовищі. Кожній людині протягом життя доводиться постійно виконувати елементарні обчислення, підрахунки, читати графіки, працювати з відсотками, осмислювати статистичні дані. • Математика розвиває творчі здібності, мислення, виховує інтелектуальну чесність, критичність мислення. • Математика дозволяє розвивати гнучкість розуму, що потрібно для прийняття об'єктивного рішення будь-якої задачі. Працюючи над проблемою - розвиток пізнавальної діяльності учнів на уроках математики, намагаюся “не загубити” жодного учня, даю можливість кожному розкрити себе. За девіз у своїй роботі я вибрала такі мудрі слова “Учень – не посудина, яку треба наповнити, а факел, який треба запалити”. Моє завдання – переконати кожного учня в тому, що навіть мінімальний рівень математичних знань піднімає його на вищий рівень людського спілкування. Але, як донести навчальний матеріал до свідомості учнів? Як викликати їх активну пізнавальну діяльність, щоб учні могли оволодіти знаннями, вміннями та навичками? Як викликати в учнів позитивне ставлення до навчання, допомогти їм перетворити знання в переконання? Як навчити всіх: і тих, хто навчається з інтересом, і тих, у кого його немає? Чому одні учні охоче йдуть до навчання, а інші відмовляються вчитися й прогулюють уроки? Чому хтось успішно вписується в шкільний соціум, а у когось суцільні проблеми? Ці питання доводиться вирішувати кожен день при підготовці уроку. Усі вони так чи інакше пов'язані з пошуками найбільш продуктивних методів навчання. Виникає необхідність пошуку таких прийомів викладання, щоб не заставляти робити нецікаву справу, а щоб в учня виникло бажання зрозуміти і вчити. Нерозуміння матеріалу, з боку учнів, а звідси - невміння виконати зав¬дання - це основна причина втрати інтересу до предмета, а неуважність – одна з найпоширеніших причин низької успішності. Знаємо, що людина із задоволенням працює, якщо захоплена роботою та любить її. Також мислення учня активізується, якщо в нього виникло бажання розуміти, вивчати новий матеріал, з’явилась зацікавленість роботою, коли він стає співучасником навчально-пізнавального процесу. Мотивація навчальної діяльності: • Це винятково важливий компонент не лише навчання, але й будь-якої людської діяльності. Є мотив – є бажання виконувати й доводити до завершення цю діяльність. Успіх — головне джерело мотивації учня до навчання. Тільки успіх дає задоволення від навчання й приведе в подальшому до ще кращих успіхів. Гарантією успішного навчання є бажання самого учня навчатися, пізнавати нове. Шляхи підвищення ефективності уроків математики: • Раціональний вибір мети і завдань уроку, його змісту і структури. • Застосування методів і прийомів активного навчання учнів. • Вміле поєднання колективних, групових та індивідуальних форм навчання на основі диференціації. • Систематичне використання різних видів самостійної роботи учнів. • Зв’язок теоретичного матеріалу і задач. Посилення прикладної спрямованості. • Використання сучасних засобів навчання. • Удосконалення міжпредметних зв’язків. • Удосконалення форм і методів контролю навчальних досягнень учнів. Активізую пізнавальну діяльність учнів шляхом створення проблемних ситуацій, підведення учнів до самостійних узагальнень, висновків. Щодо організації роботи, урізноманітнюю її види; практикую диференційовані індивідуальні завдання; використовую технічні засоби для контролю. Диференційовані самостійні роботи стимулюють просування вперед і слабких, і середніх, і сильних учнів. Під час самостійної роботи, яку можна провести на різних етапах уроку, можна дозволити учням звертатися за допомогою до вчителя, до товариша, користуватися підручником, довідником. У цій роботі мені допомагає непогано обладнаний кабінет, найрізноманітніший роздавальний матеріал. Залучаю учнів до взаємної перевірки результатів домашнього завдання, самостійної роботи, відповідно оцінюючи їх успіхи. Для контролю наслідків самостійної роботи використовую кодоскоп. З метою профілактики забування практикую повторення, як метод закріплення матеріалу. Зручно проводити повторення за допомогою узагальнюючих таблиць. Особливо вдалими в цьому плані є узагальнюючі таблиці з алгебри та геометрії Є.П.Неліна. Для збільшення обсягу матеріалу, який розглядається на уроці, підвищення його ефективності використовую задачі з готовими кресленнями. Як можна зекономити час на уроці? • Роздавальний матеріал. Зошити з друкованою основою. • Таблиці, опорні конспекти. • Використання шаблонів, графіків, фігур. • Робота за готовими рисунками. • Планування завдань уроку. • Раціональне поєднання кількох окремих тем при вивченні. • Використання математичних символів, скороченого запису при розв’язуванні задач. • Застосування тестового контролю на проміжних етапах уроку. • Використання ІКТ, інноваційних методів. Досить ефективно впливає на розвиток уваги, мислення та виявлення прогалин в знаннях учнів такий активний прийом, як «Знайди помилку».Пропоную учням певний приклад, рівняння чи задачу, в розв’язанні яких допущені помилки, та пропоную їх знайти. Звичайно, серед таких помилок є 2-3 явні, ще 1-2 типові, Знайдення помилок може означати справді знання з математики. Якщо матеріал учням знайомий, виникає ситуація успіху. Якщо матеріал новий, учні відчувають себе експе-риментаторами, дослідниками. Важливо на уроках математики систематично використовувати історичний матеріал, який: • Підвищує інтерес до вивчення предмету. • Стимулює потяг до наукової творчості. • Пробуджує критичне ставлення до фактів. • Формує уявлення про математику, як складову загальнолюдської культури. Технологія «Мікрофон» дає кожному можливість сказати щось швидко, по чер¬зі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи пози-цію. Досить ефективним методом є « Мозковий штурм », який спонукає учнів виявляти свою уяву та творчість. Він передбачає вільне висловлення думок учнів і допомагає знаходити багато ідей та рішень. Я прагну, щоб кожний урок був продуманим, підготовленим і несхожим на попередній. На уроках використовую дидактичний матеріал у вигляді карток, на яких містяться індивідуальні завдання для учнів, опорні таблиці, тестові завдання, задачі з практичним змістом. Періодично проводжу математичні диктанти. Вони сприяють виробленню певного ритму роботи. Я вважаю, що міцні й осмисленні знання отримують учні завдяки продуманому використанню на уроках опорних конспектів, кожен з яких містить в собі у сконцентрованому вигляді програмовий матеріал, що вивчається на уроці. Під час використання таких конспектів в учнів крім словесної, працює ще й зорова пам'ять, що дає змогу глибше і свідоміше засвоїти новий матеріал, залучити їх до пошукової роботи. Розвитку пам’яті, уваги, зосередженості сприяє усна лічба, тому на кожному уроці я пропоную хвилинну розминку. Уміння добре усно лічити – одна з умов успішного навчання математики. Важливим при цьому є правильно підібрані усні вправи, які є найважливішим засобом активізації розумової діяльності учнів. Не забуваю, що учень не зразу схоплює і засвоює матеріал уроку. У дійсності, засвоєння нового проходить не так швидко, як нам хочеться. Учитель математики має не лише навчити учнів, а й виховувати їх. На уроках математики я стараюсь формувати національний світогляд, самосвідомість, залучати учнів до збереження загальнолюдських цінностей. Позакласній роботі приділяю значну увагу не тільки під час проведення предметного тижня, а й протягом цілого навчального року. Одним із важливих методів активізації пізнавальної діяльності учнів є метод проектів. Використання можливостей ПК на уроках дозволяє підвищити ефективність навчання, поліпшити аналіз та оцінювання рівня знань учнів, звільнити більше часу для надання допомоги учням. Комп'ютер надає вчителеві можливість зробити уроки цікавішими, захоплюючими та сучасними. За допомогою комп'ютера проведення уроків, вправ, контрольних робіт, а також оцінювання успішності стає ефективнішим. «Математика - наука для очей, а не для вух»- К.Ф. Гаус, тому вважаю, що математика - це один з тих предметів, в якому використання ІКТ може активізувати всі види навчальної діяльності: вивчення нового матеріалу, підготовка і перевірка домашнього завдання, самостійна робота, перевірочні і контрольні роботи, позакласна робота, творча робота. Проте, на мій погляд, комп'ютер не може повністю замінити вчителя. По-перше, саме вчитель має можливість зацікавити учнів, викликати допи-тливість, завоювати їх довіру; по-друге, він може спрямувати їх увагу на ті або інші важливі аспекти предмету, який вивчається. Основне завдання педагога - це допомогти учням перебороти лінощі та байдужість, зацікавити і заохотити до навчання. Кожен учитель застосовує у навчальному процесі свої прийоми активізації пізнавальної діяльності учнів. Наприклад, з учнями 5-го класу, я урізноманітнюю форми роботи, навчаю їх працювати додатково. Важливе місце в моїй роботі посідають дидактичні ігри, уроки –змагання , вікторини «Що? Де? Коли?», <<Найкращий математик» і інші, даю завдання, що складаються з цікавих задач і з задач підвищеної складності. Так у 5-6-класах є складніші логічні задачі від Мудрої Сови ,які я завдаю учням на вихідні дні або канікули. Система продуманих масових заходів дає можливість учителю розвивати інтерес і творчі здібності школярів, залучати їх до різних видів інтелектуальної діяльності, що ґрунтується на математичному матеріалі. При вивченні звичайних дробів у 5-му класі я виставляю оцінку за урок у вигляді дробу. У чисельнику - оцінка, яку ставлю я чи то за математичний диктант, чи за тести, а в знаменнику - оцінка, яку ставить собі учень за роботу на уроці. У 8-9 класах у практику роботи вводжу нетрадиційні форми занять: лекція, урок –консультація , урок -семінар. Так, на уроці - турнірі «Розв'язування нерівностей методом інтервалів» учні класу об'єднуються у три команди. Три учні класу, що призначаються суддями, готують і розв'язують по 7 завдань, три середнього, три достатнього і одне високого рівня. Ці завдання далі пропонуються капітанам команд. Капітани розподіляють між учнями і ті по черзі виконують їх, записуючи на дошці одночасно три команди. Капітани виправляють помилки, стежать за роботою команди, судді оцінюють роботу кожного учня. У результаті всі учні отримують оцінки, а я підбиваю підсумки, оголошую переможців. Самостійність, творчий характер розуму формується завдяки тому, що в розумовій праці учнів є і елементи досліджень. Враховуючи те, що наочність — це шлях до пізнання, пропоную учням виконати малюнок, виготовити схематичну модель до геометричних задач. Так при вивченні у 7 -му класі теми «Три ознаки рівності трикутників» учні виконують творчу роботу — намалювати малюнок, але так, щоб використовувались лише трикутники. Будинки, тварини, рослини —усе має складатися тільки з трикутників. Аплікації та малюнки мають бути яскравими. І навіть слабкі учні із задоволенням справляються з роботою. При вивченні теми «Симетрія, симетричні фігури» діти також виконують малюнки до теми. Застосовую у своїй практиці й Усна контрольна робота. Дії зі степенями з натуральним показником. Мета наведеної усної контрольної роботи — сформувати навички виконання дій зі степенями. Так, виконання першого завдання передбачає застосування властивості ділення степенів з однаковими основами. Спрощення наступних трьох виразів також передбачає застосування цієї властивості, але у змінених ситуаціях. Тому повторення правила ділення степенів під час виконання першого завдання виключає можливість подальшого бездумного застосування алгоритму дії ділення степенів. Розглянемо найпоширеніші математичні ігри. Гра „Мовчанка”. Для гри беруть будь –яку геометричну фігуру, у центрі якої і по контуру записують числа. Біля числа, розміщеного в центрі, ставлять знак однієї з арифметичних дій. Сталим є число, записане в центрі. Гру проводять так: учитель показує указкою на одне з чисел, записаних по контуру, а діти виконують зазначену дію цього числа з числом, записаним у центрі. Викликаний учень записує результат. Решта учнів підняттям руку сигналізує про допущену помилку. Всю роботу виконують мовчки. Гру можна змінити: учитель показує на число, а діти мовчки показують результат на розрізних цифрах. Великий інтерес викликають у дітей красиво оформлені „мовчанки”, наприклад, „Хто найкращій капітан чи космонавт?”. Колові приклади. Це колові приклади 32 : 4 36 – 9 24 : 8 3 х 12 8 + 16 27 + 5 Їх складають так: перший приклад беруть довільно ( 32 : 4), результат цього прикладу повинен бути першим компонентом наступного прикладу (8+16), результат цього прикладу буде першим компонентом наступного прикладу (24:8) і т.д., результат останнього прикладу буде першим компонентом першого. Потім ці приклади записують у довільному порядку. Гру проводять так: приклади записують на дошці або на плакаті; учні розв’язують перший приклад; викликаний учень називає не результат, а той приклад, який починається з числа, що дорівнює результату (8+16); діти розв’язують цей приклад і називають наступний, що починається з результату останнього прикладу: 24: 8 і т. д., поки не дістануть першого прикладу. Відгадування задуманих прикладів. На дошці пишуть приклади. Вчитель називає відповідь одного з них ( не першого), а учні повинні знайти задуманий учителем приклад за його відповіддю. У цьому разі учні розв’язують усі або майже всі приклади, щоб знайти потрібний. Можна змінити гру: викликати одного з учня і повернути його обличчям до класу, а всім учням запропонувати розв’язати в думці („задумати”) який–небудь приклад і назвати лише його відповідь; викликаний учень повинен назвати задуманий приклад. Роботу викликаного учня, якщо він розв’язав кілька прикладів, можна оцінити. Магічні, або цікаві, квадрати. Це квадрати, які складаються з 9, 16, 25 клітинок. У клітинках мають бути записані такі числа, сума яких у всіх напрямах (рядках, стовпчиках і діагоналях) однакова-15. В одному випадку всі числа задані – квадрат заповнений (дивись перший квадрат). Т 6 Гра „Лото”. Цю гру можна використати для закріплення знань табличного множення, а також табличного додавання. Складають картки самі учні під час вивчення і запам’ятовування таблиць множення. До них включають такі табличні результати, які входять до різних таблиць (16,18, 24, 36), і їх часто учні плутають (54, 56), а також такі, що порівняно важко запам’ятовуються ( 27,28,42, 63, 64, 72, 81). Після вивчення таблиці множення 4 з усної лічби діти записують у зошитах відповіді прикладів: 2 х 8, 9 х 2, 4 Х6, 3 х (, 4 Х 9, 4 х 8, 4 х7.Відповіді вчитель перевіряє і записує на дошці, а діти – на раніше приготовлених картках ( 9смХ15см) в різному порядку. Після вивчення таблиці множення 6 додають числа 42, 54, після множення 7-49, 63,56, множення 8-64,72, множення 9-81. Унаслідок такої роботи картка учня матиме вигляд: 16 24 72 32 54 56 42 64 27 63 28 49 36 81 18 Картки інших дітей відрізняються порядком чисел. Вдома кожний учень виготовляє 15 фішок ( 2 см Х 2 см) і нумерує їх від 1 до 15. Під час гри в кожного учня лежить картка і фішка з номерами від 1 до 15. Гру проводять у швидкому темпі. Вчитель називає приклад на табличне множення, діти обчисляють і затулюють фішками відповідні числа на картці. Учні, які добре знають таблицю, швидко затуляють фішками потрібні числа, і на момент закінчення гри будуть добрими обліковцями. Перевірку вчитель може провести в кінці або під час гри. Учитель запитує, які відповідь може провести в кінці або під час гри. Учитель запитує, які відповідь дістали в 3, або і 1, або в 12 прикладах, оголошує правильну відповідь і з’ясовує помилки. Є й інші ігри: „Кращий обліковець”, „Сходинка”, „Лабіринт”, „Математична естафета”, відгадування чисел, задуманих дітьми, тощо. Усі вони сприяють розвитку навичок усних обчислень. Вибираючи гру, вчитель повинен керуватися тим, що це не самоціль, А засіб активізації діяльності дітей. При цьому треба враховувати, що тільки та гра на уроці принесе користь, яка за короткий час дає можливість виконати найбільше число операцій і охопити всіх учнів. Треба систематично перевіряти вміння і навички усних обчислень у дітей. Під час усної лічби вчитель спостерігає за роботою окремих учнів і враховує її, виставляючи поурочний бал. Багато вчителів з метою обліку навичок обчислень успішно використовує математичні диктанти. Для цього добирають 8-10 завдань різних видів вправ з вивченого матеріалу. На уроці вчитель називає кожне завдання 1-2 рази, а всі учні в звичайних або спеціальних зошитах для усної лічби записують відповіді. Під час перевірки, які проводять на уроці або після уроків, з’ясовують помилки. Математичний диктант часто використовують для навчання і тренування в обчисленнях, але іноді він може бути контрольним, і тоді роботу кожного учня оцінюють. Розумова праця-це індивідуальний процес, який залежить не лише від здібностей, але й від характеру дитини, від різних зовнішніх обставин. Тому добираю вправи та задачі так, щоб кожна наступна вправа містила елемент нового, невідомого, складнішого. Прищеплюю учням смак до читання математичної літератури. Вони із задоволенням пишуть реферати, працюють з додатковою літературою. Ми знаємо, що краще розв'язати одну задачу кількома способами, ніж кілька різних чи однотипних задач. Розгляд різних способів однієї задачі допомагає учням зрозуміти, яким великим діапазоном умінь і знань потрібно володіти. Так ,при вивченні теореми Піфагора я стараюсь з учнями розібрати всі способи її доведення. У своїй діяльності я використовую дидактичну матеріал, який диференціюю за рівнями складності. Для контролю знань добираю завдання 3-х видів, що відповідають рівням навчальних досягнень учнів: 1) репродуктивні (потребують відтворення)- обов'язковий рівень; 2) реконструктивний ( потребує перетворень відповідних знань і вмінь) - достатній рівень; 3) завдання ,які потребують творчого використання знань і вмінь - високий рівень. 4) Як реалізувати ідею рівної диференціації без ураження психіки учнів? Тільки шляхом індивідуалізації навчання. Тим більше, що в математиці особистий підхід набування особливого значення, що пояснюється специфікою цього навчального предмета. Математика об'єктивно є однією з найскладніших дисциплін і її вивчення викликає суб'єктивні труднощі у багатьох школярів. Разом з тим, чимало учнів має яскраво виражені здібності до цього предмета. Розрив у можливостях сприйняття курсу математики учням, що перебувають на різних «полюсах» знань, умінь, навичок і здібностей, дуже великий. Позбутися його, на мій погляд, можна через відповідну організацію самостійної домашньої роботи учнів. 5) Добре продумана система домашніх завдань допомагає реалізувати ідею різнорідного навчання в сучасній школі без негативних наслідків. 6) Завдання для домашнього виконання я пропоную учням з приписками: «обов'язково», «по можливості», «якщо зможете», «за бажанням» - залежно від дидактичної математики мети і рівня складності задачі. Якщо задача відповідає середньому рівню навчальних досягнень учня, її пропоную з припискою «обов'язково»; якщо розв'язання задачі складається з кількох рівносильних кроків, то - «по можливості»; якщо складність задачі перевищує достатній рівень — «якщо зможете». Складними задачами з припискою «за бажанням» цікавляться сильні учні. Якщо більшість учнів розв'язали такі задачі, то на наступному уроці я обмежуюся перевіркою відповідей. Якщо це вдалося одному - двом учням, то вони пояснюють хід розв'язання. Якщо складну задачу не розв'язав ніхто, то я роблю це сама на початку уроку у швидкому, відповідному до рівня підготовки сильних учнів, темпі. Розв'язування задач підвищеної складності доцільно стимулювати високою оцінкою, але бути обережним через небезпеку списування ( хоча і списування іноді дає позитивні результати). 7) Використання елементів проблемного, диференційованого, особистісно-зорієнтованого, ігрового і інших навчальних технологій, розв'язування цікавих нестандартних задач, дає можливість не тільки передати учням якомога більше знань, а й прищепити смак до їх самостійного здобуття, активізувати їх пізнавальну діяльність, підвищити інтерес до навчального предмета, забезпечити розвиток здібностей, готувати їх до розмаїття життєвих ситуацій. Бо жити - це означає розв'язувати задачі.--Чмиркова Тетяна Володимирівна (обговорення) 02:42, 6 вересня 2014 (EEST)

Результативність

Підвищення інтересу до уроків математики. Призові місця у І та ІІ етапі Всеукраїнських учнівських солімпіад з математики.

Використані ресурси

1 Агафонова О. О. Групова форма організації діяльності учнів на уроках математики.// Математика в школах України. - 2005. - №27. - С.2-5 2 Архіпова Т. Розв'язування красивих задач з геометрії для активізації пізнавальної діяльності учнів.// Математика в школі. - 2003. - №7. - С.16-18 3 Басок Т. Г. Формування мотивації та активізація навчальної діяльності.// Математика в школах України. - 2007. - №9. - С.2-4 4 Ващук С. Г. Мотивація навчання на окремих етапах уроку.// Математика. - 2004. - №46. - С.1-3 5 Вельдбрехт Д. О., Токар Н. Г. Інтелектуальна гра- одна із форм групового контролю знань учнів.// Математика в школах України. - 2005. - №16. - С.15-19 6 Групова навчально-пізнавальна діяльність учнів на уроках математики як вид інтерактивної педагогічної технології / Укладач Святлош С. М.// Математика в школах України. - 2005. - №4. - С.2-5 7 Денисюк Л. І. Активізація діяльності учнів на уроках словесності.// Вивчаємо Українську мову та літературу. - 2005. - №25. - С.9-11 8 Дига Н. Розвиток пізнавальної активності учнів під час вивчення оповідань О. Довженка. 7 клас.// Українська література в загальноосвітній школі. - 2004. - №5. - С.8-11 9 Крикун Н. М. Групова форма роботи на уроках математики.// Математика. - 2002. - №36. - С.10-12 10 Кулик Л. П..Декілька активних методик перевірки знань учнів.// Математика в школах України. - 2005. - №11. - С.7-8 11 Куріненко А. В. Колективна система навчання.// Математика в школах України. - 2005. - №5. - С.2-5 12 Кучерина Т. В. Гра як засіб активізації навчально- пізнавальної діяльності учнів.// Математика в школах України. - 2005. - №5. - С.20-22 13 Лінник М. І. Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках математики.// Математика. - 2004. - №21-22. - С.12-18 14 Микитин О. В. Про використання дидактичних ігор на уроках математики.// Математика. - 2004. - №38. - С.11-12 15 Назарова Л. І. Ігрові моменти на уроках математики-розвиток творчих здібностей учня.// Математика в школах України. - 2005. - №29. - С.2-6 16 Пушкіна З. П. Активізація розумової активності та розвиток творчої ініціативи на уроках математики: Методичні роздуми.// Математика в школах України. - 2005. - №31. - С.2-5 17 Форми і методи роботи з метою активізації пізнавальної діяльності учнів./ Укладач Т. І. Танасюк.// Математика в школах України. - 2006. - №32. - С.2-14 18 Яценко С. Ще раз про групову форму роботи.// Математика в школі. - 2003. - №1. - С.30-32--Чмиркова Тетяна Володимирівна (обговорення) 02:43, 6 вересня 2014 (EEST)

Додатки (із посиланнями на конспекти уроків, позакласні заходи, дидактичні матеріали, презентації, досягнення)

Конспект уроку 8 клас: Означення квадратного рівняння. Неповні квадратні рівняння (версія 2)

Конспект уроку 8 клас: Формула коренів квадратного рівняння

Конспект уроку 8 клас: Розв’язування квадратних рівнянь

Позакласний захід: Математичний КВК