Яременко Тетяна Віталіївна

Матеріал з Wiki
Перейти до: навігація, пошук

Зміст

Прізвище, ім’я, по батькові (посилання на сторінку користувача)

Яременко Тетяна Віталіївна

Тема

Формування умінь розв’язування текстових задач при переході на новий зміст математичної освіти

Обєкт дослідження -"Розв’язування текстових задач»

Актуальність

Адаптація учнів 5 класу та Формування вміння розв’язувати текстові задачі при переході на новий зміст математичної освіти – одне із основних завдань вивчення шкільної математики. Від рівня сформованості цих вмінь залежить математична підготовка учнів і результативність вивчення математики.

Формування вмінь розв’язувати текстові задачі стає ефективним, якщо враховуються загальні математичні знання (арифметичні дії і їх властивості, величини і їх числові значення, залежності між величинами) і знання, специфічні для розв’язування текстових задач (поняття про текстову задачу, зміст і особливості її структурних компонентів, процес розв’язування).

Цілеспрямоване формування вмінь розв’язувати текстові задачі передбачає виділення загальних умінь розв’язувати задачі, їх операційного складу та ознайомлення учнів із способами діяльності на кожному етапі розв’язання з орієнтацією на тип задачі і особливості зв’язків між її структурними компонентами.

Методика диференційованого вироблення вмінь розв’язувати текстові задачі має враховувати рівні навчальної діяльності учнів (мінімально-базовий, базовий і підвищений), операційний склад умінь і психолого-методичні засади їх формування.

Вироблення в учнів умінь аналізувати задачі і знаходити шляхи розв’язання покращується, якщо використовувати предметні, наочно-схематичні і структурні моделі текстових задач, інсценування задачних ситуацій, поділяти текст на смислові частини, виділяти дані предметної області задачі та встановлювати зв’язки між ними.

Короткі записи умови і вимоги задачі, граф-схеми, малюнки, пам’ятки для розв’язання допомагають учням виділяти відомі і шукані величини, встановлювати зв’язки між ними, розчленовуючи складну задачу на прості і, таким чином, полегшують знаходження способів розв’язання.

Важливим засобом вироблення вмінь виявилася система завдань, яка включає такі їх види: підготовчі, пробні, тренувальні, творчі, перевірочні. Рекомендується добирати завдання, враховуючи принципи варіації і диференційованої реалізованості. Це дає змогу урізноманітнити діяльність учнів і виробити вміння розв’язувати текстові задачі різними способами. Доцільно до системи завдань включати нестандартні задачі (із зайвими, недостатніми даними, на переформулювання і складання), розв’язування яких розвиває математичні здібності учнів.

Формування вмінь розв’язувати текстові задачі передбачає раціональне поєднання на уроці колективної, групової та індивідуальної форм роботи, врахування основних функцій оцінювання навченості учнів (контролюючу, навчальну, діагностичну, виховну), своєчасне виявлення та усунення прогалин у знаннях і вміннях школярів.

Теоретична база (теоретичні ідеї та положення)

Особливу роль для забезпечення наступності між початковою і середньою ланками відводиться створенню творчого режиму розумової діяльності школярів.

Загальне вміння розв’язувати текстову задачу утворює складний комплекс, що включає активне оперування математичними знаннями і відповідними вміннями й навичками, досвід у застосуванні знань і певну сукупність розумових дій, які необхідні для розв’язання.

Уміння розв'язувати ту чи іншу задачу залежить від багатьох чинників. Але передусім необхідно навчитися розрізняти основні типи задач і уміти розв'язувати найпростіші з них.

У початковій школі розв’язуються прості (на одну арифметичну дію) і складні (на 2-3 арифметичні дії) задачі.

Теоретичні основи дослідження

Математичні задачі, для розв'язування яких в шкільному курсі математики існують готові правила, або ці правила безпосередньо випливають з означень чи теорем, що визначають програму розв'язування цих задач у вигляді послідовності кроків, називають стандартними. При цьому передбачається, що для виконання окремих кроків розв'язування стандартних задач в курсі математики існують конкретні правила.

Процес розв'язування текстової задачі можна розділити на вісім етапів:

1-й етап - аналіз задачі;
2-й етап - схематичний запис задачі;
3-й етап - пошук способу розв'язування задачі;
4-й етап - виконання розв'язування задачі;
5-й етап-перевірка розв'язку задачі;
6-й етап - дослідження задачі;
7-й етап - формулювання відповіді задачі;
8-й етап - аналіз розв'язування задачі.

Процес розв'язування стандартних задач має деякі особливості.

1. Аналіз задач зводиться до встановлення (розпізнавання) виду задач, до якого належить дана задача.

2. Пошук розв'язування полягає у складанні на підставі загального правила (формули, тотожності) або загального положення (означення, теореми) програми - послідовності кроків розв'язування задач даного виду. Звичайно, немає-необхідності цю програму формулювати в письмовій формі, достатньо її для себе намітити усно.

Для того щоб легко розв'язувати складні задачі (а вони є основними математичними задачами, оскільки всі інші зрештою зводяться до них), треба:

1) пам'ятати всі вивчені в курсі математики загальні правила (формули,тотожності) і загальні положення (означення, теореми);

2) вміти розгортати згорнуті загальні правила, формули, тотожності, а також означення і теореми у програмі - послідовності кроків розв'язування задач відповідних видів.

Процес розв'язування будь-якої нестандартної задачі складається у послідовному застосуванні двох основних операцій:

1. Зведення (шляхом перетворення або пере формулювання ) нестандартної задачі до іншої, їй еквівалентної, але уже стандартної задачі;

2. Розбиття нестандартної задачі на декілька стандартних під задач .

В залежності від характеру нестандартної задачами використовуємо одну із цих операцій або обидві. При розв'язуванні більш складних задач ці операції доводиться застосовувати багаторазово.

Задачі, що розв'язуються у шкільному курсі математики основної школи, можна умовно розподілити на такі типи задач:

• задачі «на рух»;
• задачі «на сумісну роботу»;
• задачі «на планування»;
• задачі «на залежність між компонентами арифметичних дій»;
• задачі «на відсотки»;
• задачі «на суміші»;
• задачі «на розбавлення»;
• задачі «з буквеними коефіцієнтами";
• інші види задач.

Формування вмінь розв’язувати текстові задачі стає ефективним, якщо враховуються загальні математичні знання (арифметичні дії і їх властивості, величини і їх числові значення, залежності між величинами) і знання, специфічні для розв’язування текстових задач (поняття про текстову задачу, зміст і особливості її структурних компонентів, процес розв’язування). Цілеспрямоване формування вмінь розв’язувати текстові задачі передбачає виділення загальних умінь розв’язувати задачі, їх операційного складу та ознайомлення учнів із способами діяльності на кожному етапі розв’язання з орієнтацією на тип задачі і особливості зв’язків між її структурними компонентами. Методика диференційованого вироблення вмінь розв’язувати текстові задачі має враховувати рівні навчальної діяльності учнів (мінімально-базовий, базовий і підвищений), операційний склад умінь і психолого-методичні засади їх формування. Вироблення в учнів умінь аналізувати задачі і знаходити шляхи розв’язання покращується, якщо використовувати предметні, наочно-схематичні і структурні моделі текстових задач, інсценування задачних ситуацій, поділяти текст на смислові частини, виділяти дані предметної області задачі та встановлювати зв’язки між ними. Короткі записи умови і вимоги задачі, граф-схеми, малюнки, пам’ятки для розв’язання допомагають учням виділяти відомі і шукані величини, встановлювати зв’язки між ними, розчленовуючи складну задачу на прості і, таким чином, полегшують знаходження способів розв’язання. Важливим засобом вироблення вмінь виявилася система завдань, яка включає такі їх види: підготовчі, пробні, тренувальні, творчі, перевірочні. Рекомендується добирати завдання, враховуючи принципи варіації і диференційованої реалізованості. Це дає змогу урізноманітнити діяльність учнів і виробити вміння розв’язувати текстові задачі різними способами. Доцільно до системи завдань включати нестандартні задачі (із зайвими, недостатніми даними, на переформулювання і складання), розв’язування яких розвиває математичні здібності учнів. Формування вмінь розв’язувати текстові задачі передбачає раціональне поєднання на уроці колективної, групової та індивідуальної форм роботи, врахування основних функцій оцінювання навченості учнів (контролюючу, навчальну, діагностичну, виховну), своєчасне виявлення та усунення прогалин у знаннях і вміннях школярів.

Новизна, провідна ідея

Формування вміння розв’язувати текстові задачі – одне із основних завдань вивчення шкільної математики. Від рівня сформованості цих вмінь залежить математична підготовка учнів і результативність вивчення математики.

Формування вмінь розв’язувати текстові задачі передбачає раціональне поєднання на уроці колективної, групової та індивідуальної форм роботи, врахування основних функцій оцінювання навченості учнів (контролюючу, навчальну, діагностичну, виховну), своєчасне виявлення та усунення прогалин у знаннях і вміннях школярів.

Як показує досвід роботи у 5-6 класах, необхідно ефективно використати всі знання та навички , отримані в початковій школі. Тому мною був розроблений проект " Адаптація учнів 5 класу та формування навичок розвязування текстових задач при переході на новий зміст математичної освіти", який є основою мого власного досвіду.

Система педагогічних ідей, технології діяльності вчителя, модель

Адаптація учнів 5 класу та формування умінь розв’язувати текстові задачі при переході на новий зміст математичної освіти

КЛЮЧОВІ НАПРЯМКИ РОБОТИ


Модель досвіду
Мета мого досвіду
Завдання проекту
Планування роботи


Що необхідно учням для успіху?
Ключові питання адаптації
Робота з підручником
Як скласти конспект?
Для тих хто хоче навчатися
Як організувати робоче місце?
Як готувати домашнє завдання?
Як оцінити текстове повідомлення?

Результативність

Результати роботи

Використані джерела

1. Бакан Н.В. Уроки математики. Т., Навчальна книга «Богдан» 2004 р.

2. Богданович М. Математика 4 кл., К. , «Освіта» 2004 р.

3. Городецька І. Розвиток логічного мислення молодших школярів на уроках математики. Ж. «Початкова школа» № 7 , 2007 р.

4. Державний стандарт загальної освіти. К. 2000 р.

5. Диференціювання завдань при розв’язуванні текстових задач. «Початкова школа» № 12. 1996 р.

6. Довідник учня початкових класів. Т., «Богдан», 1997 р.

7. Концепція загальної середньої освіти (12-річна школа) К., 2000 р.

8. Кострикина Н.П. Задачи повышеной трудности в курсе математики 4-5 классов. «Просвещение», 1986 г.

9. Мерзляк А. Математика. 5 кл., 2005 р.

10. Митник О. Логіка на уроках математики. «Початкова школа» К., 2004 р.

11. Програма для загальноосвітньої школи 1-4 класи. В. «Початкова школа» К. 2006 р

12. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів 5-12 класи. К. «Перун» 2005 р.

13. Савченко О.Я. Навчання і виховання учнів. К. «Початкова школа».

14. Савченко А.В. Розв’язування задач у 5 класі. «Шкільний світ», 2003 р.

15. Ткаченко І.В., Туріщева Л.В. Формування культури розв’язання задач на уроках математики. Ж. «Математика в школах України», №8-9, 2008 р.

16. Фридман Л.М. Как научиться решать задачи. «Просвещение», 1979 г.

Додатки (із посиланнями на конспекти уроків, позакласні заходи, дидактичні матеріали, презентації, досягнення)

1. Методичні матеріали. «Методика розв’язування текстових задач». Яременко Т.В. – вчитель математики Голінської загальноосвітньої школи І-ІІ ст. Сумської області

2. Презентація Адаптація учнів 5 класу та формування умінь розв’язувати текстові задачі при переході на новий зміст математичної освіти.

3. Тематична стаття: Про державний стандарт математичної освіти в основній школі

4. Конспект уроку (5 клас):Задачі на знаходження числа за його відсотком

5. Конспект уроку (5 клас):Множення і ділення десяткових дробів

6. Конспект уроку (6 клас):Відсоткове відношення двох чисел

7. Позакласний захід: Математичний ранок "Математика- цариця наук"